Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/5195/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/5195/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алма Він»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері-Авто»

про стягнення 139187,38 грн,

Представники:

від позивача Маслюк І.І.

від відповідача Желудков В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Алма Він» до товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері-Авто» про стягнення за договором поставки № ALV1901/21 від 19.01.2021 (далі - Договір) 424411,01 грн, в тому числі: 352595,00 грн боргу, 27695,50 грн пені, 40740,51 грн інфляційних втрат, 3380,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар.

Суд своєю ухвалою від 06.07.2022, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 13.07.2022 відкрив провадження у справі № 910/5195/22, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у поданому суду відзиві відхилив позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили). Так, Президент України своїм Указом «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ввів з 24.02.2022 воєнний стан в Україні. Згідно з листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 обставини військової агресії російської федерації проти України є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договорам, виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідач фактичного припинив свою господарську діяльність та зосередився на гуманітарній допомозі громадянам, збройним силам та іншим військовим формуванням України.

Також відповідач зазначив, що перерахував позивачеві 148815,00 грн за товар (платіжні доручення від 23.02.2022, від 03.06.2022, від 23.06.2022, від 15.07.2022, від 28.07.2022 та від 01.08.2022).

08 вересня 2022 року відповідач подав клопотання про приєднання до матеріалів доказів - платіжних доручень № 952 від 30.08.2022 на суму 24535,00 грн та № 953 від 30.08.2022 на суму 15465,00 грн.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 314221,73 грн, в тому числі 212595,00 грн боргу, 55858,50 грн пені, 40746,51 грн інфляційних втрат, 5021,85 грн 3% річних.

Водночас позивач зазначив, що згідно з умовами договору виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови покупця від проведення оплати за товари, які були йому поставленні до моменту виникнення обставин непереборної сили.

Крім того відповідач не надав доказів неможливості виконання зобов`язання за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану), а його посилання на припинення його господарської діяльності та зосередження на гуманітарній допомозі нічим не підтверджені.

Також позивач зазначив, що специфіка виконання грошового зобов`язання в безготівковій формі полягає в можливості здійснення банківської операції з перерахунку коштів з будь-якої точки країни або світу, де наявний доступ до мереже Інтернет, а не тільки в місті Києві або в інших населених пунктах Київської області.

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію. Таким чином, надання лише листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0- 7.1 від 28.02.2022 не є належним та допустимим доказом звільнення відповідача від виконання своїх зобов`язань

Відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати 90000,00 грн боргу (платіжні доручення № 1049 від 28.09.2022 на суму 60000,00 грн, № 1102 від 20.10.2022 на суму 27385,00 грн та № 1103 від 20.10.2022 на суму 2615,00 грн).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про розгляд справи з викликом сторін.

Позивач подав декілька заяв про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із сплатою відповідачем частини боргу.

У останній редакції позивач просить стягнути з відповідача 139187,38 грн, в тому числі: 72140,58 грн пені, 61048,03 грн інфляційних втрат, 5998,77 грн 3% річних.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19 січня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алма він» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Делівері-авто» (покупець) уклали договір поставки № ALV1901/21 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати паливо-мастильні матеріали - бензин марки А-95,А-92, дизельне паливо, та газ пропан - бутан (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплати його повну вартість на умовах цього договору.

Згідно з п. 4.1 Договору покупець здійснює оплату за товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу покупця.

Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в видаткових накладних (п. 4.3 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу дизельне пальне на загальну суму 403410,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 108 від 03.02.2022 на суму 62115,00 грн, № 109 від 03.02.2022 на суму 26875,00 грн, № 111 від 07.02.2022 на суму 37485,00 грн, № 113 від 15.02.2022 на суму 46875,00, № 114 від 15.02.2022 на суму 122850,00 грн, № 117 від 15.02.2022 на загальну суму 105210,00 грн.

З огляду на умови Договору відповідач повинен був сплатити за товар відповідно до 23.02.2022, 27.02.2022 та 07.03.2022.

Відповідач сплатив за товар з порушенням встановлених Договором строків.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п 5.1.3 Договору покупець, який прострочив виконання грошових зобов`язань повинен на вимогу постачальника сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов`язань, від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення виконання.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 72140,58 грн пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 5998,77 грн 3% річних, 61048,03 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов`язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов`язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб`єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов`язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який виданий всім кого це стосується, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами визнається обставина (дія чи подія), що спричинили неможливість виконання договірних зобов`язань у обумовлений сторонами строк. Ці обставини є юридичними фактами, що спричинили неможливість виконання договірних зобов`язань, і для настання яких необхідна наявність певних умов: виникнення після укладення договору; неможливість виконання зобов`язання у період їх існування; закріплення, як правило, таких обставин у договорі як таких, що звільняють від виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 Договору при настанні обставин непереборної сили (обставин форс - мажору), тобто неможливості повного або часткового виконання будь - якою із сторін зобов`язань по цьому договору внаслідок обставин непереборної сили, термін (строк) виконання зобов`язань, окрім грошових, переноситься на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки.

Сторона, для якої наступили обставини непереборної сили, зобов`язана письмово протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту настання цих обставини повідомити іншу сторону про це, вказати орієнтовний термін (строк) дії обставин непереборної сили, також вжити заходів для зменшення заподіяння збитків другій стороні (п. 7.1.1 Договору).

Відповідач не подав доказів повідомлення позивача про обставини, які перешкоджають частковому або повному виконанню своїх зобов`язань.

Крім того, у пункті 7.5. Договору сторони погодили, що виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови покупця від проведення оплати за товари, які були йому поставленні до моменту виникнення обставин непереборної сили.

Як зазначено вище товар був поставлений до 24.02.2022.

Крім того, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання банківської операції у безготівковій формі внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану).

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.

Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судові витрати з вимог про стягнення 139187,38 грн. Суд повертає позивачеві з Державного бюджету України 4258,37 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алма Він» до товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері-Авто».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері-Авто» (вул. Велика Васильківська, 15/2, м. Київ, 01024, код 33524169) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алма Він» (вул. Коцюбинського, 34, офіс 1/20, м. Вінниця, 21001, код 43488390) 72140,58 грн пені, 5998,77 грн 3% річних, 61048,03 грн інфляційних втрат, 2087,37 грн судового збору.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Алма Він» (вул. Коцюбинського, 34, офіс 1/20, м. Вінниця, 21001, код 43488390) з Державного бюджету України 4258,37 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 20.01.2023.

Суддя С. А. Ковтун