Постанова

від 26.10.2023 по справі 140/7823/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 140/7823/22

адміністративне провадження № К/990/19960/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого-судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М. В., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Луцьк-Ріелт» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Луцьк-Ріелт» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року (суддя Димарчук Т. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (головуючий суддя Бруновська Н. В., судді: Хобор Р. Б., Шавель Р. М.),

І. Суть спору

У листопаді 2022 року Приватне підприємство «Луцьк-Ріелт» (далі - позивач, ПП «Луцьк-Ріелт») звернулося до суду з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просило:

- зобов`язати відповідача видати позивачу, як переможцеві електронних торгів за лотом № 375432, а саме на об`єкт нерухомого майна «Прохідний пункт, магазин «Продтовари» /літер К-1/, загальною площею 210,0 кв м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, буд 46, акт про проведений електронний аукціон, який відповідає вимогам законодавства України;

- зняти всі арешти і заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями) з такого майна.

На обґрунтування позовних вимог ПП «Луцьк-Ріелт» зазначило, що відповідач у порушення вимог пункту 4-6 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/15, не видав (не надіслав) переможцеві електронних торгів (ПП «Луцьк-Ріелт») акт про проведені електронні торги, які відбулися 08 жовтня 2019 року.

ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення.

08 жовтня 2019 року відбулися електронні торги в електронній системі СЕТАМ в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 з продажу лоту № 375432, а саме: об`єкт нерухомого майна «Прохідний пункт, магазин «Продтовари»/літер К-1/, загальною площею 210,0 кв. м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, 46.

Переможцем вищевказаних торгів визнано ПП «Луцьк-Ріелт» за ціною продажу 2 549 280,00 грн, що підтверджується протоколом торгів № 443466, який опублікований на сайті СЕТАМ.

ПП «Луцьк-Ріелт» здійснив повний розрахунок за придбане майно у відповідності до вказаного протоколу в розмірі - 2 421 816,00 грн на рахунок Луцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, а також перерахував додаткову винагороду на рахунок організатора ДП «СЕТАМ» у розмірі 113 364,00 грн.

З огляду на те, що відповідачем не було видано позивачу, як переможцеві електронних торгів, акт про проведений електронний аукціон, ПП «Луцьк-Ріелт» звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року позовну заяву ПП «Луцьк-Ріелт» залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення та чіткого і зрозумілого формулювання позовних вимог з наданням відповідних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (щодо зняття всіх арештів і заборон, накладеними органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями) на майно); звернення із заявою про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

23 грудня 2022 року позивачем до суду першої інстанції подано пояснення щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом, в якому, посилаючись на те, що дізнався про бездіяльність відповідача 13 жовтня 2022 року (після отримання відповіді від 07 жовтня 2022 року № 42340), просив вважати строк звернення до суду таким, що дотриманий позивачем.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви (зокрема, щодо подання заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави та надати докази поважності причин його пропуску) на десять днів з дня вручення копії ухвали.

19 січня 2023 року позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та уточнення позовних вимог.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, позовну заяву ПП «Луцьк-Ріелт» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії, повернуто позивачеві.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів у грудні 2019 року. Таким чином шестимісячний строк звернення до суду закінчився ще у червні 2020 року. Посилання позивача на те, що він звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 23 вересня 2022 року та отримав відповідь лише 13 жовтня 2022 року не змінює моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації своїх прав і ця дата жодним чином не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що таке звернення було не першим, зокрема ПП «Луцьк-Ріелт» зверталося з листом від 26 листопада 2021 року № 26/11/21 про надання акту про проведені електронні торги (у відповідь на який органами ДВС було повідомлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній акт про реалізацію майна, як і акт про проведення електронних торгів).

Також суди першої та апеляційної інстанції зауважили, що наявність у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справи № 640/19395/19 щодо правомірності відчуження органом державної виконавчої служби лота № 375432, жодним чином не перешкоджала позивачу вчасно звернутись до суду з цим позовом. Водночас, 21 січня 2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду провадження у справі № 640/19395/19 за позовом державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області було закрито у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. З вказаним рішенням позивач також міг ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який перебуває у відкритому доступі.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що непоінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися (пройшло понад три роки з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Причини пропуску строків звернення до суду, які наводить ПП «Луцьк-Ріелт» у своїй заяві, не стосувалися його особисто і жодним чином не перешкоджали вчасно звернутись до суду з даним позовом (не ускладнювали позивачу можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк).

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

02 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП «Луцьк-Ріелт» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ПП «Луцьк-Ріелт» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на те, що по факту проведення торгів та здійснення переможцем оплати за лот, державним виконавцем не було видано акт про проведений електронний аукціон переможцю торгів ПП «Луцьк-Ріелт» або надіслано на його адресу. Позивач стверджує, що дізнався про порушення своїх прав бездіяльністю відповідача 13 жовтня 2022 року, а саме після отримання відповіді від 07 жовтня 2022 року № 42340.

Також ПП «Луцьк-Ріелт» зазначає, що у грудні 2019 року стало відмово, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Волинській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030000000831 від 05 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 та частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, щодо незаконної реалізації майна ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2», що з пояснень органу державної виконавчої служби унеможливлює видачу акту про проведений аукціон, оскільки на майно (об`єкт нерухомого майна «Прохідний пункт, магазин «Продтовари»/літер К-1/, загальною площею 210,0 кв. м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, 46) накладено арешт шляхом заборони вчинення з ним будь-яких дій.

Позивач зазначає, що в подальшому він не був повідомлений ані органами ДВС про хід виконавчого провадження, ані слідчим органом про хід кримінального провадження. При цьому, мав справедливі очікування на виконання органами державної влади своїх обов`язків.

Водночас, ПП «Луцьк-Ріелт» стверджує, що лише з відповіді відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 12 січня 2022 року № 2.1-34/479, наданої на адвокатський запит, позивачу стало відомо, що виконавчі провадження, які входили до складу зведеного провадження № НОМЕР_1, були закриті у жовтні 2020 року. Також, у цій відповіді вказано, що у матеріалах зведеного провадження № НОМЕР_1 відсутній акт про реалізацію майна. Саме з цієї відповіді, як стверджує скаржник, йому стало відомо, що акт про проведені торги взагалі був відсутній у матеріалах виконавчого провадження, а отже державним виконавцем не складався.

ПП «Луцьк-Ріелт» зазначає, що повторно зверталось до відповідача з адвокатським запитом від 23 вересня 2022 року з метою отримання інформації щодо підстав ненадання переможцю електронних торгів по лоту № 375432 акту про проведений електронний аукціон, а також про причини відсутності такого акту. Однак, відповідач у листі від 07 жовтня 2022 року № 42340 повідомив, що матеріали зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 передані до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), і ПП «Луцьк-Ріелт» має звертатися з таким запитом саме до цього відділу.

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подавали, що не є перешкодою для перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Частиною другою статті 123 КАС України установлено, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (пункт 9 частини четвертої статті 169 КАС України).

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання строків звернення до суду.

VІ. Висновки Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів у грудні 2019 року, а звернувся до суду з позовом лише в листопаді 2022 року.

При цьому, твердження ПП «Луцьк-Ріелт» про те, що він звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 23 вересня 2022 року та отримав відповідь лише 13 жовтня 2022 року не змінює моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації своїх прав і ця дата жодним чином не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

На обґрунтування вимог, скаржник наполягає на тому, що саме з відповіді на адвокатський запит, останній дізнався про відсутність акту про проведений електронний аукціон за лотом № 375432, у якому ПП «Луцьк-Ріелт» було переможцем електронних торгів.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу викладеного вище законодавства убачається, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19.

Як убачається з матеріалів справи, електронні торги в електронній системі СЕТАМ в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 з продажу лоту № 375432, а саме: об`єкт нерухомого майна «Прохідний пункт, магазин «Продтовари»/літер К-1/, загальною площею 210,0 кв. м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, 46 та за якими ПП «Луцьк-Ріелт» визначено переможцем відбулися 08 жовтня 2019 року. Повний розрахунок за придбане майно у відповідності до протоколу торгів № 443466 позивачем здійснено 21 листопада 2019 року.

Згідно з пунктом 4 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищої стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження (пункт 6 розділу Х вищезазначеного Порядку).

Тобто, після здійснення повної оплати позивачем 21 листопада 2019 року за придбане майно у відповідності до протоколу торгів № 443466, відповідач протягом п`яти робочих днів повинен був скласти акт про проведені електронні торги, затвердити у начальника відділу та видати його ПП «Луцьк-Ріелт».

Водночас, позивач зазначає, що у грудні 2019 року йому стало відомо у Луцькому районному відділі державної виконавчої служби про те, що на той момент акт про проведені електронні торги не був поданий на затвердження і не надсилався позивачу, оскільки у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа № 640/19395/19, предметом якої була правомірність відчуження органом державної виконавчої служби лота № 375432.

Крім того, позивач зазначає, що у грудні 2019 року він дізнався про те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Волинській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030000000831 від 05 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 та частиною другою статті 364 КК України щодо незаконної реалізації майна ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2»

Отже, колегія суддів погоджується з твердженнями судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач у грудні 2019 року фактично вже повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів (неотримання акту про проведені електронні торги).

Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача про те, що він дізнався про порушення його прав лише після того як звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 23 вересня 2022 року та отримав відповідь від 07 жовтня 2022 року, оскільки така обставина не змінює моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації своїх прав і ця дата жодним чином не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що ПП «Луцьк-Ріелт» вже зверталося з листом від 26 листопада 2021 року № 26/11/21 про надання акту про проведені електронні торги (у відповідь на який органами ДВС було повідомлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній акт про реалізацію майна, як і акт про проведення електронних торгів).

Водночас колегія суддів уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що наявність у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справи № 640/19395/19 щодо правомірності відчуження органом державної виконавчої служби лота № 375432, а також здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12019030000000831 від 05 грудня 2019 року, жодним чином не перешкоджало позивачу вчасно звернутись до суду з цим позовом.

Доводи скаржника про те, що за своєю правовою природою заявлений позов є негаторним (позов власника майна про усунення перешкод в його користуванні та розпорядженні), до якого мають бути застосовані статтями 391 (захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння), 268 (вимоги, на які позовна давність не поширюється) ЦК України, є неспроможними, оскільки заявлений позов не є позовом про право цивільне, а оскаржується неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при видачі акту про проведені електронні торги переможцеві торгів.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що позов ПП «Луцьк-Ріелт» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Луцьк-Ріелт» залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

О. Р. Радишевська