Номер провадження 1-кп/754/21/23
Справа№522/9368/16
Вирок
Іменем України
24 січня 2023 року м. Київ
колегія суддів Деснянського районного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24травня 2016 року за №42016000000001301 по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіркаєшти, Каушанського району, Молдавської РСР, громадянина України, українця, з середньою освітою,одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
сторони захисту: захисників - адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що упродовж жовтня 2012 року - березня 2013 року ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та інші особи, у тому числі невстановлені, вступивши в попередню змову, діючи умисно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету надання необмеженому колу осіб протиправних послуг, пов`язаних з незаконною конвертацією безготівкових коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, у готівку та приховування інших злочинів у економічній сфері, організували створення і перереєстрацію ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності без наміру провадити реальну , фінансово-господарську діяльність, залучаючи для цього малозабезпечених громадян та осіб із свого оточення, які, перебуваючи в матеріальній або іншій залежності від організаторів злочинів, за грошову винагороду давали свою згоду на перереєстрацію (придбання) ряду підприємств, створених без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності.
Так, у березні 2013 року ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , прагнучи приховати власну незаконну діяльність, доручили ОСОБА_18 підшукати осіб, на яких можна було б за грошову винагороду перереєструвати (оформити придбання) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Телсі» (код ЄДРПОУ 31200891), засновником та директором якого на той момент був ОСОБА_7 , шляхом підробки та у спосіб штучного переоформлення статутних, банківських та інших документів, що стосуються цього підприємства, на фіктивного директора без фактичної втрати ОСОБА_17 та ОСОБА_7 контролю над товариством. За це ОСОБА_17 , виступаючи в ролі організатора перереєстрації підприємства на інших осіб без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності та фінансуючи вказані дії, пообіцяла сплатити ОСОБА_18 100 доларів США, на що він погодився. Крім того, ОСОБА_17 повідомила ОСОБА_7 та ОСОБА_18 про готовність сплатити залученим для перереєстрації підприємства з метою прикриття незаконної діяльності особам 300 доларів США.
Надалі ОСОБА_18 , діючи в інтересах та за вказівкою ОСОБА_17 і ОСОБА_7 за попередньою змовою із ними, повторно, з корисливих мотивів за обіцяну грошову винагороду у розмірі 100 доларів США, у березні 2013 року, з метою організації підробки документів для перереєстрації підприємства на інших осіб без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність та для вчинення інших злочинів, підшукав та залучив для їх вчинення ОСОБА_19 , якому за перереєстрацію вказаного суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності пообіцяв сплатити обумовлені ОСОБА_17 кошти у розмірі 300 доларів США.
Водночас за вказівкою ОСОБА_18 , який при цьому діяв за попередньою змовою з ОСОБА_17 , ОСОБА_7 та іншими особами, ОСОБА_19 мав також підшукати співвиконавця для перереєстрації підприємства без наміру провадити його реальну фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності, що відповідало наміру організаторів злочину, зокрема, ОСОБА_17 , щодо оформлення керівниками ТОВ «Телсі» з правом першого підпису та правом представляти інтереси товариства кількох осіб.
ОСОБА_19 , усвідомлюючи, що дане підприємство набувається для прикриття незаконної діяльності інших юридичних і фізичних осіб, допускаючи, що в результаті діяльності цього підприємства може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам, діючи умисно, переслідуючи свої корисливі цілі, пов`язані з отриманням запропонованої ОСОБА_17 через ОСОБА_18 грошової винагороди, не маючи наміру провадити фінансово-господарську діяльність ТОВ «Телсі» (код ЄДРПОУ 31200891) і керувати ним, погодився на пропозицію взяти участь у перереєстрації цього підприємства та бути оформленим у ньому комерційним директором з правом першого підпису та правом представляти інтереси підприємства, не маючи наміру реалізовувати свої повноваження.
Реалізуючи злочинний умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_18 , спільно та погоджено з ним, ОСОБА_19 у березні 2013 року звернувся з пропозицією про відшукання співвиконавця злочину до свого знайомого ОСОБА_20 , який, перебуваючи у місті Роздільна Одеської області, повторно, з корисливих мотивів, шляхом умовляння та підкупу, а саме обіцяючи сплатити грошову винагороду в розмірі 300 доларів США, запропоновану ОСОБА_17 через ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_19 , підбурив ОСОБА_21 до оформлення перереєстрації ТОВ «Телсі» (код ЄДРПОУ 31200891) без фактичного провадження останнім фінансово-господарської діяльності підприємства з метою прикриття незаконної діяльності.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого умислу, виконуючи відведену йому іншими співучасниками, зокрема ОСОБА_18 , роль, ОСОБА_20 на початку березня 2013 року, створюючи умови для перереєстрації на ОСОБА_21 підприємства без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності, повідомив його, які той повинен мати з собою документи для оформлення перереєстрації такого суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), зокрема паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. Після чого супроводив останнього з м. Роздільної Одеської області до м. Одеси, де у наперед обумовленому місці, на розі вулиці Буніна та Олександрівського проспекту представив ОСОБА_19 (з яким ОСОБА_21 і раніше був знайомий) та ОСОБА_18 , як особу, згодну оформити перереєстрацію за винагороду суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), без фактичного провадження останнім фінансово-господарської діяльності.
При цьому ОСОБА_21 усвідомлюючи, що вказане підприємство набувається для прикриття незаконної діяльності інших юридичних і фізичних осіб і допускаючи, що в результаті діяльності цього підприємства може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам, діючи умисно, переслідуючи свої корисливі цілі, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства і керувати ним, на відповідну пропозицію погодився.
Надалі інші співучасники злочину, зокрема, ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_22 , діючи спільно та погоджено, за попередньою змовою з ОСОБА_17 та іншими особами, продовжуючи свої протиправні дії та виконуючи відведену їм роль, упродовж березня 2013 року у місті Одесі вчинили дії, направлені на організацію перереєстрації на ОСОБА_21 та ОСОБА_19 ТОВ «Телсі» з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому ОСОБА_18 , та ОСОБА_7 , діючи погоджено з ОСОБА_17 та ОСОБА_22 , безпосередньо керували діями ОСОБА_21 і ОСОБА_19 , обіцяючи їм вищевказану, обумовлену з ОСОБА_17 , грошову винагороду та надавши наперед підготовлені документи, необхідні для внесення змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також проект наказу № 7 від 02.03.2013 про призначення ОСОБА_21 директором ТОВ «Телсі», вмовивши ОСОБА_21 їх підписати.
Таким чином, ОСОБА_21 , не маючи наміру провадити заявлену в статуті фінансово-господарську діяльність указаного підприємства, був юридично оформлений директором ТОВ «Телсі». При цьому ОСОБА_7 контроль над підприємством не втратив та продовжив керувати ним. Крім того, у останнього зберігались усі документи підприємства, у тому числі статутні, фінансово-господарські та банківські, якими ОСОБА_7 розпоряджався у своїх злочинних цілях.
Того ж дня за вказівкою ОСОБА_18 та ОСОБА_7 , погодженою ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , перебуваючи у службовому кабінеті нотаріуса по вул. Буніна, 33 у м. Одесі, виконав власні підписи на документах щодо діяльності товариства, а також у картках зі зразками підпису і відбитками печатки, які залишив зазначеним особам.
Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на організацію перереєстрації суб`єкта господарювання з ознаками фіктивності без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності у формі надання необмеженому колу осіб протиправних послуг, пов`язаних з незаконною конвертацією безготівкових коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, у готівку та приховуванням інших злочинів у економічній сфері, зокрема, сприянням викраденню бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом надання засобів, а саме підроблених документів та заздалегідь обіцяного переховування слідів злочинів і грошових коштів, ОСОБА_18 та ОСОБА_7 , діючи погоджено з ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та іншими учасниками злочину, 14.03.2013 року відвели ОСОБА_21 до очолюваного ОСОБА_22 банківського відділення № НОМЕР_1 філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління, розташованого по пров. Красний, 22 у м. Одеса. Зайшовши разом з ОСОБА_21 до кабінету ОСОБА_22 ОСОБА_18 , продовжуючи реалізацію свого умислу, надав ОСОБА_22 раніше отриману від ОСОБА_7 печатку ТОВ «Телсі» та завірені підписом ОСОБА_21 копії установчих документів товариства, після чого разом з ОСОБА_22 , діючи відповідно до існуючих домовленостей щодо реалізації спільного умислу, організували підписання ОСОБА_21 з банком договору на обслуговування бізнес-пакету № 40/28-14-6 від 14.03.2013 та додатку до цього договору.
Тоді ж на вимогу ОСОБА_18 та ОСОБА_7 ОСОБА_21 у службовому кабінеті ОСОБА_22 в його присутності, підписав незаповнені грошові чеки на видачу готівки у чекових книжках у кількості 5 шт., у тому числі чеки ЛЗ 1804726, ЛЗ 1804727, ЛЗ 1804728, ЛЗ 1804729, ЛЗ 1804731, ЛЗ 1804733, ЛЗ 1804735, ЛЗ 1804736, ЛЗ 1804738, ЛЗ 1804740. Надалі ОСОБА_22 , який не мав жодного юридичного відношення до ТОВ «Телсі», виконуючи відведену йому іншими співучасниками, передусім ОСОБА_17 , роль, усвідомлюючи в силу займаної посади та досвіду роботи у банківській сфері виключні можливості використання підписаних, скріплених печаткою, але незаповнених грошових чеків на видачу готівки для вчинення злочинів та умисно створюючи умови для їх вчинення, здійснив на вказаних чеках відтиски печатки ТОВ «Телсі», яка була йому передана ОСОБА_18 , який отримав її від ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_7 , діючи спільно та погоджено з ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та ОСОБА_18 , за попередньою змовою з ними, за невстановлених обставин забрав чекові книжки у ОСОБА_22 .
Крім того, зазначені особи, діючи спільно та погоджено, створюючи умови для подальшого прикриття протиправної діяльності та сприяння вчиненню злочинів, пов`язаних із заволодінням бюджетними коштами, зареєстрували таємний ключ електронно-цифрового підпису системи «Клієнт- банк» на розпорядження ОСОБА_21 розрахунковим рахунком ТОВ «Телсі» № 260010800050000 відкритим 30.07.2012. у цьому ж. відділенні банку і ОСОБА_23 .
Одночасно ОСОБА_21 , достовірно знаючи, що провадити заявлену в статуті ТОВ «Телсі» фінансово-господарську діяльність та фактично виконувати обов`язки на посаді директора товариства не буде, згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_18 та ОСОБА_7 залишив їм та ОСОБА_22 печатку, статутні і реєстраційні документи ТОВ «Телсі», до яких і раніше, згідно з відведеною йому роллю, не мав фактичного доступу та : можливості користуватись.
У свою чергу ОСОБА_19 , діючи спільно та погоджено з ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_21 , в березні 2013 року з корисливих мотивів, з метою отримання обіцяної ОСОБА_18 , грошової винагороди, вчинив дії, направлені на перереєстрацію спільно з ОСОБА_21 ТОВ «Телсі». З цією метою, перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори по вул. Буніна, 33 у м. Одесі, ОСОБА_19 на пропозицію ОСОБА_18 , як співорганізатора перереєстрації суб`єкта господарювання з ознаками фіктивності без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність надав засвідчені власним підписом копію паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданого 27.09.2006 Роздільнянським РВУМВС України в Одеській області, та копію своєї картки фізичної особи - платника податків про одержання ідентифікаційного номеру НОМЕР_3 . Крім того, у банківському відділенні № НОМЕР_1 філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління, розташованого по пров. Красний, 22 у м. Одеса, в службовому кабінеті ОСОБА_22 у його присутності підписав незаповнені грошові чеки на видачу готівки у чекових книжках у кількості 3 шт., у тому числі чек ЛЗ 1804601, які залишив ОСОБА_22 , ОСОБА_18 та ОСОБА_7 .
