Ухвала
23 січня 2023 року
м. Київ
справа № 363/849/21
провадження № 61-654ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним державного акту про право власності,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 08 сесії 05 скликання №138
від 23 березня 2007 року в частині передачі ОСОБА_2 безкоштовно
у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .
- визнати недійсним державний акт серії ЯМ №235880 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3221855301:19:018:0151, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 04 жовтня 2012 року на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 08 сесії 05 скликання №138
від 23 березня 2007 року.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 08 сесії 05 скликання № 138
від 23 березня 2007 року в частині передачі ОСОБА_2 безкоштовно
у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним державний акт серії ЯМ №235880 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3221855301:19:018:0151, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 04 жовтня 2012 року на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 08 сесії 05 скликання №138
від 23 березня 2007 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Стальмахович В. І., задоволено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 липня 2022 року скасувано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року,
в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду. Рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
До касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору від 12 січня 2023 року у розмірі 1 816,00 грн.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
З оскаржуваних судових рішень убачається дві вимоги немайнового характеру: 1) визнання незаконним та скасування рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 08 сесії
05 скликання №138 від 23 березня 2007 року; 2) визнання недійсним державного акту серії ЯМ №235880.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
До касаційної скаргизаявником додано квитанцію від 12 січня 2023 року, якою підтверджується часткова сплатазаявникомсудового збору
в розмірі1 816,00 грн.
Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн (908 х 2 х 200% - 1 816,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2023 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 108553962 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні