Постанова

від 23.01.2023 по справі 320/4902/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4902/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від "29" грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Метіз" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Метіз" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» до переліку платників податків, які відповідають критеріями ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» з переліку платників податків, які відповідають критеріями ризиковості.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» до переліку платників податків, які відповідають критеріями ризиковості є протиправними, оскільки не підтвердженні достатніми доказами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від "29" грудня 2021 р. позов задоволено.

Визнані протиправними та скасовані Рішення Комісії Головного управління ДПС в Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.03.2021 №8064 та від 20.04.2021 №9109.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рішення відповідача від 31.03.2021 №8064 та від 20.04.2021 №9109 не містять конкретизації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку і відповідачем не надано належних доказів наявності податкової інформації, що свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем, з посиланнями на відповідні документи, то рішення відповідача не відповідають вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є протиправними.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача при вирішенні цієї адміністративної справи є саме визнання протиправним і скасування рішень Комісії відповідача про відповідність позивача пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку.

ГУ ДПС у Київській області, не погоджуючись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що позивачем не надано жодного доказу про виявлення та спростування податкової інформації, тому вона є діючою (чинною) та в свою чергу належним і допустимим доказом в силу приписів КАС України та Закону України «Про Інформацію». У зв`язку з чим, рішення від 31.03.2021 № 8064 та від 20.04.2021 № 9109 Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатку 1 до Порядку № 1165 є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Також скаржник вказав, що зобов`язання судом ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків в обхід порядку перевірки документів є порушенням дискреційних повноважень податкового органу.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» (код ЄДРПОУ: 36445090) зареєстроване 27.04.2009 (номер запису 13341020000003061) та з 28.04.2009 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області (Вишгородська ДПІ, Вишгородський р-н).

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Товариство має статус платника податку на додану вартість від 08.05.2009 та індивідуальний податковий номер 364450910086 (підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1910084500045).

Зокрема, відповідно до наданих позивачем доказів, убачається, що ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» є діючим суб`єктом господарювання, має штат працюючих працівників в кількості 16 чоловік, має в наявності транспортні засоби та орендує офісне і складські приміщення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» 31.03.2021 отримано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДПС у Київської області №8064, відповідно до якого встановлено наявність ризикових операцій Товариства та що останнє відповідає критеріям ризиковості платника податків, зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

09.04.2021 через електронний кабінет Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» на адресу відповідача подано пояснення разом з копіями відповідних документів щодо виключення Товариства з переліку ризикових підприємств.

20.04.2021 позивачем отримано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДПС у Київської області №9109, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» вирішено залишити по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Вказані обставини послугували підставою для звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом,

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктами74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII) внесено зміни до пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно якого (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, пунктом 8 передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Тож, суд першої інстанції правильно визначив, що надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» (покупець) 01.08.2019 укладено: комерційний контракт №0908/19 з KOSKERLER CELIK HALAT ve MAK.SAN/TIC.A.S. (Турція) (продавець) та 01.09.2019 комерційний контракт №0109/2019 з HAS CELIK VE HALAT SAN TIC A.S (Турція) (продавець) на імпорт сталевих канатів, 08.11.2019 комерційний контакт №0811/19 з QUINGDAO HAILIFENG RIGGING CO., LTD (Китай) (продавець) на імпорт канатно-стропальної продукції, 02.10.2019 комерційний контракт №02/10-ТКМ-2019 з VALIMAR LTD (Болгарія) (продавець) на імпорт канатів (троси з чорних металів).

Згідно з доводами позивача його контрагенти є основними постачальниками продукції, яка реалізовувалась ним своїм основним замовникам, зокрема згідно з договорами, укладеними ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» (постачальник) з: Публічним акціонерним товариством «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код 24432974) (замовник) (договір від 04.04.2019 №806), ТОВ «МЕТІНВЕСТ СМЦ» (код 32036829) (замовник) (договір від 11.11.2020 №МК3-1351206/11/20), ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (код 00213121) (замовник) (договір від 01.09.2020 №238/04-975), ПрАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ АБРАЗИВНИЙ КОМБІНАТ» (замовник) (договір від 15.01.2020 №21). Відповідні правочини були реальними, товарними, взаємними, оплатними, такими, що відбулись в дійсності та потягнули за собою зміну в майновому стані всіх учасників, ці правочини були належним чином задокументовані, оформлені з дотриманням усіх вимог бухгалтерського законодавства первинними документами та відображені в податковій звітності ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз».

Натомість, доводи відповідача зводяться до того, що ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» придбано товари у контрагентів-постачальників: ТзОВ «ЗАХІДПРОМКАНАТ» (код: 37831835), ТзОВ «БРІДЖ ІНВЕСТ» (код: 43324973), ТзОВ «НЕО-ТРАНС-ТОРГ (код: 42360303), ТзОВ «ІНСТАДЕЙ» (код: 42684377), ТОВ «ЛЕЙТІС КОМ» (код: 42455599), ПП «Пласт-Еко» (код: 34303979), ТОВ «ТД БІЛАЙЗ» (код: 42449700), які знаходяться у переліку платників податку, які відповідають критеріями ризиковості платника податку на додану вартість, що свідчить про ймовірність ризикових операцій. Крім цього, за твердженням відповідача, позивачем не надано жодних підтверджуючих документів про зберігання значного обсягу товарів, що свідчить про безтоварність господарських операцій.

У зв`язку з чим, Комісією відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 31.03.2021 №8064 про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» - пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, адже контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

У свою чергу, позивач 09.04.2021 подав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо невідповідності платника податку - ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» критеріям ризиковості платника податку.

Проте, 20.04.2021 Комісією прийнято рішення №9109 про відповідність платника податку - ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» критеріям ризиковості платника податку. В якості підстави для відповідності ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» критеріям ризиковості платника податку, вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з аналогічних підстав.

Зокрема, у відповідній графі рішення Комісії від 31.03.2021 №8064 щодо розшифровки податкової інформації, яка слугувала підставою для віднесення платника податку до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначалося «встановлено наявність ризикових операцій». У відповідній графі рішення Комісії відповідача від 20.04.2021 №9109 зазначено лише посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в рішеннях Комісії в рядках «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом лише процитовано зміст пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Тож, згадані рішення Комісії відповідача не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Колегія суддів зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

При цьому, не незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, дана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Однак, відповідачем не надано суду ґрунтованих пояснень, підтверджених належними та допустимими доказами щодо наявності об`єктивних підстав для прийняття рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку. Надана відповідачем схема руху ПДВ щодо контрагентів - постачальників позивача не може бути прийнята у якості доказів на підтвердження правомірності прийнятих відповідачем рішень, адже відсутні будь-які докази на користь того, що саме вказана інформація була підставою для прийняття відповідних рішень. При цьому, відповідачем не надано жодної оцінки щодо поданих позивачем доказів на підтвердження реальності його господарських операцій з іншими контрагентами, відповідні документи по яких надавались відповідачеві. Також відповідачем не надано оцінки договорам, за якими позивачем здійснювалася оренда складських приміщень, а отже можливості зберігання значного обсягу товарів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки рішення відповідача від 31.03.2021 №8064 та від 20.04.2021 №9109 не містять конкретизації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а під час судового розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано належних доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем, з посиланнями на відповідні документи, та саме яка слугувала підставами для віднесення позивача до ризикових платників податку, то такі рішення відповідача не відповідають вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є протиправними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту згаданих рішень слідує, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Подібна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.

Отже, з метою виконання частини 1 статті 2 та відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача при вирішенні цієї адміністративної справи є саме визнання протиправним і скасування рішень Комісії відповідача про відповідність позивача пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від ""29" грудня 2021 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2023 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко