Постанова

від 18.01.2023 по справі 520/23547/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 р.Справа № 520/23547/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 17.12.21 року по справі № 520/23547/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Харківській області , в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 03.11.2021 №00238000702.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 рокуадміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 03.11.2021 №00238000702. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 22 700,00 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Посилаючись на обставини, викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні позову позову відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим , просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу , залишити без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 р.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписівст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішеннясуду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 05.10.2021 №17527/20-40-07-02-08/30767795 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма «Пісчанка».

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач порушив норми пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, абзацу г) пункту198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 11 504 898 грн., в тому числі за травень 2019 року в сумі 1854 066 грн., за червень 2019 року в сумі 2063 654 грн., за липень 2019 в сумі 2372 951 грн., за серпень 2019 в сумі 1759 227 грн., за вересень 2019 в сумі 2290 000 грн., за жовтень 2019 в сумі 1165 000 грн..

Заниження податку на додану вартість сталося внаслідок безпідставного, на думку відповідача, включення до складу податкового кредиту вказаних сум за результатами здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Машсервіс» (код 38969793), ТОВ «Аграна-Торг» (код 42572595), ТОВ «Адастра Про»(код 42655435), ТОВ «Юліс Трейд» (код 42939272), ТОВ «Імбекс Груп» (код 41395529), ТОВ «Фірма Гетакс» (код 42567758), ТОВ «Олбріз Плюс» (код 42568196), ТОВ «Байрус Трейд» (код 42556573), ТОВ «Ріком Плюс» (код 42939052), ТОВ «Еконс Груп» (код 42945904), ТОВ «Реском ЛТД» (код 42938221), ТОВ «Крайон» (код 40313120), ТОВ «Поліфлекс Груп» (код 42657783),що було переіменовано на ТОВ «Бліфорс» (код 42657783), ТОВ «Атріум Трейдінг» (код 42026670), ТОВ «Амікта» (код 43083808), ТОВ «Олербек» (код 42653600), ТОВ «Аток Сервіс» (код 42657810), ТОВ «Олайн Плюс»(код 43083986), ТОВ «Прома Трейдінг» (код 43103310), ТОВ «Профлідер ЛТД » (код 43099687), ТОВ «Інтлев» (код 41387848), ТОВ «Галат Плюс» (код 42991348), ТОВ «Батлерс»(код 43153659), ТОВ «Олтон Груп» (код 42937390), ТОВ «Кемди Трейд» (код 42699577) та ТОВ «Ароса Торг» (код 426494370) за договорами з придбання добрив, гербіцидів, засобів захисту рослин без встановленого джерела походження товару.

Як на підставу таких висновків, у акті перевірки зроблено посилання на податкову інформацію та інформацію, отриману з Єдиного реєстру податкових накладних.

На підставі названого акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнятоподаткове повідомлення-рішення від 03.11.2021 №00238000702, відповідно до якого позивачузбільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 381 122,50 грн., у тому числі податкове зобов`язання11 504 898 грн., штрафна (фінансова) санкція2 876 224,5 грн..

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що у ході судового розгляду справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту з контрагентами, що дає підстави спростувати твердження відповідача про правомірність податкового повідомлення-рішеннявід 03.11.2021 № 00238000702.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України(далі -ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК Україниподатковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Підпунктом14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК Українизазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до підпунктів16.1.2,16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт36.1 статті 36 ПК України).

Згідно з пунктом44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У силу пункту185.1 статті 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом198.1 статті 198 ПК Українипередбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом193.1статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом "г" пункту198.5 статті 198 ПК Україниплатник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189цьогоКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

За змістом пункту198.6 статті 198 ПК Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.7 статті 201 ПК Українизазначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 серпня 2021 року у справі №640/13657/20 та від 14 січня 2020 року у справі №П/811/210/16.

Матеріали справи свідачать , що між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «Машсервіс» укладено договір поставки від 10.10.2018№101018 на поставку запасних частин та матеріалів в кількості 117 штук.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 16.01.2019 №11, №12; податкові накладні: від 19.10.2018 №82, №83 на суму 453 566,02 грн., у тому числі ПДВ 75 594,34 грн.; банківські виписки від 19.10.2018 р. на суму 453 566,02 грн.;

Отримані запасні частини та матеріали від ТОВ «Торговий Дім «Машсервіс» використані позивачем у господарській діяльності при ремонті сільськогосподарської техніки, що підтверджується актами встановлення запчастин та агрегатів.

Між позивачем та ТОВ «Аграна Торг» укладені договоривід 13.05.2019 №13/05-19 на постачання мінеральних добрив,від 14.05.2019 № 14/05-19 та від 15.05.2019 №15/05-19 на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 16.05.2019 №586, від 21.05.2019 №604, від 24.05.2019 №592; податкові накладні від 16.05.2019 №20 на суму 250 020,0 грн., у тому числі ПДВ41 670,0 грн., від 21.05.2019 №21 на суму 1 074 600,0 грн., у тому числі ПДВ 179 100,0 грн., від 24.05.2019 №22 на суму 599 985,00 грн., у тому числі ПДВ 99 997,50 грн.; товарно-транспортні накладні від 16.05.2019 №0516/1, від 21.05.2019 №0521/1, від 24.05.2019 №0524/1;банківські виписки та акти прийому передачі векселів.

Отримані мінеральні добрива та засоби захисту рослин від ТОВ «Аграна Торг» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями., актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Адастра Про» укладені договоривід 13.05.2019 №13/5-19 від 14.05.2019 №14/5-19 та від 15.05.2019 №15/5-19 на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 18.05.2019 №602, від 22.05.2019 №598, від 23.05.2019 №597; податкові накладні від 18.05.2019 №17 на суму 435 000,00 грн., у тому числі ПДВ72 500,00 грн., від 22.05.2019 №18 на суму 894 375,00 грн., у тому числі ПДВ 149 062,50 грн., від 23.05.2019 №19 на суму 234 000,00 грн., у тому числі ПДВ 39 000,00 грн.; товарно-транспортні накладні від 18.05.2019 №0518/7, від 2.05.2019 №0522/3, від 23.05.2019 №0523;банківські виписки та акти прийому передачі векселів.

Отримані засоби захисту рослин від ТОВ «Адастра Про» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Юліс Трейд» укладені договори від 13.05.2019 №1305/2019, від 15.05.2019 №1505/2019 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 20.05.2019 №595, від 25.05.2019 №596; податкові накладні від 20.05.2019 №6 на суму 562 545,00 грн., у тому числі ПДВ93 757,50 грн., від 25.05.2019 №7 на суму 1 037 583,00 грн., у тому числі ПДВ 172 930,50 грн.; товарно-транспортні накладні від 20.05.2019 №0520/1, від 20.05.2019 №0520/2, від 25.05.2019 №0525/1, від 25.05.2019 №0525/2, від 25.05.2019 №0525/3, від 25.05.2019 №0525/4; банківські виписки та акти прийому передачі векселів.

Отримані мінеральні добрива від ТОВ «Юліс Трейд» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Імбекс Груп» укладені договори від 13.05.2019 №13/5/19 на постачання добрива азотно фосфорно-калійного 16-16-16 (S), від 14.05.2019 №14/5/19, №15/5/19 на постачання засобів захисту рослин Базагран М, від 14.05.2019 №16/5/19 на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 18.05.2019 №589, від 20.05.2019 №594 р, від 21.05.2019 №603, від 18.05.2019 №600; податкові накладні від 18.05.2019 №338 на суму 1 062 585,00грн., у тому числі ПДВ 177 097,50 грн., від 20.05.2019 №340 на суму 155 250,00 грн., у тому числі ПДВ 25 875,00 грн., від 21.05.2019 №341 на суму155 250,00 грн., у тому числі ПДВ 25 875,00 грн., від 18.05.2019 №339 на суму 528 705,00 грн., у тому числі ПДВ 88 117,50 грн.; товарно-транспортні накладні від 18.05.2019 №1518/1, №1518/2, №1518/3, №1518/4, №0518/5 від 20.05.2019, №0520/3, від 21.05.2019 №0521/2; акти прийому передачі векселів.

Отримані мінеральні добрива та засоби захисту рослин від ТОВ «Імбекс Груп» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Фірма Гетакс» укладені договори від 13.05.2019 №13-05-19, від 14.05.2019 №14-05-19 на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 17.05.2019 №590, від 22.05.2019 №599; податкові накладні від 17.05.2019 №3 на суму 781 200,00 грн., у тому числі ПДВ130 200,00 грн., від 22.05.2019 №4 на суму 69 000,00 грн., у тому числі ПДВ 11 500,00грн.; товарно-транспортні накладні від 17.05.2019 №0517/1, від 22.05.2019 №0522/2; банківські виписки та акти прийому передачі векселів.

Отримані засоби захисту рослин від ТОВ «Фірма Гетакс» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Олбріз Плюс» укладені договори від 14.05.2019 №14-5-9 на постачання засобів захисту рослин, від 15.05.2019 №15-5-9, від 16.05.2019 №16-5-9 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 22.05.2019 №576, від 23.05.2019 №591, від 24.05.2019 №573; податкові накладні від 22.05.2019 №9 на суму 1074 600,00 грн., у тому числі ПДВ179 100,00 грн., від 23.05.2019 №10 на суму 587 547,00 грн., у тому числі ПДВ 97 924,50 грн., від 24.05.2019 №11 на суму 303 750,00 грн., у тому числі ПДВ 50 625,00 грн.; товарно-транспортні накладні від 22.05.2019 №0522/1, від 23.05.2019 №0523/1, №0523/2, №0523/3, від 24.05.2019 №0524/1; банківські виписки та акти прийому передачі векселів.

Отримані мінеральні добрива та засоби захисту рослин від ТОВ «Олбріз Плюс» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Байрус Трейд» укладені договори від 13.05.2018 №13-5-19на постачання засобів захисту рослин, від 13.05.2018 №13-5/19, 14.05.2019 №14-5/19 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 17.05.2019 №587, від 18.05.2019 №601, від 24.05.2019 №593, №588; податкові накладні від 17.05.2019 №3 на суму 250 020,00 грн., у тому числі ПДВ 41 670,00 грн., від 18.05.2019 №4 на суму 327 360,00 грн., у тому числі ПДВ 54 560,00 грн., від 24.05.2019 №6 на суму 37 440,00 грн., у тому числі ПДВ 6 240,00 грн., від 24.05.2019 №5 на суму 250 020,00 грн., у тому числі. ПДВ 41 670,00 грн.; товарно-транспортні накладні від 17.05.2019 №0517/2, від 18.05.2019 №0518/6, від 24.05.2019 №0524/3, №0524/2; банківські виписки та акти прийому передачі векселів.

Отримані мінеральні добрива та засоби захисту рослин від ТОВ «Байрус Трейд» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Ріком Плюс» укладені договори від 10.06.2019 №311-С, від 11.06.2019 №312-С, від 12.06.2019 №313-С, від 13.06.2019 №314-С, від 14.06.2019 №315-С на постачання засобів захисту рослин, від 29.08.2019 №40/19-Д на постачання мінеральних добрив.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 18.06.2019 №619, від 19.06.2019 №626, від 20.06.2019 №633, №634, від 20.06.2019 №635, від 07.09.2019 №690, від 12.09.2019 №691; податкові накладні від 18.06.2019 №24 на суму 429 750,00 грн., у тому числі ПДВ 71 625,00грн., від 20.06.2019 №27 на суму 731 250,00 грн., у тому числі ПДВ 121 875,00 грн., від 20.06.2019 №26 на суму 337 500,00 грн., у тому числі ПДВ 56 250,00 грн., від 19.06.2019 №25 на суму 781 200,00 грн., у тому числі ПДВ 130 200,00 грн., від 20.06.2019 №5 на суму626 850,00 грн., у тому числі ПДВ 104 475,00 грн., від 07.09.2019 №15 на суму 660 000,00 грн., у тому числі ПДВ 110 000,00 грн., від 12.09.2019 №16 на суму 330 000,00 грн., у тому числі ПДВ 55 000,00 грн.; товарно-транспортні накладні від 18.06.2019 №0618/5, від 19.06.2019 №0619/3, від 20.06.2019 №0620/3, №0620/4, №0620/5, від 07.09.2019 №0907-19/1, №0907-19, від 12.09.2019 №0912-19; акти прийому передачі векселів.

Отримані мінеральні добрива та засоби захисту рослин від ТОВ «Ріком Плюс» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Еконс Груп» укладені договори від 10.06.2019 №220-Д, від 11.06.2019 №221-Д на постачання мінеральних добрив, від 11.06.2019 №222-С, від 12.06.2019 №223-С, від 13.06.2019 №224-С, від 14.06.2019 №225-С,від 14.06.2019 №226-С на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 17.06.2019 №616, від 18.06.2019 №617, №618, від 19.06.2019 №623, №624, №625, від 20.06.2019 №630; податкові накладні від 17.06.2019 №28 на суму 750 060,00 грн., у тому числі ПДВ 125 010,00грн., від 18.06.2019 №29 на суму 250 020,00 грн., у тому числі ПДВ 41 670,00 грн., від 18.06.2019 №2 на суму 639 000,00 грн., у тому числі ПДВ 106 500,00 грн., від 19.06.2019 №3 на суму 506 250,00 грн., у тому числі ПДВ84 375,00 грн., від 19.06.2019 №4 на суму 545 625,00 грн., у тому числі ПДВ 90 937,50 грн., від 19.06.2019 №6 на суму 562 500,00 грн., у тому числі ПДВ 93 750,00 грн., від 20.06.2019 №5 на суму 447 750,00 грн., у тому числі ПДВ 74 625,00грн.; товарно-транспортні накладні від 18.06.2019 №0618, №0618/1, №0618/2, №0618/3, №0618/4, від 19.06.2019 №0619, №0619/1, №0619/2, від 20.06.2019 №0620; акти прийому - передачі векселів.

Отримані мінеральні добрива та засоби захисту рослин від ТОВ «Еконс Груп» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Реском ЛТД» укладені договори від 12.06.2019 №441 С, від 13.06.2019 №442 С, від 14.06.2019 №443 С на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 19.06.2019 №627, від 20.06.2019 №631, №632; податкові накладні від 19.06.2019 №4 на суму 523 125,00 грн., у тому числі ПДВ 87 187,50грн., від 20.06.2019 №5 на суму 438 750,00грн., у тому числі ПДВ 73 125,00 грн., від 20.06.2019 №6 на суму 630 000,00 грн., у тому числі ПДВ 105 000,00 грн.;товарно-транспортні накладні від 19.06.2019 №0619/4, від 20.06.2019 №0620/1, №0620/2; акти прийому - передачі векселів.

Отримані засоби захисту рослин від ТОВ «Реском ЛТД» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Крайон» укладений договір від 14.06.2019 №14/06 на постачання добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні в кількості 59 штук, які були складені 20.06.2019 та 24.06.2019; податкові накладні в кількості 59 шт., які були складені 20.06.2019 та 24.06.2019 на загальну суму 18 000 000,00 грн., у тому числі ПДВ -3 000 000,00 грн.; банківські виписки та акт прийому передачі векселів.

Придбану суміш суху білково-вуглеводну у ТОВ «Крайон» позивач по договору відповідального зберігання товару від 14.06.2019 №14/06-ВЗТ передав цьому ж контрагентуна підставі акт прийому-передачі на відповідальне зберігання від 24.06.2019.

Транспортування товару з відповідального зберігання відбувалось згідно товарно-транспортних накладних від 31.07.2019, від 23.08.2019, від 02.10.2019 №0210-19.

Отримані мінеральні добрива від ТОВ «Крайон» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Поліфлекс Груп» укладені договори від 29.07.2019 №243на постачання засобів захисту рослин, від 09.09.2019 №01/10-09 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні у кількості 5 шт. на придбання засобів захисту рослин з 02.08.2019по 06.08.2019, видаткові накладні у кількості 14 шт. на придбання мінеральних добрив з 16.09.2020 по 20.09.2019; податкові накладні від 02.08.2019 №26, від 03.08.2019 №27, від 06.08.2019 №28, №29, від 03.08.2019 №30, від16.09.2019 №1, №5, №6, №3, №2, №4, №8, №7, від 17.09.2019 №22, від 20.09.2019 №14, №15, 23, від 21.09.2019 №28, від 20.09.2019 №27 на загальну суму 4245 000,00 грн., у тому числі ПДВ 707 500,00 грн.; товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи; акти прийому - передачі векселів.

Придбаний товар передано на відповідальне зберігання по Договору відповідального зберігання від 10.09.2019 № 101019-хр, згідно актів приймання-передачі майна від 16.09.2019 в кількості 160 (сто шістдесят ) тон, від 20.09.2019 в кількості 57 (п`ятдесят сім) тон.

Товар Повернутий з відповідального зберігання згідно актів приймання-передачі майна від 23.09.2019, від 24.09.2019 року, від 25.09.2019 року, від 26.09.2019 року, від 27.09.2019 року, від 28.09.2019 року.

Транспортування майна з відповідального зберігання відбувалось згідно товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи.

Отримані засоби захисту рослин від ТОВ «Поліфлекс Груп» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Атріум-Трейдінг» укладений договір від 16.08.2019 №16-08/19 на постачання товару згідно до специфікації.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 16.08.2019 №61, від 30.08.2019 №77, №78; податкові накладні від 16.08.2019 №10, від 30.08.2019 №13, №14 на загальну суму6 005 949,50 грн., у тому числі ПДВ - 1 000 991,58 грн.; товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи; банківські виписки та акти прийому - передачі векселя.

Отримані товари від ТОВ «Атріум-Трейдінг» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Амікта» укладений договір від 11.09.2019 №02/10-09-Д на постачання мінеральних добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні у кількості 11 штук,що складені у вересні 2019 року; податкові накладні у кількості 11 штук, що складені у вересні 2019 року на загальну суму 3225 000 грн., у тому числі ПДВ - 537 500 грн.

Згідно договору відповідального зберігання від 13.10.2019 №131019-хр позивач передав ТОВ «Амікта» на відповідальне зберігання добривоСульфоамофос NPS в кількості 215 (двісті п`ятнадцять) тон., що підтверджується актами приймання-передачі майна.

Транспортування товару відбувалось згідно товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи.

Отримане мінеральне добриво від ТОВ «Амікта» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Олербек» укладений договір від 12.06.2019 №37/1-С на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткова накладна від 18.06.2019 №620; податкова накладна від 18.06.2019 №8 на суму 420 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 70 000,00 грн.; товарно-транспортна накладна від 18.06.2019 №0618/6; банківська виписка та акти прийому - передачі векселя.

Отримані засоби захисту рослин від ТОВ «Олербек» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Аток Сервіс» укладений договір від 01.08.2019 №244 на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткова накладна від 06.08.2019 №648; податкова накладна від 06.08.2019 №11 на суму 531 288,00 грн., у тому числі ПДВ - 88 548,00 грн.; товарно-транспортна накладна від 06.08.2019 №0806-2019/2; акт прийому - передачі простого векселя.

Отримані засоби захисту рослин від ТОВ «Аток Сервіс» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Олайн Плюс» укладений договір від 15.08.2019 №15/08 на постачання засобів захисту рослин.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткова накладна від 21.08.2019 №663; податкова накладна від 21.08.2019 №21 на суму 382 392,00 грн., у тому числі ПДВ - 63 732,00 грн.; товарно-транспортна накладна від 21.08.2019 №0821; банківська виписка.

Отримані засоби захисту рослин від ТОВ «Олайн Плюс» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Прома Трейдінг» укладений договір від 25.09.2019 №25/9/9-Д на постачання добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 16.09.2019 №692, від 18.09.2019 №693, від 19.09.2019 №694, від 01.10.2019 №729; податкові накладні від 16.09.2019 №7, від 18.09.2019 №8, від 19.09.2019 №9, від 01.10.2019 №10, від 02.10.2019 №15 на загальну суму 1 980 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 330 000,00грн.; товарно-транспортні накладні від 16.09.2019 №0916-19, від 18.09.2019 №0918-19, від 01.10.2019 №1001-19, від 02.10.2019 №0210-19, №1002-19, №1002-19/1; акт приймання-передачі простого векселя.

Отримані добрива від ТОВ «Прома Трейдінг» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Профлідер ЛТД» укладений договір від 26.09.2019 №26/9/9-Д на постачання мінеральних добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткова накладна від 03.10.2019 №732; податкова накладна від 03.10.2019 №21 на на суму 660 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 110 000,00 грн.; товарно-транспортна накладна від 03.10.2019 №1003-19, №1003-19/1; акт приймання-передачі простого векселя

Отримані добрива від ТОВ «Профлідер ЛТД» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Інтлев» укладений договір від 07.10.2019№620 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 16.10.2019 №737, №738, №739, №740, №741, №742; податкові накладні від 16.10.2019 №1, №2, №3, №4, №5, №6 на загальну суму 1620 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 270 000,00 грн.; акт приймання-передачі простого векселя.

Передача добрива Сульфоамофос NPS між позивачем та ТОВ «Інтлев» відбувалася на підставі акт приймання-передачі майна по договору відповідального зберігання від 16.10.2019 №620-хр.

Транспортування товару відбувалось згідно товарно-транспортних накладних. від 16.10.2019 №1016-19, №1016-19/1, від 17.10.2019 №1017-19, від 18.10.2019 №1018-19, від 23.10.2019 №1023-19.

Отримані добрива від ТОВ «Інтлев» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Галат Плюс» укладений договір від 09.10.2019 №623 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 16.10.2019 №755, №756, №757, №758; податкові накладні від 16.10.2019 №18, №19, №20, №21 на загальну суму615 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 102 500,00 грн.; акт приймання-передачі простого векселя.

Згідно договору відповідального зберігання від 16.10.2019 № 623-хр позивач передав ТОВ «Галат Плюс» на відповідальне зберігання добриво Сульфоамофос NPSв кількості 41 (сорок однієї) тони, що підтверджується актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання.

Транспортування товару відбувалось згідно товарно-транспортних накладних від 26.10.2019 №1026-19, від 31.10.2019 №1031-19.

Отримані добрива від ТОВ «Галат Плюс» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Батлерс» укладений договір від 03.09.2019 №3/9 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 01.10.2019 №726, №727, №728; податкові накладні від 01.10.2019 №4, №5, №6 на загальну суму 1 320 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 220 000,00 грн.; виписка банку та акт приймання-передачі простого векселя.

Згідно договору відповідального зберігання від 25.09.2019 №622-хр позивач передав ТОВ «Батлерс» на відповідальне зберігання добриво Сульфоамофос NPS в кількості 88 (вісімдесят вісім) тон, що підтверджується актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання.

Транспортування товару відбувалось згідно товарно-транспортних накладних від 08.10.2019 №1008-19, №1008-19/2, №1008-19/3, від 09.10.2019 №1009-19/3.

Отримані добрива від ТОВ «Батлерс» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Олтон Груп» укладені договори від 27.08.2019 №38/19-Д, від 30.09.2019 №621 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договорів підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 03.09.2019 №687, від 13.09.2019 №688, від 14.09.2019 №689, від 03.10.2019 №731; податкові накладні від 03.09.2019 №17, від 13.09.2019 №24, від 14.09.2019 №25, від 03.10.2019 №13 на загальну суму 1 650 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 275 000,00 грн.; товарно-транспортні накладні від 03.09.2019 №0903-19, від 13.09.2019 №0913-19, від 14.09.2019 №0914-19, від 07.10.2019 №1007-19/1, №1007-19/2.2019; виписка банку та акт приймання-передачі простого векселя.

Отримані добрива від ТОВ «Олтон Груп» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Кемді Трейд» укладений договір від 01.10.2019 №1/10 на постачання мінеральних добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 16.10.2019 №749-754; податкові накладні від 16.10.2019 №45, №46, №47, №48, №49, №50 на загальну суму 1 125 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 187 500,00 грн.; виписка банку та акт приймання-передачі простого векселя

Згідно Договору відповідального зберігання від 16.10.2019 №624-хр позивач передав ТОВ «Кемді Трейд» на відповідальне зберігання добриво Сульфоамофос NPS в кількості 75 (сімдесят п`ять) тон, що підтверджується актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання.

Транспортування товару відбувалось згідно товарно-транспортних накладних від 17.10.2019 №1017-19/1, від 18.10.2019 №1018-19/1, від 19.10.2019 №1019-19.

Отримані добрива від ТОВ «Кемді Трейд» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Між позивачем та ТОВ «Ароса Торг» укладений договір від 28.08.2019 №39/19-Д на постачання мінеральних добрив.

Виконання договору підтверджується наступними документами: видаткові накладні від 02.09.2019 №680, від 04.09.2019 №681, від 05.09.2019 №682, від 06.09.2019 №683, від 09.09.2019 №684, від 10.09.2019 №685, від 11.09.2019 №686; податкові накладні від 02.09.2019 №1, від 04.09.2019 №2, від 05.09.2019 №3, від 06.09.2019 №4, від 09.09.2019 №5, від 10.09.2019 №6, від 11.09.2019 №7 на загальну суму3 300 000,0 грн., у тому числі ПДВ - 550 000,00 грн.; товарно-транспортні накладні від 02.09.2019 №0902-19/1,№0902-19, від 04.09.2019 №0904-19, від 05.09.2019 №0905-19, №0905-19/1, від 06.09.2019 №0906-19, від 09.09.2019 №0909-19, від 10.09.2019 №0910-19, від 11.09.2019 №0911-19; акт приймання-передачі простого векселя.

Отримані добрива від ТОВ «Ароса Торг» використані позивачем у господарській діяльності при вирощуванні продукції рослинництва, що підтверджується лімітно-забірними відомостями, актами про використання мінеральних, органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Надані до перевірки документи та до суду по взаємовідносинах позивача з контрагентами у сукупності відповідають вимогам до оформлення первинних документів, які висуваються нормамиЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Документи містять назву, дату складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Встановлено також і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ. що було підтверджено відповідачем під час судового розгляду.

Враховуючи наведене та наявні матеріали справи, позивачем правомірно відображено в своєму бухгалтерському обліку витрати за господарськими операціями із зазначеними вище суб`єктами господарювання.

При цьому, у ході проведення перевірки відповідачем не встановлено жодних зауважень чи претензій до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином. Під час судового розгляду контролюючим органом вказано, що жодних кримінальних справ ні на час виникнення спірних правовідносин, ні на момент розгляду даної справи, не відкрито. Крім того, у судовому засіданні відповідач підтвердив відсутність сумнівів щодо належного використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних товарів. Також судом встановлено, що жодна з податкових накладних не була зупинена контролюючим органом під час реєстрації у реєстрі податкових накладних.

Висновки відповідача про нереальність господарських операцій зроблені виключно шляхом аналізу отриманої податкової інформації та інформації з Єдиного реєстру податкових накладних.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи(постанова КАС ВС від 15.02.2022 у справі №826/13639/16).

При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

У даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17 та від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

У той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність Позивача як платника податків.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та йогоконтрагентабули спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника наподаткову інформацію,що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносноконтрагентасуб`єкта господарювання, а такожподаткову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Відтак, податковий орган обмежився при проведені перевірки лише інформацією про контрагентів позивачазавтоматизованих інформаційних систем органів ДФС, проте такі дані можуть бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупностізіншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Як наслідок, посилання відповідача на інформацію ІТС "Податковийблок" суд не вважає достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентом позивача спірних господарських операцій.

Колегія суддів зазначає , що фактично перевірки щодо вказаних контрагентів позивача проведені не були.

Податковим органом в суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи документів відносно контрагентів позивача та врахування таких документів при вирішенні справи.

Позивач заперечує проти задоволення такого клопотання.

Щодо поданих податковим органом документів відносно контрагентів позивача колегія суддів зазначає , вказанідокументи не подавались до суду першої інстанції, а за правилами ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Також, колегія суддів звертає увагу на ,що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни йогоконтрагентами,якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) уланцюгупостачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність йогоконтрагентаза умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінкиконтрагентата злагодженість дій між ними.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 25 листопада 2022 рокуу справі №826/22832/15.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, виснувавши, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якійвідображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 23.05.2020 набрали чинності зміни до статті 112 ПК, внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-IX).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

За висновком Великої Палати Верховного Суду зміни до статті 112 ПК фактично закріпили нормативно ті підходи, які й до цього активно використовувалися в судовій практиці, а саме: доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності, - застосовували рішення Європейського суду з прав людини «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі № 466-ІХ. Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Велика Палатапідтвердила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з його контрагентом в охопленому перевіркою періоді мали реальний характер, викликали зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогахПодаткового кодексу України.

Відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення, таких доказів не надано.

Враховуючи вищевикладене, ч. 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не доведення ГУ ДПС у Харківській областіпорушення позивачемвимог податкового законодавства ,тому податкове повідомлення-рішення від 03.11.2021 №00238000702 єпротиправним та підлягає скасуванню.

При прийнятті рішення у даній справі судврахувавпозицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справахСалов проти України(заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89),Проніна проти України(заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) таСерявін та інші проти України(заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішенняу справіРуїс Торіха проти Іспанії(Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах у справах № 265/6582/16-ц, № 487/10128/14-ц, № 487/10132/14-ц, № 924/1473/15 звертала увагу на те, що відповідно до принципу juranovitcuria («суд знає закони») навіть неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддіввважає, що відсутні в розумінні ст.139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 по справі № 520/23547/21 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 23.01.2023 року