При цьому ОСОБА_22 , який не мав жодного юридичного відношення до ТОВ «Телсі», виступаючи разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_7 як організатор злочину та виконуючи відведену йому іншими співучасниками, передусім ОСОБА_17 , роль, усвідомлюючи в силу займаної посади та досвіду роботи у банківській сфері виключні можливості використання підписаних, скріплених печаткою, але незаповнених грошових чеків на видачу готівки для вчинення злочинів та умисно створюючи умови для їх вчинення, здійснив на вказаних чеках відтиски печатки ТОВ «Телсі», яка була йому передана ОСОБА_18 , який отримав її від ОСОБА_24 . Надалі ОСОБА_7 , діючи спільно та погоджено з ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та ОСОБА_18 , за попередньою змовою з ними, за невстановлених обставин забрав чекові книжки у ОСОБА_22 .
Водночас ОСОБА_21 , виконуючи вказівки ОСОБА_18 та ОСОБА_7 за невстановлених обставин підписав наказ № 8 від 25.03.2013 про призначення ОСОБА_19 комерційним директором ТОВ «Телсі» з правом першого підпису та правом представляти інтереси товариства, який було надано, зокрема, до вищевказаної банківської установи.
Таким чином, ОСОБА_19 , не маючи наміру провадити заявлену в статуті фінансово-господарську діяльність указаного підприємства, був за його згодою юридично оформлений комерційним дирактором ТОВ «Телсі».
При цьому ОСОБА_7 контроль на підприємством не втратив та продовжив керувати ним. Крім того у останнього зберігались усі документи підприємства, у тому числі статутні, фінансово-господарські та банківські,якими ОСОБА_7 розпоряджався у своїх злочинних цілях.
З моменту підписання ОСОБА_21 документів про призначення себе на посаду директора, а також ОСОБА_19 на посаду комерційного директора ТОВ «Телсі», ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , виконуючи відведену їм роль, фактично у діяльності товариства участі не брали, розрахунковим рахунком товариства не користувались і не залучали з цією метою будь-яких фізичних осіб.
За здійснення вищевказаних злочинних дій, пов`язаних із перереєстрацією суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Телсі» з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_17 передала ОСОБА_21 та ОСОБА_19 через ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , грошову винагороду по 800 грн. кожному. При цьому ОСОБА_19 сплатив із своєї частини 400 грн. ОСОБА_20 , який за раніше описаних обставин, шляхом умовляння та підкупу, схилив (підбурив) ОСОБА_21 до перереєстрації підприємства без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності.
Також ОСОБА_17 передала через ОСОБА_7 , ОСОБА_18 за здійснені ним дії, у тому числі щодо пошуку та залучення виконавців для перереєстрації підприємства без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності, грошову винагороду у розмірі 800 грн.
Не повідомляючи ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 про свої злочинні плани, ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 та невстановлені на даний час слідством особи, діючи під прикриттям ТОВ «Телсі», використовуючи підроблені за вищевказаних обставин документи товариства та підписані ОСОБА_21 і ОСОБА_19 незаповнені грошові чеки на видачу готівки, зокрема ЛЗ 1804601, ЛЗ 1804726, ЛЗ 1804727, ЛЗ 1804728, ЛЗ 1804729, ЛЗ 1804731, ЛЗ 1804733, ЛЗ 1804735, ЛЗ 1804736, ЛЗ 1804738, ЛЗ 1804740, умисно сприяли викраденню бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом надання засобів та заздалегідь обіцяного переховування слідів злочинів і грошових коштів, зокрема у спосіб конвертації викрадених безготівкових коштів у готівку та забезпечення учасникам злочину можливості подальшого вільного розпорядження ними, за таких обставин.
Указом Президента України № 1010/2010 від 04.11.2010 ОСОБА_25 призначено Генеральним прокурором України.
Згідно з ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, чинного на момент перебування ОСОБА_25 на посаді Генерального прокурора України, до його компетенції, серед іншого, входило: спрямовувати роботу органів прокуратури і здійснювати контроль за їх діяльністю, призначати першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України; затверджувати структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури та розподіляти кошти на їх утримання, відповідно до законів України видавати обов`язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджувати положення та інструкції.
Таким чином, у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_25 був працівником державного органу, який наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто він у період листопада 2010 року - лютого 2014 року здійснював функції представника влади. Крім того, відносно очолюваного ним відомства - Генеральної прокуратури України - ОСОБА_25 також здійснював функції, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, і являвся, відповідно до Примітки № 1 ст. 364 КК України в редакції закону, чинній на момент його перебування на посаді Генерального прокурора України, службовою особою.
Згідно з ч. 4 ст. 216 КПК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_25 за посадою являвся службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище.
У березні 2013 року ОСОБА_25 , будучи в силу свого службового становища обізнаний про потреби в поточному ремонті приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 в м. Києві, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, дав вказівку заступнику Генерального прокурора України ОСОБА_26 і заступнику начальника Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури ОСОБА_27 розробити документацію з конкурсних торгів та укласти угоду, про виконання будівельних робіт із суб`єктом господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ «Телсі».
ОСОБА_26 , виконуючи вказівку ОСОБА_25 , провів засідання комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України щодо організації закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Московська, 8, у м. Києві. На цьому засіданні затвердили документацію конкурсних торгів та доручили співробітнику Генеральної прокуратури України ОСОБА_28 розмістити оголошення в Інформаційному бюлетені «Вісник Державних закупівель» про проведення конкурсу.
При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, штучно створюючи видимість залучення ТОВ «Телсі», що створена, без наміру здійснювати реальну господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності, до участі у проведенні будівельних (ремонтних) робіт, ОСОБА_25 , будучи достовірно обізнаним про те, що вказана фірма зареєстрована (перереєстрована) виключно з метою прикриття незаконної діяльності, на нараді у Генеральній прокуратурі України представив її як надійного, перевіреного забудовника та, зловживаючи своїм службовим становищем, до проведення будь-яких тендерних процедур, вказав, що саме ТОВ «Телсі» залучається до виконання ремонтних робіт.
Після офіційного оголошення конкурсних торгів невстановлені особи, діючи спільно та погоджено з ОСОБА_25 , за пособництва ОСОБА_7 , ОСОБА_29 та інших осіб, які розпоряджались печаткою та підробленими статутними, фінансовими та реєстраційними документами ТОВ «Телсі», а також підписаними ОСОБА_21 та ОСОБА_19 в юридичному статусі відповідно директора та комерційного директора ТОВ «Телсі» незаповненими грошовими чеками на видачу готівки у чекових книжках, умисно використовуючи зазначені предмети та документи для сприяння заволодінню бюджетними коштами в особливо великих розмірах як засоби механізму його вчинення та усунення перешкод, подали до комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України пакет завідомо неправдивих та підроблених документів з пропозицією суб`єкта господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ «Телсі» щодо закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України.
На підставі завідомо неправдивих та підроблених документів члени комітету, виконуючи усну вказівку ОСОБА_25 , визнали переможцем конкурсних торгів суб`єкта господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ «Телсі».
Далі ОСОБА_26 у своєму службовому кабінеті, розташованому по вул. Різницькій, 13/15 в м. Києві, у невстановлений час, використовуючи своє особливо відповідальне становище, підписав три завідомо неправдивих договори з ТОВ «Телсі» про поточний ремонт приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницька, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 у м. Києві.
Зазначені договори від імені директора суб`єкта господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ «Телсі» ОСОБА_21 підписала, видаючи себе за ОСОБА_21 , невстановлена особа як співучасник заволодіння групою осіб державним майном (грошовими коштами) в особливо великих розмірах, вказавши в ньому банківські реквізити для перерахування коштів, а саме вищевказаний рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Телсі» в філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління, можливість розпорядження коштами на якому від імені ОСОБА_21 та ОСОБА_19 за раніше згаданих обставин у березні 2013 року організували та забезпечили ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_22 .
При цьому ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_22 для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах сприяли вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням вищезазначенихзасобів та заздалегідь обіцяним переховуванням слідів злочину і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з метою виконання відведеної їм ролі пособників та маючи у своєму розпорядженні підроблені за вказаних вище обставин документи ТОВ «Телсі», зокрема, статутні, фінансово-господарські та реєстраційні, а також підписані на їх вимогу ОСОБА_21 та ОСОБА_19 у юридичному статусі відповідно директора та комерційного директора TOB «Телсі» незаповнені грошові чеки на видачу готівки та шляхом внесення у ці чеки та інші документи завідомо неправдивих відомостей здійснювали у своїх злочинних цілях праворозпорядчі дії щодо коштів на рахунку № НОМЕР_4 ТОВ «Телсі» в філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління.
Після підписання ОСОБА_26 вказаних договорів з суб`єктом господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ «Телсі», ОСОБА_27 , виконуючи отримане від ОСОБА_25 доручення та діючи як службова особа, упродовж червня-серпня 2013 року підписав складені невстановленими особами завідомо неправдиві документи щодо виконаних будівельних робіт ТОВ «Телсі». У той же час з боку підприємства завідомо неправдиві відомості в такі документи вносилися за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , які не втрачали контроль над діяльністю підприємства після призначення директором ОСОБА_21 .
Насправді ж будівельні роботи виконали ДБК УС ВР та інші будівельні організації, отримавши за це кошти.
Завідомо неправдиві акти про виконані роботи суб`єктом господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ «Телсі» були подані до бухгалтерії Генеральної прокуратури України як підстави для переказу коштів з метою заволодіння ними, ОСОБА_25 та іншими учасниками злочину шляхом конвертації викрадених безготівкових коштів у готівку та забезпечення учасникам злочину можливості подальшого вільного розпорядження ними.
Усього за вищевказаних обставин ОСОБА_25 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, спільно з ними, за пособництва ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , та інших осіб, які умисно сприяли заволодінню грошовими коштами шляхом надання засобів та заздалегідь обіцяного переховування слідів злочинів і грошових коштів, зокрема у спосіб конвертації викрадених безготівкових коштів у готівку та забезпечення учасникам злочину можливості подальшого вільного розпорядження ними, заволодів чужим майном (грошовими коштами), безпідставно перерахованими Генеральною прокуратурою України упродовж червня-листопада 2013 року на користь суб`єкта господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ «Телсі», а саме рахунок № НОМЕР_4 товариства в філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління на суму 69 063 535, 42 грн. (шістдесят дев`ять мільйонів шістдесят три тисячі п`ятсот тридцять п`ять гривень 42 копійки), що в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великою матеріальною шкодою, заподіяною державі.
При цьому ОСОБА_22 , обіймаючи посаду завідуючого відділенням банку № 1530 в філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво іншим учасникам злочину у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах, діючи спільно та погоджено із ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 та іншими особами, у тому числі на даний час не встановленими, виконуючи відведену йому роль, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_21 та ОСОБА_19 фактично у діяльності ТОВ «Телсі» участі не беруть, розрахунковим рахунком товариства не користуються, а також те, що грошовими чеками на видачу готівки за вказаним рахунком розпоряджаються інші особи, зокрема ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , за вказівками яких, переданих через ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 за раніше вказаних обставин у березні 2013 року у службовому кабінеті ОСОБА_22 і за його присутності підписали незаповнені чекові книжки (грошові чеки), а сам ОСОБА_22 тоді ж здійснив у них відтиски печатки ТОВ «Телсі», а надалі передав зазначені чекові книжки ОСОБА_7 - особисто поставив свій підпис у графі «контролер» у підписаних ОСОБА_21 та ОСОБА_19 грошових чеках ЛЗ 1804726 на суму 136 750 грн., ЛЗ 1804727 на суму 12 500 грн., ЛЗ 1804728 на суму 15 558 100 грн., ЛЗ 1804729 на суму 12 209 600 грн. та ЛЗ 1804601 на суму 602 000 грн., а всього на суму 28 518 950 грн. (двадцять вісім мільйонів п`ятсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень, 00 копійок), за відсутності у банку ОСОБА_21 та ОСОБА_19 та неотримання ними зазначених коштів.
Водночас за пособництва ОСОБА_7 , а також ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 та інших осіб, у тому числі невстановлених, які розпоряджались печаткою, підробленими статутними та реєстраційними документами ТОВ «Телсі», та, діючи від імені ОСОБА_21 і ОСОБА_19 , умисно використовували зазначені предмети і підроблені документи для сприяння заволодінню бюджетними коштами в особливо великих розмірах як засоби механізму його вчинення і усунення перешкод та здійснювали заздалегідь обіцяне переховування слідів злочину і викрадених грошових коштів, у червні 2013 року безпідставно перераховано грошові кошти у розмірі 25 339 670 грн. (двадцять п`ять мільйонів триста тридцять дев`ять тисяч шістсот сімдесят гривень, 00 копійок), які раніше надійшли на рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Телсі» в філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління з Генеральної прокуратури України, на розрахунковий рахунок суб`єкта господарювання із ознаками фіктивності -ТОВ «Прайм-Консалт» № НОМЕР_5 , відкритий в ПАТ «Фінростбанк» м. Одеси, начебто в якості оплати за товарно-матеріальні цінності, з метою їх подальшого протиправного обернення на користь невстановлених учасників злочину.
Після цього невстановлені особи, використовуючи підроблені документи придбаного ОСОБА_30 підприємства ТОВ «Прайм-Конеалт», без наміру провадити реальну фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності, а також раніше підписані останнім незаповнені грошові чеки на видачу готівки, 21.06.2013 та 09.08.2013, на підставі грошових чеків ЛЄ2315276 та ЛЄ2315277 конвертували безготівкові кошти, безпідставно перераховані за вищевказаних обставин Генеральною прокуратурою України на користь ТОВ «Телсі» та, відповідно, ТОВ «Телсі» накористь TOB «Прайм-Консалт», протиправно обернули готівку на користь невстановлених учасників злочину на суму 25 301 718 грн. (двадцять п`ять мільйонів триста одна тисяча сімсот сімнадцять гривень 00 копійок), що в тисячу і більше раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великою матеріальною шкодою, заподіяною державі.
Таким чином, стороною обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358(в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011) КК України, тобто в організації підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,тобто у пособництві заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах, скоєному шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а саме у сприянні вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів та заздалегідь обіцяним переховуванням слідів злочину і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не допитувався. ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинувачений ОСОБА_7 помер, що підтверджується дослідженою судом копією свідоцтва про смерть, виданого Одеським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.03.2017 року серія НОМЕР_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №3366 /Том 9, арк. 78/.
07.04.2017 року сином померлого обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_31 , заявлено клопотання про продовження судового розгляду після смерті обвинуваченого ОСОБА_7 для реабілітації померлого, на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно із ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Саме на них відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положеннями ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.
Допитавши свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_18 , дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, колегія суддів приходить до наступного.
В судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, письмові докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту, допитано свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_18 ..
Для доведення факту вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень сторона обвинувачення забезпечила присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення ОСОБА_21 та ОСОБА_18 .
У зв`язку з невиконанням стороною обвинувачення обов`язку, в розумний строк, забезпечення присутності свідків ОСОБА_32 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_33 , а вжиті судом заходи щодо судового виклику цих свідків залишились не реалізованими, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 97 КПК України колегією суддів визнано неможливим допит зазначених свідків. Зазначена позиція колегії суддів узгоджується з висновком ВС/ККС у справі №288/113/15-к від 11.08.2020 року відповідно до якого, згідно з положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Одночасно згідно ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Крім того, в судовому засіданні колегією суддів було прийнято відмову сторони обвинувачення від допиту свідка ОСОБА_34 . Стороною обвинувачення зазначено, що даний свідок не може повідомити суду обставини, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.
Будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_21 показав, що у березні 2013 року знайомі йому ОСОБА_35 та ОСОБА_36 запропонували оформити на ОСОБА_21 фірму за грошову винагороду 200 або 300 доларів США та призначити останнього номінальним директором, на що ОСОБА_21 погодився оскільки та той час перебував у скрутному матеріальному становищі. Після погодження ОСОБА_21 з пропозицією ОСОБА_37 познайомив його з ОСОБА_38 , який займався питаннями щодо подальшого документального оформлення фірми на ОСОБА_21 . Далі, перебуваючи у м. Одеса, разом з ОСОБА_38 він прибув до нотаріальної контори, де у кабінеті нотаріуса він зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_7 . В приміщенні нотаріуса ОСОБА_21 підписав документи, які йому надавались для підпису, не читаючи їх та не ознайомлюючись з їх змістом. Зі слів ОСОБА_39 ОСОБА_21 відомо, що підписані ним у нотаріуса документи в подальшому повинен був забрати ОСОБА_7 . При цьому, він зазначив, що не був присутнім та не бачив як ОСОБА_7 в подальшому забирав підписані ОСОБА_21 документи у нотаріуса. Після цього, ОСОБА_21 разом з ОСОБА_18 прибув до банківського відділення банку "Надра", де у присутності співробітника банку підписав незаповнені банківські чеки. Місце, де на пустих банківських чеках необхідно ставити підпис йому показував співробітник банку. Зі слів ОСОБА_18 йому також відомо, що банківські чеки повинен був також забрати ОСОБА_40 . Проте, він особисто не був присутнім та не бачив як ОСОБА_7 в подальшому забирав підписані ОСОБА_21 банківські чеки. Через декілька днів ОСОБА_7 на особистому автомобілі підвіз його та ОСОБА_18 до відділення "Фінростбанку". У відділення він зайшов з ОСОБА_18 , в той час як ОСОБА_7 залишився в автомобілі. Знаходячись у відділенні "Фінростбанку" він також підписував незаповнені банківські чеки. Після підписання банківських чеків ОСОБА_21 та ОСОБА_18 покинули відділення.
Також, свідок ОСОБА_21 повідомив, що ОСОБА_18 та ОСОБА_7 надали йому 5000 чистих аркушів для підпису. Після підписання цих аркушів ОСОБА_7 та ОСОБА_18 пообіцяли йому видати грошові кошти. Він забрав 5000 аркушів та підписав їх у себе вдома. Через декілька днів він ще раз зустрівся з ОСОБА_18 та ОСОБА_7 в м. Одеса біля парку ім. Шевченко де він повернув вже підписані ним 5000 незаповнених аркушів ОСОБА_7 , які останній помістив в багажне відділення власного автомобіля. Після цього він більше не зустрічався з ОСОБА_7 . Щодо подальших подій та діяльності ТОВ "Телсі" ОСОБА_21 нічого не відомо. Зокрема, йому нічого не відомо про залучення ТОВ "Телсі" до участі у проведенні будь-яких будівельних робіт, про складення та подання документів ТОВ "Телсі" відносно закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень Генеральної прокуратури України, про підписання договорів між ТОВ "Телсі" та Генеральною прокуратурою України, підписання актів про виконані роботи та перерахування грошових коштів на банківські рахунки ТОВ "Телсі" в розмірі 25 339 670 грн.
За показаннями свідка ОСОБА_21 , з 2014 року він неодноразово допитувався органами досудового розслідування в якості свідка та надавав покази з питань щодо оформлення на нього ТОВ "Телсі". Показаннями ОСОБА_21 також підтверджується, що 15.01.2015 відносно останнього Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено вирок, згідно якого було затверджено угоду про визнання винуватості від 25.12.2014 у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42014000000001727 від 24.12.2014, укладену між ОСОБА_21 та старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Головного управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, як ведуть боротьбу з організованною злочинністю і корупцією, у сфері транспорту та у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції ОСОБА_41 , визнано ОСОБА_21 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 2250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 38 250 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що за показаннями свідка ОСОБА_21 останній усвідомлював, що даючи згоду на оформлення на нього юридичної особи ТОВ "Телсі" він не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність. Проте, з показань свідка не можна прийти до висновку, що останній усвідомлював та/або допускав те, що за результатами вчинених ним дій може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам. Зокрема, свідок повідомив, що нічого не знав про подальшу діяльність ТОВ "ТЕЛСІ", втому числі й про викладені в обвинувальному акті обставини заволодіннябюджетними коштами в особливо великих розмірахза фіктивного залучення ТОВ "ТЕЛСІ" до участі у проведенні ремонтних робіт приміщень будівель Генеральної прокуратури України.
Крім того, свідок ОСОБА_21 в своїх поясненнях наголошував на тому, що він особисто не бачив, що підписані ним у службовому кабінеті нотаріуса документи, забирав саме ОСОБА_7 . Також вказав, що ОСОБА_7 не був присутнім при підписанні ним, ОСОБА_21 , в приміщенні відділення банку ПАТ «КБ «Надра» заповнених банківських чеків. Особисто він не бачив, що саме ОСОБА_7 в подальшому забирав підписані ОСОБА_21 незаповнені банківські чеки з відділення банку ПАТ «КБ «Надра».
Таким чином свідок ОСОБА_21 не повідомив будь-яких об`єктивних даних, які б вказували на роль обвинуваченого ОСОБА_7 у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах, посилання на які містяться в обвинувальному акті. Суд приходить до висновку, що показання свідка ОСОБА_21 , отримані у судовому засіданні, в сукупності з іншими безпосередньо дослідженими судом доказами не доводять висунутого ОСОБА_7 обвинувачення.
Також, свідок ОСОБА_21 повідомив, що йому не відомо про обставини заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, а саме: щодо обізнаності Генерального прокурора України ОСОБА_25 у березні 2013 року про потреби в поточному ремонті приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 в м. Києві; щодо наявності вказівок Генерального прокурора України ОСОБА_25 заступнику Генерального прокурора України ОСОБА_26 і заступнику начальника Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури ОСОБА_27 розробити документацію конкурсних торгів та укласти угоду про виконання будівельних робіт з фіктивною фірмою ТОВ «Телсі»; щодо проведення ОСОБА_26 засідання комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України щодо організації закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України та затвердження документації конкурсних торгів; щодо залучення ТОВ "ТЕЛСІ" до проведення тендерних процедур та до виконання ремонтних робіт; щодо подання до комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України пакету завідомо неправдивих документів з пропозицією фіктивного підприємства ТОВ «Телсі» щодо закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України та подальшого визнання ТОВ "ТЕЛСІ" членами комітету переможцем конкурсних торгів; щодо підписанням ОСОБА_26 трьох завідомо неправдивих договорів з ТОВ «Телсі» про поточний ремонт приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницька, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 у м. Києві; щодо підписання зазначених договорів невстановленими особами від імені ТОВ "ТЕЛСІ" з вказанням в них банківських реквізитів для перерахування коштів.
Будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у ст. 336, 352, КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_18 показав, що у березні 2013 року він не мав постійного джерела доходів та шукав роботу, через своїх знайомих він познайомився з ОСОБА_17 , яка запропонувала роботу, що полягала в підшукуванні осіб на яких можна було б переоформити фірми. Першопочатково він підшукав для даних дій ОСОБА_32 , в подальшому підшукав ОСОБА_19 та ОСОБА_21 . Після цього він отримав вказівку від ОСОБА_17 , привезти ОСОБА_21 до нотаріуса по вул. Буніна в м. Одеса. В приміщенні нотаріальної контори їх вже очікував ОСОБА_7 , до службового кабінету нотаріуса заходили ОСОБА_7 та ОСОБА_21 . В подальшому поїхали відділення ПАТ КБ «Надра-банку» де у присутності очільника відділення ПАТ КБ «Надра-банк» ОСОБА_22 , ОСОБА_21 підписав незаповнені банківські чеки. Місце, де на пустих банківських чеках необхідно ставити підпис йому показував ОСОБА_42 . При цьому, ОСОБА_18 зазначив, що особисто перевіряв наявність підписів в чековій книжці, та бачив, що крім підписів , в чеках, нічого зазначено не було, в цей час ОСОБА_7 був відсутній. Після перевірки підписів, ОСОБА_22 проставляв печатки в книзі та документи і печатка залишились у нього. Йому також відомо, що в подальшому ці документи мав забрати ОСОБА_7 . Проте, він особисто не був присутнім та не бачив як ОСОБА_7 в подальшому забирав підписані ОСОБА_21 банківські чеки. Через декілька днів на особистому автомобілі він підвіз ОСОБА_21 до відділення "Фінростбанку" після чого туди приїхав ОСОБА_7 з документами, там ОСОБА_21 також підписував незаповнені банківські чеки. Після підписання банківських чеків вони з ОСОБА_21 покинули відділення. Підписані документи забрав ОСОБА_7 .
Також, свідок ОСОБА_18 повідомив, що зі слів ОСОБА_21 йому відомо, що ОСОБА_7 надав ОСОБА_21 біля 5000 чистих аркушів для підпису. ОСОБА_21 підписував їх у себе вдома. Через декілька днів вони з ОСОБА_21 ще раз зустрілися з ОСОБА_7 в м. Одеса біля парку ім. Шевченко де ОСОБА_21 передав підписані ним близько 5000 аркушів паперу ОСОБА_7 , які останній помістив в багажне відділення власного автомобіля. Свідок ОСОБА_18 зазначив, що йому зателефонував ОСОБА_21 та повідомив про проблеми з правоохоронцями, після чого, ОСОБА_18 зателефонував до ОСОБА_17 та домовився про зустріч, однак замість останньої на зустріч прибула невідома дівчина яка представилась довіреною особою ОСОБА_17 та надала вказівки щодо ненадання показів з приводу процедури переоформлення фірм.
Щодо подальших подій та діяльності ТОВ "Телсі" ОСОБА_18 нічого не відомо. Зокрема, йому нічого не відомо про залучення ТОВ "Телсі" до участі у проведенні будь-яких будівельних робіт, про складення та подання документів ТОВ "Телсі" відносно закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень Генеральної прокуратури України, про підписання договорів між ТОВ "Телсі" та Генеральною прокуратурою України, підписання актів про виконані роботи та перерахування грошових коштів на банківські рахунки ТОВ "Телсі" в розмірі 25 339 670 грн. Також нічого не відомо щодо створення цифрових підписів чи будь-яких електронних ключів.
Крім того, з показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що він є обвинуваченим у кримінальному провадженні в рамках якого скасовано вирок Приморського районного суду м. Одеси про затвердження угоди про визнання винуватості укладену між ОСОБА_18 та старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Головного управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, як ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, у сфері транспорту та у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції ОСОБА_41 , та на даний час триває судовий розгляд відносно нього.
З показань свідка не можна прийти до висновку, що останній усвідомлював та/або допускав те, що за результатами вчинених ним дій може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам. Зокрема, свідок повідомив, що нічого не знав про подальшу діяльність ТОВ "ТЕЛСІ", в тому числі й про викладені в обвинувальному акті обставини заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах за фіктивного залучення ТОВ "ТЕЛСІ" до участі у проведенні ремонтних робіт приміщень будівель Генеральної прокуратури України.
Таким чином свідок ОСОБА_18 не повідомив будь-яких об`єктивних даних, які б вказували на роль обвинуваченого ОСОБА_7 , у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах, посилання на які містяться в обвинувальному акті. Суд приходить до висновку, що показання свідка ОСОБА_18 , отримані у судовому засіданні, в сукупності з іншими безпосередньо дослідженими судом доказами не доводять висунутого ОСОБА_7 обвинувачення.
Зокрема, не надав пояснень щодо викладених в обвинувальному акті обставин заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, а саме: щодо обізнаності Генерального прокурора України ОСОБА_25 у березні 2013 року про потреби в поточному ремонті приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 в м. Києві; щодо наявності вказівок Генерального прокурора України ОСОБА_25 заступнику Генерального прокурора України ОСОБА_26 і заступнику начальника Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури ОСОБА_27 розробити документацію конкурсних торгів та укласти угоду про виконання будівельних робіт з фіктивною фірмою ТОВ «Телсі»; щодо проведення ОСОБА_26 засідання комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України щодо організації закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України та затвердження документації конкурсних торгів; щодо залучення ТОВ "ТЕЛСІ" до проведення тендерних процедур та до виконання ремонтних робіт; щодо подання до комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України пакету завідомо неправдивих документів з пропозицією фіктивного підприємства ТОВ «Телсі» щодо закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України та подальшого визнання ТОВ "ТЕЛСІ" членами комітету переможцем конкурсних торгів; щодо підписанням ОСОБА_26 трьох завідомо неправдивих договорів з ТОВ «Телсі» про поточний ремонт приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницька, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 у м. Києві; щодо підписання зазначених договорів невстановленими особами від імені ТОВ "ТЕЛСІ" з вказанням в них банківських реквізитів для перерахування коштів.
Колегія суддів дійшла висновку щодо недоведеності стороною обвинувачення злочинного умислу ОСОБА_7 , спрямованого на пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах у формі сприяння вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів, усуненням перешкод та заздалегідь обіцяним переховуванням слідів злочину і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з метою виконання відведеної йому ролі пособника.
Так, дослідивши у порядку ст. 358 КПК України документи та відеозаписи, які суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV КПК України, в системному зв`язку з безпосередньо отриманими судом показаннями, судом встановлено наступне.
З досліджених в ході судового розгляду відеозаписів одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_18 та ОСОБА_7 від 17.03.2016, та допит підозрюваного ОСОБА_7 від 18.05.2016 вбачається, що вони були здійснені на стадії досудового розслідування, проте не є отриманими в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Дослідивши зазначені відеозаписи та оцінивши їх з точки зору належності та допустимості суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Термін "показання" в контексті ч. 4ст. 95 КПК України законодавець використовує для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.
У такий спосіб законодавець чітко розставив акценти стосовно вектору доказування в змагальному кримінальному процесі, визнавши судовими доказами лише ті, що безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні за участю сторін. Відтак, відеозаписи на яких зафіксовано одночасний допит підозрюваного ОСОБА_18 та підозрюваного ОСОБА_7 від 17.03.2016 та допит підозрюваного ОСОБА_7 від 18.05.2016 та які здійснені під час досудового розслідування не в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, суд не сприймає як джерело доказів, тому не вправі обґрунтовувати ними вирок та посилатися на них.
Крім того, відповідно до даних, що містяться у протоколі обшуку, проведеного 17.09.2015 у помешканні ОСОБА_17 , а саме у квартирі АДРЕСА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2015, ухваленої у справі №757/32946/15-к, а також протоколах огляду документів від 24.09.2015, 28.09.2015 та 28.09.2015, якими проведено огляд документів, вилучених 17.09.2015 під час обшуку у помешканні ОСОБА_17 в квартирі АДРЕСА_3 судом встановлено, що під час проведення обшуку у зазначеному приміщенні були виявлені, вилучені та в подальшому оглянуті планшет «AppleI-Pad»IMEI НОМЕР_19, при огляді якого у розділі фотографії наявний знімок сторінки в соціальній мережі «Вконтакте» в мережі Інтернет ОСОБА_43 ID - ОСОБА_68, а у розділі телефонна книжка наявні ряд абонентів, які в подальшому не ідентифіковано. Також оглянуті документи, які стосуються діяльності ТОВ «ТРАНС-РЕГІОНАЛ-КОМПАНІ», ТОВ «СЕЙЛ-МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «ЕСТЕТ-КОМПАНІ ПЛЮС», ТОВ «ВІТА ГРУП», ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ», ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ-КОМПАНІ», ТОВ «ПРОСПЕРУС», а саме: акти приймання-передачі статутних та бухгалтерських документів, згідно яких ОСОБА_17 передала новим директорам, - ОСОБА_44 документацію, що стосується ТОВ «ТРАНС-РЕГІОНАЛ-КОМПАНІ» та ТОВ «СЕЙЛ-МЕНЕДЖМЕНТ», - ОСОБА_45 документацію, що стосується ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ-КОМПАНІ», ТОВ «ПРОСПЕРУС»;статут та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівТОВ «ЕСТЕТ-КОМПАНІ ПЛЮС», згідно яких керівником є ОСОБА_17 ; копія договору оренди нежитлового приміщення між ОСОБА_46 та ТОВ «ВІТА ГРУП»; договір суборенди нежитлового приміщення між ТОВ «ВІТА ГРУП», в особі директора ОСОБА_47 та ТОВ «ЕСТЕТ-КОМПАНІ ПЛЮС», в особі директора ОСОБА_17 ; заява до загальних зборів учасників, протокол загальних зборів учасників ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ», згідно яких ОСОБА_17 , як засновник цього підприємства безоплатно передала свою частку у статутному капіталі зазначеного товариства у розмірі 100% ОСОБА_20 . Також оглянуті копії паспорту та картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_20 , відповідні накази ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ», ТОВ «ТРАНС-РЕГІОНАЛ-КОМПАНІ», ТОВ «ПРОСПЕРУС», підписані ОСОБА_17 , копія анкетно-біографічної довідки слідчого в ОВС ГПУ ОСОБА_48 , заява та скарга ОСОБА_17 щодо неправомірних дій службових осіб правоохоронних органів, допущених стосовно неї. /Том 4, арк. 8-33/.
За даними, які містяться у протоколі обшуку, проведеного 17.09.2015 року у помешканні ОСОБА_49 , а саме у будинку АДРЕСА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2015 року, ухваленої у справі №757/32945/15-к. Під час проведення обшуку у зазначеному приміщенні нічого не виявлено та не вилучено /Том 6, арк. 2-7/.
Відповідно даних, які містяться у протоколі обшуку, проведеного 17.09.2015 у помешканні ОСОБА_18 , а саме у будинку АДРЕСА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2015, ухваленої у справі №757/32939/15-к, а також протоколі огляду документів від 12.10.2015, яким проведено огляд документів, вилучених під час обшуку 17.09.2015 у помешканні ОСОБА_18 , а саме у будинку АДРЕСА_5 встановлено,що під час проведення обшуку у зазначеному приміщеннівиявлені, вилучені та в подальшому оглянуті два закордонні паспорти на ім`я ОСОБА_50 та ОСОБА_51 /Том 6, арк. 9-14/.
Згідно з даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.04.2015 року, свідок ОСОБА_21 впізнав чоловіка на фотознімку під №3, про яку свідок вказав під час проведення даної слідчої дії, а також під час проведення допитів у якості свідка за участю ОСОБА_21 від 11.09.2014 та 09.12.2014, яка йому відома як ОСОБА_52 із прізвищем або ОСОБА_52 або ОСОБА_52 , точно не пам`ятає.Відповідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_21 , на фотознімкахіз зображенням громадян, пред`явлених для впізнання ОСОБА_21 , на фото під №3зображена особа ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /Том 6, арк. 78-81/.
За даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.01.2016 року, свідок ОСОБА_55 впізнав чоловіка на фотознімку під №2, про яку свідок вказав під час проведення даної слідчої дії, а також під час проведення допитів у якості свідка що проводилися 26.05.2015 та 29.05.2015, яка йому відома як ОСОБА_7 . Відповідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_32 , на фотознімках із зображенням громадян, пред`явлених для впізнання ОСОБА_56 , на фото під №2 зображена особа ОСОБА_7 ./Том 7, арк. 134-137/.
Згідно з даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.03.2016 року, підозрюваний ОСОБА_18 впізнав чоловіка на фотознімку під №2, про якого він зазначав під час допиту, який проводився 19.01.2016 та вказував на цю особу, як на ОСОБА_7 . Відповідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю підозрюваного ОСОБА_18 , на фотознімках із зображенням громадян, пред`явлених для впізнання ОСОБА_18 , на фото під №2 зображена особа ОСОБА_7 /Том 7, арк. 138-141/.
Відповідно даних, які містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів, проведеного 16.10.2015 року, які знаходяться у володіння ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо клієнта банку ОСОБА_7 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2015, ухваленої у справі №757/36933/15-к, а також відповідного опису від 16.10.2015, який є додатком до зазначеного вище протоколу встановлено, що під час тимчасового доступу до речей і документів були вилучені наступні документи: довідка про рух коштів на банківському рахунку ОСОБА_7 ; копія опитувальника для клієнтів ОСОБА_7 з додатками; копія угоди між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 ; копія згоди на обробку персональних даних ОСОБА_7 та копія заяви ОСОБА_7 про відкриття та ведення поточного рахунку, які долучено до матеріалів кримінального провадження /Том 7, арк. 172-186/.
Згідно з даними, які містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів, проведеного 09.11.2015, які знаходяться у володінні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо клієнта банку ОСОБА_57 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2015, ухваленої у справі №757/38910/15-к, а також відповідного опису від 09.11.2015, який є додатком до зазначеного вище протоколу встановлено, що під час тимчасового доступу до речей і документів були вилучені наступні документи: копія паспорту ОСОБА_58 ; копія опитувальника для клієнтів-фізичних осіб ОСОБА_58 ; інформація щодо руху коштів на банківському рахунку ОСОБА_58 , які долучено до матеріалів кримінального провадження/Том 7, арк. 191-198/.
Відповідно даних, які містяться у відповідях Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, наданих на відповідні запити слідчого в порядку статті 93 КПК України, встановлені власники/користувачі автомобіля марки «Тайота» д.н.з. НОМЕР_7 та відсутність відомостей щодо реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_8 /Том 7, арк. 199-203/.
Згідно з даними, які містяться в інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта від 18.12.2015 за №50267351 щодо фізичної особи ОСОБА_59 , від 18.12.2015 за №50267184 щодо фізичної особи ОСОБА_7 та від 18.12.2015 за №50267466 щодо фізичної особи ОСОБА_60 встановлені відомості про об`єкти нерухомого майна тощо /Том 7, арк. 204-214/.
Окремо судом досліджені долучені стороною обвинувачення копії повідомлення про підозру ОСОБА_17 від 04.02.2016 /Том 4, арк. 34-49/, вироку Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2015 у справі №522/25223/14-к відносно ОСОБА_21 /Том 4, арк. 50-54/, вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2015 у справі №523/20820/14-к відносно ОСОБА_61 /Том 4, арк. 55-58/, повідомлення про підозру ОСОБА_20 від 29.01.2016 /Том 5, арк. 40-53/, клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_20 запобіжного заходу від 01.02.2016 та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2016 у справі №757/3877/16-к щодо розгляду зазначеного клопотання /Том 5, арк. 60-75/, вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.11.2013 у справі №511/396/13-к відносно ОСОБА_20 /Том 5, арк. 188-189/, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_20 від 26.02.2016 /Том 5, арк. 190-203/,угоди між прокурором ОСОБА_41 та підозрюваним ОСОБА_20 від 26.02.2016 /Том 5, арк. 212-225/, повідомлення, запит та протокол в порядку ст.290 КПК України у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_20 від 26.02.2016 /Том 5, арк. 226-229/, обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_20 від 26.02.2016 та відповідний реєстр матеріалів досудового розслідування /Том 5, арк. 230-247/, вироку Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2016 у справі №522/3523/16-к відносно ОСОБА_20 /Том 6, арк. 173-176/, вироку Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2016 у справі №522/3524/16-к відносно ОСОБА_19 /Том 6, арк. 177-187/, повідомлення про підозру ОСОБА_18 від 17.09.2015 /Том 6, арк. 188-193/, повідомлення про зміну підозри ОСОБА_18 від 28.09.2015 /Том 6, арк. 195-204/, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_18 від 18.04.2016 /Том 6, арк. 205-226/,вироку Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2016 у справі №757/34971/16-к відносно ОСОБА_17 /Том 9, арк. 37-43/, вироку Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2016 у справі №522/3524/16-к відносно ОСОБА_19 /Том 9, арк. 44-54/, вироку Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2016 у справі №522/3523/16-к відносно ОСОБА_20 /Том 9, арк. 55-56/, вироку Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2015 у справі №522/25223/14-к відносно ОСОБА_21 /Том 9, арк. 57-61/, вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2015 у справі №523/20820/14-к відносно ОСОБА_61 /Том 9, арк. 62-65/,
Із досліджених колегією суддів копій документів, наданих стороною обвинувачення, зазначених вище, вбачається, що всі вони є копіями процесуальних документів, складених слідчим та/або прокурором (повідомленні про підозру, обвинувальному акті, тощо), а також копіями вироків (у тому числі й на підставі угод), стосовно інших осіб, яким не висунуте обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Щодо копій цих документів колегія суддів зазначає наступне.
Копії процесуальних документів, складених слідчим та/або прокурором (повідомленні про підозру, обвинувальному акті, тощо) стосовно інших осіб, яким не висунуте обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, фактично являються процесуальними документами, які містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України), у зв`язку із чим не містять фактичних даних, отриманих у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а тому не є процесуальним джерелами доказів у розумінні кримінального процесуального законодавства України (ст. 84 КПК України).
Відносно копій вироків (у тому числі й на підставі угод), стосовно інших осіб, яким не висунуте обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає, що відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11 грудня 2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», вирок, ухвалений на підставі угоди, у такому випадку (стосовно однієї із декількох осіб) не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, а визнання винуватості першою не є доказом вини останніх.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.
У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно із цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Чинний КПК України не звільняє сторону обвинувачення від доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні щодо однієї особи в разі наявності судового рішення стосовно іншої особи.
Більше того, інші процесуальні кодекси так само передбачають обмежену преюдиціальність вироку чи ухвали суду, постановлених в кримінальному провадженні. Так, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, і лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Такі ж норми містяться у ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006року №3477-IV, суд застосовує відповідну практику Європейського суду з прав людини, у рішенні якого від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви №46632/13 і №28671/14) Суд підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження.
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що копії вироків (у тому числі й на підставі угод), стосовно інших осіб, яким не висунуте обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не мають преюдиціальне значення для цього кримінального провадження, через що не є процесуальними джерелами доказів винуватості ОСОБА_7 .
Стосовно долучених стороною обвинувачення копій протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_20 від 31.01.2016 /Том 5, арк. 76-81/,протоколів допиту свідка ОСОБА_21 від 11.09.2014 та 09.12.2014 /Том 5, арк. 82-103/, протоколу одночасного допиту свідка ОСОБА_21 та свідка ОСОБА_19 від 10.04.2015 /Том 5, арк. 104-115/,протоколів допиту свідка ОСОБА_32 від 22.05.2015, 26.05.2015, 29.05.2015, 04.06.2015/Том 5, арк. 116-155/, протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_18 від 19.01.2016 /Том 5, арк. 156-178/, протоколу одночасного допиту свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_32 та підозрюваних ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від 01.02.2016 /Том 5, арк. 179-186/, протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_20 від 26.02.2016 /Том 5, арк. 204-206/, протоколу допиту свідка ОСОБА_62 від 25.03.2015 /Том 6, арк. 15-19/, протоколів допиту підозрюваного ОСОБА_18 від 17.09.2015, 18.09.2015, 16.10.2015, 06.01.2016, 19.01.2016, 30.03.2016, 13.04.2016 та 18.04.2016/Том 6, арк. 123-172/, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 11.03.2016/Том 7, арк. 95-97/, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 16.03.2016 /Том 7, арк. 117-121/, протоколу одночасного допиту підозрюваних ОСОБА_18 та ОСОБА_7 від 17.03.2016 /Том 7, арк. 122-126/17, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 18.05.2016 /Том 7, арк. 161-164/5, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ст. 84 КПК України передбачено те, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України), зміст якої розкрито у ст. 23 КПК України, згідно з вимогами якої, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Недотримання засади безпосередності може призводити до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 ст. 7 КПК України). Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 23 та ст. 86 цього Кодексу, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при ухваленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 КПК України у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Таким чином, кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише у разі коли вказані особи були допитані слідчим суддею в порядку передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК України.
Із долучених стороною обвинувачення оригіналів та копій протоколів допиту осіб, зазначених колегією судів вище вбачається, що показання, які містяться в них, були надані слідчому, прокурору під час досудового розслідування, винятковий порядок допиту цих осіб під час досудового розслідування в судовому засіданні, передбачений ч. 1 ст. 225 КПК України, не застосовувався, сторона обвинувачення не забезпечила присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, через що показання цих осіб не були предметом безпосереднього дослідження суду, і тому не можуть бути визнані допустимими доказами і враховані судом при ухваленні судового рішення.
Колегією суддів також було досліджено матеріали щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій/Том 6, арк. 33-77/.
Згідно з даними, які містяться в листі Департамента режимно-секретного та документального забезпечення Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2016 №5027/11-2066 /Том 6, арк. 37/ було переглянуто та скасовано грифи секретності матеріальних носіїв інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні 42015000000002734 від 11.12.2015.
Відповідно до доручення на виконання негласних слідчих (розшукових) дій від 03.07.2015 №17/2/2-693т /Том 6, арк. 38/ доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7863т/НСД від 23.07.2015, вх. 675т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно; ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7864т/НСД від 23.07.2015, вх. 676т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно; ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7865т/НСД від 23.07.2015, вх. 677т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно; ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7866т/НСД від 23.07.2015, вх. 678т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно; ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7867т/НСД від 23.07.2015, вх. 679т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно.
Згідно клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.07.2015 /Том 6, арк. 42-43/ надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.
Відповідно до клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.07.2015 /Том 6, арк. 44-47/ надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_63 у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.
Згідно клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.07.2015 /Том 6, арк. 48-51/ надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.
Відповідно до клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.07.2015 /Том 6, арк. 52-55/ надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_22 у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.
Згідно протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 07.09.2015 /Том 6, арк. 56/ відносно ОСОБА_18 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що номер контролю не активовувався. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Відповідно до протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 07.09.2015 /Том 6, арк. 57/ відносно обвинуваченого ОСОБА_7 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що номер контролю не активовувався. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Згідно протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 02.11.2015 /Том 6, арк. 58/ відносно обвинуваченого ОСОБА_7 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що розмови по кримінальному провадженню відсутні. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Відповідно до протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 02.11.2015 (/Том 6, арк. 59/відносно ОСОБА_18 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що розмови ведуться на житлово-побутові теми. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Згідно протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 07.09.2015 /Том 6, арк. 60/ відносно ОСОБА_64 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що під час проведення заходу встановлені номери телефонів які більш частіше відбувається з`єднання НОМЕР_9 - ОСОБА_69; НОМЕР_10 (мама); НОМЕР_11 - ОСОБА_70. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Згідно протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 02.11.2015 /Том 6, арк. 63/ відносно ОСОБА_22 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що під час проведення заходу зафіксовано діалог між двома особами щодо знищення невстановленого предмета. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Відповідно до протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 02.11.2015 /Том 6, арк. 64/ відносно обвинуваченого ОСОБА_7 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що номер контролю не активувався, були зафіксовані вхідні дзвінки у кількості 46 сеансів. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Згідно протоколу про зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж абонентського номеру від 02.11.2015 /Том 6, арк. 65/відносно ОСОБА_63 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що під час проведення заходу встановлено, що розмови ведуться на житлово-побутові теми. Інша інформація, отримана в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії не є значимою для розкриття кримінального правопорушення вказаної категорії.
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласно слідчих (розшукових) дій від 02.11.2015 /Том 6, арк. 66/ відносно ОСОБА_22 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що радіоелектронний засіб мобільного терміналу зв`язку ТОВ "Астеліт" НОМЕР_12 активований, працює в м. Одесі, вул. Сумська, 28, м. Одеса, вул. Комітетська, 14 "А", кв. 51, 5-поверх.
Згідно протоколу за результатами проведення негласно слідчих (розшукових) дій від 02.11.2015 /Том 6, арк. 67/ відносно обвинуваченого ОСОБА_7 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що радіоелектронний засіб мобільного терміналу зв`язку ТОВ "Астеліт" НОМЕР_13 активований, працює в АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласно слідчих (розшукових) дій від 02.11.2015 /Том 6, арк. 68/ відносно ОСОБА_18 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що радіоелектронний засіб мобільного терміналу зв`язку ТОВ "Астеліт" НОМЕР_14 активований, працює в Одеській обл., Бімівський район, с. Усатово, вул. Щорса, 15 "А".
Згідно протоколу за результатами проведення негласно слідчих (розшукових) дій від 02.11.2015 /Том 6, арк. 69/ відносно ОСОБА_63 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що радіоелектронний засіб мобільного терміналу зв`язку ПрАТ "МТС" НОМЕР_15 активований, працює в АДРЕСА_6 .
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласно слідчих (розшукових) дій від 02.11.2015 /Том 6, арк. 70/ відносно обвинуваченого ОСОБА_7 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що радіоелектронний засіб мобільного терміналу зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_16 активований, працює в АДРЕСА_1 .
Згідно листа першого заступника начальника Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області від 07.09.2015 №31/1/1-7481т /Том 6, арк. 71/ надіслано старшому слідчому Генеральної прокуратури України матеріали по результатам негласної слідчої (розшукової) дії по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2014 №42014 №42014000000000310 з додатками, а саме протоколами та оптичними носіями.
Відповідно до листа начальника ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 02.11.2015 №31/1/1-8325т /Том 6, арк. 72/ надіслано старшому слідчому Генеральної прокуратури України матеріали по результатам негласної слідчої (розшукової) дії по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2014 №42014 №42014000000000310 з додатками, а саме протоколами та оптичними носіями.
Згідно доручення на виконання негласних слідчих (розшукових) дій від 15.06.2015 №17/2/2-547т /Том 6, арк. 74/ доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-6150т/НСД від 10.06.2015, вх. 514т від 10.06.2015, примірник №1 на 3 арк., таємно; ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-6151т/НСД від 10.06.2015, вх. 513т від 10.06.2015, примірник №1 на 3 арк., таємно; ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-6148т/НСД від 10.06.2015, вх. 512т від 10.06.2015, примірник №1 на 3 арк., таємно; ухвали Апеляційного суду міста Києва вих. №01-6149т/НСД від 10.06.2015, вх. 511т від 10.06.2015, примірник №1 на 3 арк., таємно.
Відповідно до листа начальника Департамента карного розшуку Національної поліції України від 03.03.2016 №14/-2008 /Том 6, арк. 75/ надіслано старшому прокурору Генеральної прокуратури України лист про виконання доручення по кримінальному провадженню, №42015000000002734 та акт від 29.02.2016 №14/01/1999.
Згідно листа начальника Департамента карного розшуку Національної поліції України від 22.01.2016 №14/2-114н/т /Том 6, арк. 76-77/ повідомлено старшого прокурора Генеральної прокуратури України про відомості, встановлені в ході виконання доручення по кримінальному провадженню №42015000000002734 від 11.12.2015.
Разом з тим, постановою про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.02.2016 було розсекречено матеріальні носії інформації, в тому числі:
ухвала Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7863т/НСД від 23.07.2015, вх. 675т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно;
ухвала Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7864т/НСД від 23.07.2015, вх. 676т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно;
ухвала Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7865т/НСД від 23.07.2015, вх. 677т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно;
ухвала Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7866т/НСД від 23.07.2015, вх. 678т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно;
ухвала Апеляційного суду міста Києва вих. №01-7867т/НСД від 23.07.2015, вх. 679т від 23.07.2015, примірник №2 на 3 арк., таємно.
Аналіз вищезазначених матеріалів справи /Том 6, арк. 33-77/, в яких неодноразово зазначаються вказані документи, дозволяють суду прийти до висновку, що вищезазначені ухвали Апеляційного суду міста Києва є процесуальними документами, якими було прийнято процесуальні рішення, які виступили правовою підставою для проведення негласних слідчих дій, в тому числі негласних слідчих дій щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Проте, при дослідженні документів в порядку ст. 358 КПК України судом встановлено відсутність вищезазначених ухвал Апеляційного суду міста Києва в матеріалах справи. Під час розгляду справи вищезазначені ухвали також не були надані стороною обвинувачення.
Стороною захисту зазначено, що при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України зазначені вище ухвали апеляційного суду стороні захисту не відкривались. Ненадання стороною обвинувачення ні стороні захисту, ні суду ухвал слідчого судді апеляційного суду про дозвіл на проведення негласних слідчих дій позбавляє колегію суддів можливості перевірити допустимість результатів таких негласних слідчих дій як доказів. З урахуванням викладеного на підставі ч. 1 ст. 89 КПК України суд визнає вказані письмові докази не допустимими.
Крім того, в судовому засіданні були безпосередньо досліджені документи, що підтверджують факт легітимного існування ТОВ "ТЕЛСІ" (код ЄДРПОУ 31200891) як зареєстрованого у встановленому порядку суб`єкта господарської діяльності. Зокрема, отримана в ході досудового розслідування інформація з Державної фіскальної служби щодо перебування ТОВ "ТЕЛСІ" на обліку у контролюючого органу як платника податків, а саме: податкова інформація та копії реєстраційної частини облікової справи ТОВ «ТЕЛСІ», що отримані від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із супровідним листом від 24.06.2014 № 1421/5/26-59-18-05 на підставі запиту старшого слідчого в особливо важливих справах ОСОБА_65 від 17.06.2014 № 17/1/3-3281-14 та супровідним листом від 11.07.2014 № 1670/9/26-59-18-05-28 на підставі листа ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 02.07.2014 № 14/2/2-5459нт, згідно яких ТОВ «ТЕЛСІ» заснована 23.11.2000, як юридична особа зареєстрована 07.12.2000, включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 11.12.2000 та зареєстроване як платник податку на додану вартість 15.01.2001, реєстрація ТОВ «ТЕЛСІ» як платника податку на додану вартість анулювана 26.06.2013 у зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність ТОВ «ТЕЛСІ» за її місцезнаходженням /Том 4, арк. 59-113/.
Колегією суддів також досліджені копії банківських документів ТОВ «ТЕЛСІ» які підтверджують, що вказане підприємство має статус юридичної особи відповідно до законодавства України та має право здійснювати господарську діяльність у будівництві, з 02.03.2013 керівником (директором) ТОВ «ТЕЛСІ» був ОСОБА_21 , який мав право першого підпису банківських документів, товариство має поточний рахунок ПАТ «КБ «Надра», на який були перераховані грошові кошти відповідно до договорів з Генеральною прокуратурою України за поточний ремонт приміщень будівель Генеральної прокуратури України. Зокрема, судом було досліджено: копії банківських документів ТОВ «ТЕЛСІ», що вилучені у ПАТ «КБ «Надра» на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2014 згідно яких ТОВ «ТЕЛСІ» в ПАТ «КБ «Надра» в липні 2012 року відкрито поточний рахунок № НОМЕР_17 . Документи для відкриття вказаного рахунку від імені ТОВ «ТЕЛСІ», а саме, заяву про відкриття поточного рахунку від 10.07.2012 /Том 4, арк. 193/, анкету-опитувальник клієнта юридичної особи від 30.07.2012, /Том 4, арк. 143-144/, договір № 39-16/69 банківського рахунку від 30.07.2012 /Том 4, арк. 200-202/, договір № 39-16/70 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» від 30.07.2012 /Том 4, арк. 143-144/ підписані директором вказаного підприємства ОСОБА_7 . Відповідно до протоколу №1/13 загальних зборів учасників ТОВ «ТЕЛСІ» від 01.03.2013 /Том 4, арк. 206-207/, наказу № 7 від 02.03.2013 /Том 4, арк. 205/, статуту ТОВ «ТЕЛСІ» (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 1/13 від 01.03.2013) /Том 4, арк. 152-169/, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ТЕЛСІ» від 22.03.2013 /Том 4, арк. 147-149/ з 01.03.2013 - учасником, а з 02.03.2013 - керівником (директором) ТОВ «ТЕЛСІ» є ОСОБА_21 . Як керівник (директор) ТОВ «ТЕЛСІ» ОСОБА_21 підписав договір з ПАТ «КБ «Надра» на обслуговування бізнес-наказу № 40/28-14-6 від 14.03.2013 (т.4 а.с. 194-199), заяву про реєстрацію згенерованих ключів електронного цифрового підпису системи «Клієнт-Банк» вих. № 175 від 28.03.2013 /Том 4, арк. 204/ та картки із зразками підписів і відбитка печатки від 25.03.2013 /Том 4, арк. 133/ та від 28.03.2013 /Том 4, арк. 138/. Згідно із наказом № 8 від 25.03.2013 ОСОБА_19 з 26.03.2013 призначено комерційним директором ТОВ «ТЕЛСІ» з правом першого підпису та з правом представництва інтересів ТОВ «ТЕЛСІ» /Том 4, арк. 203/. Відповідно до картки із зразками підписів і відбитка печатки від 28.03.2013 /Том 4, арк. 138/ комерційний директор ТОВ «ТЕЛСІ» ОСОБА_19 мав право першого підпису при здійсненні операцій за поточним рахунком ТОВ «ТЕЛСІ» в ПАТ «КБ «Надра». Відповідно до статуту ТОВ «ТЕЛСІ» (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 1/13 від 01.03.2013) /Том 4, арк. 152-169/ предметом діяльності ТОВ «ТЕЛСІ» є, крім іншого, будівельна діяльність, будівельно-монтажні пусконалагоджувальні роботи. ТОВ «ТЕЛСІ» одержала ліцензію Державного департаменту пожежної безпеки МНС України серія АГ № 506357 від 18.02.2011 ТОВ «ТЕЛСІ» на здійснення проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об`єктів (строк дії необмежений з 17.02.2011) /Том 4, арк. 171/ та ліцензію інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві серія АД № 040649 від 22.06.2012 ТОВ «ТЕЛСІ» на господарську діяльність у будівництві, пов`язану із створенням об`єктів архітектури (строк дії ліцензії з 22.06.2012 по 22.06.2015) (т.4 а.с.170,172) /Том 4, арк. 170,172/.
В судовому засіданні було встановлено, що наказом № 1/13 директора ТОВ «ТЕЛСІ» ОСОБА_7 , останній зняв з себе обов`язки директора вказаного підприємства з 01.03.2013 /Том 4, арк. 214/;протокол № 1/13 загальних зборів учасників ТОВ «ТЕЛСІ» від 01.03.2013 згідно з яким ОСОБА_7 виведено зі складу учасників ТОВ «ТЕЛСІ» шляхом передачі своєї частки в статутному капіталі вказаного товариства, а саме, 100 % статутного капіталу, на користь ОСОБА_21 , затверджено статут у новій редакції, ОСОБА_7 звільнено з посади директора ТОВ «ТЕЛСІ» з 01.03.2013, на посаду директора 02.03.2013 призначено ОСОБА_21 /Том 4, арк. 215-216/; акт приймання-передачі статутних та бухгалтерських документів ТОВ «ТЕЛСІ» від 01.03.2013 згідно з яким ОСОБА_7 передав директору ТОВ «ТЕЛСІ» ОСОБА_21 статутні та реєстраційні документи вказаного підприємства, печатку, податкові накладні, акти, банківські виписки, податкову та фінансову звітність ТОВ «ТЕЛСІ»/Том 4, арк. 217/; довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються органами ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, від 09.07.2013 ТОВ «ТЕЛСІ», відповідно до якої станом на 08.07.2012 не має заборгованості зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів). Вказана довідка надана для подання для участі в конкурсних торгах /Том 4, арк. 218/; договор № 2905/2 про закупівлю послуг за державні кошти від 29.05.2013 згідно з яким Генеральна прокуратура України в особі заступника Генерального прокуратура України ОСОБА_26 та ТОВ «ТЕЛСІ» в особі директора ОСОБА_21 уклали вказаний договір про надання в червні-липні 2013 року ТОВ «ТЕЛСІ» послуг з монтажу водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря, а саме, послуг з монтажу і пусконаладки систем вентиляції та кондиціювання повітря в м.Києві, вул. Московська,8 на суму 24963673 грн. 82 коп., із них послуги з монтажу складають 21972215 грн. 42 коп., послуги з пусконаладки складають 2991458 грн. 40 коп. /Том 4, арк. 219-221/; договор № 29/08-01 від 29.07.2013 згідно з яким Генеральна прокуратура України в особі заступника Генерального прокуратура України ОСОБА_26 та ТОВ «ТЕЛСІ» в особі директора ОСОБА_21 уклали вказаний договір про поточний ремонт в серпні-вересні 2013 року приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницька, 13/15, Гусовського, 9, Борисоглібська, 18, Московська, 8, вартістю 34999994 грн. 00 коп. /Том 4, арк. 222-224/.
