Рішення

від 16.01.2023 по справі 538/1053/22

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/1053/22

Провадження по справі №2/538/15/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Горілей Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панченка О.І.,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Волторніст С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Лохвицьку міську раду Миргородського району Полтавської області, Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Лохвицької міської ради, про виділення майна із спільної часткової власності та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі договору дарування, посвідченого 27.01.1999 року державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальні контори Сегет Л.В., ним набуто право власності на 47/100 частини житлового будинку з відповідної частиною допоміжних господарчих побудов, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на належну йому частину житлового будинку зареєстроване Комунальному підприємстві «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 04.02.1999 року за реєстраційним номером 2776. Рішенням виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області від 08.07.2022 року об`єкту нерухомого майна присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Інша частина будинковолодіння (53/100 його частки) належить ОСОБА_2 відповідно має окрему поштову адресу. Відповідач самостійно вже виділила свою частку в натурі в окреме приміщення і здійснила державну реєстрацію свого об`єкту житлової нерухомості. На даний час частки житлового будинку є окремими домоволодіннями із незалежними газовим та електропостачанням, мають окремий вихід, поштову адресу. 02.08.2022 року ОСОБА_1 , як власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 було виготовлено окремий технічний паспорт на будинок садибного типу, який складається в цілому з: (літ. А-1) - житловий будинок, де: (2-1) коридор площею 4,3 кв.м.; (2-2) - передпокій площею 17,8 кв.м. (2-3) - ванна площею 2,7 кв.м. (2-4) - туалет площею 1,2 кв.м.; (2-5) - кімната площею 14,5 кв.м., (2-6)- кімната площею 22,1 кв.м.; (2-7)- кімната площею 14,7 кв.м.; (2-8) - ванна площею 10,6 кв.м.; (літ. В) - погріб, площею 23,6 кв.м.; (літ. Д) - вбиральня 1/2 частина площею 3,9 кв.м.; (№ 1) - огорожа, 1/2 частини; (№ 3) - вигрібна яма, 1/2 частини. Враховуючи, що право власності на житловий будинок підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 звернувся з запитом щодо реєстрації права власності на житловий будинок у Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Лохвицької міської ради, де отримав відмову, оскільки, в відділі «ЦНАП» вважають, що на разі його частина житлового будинку перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників і підлягає реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділення в натурі частки майна. Відповідно до п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 (надалі- Порядок) для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу частки майна, необхідно надати договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки спільного майна або відповідне рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, просить: виділити йому у приватну власність 47/100 (сорок сім сотих) частини будинку АДРЕСА_2 , визнавши її окремим самостійним об`єктом нерухомого майна; визнати право власності на житловий будинок, який складається в цілому з: (літ. А-1) - житловий будинок, де: (2-1) коридор площею 4,3 кв.м.; (2-2) - передпокій площею 17,8 кв.м. (2-3) - ванна площею 2,7 кв.м. (2-4) - туалет площею 1,2 кв.м.; (2-5) - кімната площею 14,5 кв.м., (2-6)- кімната площею 22,1 кв.м.; (2-7)- кімната площею 14,7 кв.м.; (2-8) - ванна площею 10,6 кв.м.; (літ. В) - погріб, площею 23,6 кв.м.; (літ. Д) - вбиральня 1/2 частина площею 3,9 кв.м.; (№ 1) - огорожа, 1/2 частини; (№ 3) - вигрібна яма, 1/2 частини.

Ухвалою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 18.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 27).

16.09.2022 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позов з доданими матеріалами (а.с. 33-36, 37-45).

23.09.2022 року ОСОБА_1 надав відповідь на відзив з доданими документами (а.с. 53-57, 58-70).

30.09.2022 року ОСОБА_1 надав заперечення на відповідь на відзив (а.с. 72-74).

Ухвалою суду від 30.10.2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Лохвицьку міську раду Миргородського району Полтавської області та закрито підготовче провадження (а.с. 98).

Ухвалою суду від 05.12.2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Лохвицької міської ради (а.с. 108).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача- адвокат Панченко О.І. також просив задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що земля при будинку знаходиться у спільному користуванні сторін. При реєстрації права власності за ОСОБА_2 , було зазначено житлове приміщення як квартиру, проте фактично це частка житлового будинку, оскільки при будинку мається земельна ділянка, господарські будівлі, відсутні спільні комунікації. Між попередніми власниками вказаного житлового будинку був узгоджений порядок користування.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Пояснила, що дала згоду ОСОБА_2 на оформлення його частки житлового приміщення, оскільки вважала, що останній її зареєструє як квартиру. Коли вона купувала квартиру, то ОСОБА_1 давав згоду та цю купівлю, про що писав відповідну заяву у міськраді.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Волторніст С.М. позовні вимоги не визнав. Зазначив, що позивач не заперечує проти виділення позивачем частки, проте був порушений порядок формування частки. Норми чинного законодавства передбачають, що виділення частки у виді окремого житлового будинку у разі, якщо є окрема земельна ділянка під цей будинок. На даний час існує будинок з двома окремими входами, проте будинок має спільну стіну. Реєстрацію нерухомого майна у виді окремого житлового будинку передбачає наявність витягу з державного земельного кадастру. Діючим законодавством не заборонено розташування поряд гаражу, інших об`єктів.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини п`ятої статті 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

В судовомузасіданні встановлено,що на підставі договору дарування, посвідченого 27.01.1999 року державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальні контори Сегет Л.В., ним набуто право власності на 47/100 частини житлового будинку з відповідної частиною допоміжних господарчих побудов, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8). Право власності на належну ОСОБА_1 частину житлового будинку зареєстроване Комунальному підприємстві «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 04.02.1999 року за реєстраційним номером 2776 (а.с. 65). Рішенням виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області від 08.07.2022 року об`єкту нерухомого майна присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 9). ОСОБА_1 , як власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 було виготовлено окремий технічний паспорт на будинок садибного типу, який складається в цілому з: (літ. А-1) - житловий будинок, де: (2-1) коридор площею 4,3 кв.м.; (2-2) - передпокій площею 17,8 кв.м. (2-3) - ванна площею 2,7 кв.м. (2-4) - туалет площею 1,2 кв.м.; (2-5) - кімната площею 14,5 кв.м., (2-6)- кімната площею 22,1 кв.м.; (2-7)- кімната площею 14,7 кв.м.; (2-8) - ванна площею 10,6 кв.м.; (літ. В) - погріб, площею 23,6 кв.м.; (літ. Д) - вбиральня 1/2 частина площею 3,9 кв.м.; (№ 1) - огорожа, 1/2 частини; (№ 3) - вигрібна яма, 1/2 частини (а.с. 11-19).

Інша частина будинковолодіння (53/100 його частки) належить ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.10.2016 року на кв. АДРЕСА_3 (а.с. 43), Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 44), у якому зазначено обєкт нерухомого майна- квартира загальною площею 88.3 кв. м., житловою площею 51.8 кв. м.

ОСОБА_1 листом № 02-08/276 від 20.07.2022 року Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Лохвицької міської ради відмовив у реєстрації права власності на житловий будинок, оскільки його частина перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників і підлягає реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділення в натурі частки майна. Відповідно до п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 (надалі- Порядок) для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу частки майна, необхідно надати договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки спільного майна або відповідне рішення суду (а.с. 21).

Тобто, ОСОБА_1 не подано, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 року за № 1127: інформації про зареєстровані до 01.01.2013 року речові права на відповідне нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 356ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 358ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділу окремого об`єкту із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин. Тому необхідно надати документ, що підтверджує технічну можливість виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів нерухомого майна та можливість використання такого майна, як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Відповідно до ст.379ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Статтею 380ЦК України визначено поняття житлового будинку. Так, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу- житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Статтею 381ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Статтею 382ЦК України визначено поняття квартири. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування ( у тому числі допоміжні ), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Так можна зробити висновок, що квартира - це житлове приміщення, яке складається із декількох кімнат, має окремий вхід и набір необхідних інженерних систем (опалення, каналізація, вентиляція). Розміщується у окремому блоці, де поряд розміщено ще декілька таких приміщень.

Будинок- це окреме житлове приміщення, яке має окремий вхід і повний набір автономних комунікацій.

Отже, головною ознакою квартири і будинку є відособленість. Квартира розміщується у житловому блоці, де знаходиться ще декілька аналогічних приміщень. Будинок відособлений від других об`єктів нерухомості, всі комунікації, розміщені у ньому, автономні. Інженерні системи квартири є централізованими, це стосується водопостачання, опалення, електрики. При цьому весь будинок є неділимим, у квартирі є елементи, що знаходяться у спільному користуванні (труби, коридори, сходи). У будинку є відособлений вхід, у квартири - тільки вхідні двері. Наявність земельної ділянки- до будинку приєднана невелика територія, а квартира земельної ділянки позбавлена.

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці і окрім будинку на земельній ділянці розміщені господарські будівлі та споруди, а згідно чинного законодавства, земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями є садибою.

Житло є специфічним об`єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

Згідно листа Виконавчого комітету Лохвицької міської ради № 03-01/1419 28.10.2022 року, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , згідно класифікації будівель та споруд відноситься до підрозділу ІІ «Будинки житлові» групи ІІІ «Будинки одноквартирні» (а.с. 90).

Чинним законодавствомУкраїни непередбачено поняття«зміни статусуквартири настатус будинку». Фактично в даному випадку мова йде про визнання вказаної квартири, яка на даний момент є частиною будинку, самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спеціальним нормативним документом, щодо виділу, об`єднання, поділу об`єктів нерухомого майна (житлової забудови) є Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, яким затверджено Інструкцію про порядок проведеннятехнічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (надалі по тексту - Інструкція 127). У вказаній Інструкції визначено характерне піки об`єктів житлової забудови та встановлено порядок дій для формування технічної документації на вказані об`єкти, в тому числі і ті, що утворюються внаслідок виділення чи поділу нерухомого майна.

Так у відповідності до п. 2 Розділу 1 Інструкції 127 будинком садибного типу визнається житловим будинок, розташований на окремій земельній ділянці,який складаєтьсяіз житловихта допоміжних(нежитлових)приміщень.У відповідностідо п.І РозділуІІІ будиноксадибного типуможе бутиподілено надва абобільше блокованихбудинків шляхомреконструкції.Слід зазначити,що п.2Розділу ІІнструкції 127визначено,що блокованібудинки цедва табільше житлових(садибноготину,садові,дачні)будинків заввишкине більшечотирьох поверхів,у якихє хочаб однаспільна стіна,збудованих по межі окремих земельних ділянок з різними кадастровими номерами. Кожен блокований будинок є окремим об`єктомнерухомості і йомуприсвоюється окремий номер вулиці (провулку,тощо) Згідно п. 3 Розділу ІІІ Інструкції 127 технічний паспорт на блокований будинок як на окремий об`єкт нерухомого майна виготовляється після припинення права спільної часткової та сумісної власності па земельну ділянку та оформлення окремих документів (присвоєння кадастрових номерів) на кожну земельну ділянку.

Обов`язкове формування нової земельної ділянки під блокованим будником, який і окремим об`єктом нерухомого майна, передбачене також ст. 124 Земельного кодексу України, яка регламентує порядок переходу земельної ділянки у разі відчуження об`єкта нерухомого майна.

Судом встановлено, що на момент подачі позовної заяви ОСОБА_1 не звертався до міської ради з заявою про зміну статусу квартири на будинок, що також останній підтвердив в судовому засіданні.

Також, з пояснень, наданими сторонами в судовому засіданні, встановлено, що будинок, у якому розташоване житло ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має загальну стіну, дах, який навпіл не розділений, тобто заходиться у спільному користуванні, як по 1/2 кожному належить вбиральні, сливної ями, огорожі, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників.

Відповідно дост.319Цивільного кодексуУкраїни,при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2 , що вона надала згоду на виділення ОСОБА_1 як співвласнику в окремий самостійний об`єкт нерухомого майна, проте вважала, що він свою частку зареєструє також як квартиру, але фактично позивач хоче виділити в натурі самостійний об`єкт нерухомого майна.

Крім того, як вбачається з первинних документів, на підставі яких сторони набули право власності на належні їм об`єкти нерухомого майна, статус такого житлових приміщень зазначений як квартира.

Надаючи оцінку висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, суд констатує, що такий не містить опису об`єкту дослідження, даних про технічне обстеження об`єкту, посилання на будівельні норми тощо. З даних висновку убачається, що такий виконано на підставі договору дарування, посвідченого Першою Лохвицькою державною нотаріальною конторою 27.01.1999 року за № 118. Висновок не містить даних про можливі варіанти поділу, даних щодо втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, а також жодного обґрунтування зазначених в ньому висновків (а.с. 47, 67).

Оскільки у вказаному висновку не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Викладене у повній мірі відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 (провадження 14-270цс19).

Згідно статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом частини 1 статті 77 належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1 статті 80ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази надані в їх обґрунтування, вважає, що зазначені в заяві вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Лохвицьку міську раду Миргородського району Полтавської області, Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Лохвицької міської ради, про виділення майна із спільної часткової власності та визнання права власності- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23.01.2023 року.

Суддя: Т.О. Зуб