Ухвала

від 28.02.2023 по справі 520/23547/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

28 лютого 2023 року

справа № 520/23547/21

адміністративне провадження № К/990/7132/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року

у справі №520/23547/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №520/23547/21, предметом розгляду якої є скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 3 листопада 2021 року №00238000702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14381122,50 гривень, у тому числі податкове зобов`язання 11504898 гривень, штрафні (фінансові) санкції 2876224,5 гривень.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається зокрема на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 жовтня 2019 року у справі №804/15478/14, від 25 серпня 2022 року у справі №400/3884/19 застосованих судами попередніх інстанцій. Крім того, податковий орган зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

При цьому посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України взагалі не обґрунтований. Скаржником не зазначено чітко, яка саме норма права була застосована судами без урахування висновків Верховного Суду та не вказано, постанову в якій викладено висновок, що на думку скаржника, не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях.

У разі оскаржень рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які б слугували підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Натомість касаційна скарга побудована на цитуванні норм податкового законодавства й незгоди із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам.

Крім того, податковим органом зазначається про необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 жовтня 2019 року у справі №804/15478/14, від 25 серпня 2022 року у справі №400/3884/19 застосованих судами попередніх інстанцій, однак, вказані висновки не були застосовані судами попередніх інстанцій, під час винесення оскаржуваних рішень, що не узгоджується із визначеною підставою для касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Загальне посилання на ухвалення судами попередніх інстанцій рішення з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №520/23547/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова