Ухвала

від 27.09.2023 по справі 520/23547/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/23547/21

адміністративне провадження № К/990/30891/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №520/23547/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 08.09.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №520/23547/21, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська» відмовити в повному обсязі.

При поданні касаційної скарги скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень та навів підстави, що зумовили пропуск визначеного статтею 329 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуального строку на звернення до суду з касаційною скаргою. Зокрема, цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішення Конституційного Суду України, норми Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та КАС України контролюючий орган вказав про необхідність врахування судом належної реалізації ним права на касаційне оскарження судових рішень у цій справі. З метою забезпечення можливості реалізації відповідних процесуальних прав, контролюючий орган просив не створювати суб`єкту вданих повноважень перешкод на доступ до правосуддя та визнати поважними підстави пропуску ним строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 14.09.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишив без руху з мотивів недотримання скаржником при зверненні до суду вимог статей 329, 330 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, тривалістю у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху, впродовж якого особа наділена правом звернутися до суду та надати: 1) обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав, які б свідчити про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження з доказами на їх підтвердження; 2) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України для касаційного оскарження судових рішень повинно бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом касаційної інстанції.

Залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, врахувавши обставини справи, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки, як на переконання Суду, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування та доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження судових рішень.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 14.09.2023) доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 15.09.2023 о 19:12 год.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржником наведено мотиви необхідності поновлення строку касаційного оскарження судових рішень у цій справі, як такого, що пропущено з поважних причин, та обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень унормованих частиною четвертою статті 328, пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Так, обґрунтовуючи необхідність поновлення процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, скаржник, цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішення Конституційного Суду України, норми Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та КАС України, наголошує, що дотримання ним процесуального строку касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду, наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які безпідставно не були прийняті Верховним Судом при зверненні до суду з касаційними скаргами раніше та сплата судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, є достатнім для відкриття провадження у справі та є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку в черговий раз поданої касаційної скарги. Додатково, посилаючись на правові позиції, в яких судами вирішувалось питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, скаржник просить врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих ним касаційних скарг та систематичному зверненні скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень у найкоротші строки після такого повернення. Наголошує, що наведені ним вище обставини свідчать про наявність у скаржника процесуального інтересу до розгляду цієї справи Верховним Судом та про наявність достатніх правових підстав для визнання поважними причин пропуску строку касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Разом з тим, наведені скаржником, на підтвердження поважності причин пропуску строку, підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень у цій справі, не можуть бути визнані Судом поважними, з огляду на наступне.

Так, статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №520/23547/21 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови складено 23.01.2023. А, отже, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 22.02.2023.

Судом також встановлено, що Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №520/23547/21 п`ять разів.

Вперше подану відповідачем касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 28.02.2023 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав для касаційного оскарження спірних судових рішень у відповідності до вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Вдруге подану відповідачем касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 24.04.2023 залишив без руху, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху слугувало те, що скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору. Ухвалою від 15.05.2023 Верховний Суд касаційну скаргу повернув з підстав не усунення недоліків касаційної скарги.

У подальшому, втретє, вчетверте та вп`яте касаційну скаргу Верховний Суд ухвалами від 08.06.2023, від 21.06.2023 та від 08.08.2023 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладання підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, обов`язок зазначення яких передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому, у кожній зі своїх ухвал суд касаційної інстанції, визнаючи недостатнім наведене скаржником обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, послідовно роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої та третьої статті 353 цього Кодексу та вказав про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої заявнику.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що систематичне недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою, зокрема, положень статей 328, 330 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку та своєчасної сплати судового збору, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

Як зазначалось вище, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та сплата судового збору (з своєчасним наданням документа про таку сплату), є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

У той же час, суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Натомість, у клопотанні, надісланому скаржником на виконання вимог ухвали від 14.09.2023, останнім не зазначено обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність зі статтею 330 КАС України та подати таку скаргу з дотриманням визначеного статтею 328 КАС України процесуального строку на касаційне оскарження, з урахуванням того, що подаючи касаційну скаргу вшосте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення, зокрема, втретє, вчетверте та вп`яте поданих касаційних скарг, про що зазначав суд касаційної інстанції залишаючи 14.09.2023 подану скаржником касаційну скаргу без руху, що в свою чергу свідчить про формальне ставлення до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Посилання скаржника на обставини пов`язані з регулярним поданням касаційної скарги у цій справі, недостатні для підтвердження поважності причин пропуску строку. Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, у тому числі, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вшосте касаційна скарга скаржником подана до Верховного Суду лише 08.09.2023, тобто зі спливом більше семи місяців з моменту складення судом апеляційної інстанції повного тексту спірної постанови від 18.01.2023 (повний текст постанови складено 23.01.2023) та зі спливом місячного строку з моменту повернення відповідно до ухвали від 08.08.2023 востаннє поданої відповідачем касаційної скарги заявнику, що на переконання Верховного Суду, не є свідченням наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження спірних судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що питання оцінки поважності причин пропуску строку через невиконання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Покликання скаржника на гарантоване йому національним та міжнародним законодавством право на доступ до правосуддя, у даному випадку Верховний Суд вважає неприйнятним, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального закону щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Верховний Суд вважає, що у даному випадку, пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України, покладається на особу, яка звертається з касаційною скаргою, а повторне (чергове) звернення з касаційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 329 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на касаційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Сукупність обставин, на які посилається скаржник у поданому ним клопотанні, є суб`єктивними й пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та свідчать про те, що контролюючий орган допустив необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Поряд з цим, Верховний Суду зазначає, що за відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі з причин визнання, наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку неповажними, Суд не надає оцінки доводам скаржника з точки зору обґрунтованості викладених у ній підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 та пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №520/23547/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №520/23547/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

І.А. Гончарова