Ухвала

від 17.01.2023 по справі 334/5281/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 17.01.2023

Справа № 334/5281/22

Провадження № 2/334/407/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря - Прийменко А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об`єктом права спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м.Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об`єктом права спільної сумісної власності.

Ухвалою № 334/5281/22 від 22 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до поштового повідомлення відповідач ОСОБА_2 отримала копію позовної заяви разом з ухвалою про відкриття провадження 29 грудня 2022 року.

Представник відповідачаадвокат ЗагріяН.Ю.звернулась досуду зклопотанням пропоновлення процесуальнихстроків наподання зустрічногопозову.Посилається нате,що сторонавідповідача заперечує проти наведеної вартості майна позивачем за первісним позовом з підстав, що вказані у відзиві на позовну заяву. На замовлення ОСОБА_2 проводилась незалежна оцінка всього майна, яке підлягає розподілу між колишнім подружжям. Враховуючи, що процес проведення такої оцінки включає, зокрема збір необхідних даних, проведення розрахунків, опрацювання нормативної та іншої необхідної бази з метою надання висновків та звітів оцінки - це займає деякий час. У зв`язку із повномасштабної військовою агресією проти України, масованими обстрілами, що призвело до значного пошкодження енергетичної інфраструктури та введенням стабілізаційних графіків відключення електропостачання, а з настанням низьких температур, введено також екстренні стабілізаційні відключення від електрики, які тривають по п`ять годин поспіль, що є загальновідомим фактом, підготування необхідних документів, їх копіювання за допомогою офісної техніки, значно ускладнює процес вчасного отримання документів (доказів), в тому числі направлення адвокатських запитів, отримання на них відповідей, якими обгрунтовуються позовні вимоги та, як наслідок, вчасного звернення до суду із зустрічним позовом до якого надається великий за своїм обсягом пакет письмових доказів.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Железняк-Кранг І.В. просила відмовити в задоволенні заяви.

Вирішуючи питання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви суд приходить до наступного.

Згідно з частинами першою та другою статті 193ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідач за первісним позовом вважає за необхідне звернутись із зустрічними позовними вимогами щодо розподілу спільного майна подружжя.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 28 грудня 2022 року в рамках справи № 143/346/22, провадження № 61- 10815св22 досліджував питання щодо доцільності, взаємопов`язаності та підстав спільного розгляду первісного та зустрічного позову.

Відповідно до процесуального закону одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Зустрічний позов - це позов, який подає відповідач до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Крім того, спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору спорів між сторонами (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2022 справа № 922/4409/21).

У постанові від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 Верховний Суд зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносний сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому, зокрема:

обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах;

задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову.

Позивач за зустрічним позовом заперечує проти наведеної вартості майна, наведеної відповідачем за зустрічним позовом з підстав, що вказані у відзиві на позовну заяву, на її замовлення проводилась незалежна оцінка всього майна, яке підлягає розподілу між колишнім подружжям.

Враховуючи, що процес проведення такої оцінки включає, зокрема збір необхідних даних, проведення розрахунків, опрацювання нормативної та іншої необхідної бази з метою надання висновків та звітів оцінки - це займає деякий час. У зв`язку із повномасштабної військовою агресією проти України, масованими обстрілами, що призвело до значного пошкодження енергетичної інфраструктури та введенням стабілізаційних графіків відключення електропостачання, а з настанням низьких температур, введено також екстренні стабілізаційні відключення віл електрики, які тривають по п`ять годин поспіль, що є загальновідомим фактом, підготування необхідних документів, їх копіювання за допомогою офісної техніки, значно ускладнює процес вчасного отримання документів (доказів), в тому числі направлення адвокатських запитів, отримання на них відповідей, якими обгрунтовуються позовні вимоги та, як наслідок, вчасного звернення до суду із зустрічним позовом до якого надається великий за своїм обсягом пакет письмових доказів.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною першою статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до цієї Конвенції», виконання вимог якої є обов`язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а за приписами ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Згідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом пропущено строк на його подання з підстав, які не залежать від волі позивача за зустрічним позовом, а тому строк пропущено з поважних причин.

Керуючись статтями: 43, 83, 127, 182, 193, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Поновити строк для подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ісаков Д.О.