Ухвала

від 23.01.2023 по справі 911/2719/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" січня 2023 р. Справа № 911/2719/22

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАКЕМ" про забезпечення позову у справі № 911/2719/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАКЕМ", 03143, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 154-Д, кімната 207

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР - АГРО2020", 08001, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Макарів, вулиця Проектна, будинок 7, офіс 34

про стягнення 384 673,53 грн за договором поставки № 929/2022 від 06.05.2022

встановив:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 914/2719/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАКЕМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР - АГРО2020" стягнення заборгованості за договором поставки № 929/2022 від 06.05.2022 у розмірі 384 673,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 929/2022 від 06.05.2022 в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 301 403,57 грн з урахуванням проіндексованої суми відповідно до пункту 5.6 договору, з огляду на наявність якої позивачем нараховано 60 280,71 грн штрафу, передбачений підпунктом 8.1.2 договору та 22 989,25 грн 48% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

20 січня 2023 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАКЕМ" надійшла заява про забезпечення позову б/н від 19.01.2023 (вх. № суду 479), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР - АГРО2020", що знаходяться на розрахунковому рахунку відкритому в АТ "УКРСИББАНК", а також на інших виявлених під час виконання ухвали суду рахунках, які відкриті ТОВ "АЛЬТАІР - АГРО2020" в банківських установах України в межах ціни позову 384 673,53 грн.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від оплати за поставлений товар згідно із договором поставки № 929/2022 від 06.05.2022, а також наявністю інших майнових вимог з боку інших кредиторів, що також свідчить про недобросовісність дій відповідача.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як зазначено в заяві про забезпечення позову, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статтей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням обов`язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову.

Суд погоджується з викладеним обґрунтуванням застосування інституту вжиття заходів забезпечення позову та зауважує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Подана заявником заява про забезпечення позову обґрунтована тими обставинами, що ТОВ "АЛЬТАІР - АГРО2020" не виконало свої зобов`язання за договором поставки № 929/2022 від 06.05.2022 в частині оплати товару.

Втім, суд зазначає, що наведені заявником обставини не свідчать про те, що грошові кошти, наявні у ТОВ "АЛЬТАІР - АГРО2020", можуть зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що відповідачем здійснюються дії з метою ухилення в подальшому від примусового виконання рішення суду, у разі задоволення позову. В підтвердження своїх доводів, позивач не надано жодних доказів.

Фактично, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин (системне порушення умов договорів; виведення коштів з поточних рахунків відповідача на рахунки інших фізичних або юридичних осіб; вчинення інших дій, спрямованих на ухилення від виконання своїх грошових зобов`язань), які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом та можливістю настання негативних наслідків, які суттєво позначаться на його інтересах.

Посилання позивача на наявність інших судових проваджень, в яких ТОВ "АЛЬТАІР - АГРО2020" є відповідачем, в якості доказів долучено копію ухвали про відкриття провадження у справі № 911/2718/22, а також на висновки Вищого господарського суду України викладені в постанові від 17.02.2015 у справі № 910/22285/14, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2020 у справі № 910/1762/20.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАКЕМ", суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів, на підставі яких суд міг би визначити доцільність та необхідність забезпечення позову.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАКЕМ" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР - АГРО2020".

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 342,00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАКЕМ" про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 23.01.2023