В матеріалах справи містяться копії грошових чеків, що видані ТОВ «ТЕЛСІ» на отримання грошових коштів у відділенні № 1530 ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_21 серія ЛЗ 1804726 від 17.07.2013 на суму 136750 грн., серія ЛЗ 1804727 від 18.07.2013 на суму 12500 грн., серії ЛЗ 1804728 від 01.08.2013 на суму 15558100 грн., серія ЛЗ 1804729 від 02.08.2013 на суму 12209600 грн., серія ЛЗ 1804731 від 05.08.2013 на суму 6000000 грн., серія ЛЗ 1804733 від 06.08.2013 на суму 181000 грн., серія ЛЗ 1804735 на суму 215000 грн., серія ЛЗ 1804736 від 08.11.2013 на суму 3025000 грн., серія ЛЗ 1804738 від 11.11.2013 на суму 1435000 грн., серія ЛЗ 1804740 від 12.11.2013 на суму 4626500 грн., ОСОБА_19 серія ЛЗ 1804601 від 21.06.2013 на суму 602000 грн. /Том 4, арк. 134-137/.
Проте, грошові чеки, копії яких знаходяться в матеріалах кримінального провадження, з урахуванням відомостей, що містяться у виписці по рахунку № НОМЕР_17 , лише підтверджують отримання ОСОБА_21 та ОСОБА_19 у відділенні № 1530 ПАТ «КБ «Надра» відповідних грошових коштів.
Судом також було досліджено надані стороною обвинувачення копії платіжних доручень, наданих Державною казначейською службою України (супровідний лист 13.05.2015 № 11-08/67614346) Генеральній прокуратурі України на запит від 29.04.2015 № 17/2/2-32841-14,згідно яких Генеральною прокуратурою України через Державну казначейську службу України оплачено послуги ТОВ «ТЕЛСІ» на рахунок вказаного підприємства № 26001080005000 в ПАТ «КБ «Надра», а саме: послуги з пусконаладки системи вентиляції та кондиціювання повітря за договором № 2905/2 від 29.05.2013 на підставі платіжних доручень № 1940 від 18.06.2013 на суму 2991458,40 грн., № 1941 від 18.06.2013 на суму 21972215,42 грн., послуги поточного ремонту приміщень адміністративних будівель Генеральної прокуратури України за договором № 29/08-01 від 29.07.2013 на підставі платіжних доручень № 2515 від 31.07.2013 на суму 15582005,20 грн., № 2516 від 31.07.2013 на суму 4815698,40 грн, № 2517 від 31.07.2013 на суму 7134093,60 грн., № 2518 від 31.07.2913 на суму 6468202,80 грн., № 2514 від 01.08.2013 на суму 999994,00 грн., послуги поточного ремонту приміщень адміністративних будівель Генеральної прокуратури України за договором № 1031/1 від 31.10.2013 на підставі платіжних доручень № 4033 від 07.11.2013 на суму 332764,82 грн., № 4034 від 07.11.2013 на суму 166984,92 грн., № 4035 від 07.11.2013 на суму 78488,69 грн., № 4036 від 07.11.2013 на суму 163172,23 грн., № 4037 від 07.11.2013 на суму 110172,48 грн., № 4038 від 07.11.2013 на суму 115509,50 грн., № 4039 від 07.11.2013 на суму 282189,89 грн., № 4040 від 07.11.2013 на суму 181603,68 грн., № 4041 від 07.11.2013 на суму 113272,32 грн., № 4042 від 07.11.2013 на суму 274740,26 грн., № 4043 від 07.11.2013 на суму 120113,86 грн., № 4044 від 07.11.2013 на суму 142558,10 грн., № 4045 від 07.11.2013 на суму 114578,38 грн., № 4046 від 07.11.2013 на суму 198108,05 грн., № 4047 від 07.11.2013 на суму 441422,47 грн., № 4048 від 07.11.2013 на суму 169915,97 грн., № 4049 від 07.11.2013 на суму 586847,16 грн., № 4050 від 07.11.2013 на суму 64771,46 грн., № 4051 від 07.11.2013 на суму 624469,32 грн., № 4052 від 07.11.2013 на суму 584949,36 грн., № 4053 від 07.11.2013 на суму 597636,84 грн., № 4054 від 07.11.2013 на суму 641147,77 грн., № 4055 від 07.11.2013 на суму 5987,06 грн., № 4056 від 07.11.2013 на суму 4628,78 грн., № 4057 від 07.11.2013 на суму 314547,60 грн., № 4058 від 07.11.2013 на суму 313435,15 грн., № 4059 від 07.11.2013 на суму 298711,68 грн., № 4060 від 07.11.2013 на суму 259858,46 грн., № 4061 від 07.11.2013 на суму 341413,70 грн., № 4062 від 07.11.2013 на суму 102018,07 грн., № 4063 від 07.11.2013 на суму 27081,55 грн., № 4064 від 07.11.2013 на суму 24523,30 грн., № 4065 від 07.11.2013 на суму 140964,50 грн., № 4066 від 07.11.2013 на суму 162349,58 грн., № 4067 від 07.11.2013 на суму 157138,75 грн., № 4068 від 07.11.2013 на суму 352552,80 грн., № 4069 від 07.11.2013 на суму 181439,90 грн., № 4070 від 07.11.2013 на суму 171286,73 грн. /Том 4, арк. 225-271/.
Колегія суддів вважає, що вищезазначені копії платіжних доручень, наданих Державною казначейською службою України, підтверджують перерахування Генеральною прокуратурою України через Державну казначейську службу України на рахунок ТОВ «ТЕЛСІ» № НОМЕР_17 в ПАТ «КБ «Надра» грошових коштів за послуги з пусконаладки системи вентиляції та кондиціювання повітря та послуги поточного ремонту приміщень адміністративних будівель Генеральної прокуратури України.
Крім того, колегією суддів було досліджено долучені стороною обвинувачення документи щодо ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ». Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.02.2016 та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 24.02.2016 /Том 3, арк. 30-32/ на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 24.02.2016 по справі № 757/7157/16-к /Том 3, арк. 28-29/, у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вилучені документи, що містяться в реєстраційній справі ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ», в тому числі: протоколи загальних зборів учасників вказаного підприємства, статути, реєстраційні картки, довіреності /Том 3, арк. 33-109/.
Відповідно до вказаних документів ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ», ідентифікаційний код 38213287, місцезнаходження: 02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 97, офіс 441, кімната 1, створено 20.04.2012 ОСОБА_17 , яка мала частку в статутному капіталі в розмірі 100 % і яка призначена директором вказаного підприємства. Державна реєстрація ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» проведена 10.05.2012. В подальшому, 16.10.2012 ОСОБА_17 свою частку в статутному капіталі передала ОСОБА_20 і якого з 17.10.2012 призначено на посаду директора вказаного товариства, в ОСОБА_17 з 16.10.2012 звільнено з посади директора.
Крім того, згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України від 22.01.2016 № 172 19125-15-08-05-39 «Про надання інформації», листом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України № 19640-16 від 01.02.2016 «Про надання інформації» та копіями наданих на запит Генеральної прокуратури України № 17/2/2-34342-15 від 18.01.2016 документів з реєстраційної частини облікової справи ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ», матеріалів перевірок, роздруківки облікової картки вказаного підприємства відповідно до ІС «Податковий блок», реєстру співставлення відповідно до автоматизованої системи співставлення ІС «Податковий блок» ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» зареєстровано Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.05.2012. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.05.2012, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління ДПС у м. Києві, було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Остання звітність ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» подана 08.08.2012, з податку на додану вартість - за липень 2012 року. Реєстрація вказаного підприємства як платника податку на додану вартість анулювана 30.09.2013 у зв`язку із ненаданням декларацій протягом року. З травня 2012 року засновником та директором ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» була ОСОБА_17 , з жовтня 2012 року - ОСОБА_20 . Відповідно до даних, що містяться в зазначених документах, наявні ознаки «фіктивності» ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» та відсутній факт реального здійснення вказаним підприємством господарської діяльності. ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» не мало взаємовідносин з ТОВ «ТЕЛСІ» /Том 3, арк. 110-184/.
Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2016 та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 23.02.2016 /Том 3, арк. 192-193/ на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2016 по справі № 757/4847/16-к /Том 3, арк. 189-191/ в ПАТ «КБ «Надра» вилучені копії документів щодо ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» /Том 3, арк. 194-264/.
Відповідно до вказаних документів ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» в ПАТ «КБ «Надра» в травні 2012 року відкрито поточний рахунок № НОМЕР_18 . З 23.05.2012 право першого підпису мала директор ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ» ОСОБА_17 , з 12.11.2012 - директор ОСОБА_20 .
При оцінці копій вищезазначених документів колегія суддів приходить до висновку, що вони не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, або інших обставин, які мають значення для цього кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Копії вказаних документів стосуються діяльності ТОВ «ГОЛД-ЛАЙФ», ОСОБА_17 , ОСОБА_20 і не стосуються ТОВ «ТЕЛСІ» та ОСОБА_7 , а відтак, ці докази виходять за межі предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. З урахуванням викладеного та на підставі ст. 85 КПК України суд приходить до висновку про неналежність цих доказів.
Також, колегією суддів було досліджено наданий стороною обвинувачення висновок експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, товарознавчої та економічної експертизи №1482 від 16.11.2015. /Том 5, арк. 1-39/.
На вирішення експертизи ставилися наступні питання: 1.Чи містять акти виконаних робіт ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891) та Державного будівельного комбінату управління справами Верховної Ради України зазначення одних тих самих робіт по одних і тих самих об`єктах, розташованих по вул. Резницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 та вул. Мельникова, 24 у м. Києві? Якщо так, то які сааме роботи, по яких об`єктах та на яку вартість робіт? 2.Чи містять акти виконаних робіт ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891) з монтажу та пусконалагоджування систем вентиляції та кондиціювання повітря розбіжності вартості використаних матеріалів, обладнання, вказаної у актах вартості, станом на дату складання актів виконаних робіт? 3. Чи оплачено Генеральною прокуратурою України одні і ті ж роботи вказані в актах виконаних робіт ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891) та Державного будівельного комбінату управління справами Верховної ради України? Якщо так, то на яку суму? 4. Чи були у Державній казначейській службі України підстави щодо перерахування коштів за договорами №2905/2 від 29.05.2013, №29/08-01 від 29.07.2013 та №1031/1 від 31.10.2013, укладеними між Генеральною прокуратурою України та ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891) ? 5. Чи заподіяно матеріальну шкоду (збитки) Генеральній прокуратурі України в результаті перерахування коштів на користь ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891) за договорами №2905/2 від 29.05.2013, №29/08-01 від 29.07.2013 та №1031/1 від 31.10.2013, укладеними між Генеральною прокуратурою України та ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891)? Якщо так, то в якій сумі? /Том 5 арк. 2-3/.
Відповідно до висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа» за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, товарознавої та економічної експертизи № 1482 від 16.11.2015: 1. Акти виконаних робіт ТОВ «Телсі» (код 31200891) та Державного будівельного комбінату управління справами Верховної Ради України містять зазначення одних і тих самих робіт по одних і тих самих об`єктах, розташованих по вул. Різницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борісоглібській, 18, вул. Московській, 8 та вул. Мельникова, 24 у м. Києві (зазначення робіт наведено у дослідницькій частині). Загальна вартість робіт, які співпадають становить: 4 005 364 грн.; 2. Акти виконаних робіт ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891) з монтажу та пусконалагоджування систем вентиляції та кондиціювання повітря містять розбіжності вартості використаних матеріалів, обладнання, вказаної у актах вартості, станом на дату складання актів виконаних робіт, а саме червень 2013. Загальна розбіжність фактичної вартості від зазначеної в актах по встановленим матеріалам становить 652 325,03 грн.; 3. Генеральною прокуратурою України оплачено одні і ті ж роботи вказані в актах виконаних робіт ТОВ «Телсі» (код 31200891) та Державного будівельного комбінату управління справами Верховної ради України в загальній сумі 4 005 364 гри.; 4. У Державній казначейській службі України були наявні підстави щодо перерахування коштів за договорами №2905/2 від 29.05.2013р., №29/08-01 від 29.07.2013р. та №1031/1 від 31.10.2013р., укладеними між Генеральною прокуратурою України та ТОВ «Телсі»; 5. В результаті перерахування коштів на користь ТОВ «Телсі» за договорами №2905/2 від 29.05.2013р., №29/08-01 від 29.07.2013р. та №1031/1 від 31.10.2013 р., роботи за якими фактично не були проведені, бюджету України, в особі Генеральної прокуратури України заподіяно матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 69 063 535,42 грн. /Том 5 арк. 36-37/.
З висновку № 1482 від 16.11.2015 року вбачається, що слідчим було доручено проведення комплексної судової будівельно-технічної, товарознавчої та економічної експертизи не конкретному судовому експерту (судовим експертам), а ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», якій Генеральною прокуратурою України згідно з платіжним дорученням № 36 від 08.02.2016 здійснено оплату за проведення експертизи. Зазначене підтверджується наданими стороною захисту доказами, зокрема листом Офіса Генерального прокурора від 21.01.2022 №21-90вих-22; актом №04-0000494 наданих послуг (проведення технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №42014000000000310) за яким старшим слідчим в ОВС ГПУ було прийнято від директора ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" послуги з проведення технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №42014000000000310 на загальну вартість 30007,25 грн.; калькуляцією кошторисної вартості послуг (проведення технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №42014000000000310), складеної ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа", згідно якої загальна кошторисна вартість складає 30007,25 грн., строк виконання робіт з 17.11.2015 по 26.01.2016; рахунком №26/01-2016/1 від 03.02.2016, складеним ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" на суму 30007,25 грн.; платіжним дорученням №37 від 08.02.2016 на суму 30007, 25 грн., за яким Державна казначейська служба України здійснила перерахування на рахунок ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" відповідної грошової суми, актом №04-0000494 наданих послуг (проведення технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №42014000000000310) за яким старшим слідчим в ОВС ГПУ було прийнято від директора ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" послуги з проведення технічної експертизи докусментів у кримінальному провадженні №42014000000000310 на загальну вартість 90021,75 грн.; калькуляцією кошторисної вартості послуг (проведення технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №42014000000000310), складеної ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа", згідно якої загальна кошторисна вартість складає 90021,75 грн., строк виконання робіт з 17.11.2015 по 26.01.2016; рахунком №26/01-2016/2 від 03.02.2016, складеним ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" на суму 90021,75 грн.; платіжним дорученням №36 від 08.02.2016 на суму 90021,75 грн., за яким Державна казначейська служба України здійснила перерахування на рахунок ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" відповідної грошової суми.
Виходячи з положень статей 242, 243, 244 КПК України проведення експертизи може бути доручено відповідній експертній установі або конкретному експерту (експертам).
Згідно з статтею 69 КПК України як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».
Згідно зі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну-діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» до державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Отже, проведення експертизи може бути призначено лише державним спеціалізованим установам, перелік яких визначено ст. 7 Закону "Про судову експертизу" або конкретному судовому експерту (судовим експертам).
Водночас, відповідно до ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено додержавного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.
Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Як вбачається з висновку № 1482 від 16.11.2015 проведення експертизи слідчим доручено ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», а тому слідчим не доручалось проведення експертизи фахівцям з відповідних галузей знань в порядку передбаченому ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».
Натомість експерти ОСОБА_66 та ОСОБА_67 , які залучались ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» для складання висновку № 1482 від 16.11.2015, були відсутні в Реєстрі атестованих судових експертів. Зазначене підтверджується дослідженими судом доказами сторони захисту, а саме листом Міністерства юстиції України від 20.01.2022 №7461/6506-33-22/6.3 відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_66 та ОСОБА_67 в Реєстрі атестованих судових експертів не значаться. Вищезазначені висновки суду не суперечать роз`ясненням Міністерства юстиції України щодо питань про статус та повноваження суб`єктів експертної діяльності (від 06.08.2015). Зокрема, призначення проведення судових експертиз без визначення конкретного виконавця господарським товариствам, що позиціонують себе у якості приватних експертних установ не відповідають положенням норм законодавства, що ставить під сумнів допустимість отриманого таким шляхом висновку судового експерта, оскільки до нього мали доступ сторонні особи, зокрема керівник «приватної експертної установи», правовий статус якого у здійснені судово-експертної діяльності, на сьогодні не визначено.
Таким чином, проведення експертизи може бути призначено лише державним спеціалізованим установам, перелік яких визначено ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» або конкретному судовому експерту (судовим експертам).
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення під час судового засідання для огляду документів, під час досудового розслідування кримінального провадження до двох експертів, які залучались до проведення зазначеної експертизи були застосовані заходи безпеки, відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підставою для вжиття заходів забезпечення безпект осіб, зазначених у ст. 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров`ю, житлу і майну. Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів зокрема може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича.
Проте, оглянуті в судовому засіданні заяви не містять відомостей, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу чи майну. А отже, такі заяви не можуть свідчити про належність виконання вимог закону щодо забезпечення безпеки учасників кримінального провадження і не можуть підтвердити дійсності наявності повноважень у вказаних експертів.
Крім того, у вступній частині висновку експерта № 1482 від 16.11.2015 зазначено, що питання № 1 відноситься до будівельно-технічної експертизи, питання № 2 досліджується сумісно у рамках товарознавчої та будівельно-технічної експертизи, питання № 3, № 4, № 5 відноситься до економічної експертизи /Том 5 арк. 3/.
В дослідницькій частині висновку експерта № 1482 від 16.11.2015 вказано, що враховуючи взаємозв`язок третього, четвертого та п`ятого питань, дослідження за ними об`єднано /Том 5 арк. 28/.
Згідно наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», а саме, п. 1.1 глави 1 розділу ІІІ (Економічна експертиза) - проведення ревізійних дій (визначення експертами- економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.
При цьому, стороною обвинувачення не додано попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктом контролю.
Відтак висновок експерта № 1482 від 16.11.2015 року щодо встановлення заподіяння матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 69 063 535,42 грн. суперечить вимогам Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
При цьому, стороною обвинувачення не надавались первинні документи стосовно виконання будівельних робіт, які здійснювались ДП «Державний будівельний комбінат Управління справами апарату Верховної Ради України», ТОВ «Телсі», іншими суб`єктами господарювання в будівлях (адміністративних приміщеннях) Генеральної прокуратури України.
Крім того, колегія суддів вважає, що питання стосовно наявності у Державній казначейській службі України підстав щодо перерахування коштів за договорами №2905/2 від 29.05.2013, №29/08-01 від 29.07.2013 та №1031/1 від 31.10.2013, укладеними між Генеральною прокуратурою України та ТОВ «Телсі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31200891) є питанням в сфері права, а відповідно виходить за межі компетенції експерта - економіста.
Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України, не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
ЄСПЛ у рішеннях у справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції факту.
У рішенні у справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 ЄСПЛ зазначив, що враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.
З урахуванням вищезазначених обставин, беручи до уваги, що висновок № 1482 від 16.11.2015 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, товарознавої та економічної експертизи суд вважає, що даний висновок лише встановлює факт завданя шкоди, однак з даного висновку неможливо кваліфікувати дії обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч.5 ст.191 КК України, оскільки даний висновок лише констатує факт завдання матеріальної шкоди, при цьому не встановлює причинно-наслідкових зв`язків між завданням збитків та діями обвинуваченого ОСОБА_24 ..
Аналізуючи надані стороною обвинувачення, стороною захисту та досліджені у судовому засіданні докази, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не доведена, а тому відносно нього слід ухвалити виправдувальний вирок.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст. 94 КПК України.
При цьому, згідно ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доках з точи зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року, зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, оскільки це суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, яка визначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Для визнання доказів такими, що отримані незаконним шляхом, достатньо будь-якого одного із зазначених порушень їх отримання.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" (пункт 4) звертається увага судів на те, що "згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевірити, чи були докази, якими органи попереднього слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
Статтею 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналіз наведених вище показань свідків та письмових доказів в їх сукупності дає підстави для висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_7 є склад кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358(в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011),ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки жодних належних, допустимих і беззаперечних доказів на підтвердження організації підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, та пособництво заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах, скоєному шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а саме у сприянні вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів та заздалегідь обіцяним переховуванням слідів злочину і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, стороною обвинувачення суду надано не було.
Відповідно до частини 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить у собі склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
У цій нормі відображено найважливіше значення складу злочину для законності й обґрунтованості кримінальної відповідальності: тільки сукупність усіх передбачених законом ознак складу злочину (і ніякі інші обставини) може бути підставою кримінальної відповідальності.
Склад злочину це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають учинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.
У своїй єдності об`єктивні і суб`єктивні ознаки утворюють склад злочину.
Суб`єктивна сторона злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, характеризується тільки умислом та корисливим мотивом.
Однак стороною обвинувачення ні в обвинувальному акті, ні в ході судового розгляду не обґрунтовано та не надано жодних належних, допустимих і переконливих доказів на підтвердження наявності в обвинуваченого ОСОБА_7 умислу на пособництві заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах чи підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою.
З досліджених колегією суддів документів вбачається, що ОСОБА_7 правомірно зняв з себе обов`язки директора ТОВ «ТЕЛСІ», та на законних підставах передав свою частку в статутному капіталі товариства ОСОБА_21 .
Крім того, в обвинувальному акті та в матеріалах кримінального провадження жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_7 корисливого мотиву й мети саме на заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах чи підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, шляхом укладання договору між Генеральною прокуратурою України та ТОВ «Телсі» щодо закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України немає і в ході судового розгляду стороною обвинувачення таких надано не було.
Враховуючи, що умисел, мотив і мета є складовими суб`єктивної сторони злочину, то їхня відсутність чи недоведеність свідчить відповідно і про відсутність складу вказаного злочину.
Слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом кримінального провадження. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, жоден із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дав достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись ст. 62 Конституції України, згідно якої всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого тлумачаться на його користь, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
За таких обставин суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі й щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду наявність у діянні ОСОБА_7 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, не доведена.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_7 підлягає виправданню за пред`явленим йому обвинуваченням на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки зібраними стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено наявність в його діях складу кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається потреби вирішення долі речових доказів у кримінальному проваджені відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 284, 368-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та виправдати його на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається захиснику обвинуваченого та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2023 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 108548270 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Деснянський районний суд міста Києва
Колегаєва С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні