Ухвала

від 23.01.2023 по справі 140/7823/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7823/22

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчишвши позовну заяву приватного підприємства «Луцьк-Ріелт» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Луцьк-Ріелт» (далі ПП «Луцьк-Ріелт») звернулося в суд з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання видати ПП «Луцьк-Ріелт», як переможцеві електронних торгів за лотом №375432, а саме на об`єкт нерухомого майна «Прохідний пункт, магазин «Продтовари» /літер К-1/, загальною площею 210,0 кв м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, буд 46, акт про проведений електронний аукціон, який відповідає вимогам законодавства України; зняти всі арешти і заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями) з такого майна.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 08.10.2019 відбулися електронні торги в електронній системі СЕТАМ в рамках зведеного виконавчого провадження № 57212311 з продажу лота № 375432, а саме: об`єкт нерухомого майна «Прохідний пункт, магазин «Продтовари» /літер К-1/, загальною площею 210,0 кв.м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, буд 46. Переможцем торгів визнано ПП «Луцьк-Ріелт» за ціною продажу 2549 280,00 грн, що підтверджений протоколом торгів №443466 опублікованому на сайті СЕТАМ.

ПП «Луцьк-Ріелт» здійснило повний розрахунок за придбане майно у відповідності до вказаного протоколу у сумі 2 421 816,00 грн на рахунок Луцького районного відділу ДВС ГТУ юстиції у Волинській області, а також перерахувало додаткову винагороду на рахунок організатора ДП «Сетам» у сумі 113 364,00 грн.

Вказує на те, що згідно із п. 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Згідно п. 6 розділу X Порядку, підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня ного затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу X Порядку).

Однак, відповідач у порушення п.4-6 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/15, не видав (не надіслав) переможцеві електронних торгів (ПП «Луцьк-Ріелт») акт про проведені електронні торги, які відбулися 08.10.2019, у зв`язку із чим, позивач 29.11.2022 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 позовну заяву було залишено без руху. Відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в ухвалі було зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення (десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху). Зокрема, в зазначеній ухвалі суду позивача було зобов`язано: уточнити та чітко і зрозуміло сформулювати позовні вимоги, з наданням відповідних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (щодо зняття всіх арештів і заборон, накладених органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями) на майно); звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

23.12.2022 від представника позивача за вх.№№42905, 42907 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог та пояснення щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28.12.2022 продовжено позивачу процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Позивачу у цей строк запропоновано подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій вказати підстави та надати докази поважності причин його пропуску, а також викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача щодо зняття арешту з майна із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

У заяві від 19.01.2023 вих. № 19/01/23 позивач просить поновити ПП «Луцьк-Ріелт» строк звернення до суду з адміністративним позовом, а також уточнив (зменшив) позовні вимоги та просить зобов`язати відповідача видати ПП «Луцьк-Ріелт», як переможцеві електронних торгів за лотом №375432, а саме на об`єкт нерухомого майна «Прохідний пункт, магазин «Продтовари» /літер К-1/, загальною площею 210,0 кв м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, буд 46, акт про проведений електронний аукціон, який відповідає вимогам законодавства України.

У заяві про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом позивач посилається на те, що дізнався про бездіяльність відповідача лише 13.10.2022, а саме після отримання відповіді №42340 від 07.10.2022.

Також вказує на те, що після електронних торгів 08.10.2019, отримання позивачем через електронний кабінет протоколу за їх результатами, а також проведення 21.11.2019 повної оплати за майно, у грудні 2019 року представнику позивача стало відомо у тоді ще Луцькому районному відділі державної виконавчої служби про те, що акт про проведені торги не подано на затвердження і не надіслано позивачу у зв`язку із тим, що на той момент у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва була наявна судова справа №640/19395/19 щодо правомірності відчуження органом державної виконавчої служби лота № 375432.

Окрім того, вказує, що позивачу у грудні 2019 стало відомо, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Волинській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030000000831 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.2 ст.364 КК України щодо незаконної реалізації майна ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2».

В межах вказаного кримінального провадження ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2019 р. у справі №161/20742/19, було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, прохідний пункт, магазин «Продтовари» /літера К-1/, загальною площею 210,0 кв.м. за адресою: Волинська область, місто Луцьк вулиця Франка, будинок 46.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та вважає, що причини пропуску строків звернення до суду не можна вважати поважними з наступних мотивів та підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що процесуальний закон пов`язує строк звернення до суду із тим, коли саме особі стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх поясненнях щодо строку звернення до суду позивач вказав, що після проведення 08.10.2019 електронних торгів, отримання позивачем через електронний кабінет протоколу за їх результатами, а також проведення 21.11.2019 повної оплати за майно, у грудні 2019 року представнику позивача стало відомо у тоді ще Луцькому районному відділі державної виконавчої служби про те, що акт про проведені торги не подано на затвердження і не надіслано позивачу.

Отже, у грудні 2019 року позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів. Таким чином шестимісячний строк звернення до суду закінчився ще у червні 2020 року. Право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки звернення до відповідача із адвокатським запитом від 23.09.2022 та отримання відповіді №42340 від 07.10.2022 не змінює моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації своїх прав і ця дата жодним чином не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що таке звернення було не першим, зокрема ПП «Луцьк-Ріелт» зверталося з листом про надання акту про проведені електронні торги листом №26/11/21 від 26.11.2021 (у відповідь на який органами ДВС було повідомлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній акт про реалізацію майна, як і акт про проведення електронних торгів).

У позовній заяві та поясненнях позивач вказав, що у грудні 2019 року йому стало відомо в органах ДВС, що акт про проведені торги не подано на затвердження і не надіслано позивачу у зв`язку із тим, що на той момент у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва була наявна судова справа №640/19395/19 щодо правомірності відчуження органом державної виконавчої служби лота № 375432.

Однак, суд зауважує, що наявність у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва судової справи №640/19395/19 щодо правомірності відчуження органом державної виконавчої служби лота №375432, жодним чином не перешкоджала позивачу вчасно звернутись до суду з даним позовом.

Окрім того, 21.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду провадження у справі №640/19395/19 за позовом державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області було закрито у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. З вказаним рішенням позивач також міг ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який перебуває у відкритому доступі.

Суд вказує на те, що непоінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися (пройшло понад три роки з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причини пропуску строків звернення до суду, які наводить позивач у своїй заяві, не стосувалися його особисто і жодним чином не перешкоджали вчасно звернутись до суду з даним позовом (не ускладнювали позивачу можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк).

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду, тому суд не визнає причини пропуску строку поважними та не вбачає правових підстав для поновлення строку звернення до суду.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03. 2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Відповідно до частини першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства «Луцьк-Ріелт» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії підлягає поверненню позивачу.

Суд також роз`яснює, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно із частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного підприємства «Луцьк-Ріелт» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії, повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.М. Димарчук