Постанова

від 24.01.2023 по справі 640/14816/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

справа №640/14816/20

адміністративне провадження №К/9901/44098/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Фермерського господарства «Золоте Руно Д» до Державної служби геології та надр України, треті особи: Міністерство енергетики України, Чернівецька обласна рада, за участю заступника Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Фермерського господарства «Золоте Руно Д» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Вівдиченко Т.Р., Коротких А.Ю., Чаку Є.В. від 07.10.2021,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2020 року Фермерське господарство «Золоте Руно Д» (далі також ФГ «Золоте Руно Д», Господарство, позивач) звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також Держгеонадра, відповідач), треті особи: Міністерство енергетики України (далі також Міненергетики), Чернівецька обласна рада (далі також Облрада), за участю заступника Генерального прокурора, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України «Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами» від 13.03.2020 №92 в частині відмови ФГ «Золоте Руно Д» у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та гравійно-піщаної породи на Онутському родовищі, яке розташоване в Заставнівському районі Чернівецької області (далі також спірний, оскаржуваний наказ);

- зобов`язати Державну службу геології та надр України надати ФГ «Золоте Руно Д» без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами, строком на 20 років, з метою видобування пісків та піщано-гравійних сумішей на Онутівському родовищі в Заставнівському районі Чернівецької області, загальною площею 75,1 га, відповідно до поданої ФГ «Золоте Руно Д» заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 28.08.2019 р. за вихідним №28/08, зареєстрованої в ДСГНУ 30.08.2019 р. за вхідним № 17252/02/12-19, у відповідності до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615 в редакції від 16.08.2019 р.

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що оскаржуваний наказ, на думку Господарства, виданий з застосуванням норм права, які не підлягали застосуванню у процесі вирішення питання про надання спеціального дозволу на користування надрами ФГ «Золоте Руно Д».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 позов задоволено, а саме:

визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України «Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами» від 13.03.2020 №92, в частині відмови Фермерському господарству «Золоте Руно Д» у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та гравійно-піщаної породи на Онутському родовищі, яке розташоване в Заставнівському районі Чернівецької області.

зобов`язано Державну службу геології та надр України (адреса: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16, ідентифікаційний код - 37536031) надати Фермерському господарству «Золоте Руно Д» (адреса: 59420, Чернівецька область, Заставнівський район, село Веренчанка, вул. Сагайдачного, буд. 2, ідентифікаційний код - 35039843) без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами, строком на 20 років, з метою видобування пісків та піщано-гравійних сумішей на Онутівському родовищі в Заставнівському районі Чернівецької області, загальною площею 75,1 га, відповідно до поданої Фермерським господарством «Золоте Руно Д» заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 28.08.2019 за вихідним №28/08, зареєстрованої в Державній службі геології та надр України 30.08.2019 за вхідним №17252/02/12-19, у відповідності до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 в редакції від 16.08.2019.

4. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Держгеонадра не дотримала встановлених Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами строків для прийняття рішення за наслідками поданої позивачем заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

5. Суд першої інстанції підкреслював, що станом на момент прийняття відповідачем спірного наказу редакція Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами була змінена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124. Відповідно до нової редакції вищевказаного Порядку, яка набрала чинності 25.02.2020, його пункт 8 встановлював інші підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, аніж ті, які були визначені законом станом на момент звернення Господарства за дозволом.

6. Враховуючи закріплений у Конституції України принцип дії законів у часі та беручи до уваги вищевикладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що Держгеонадра протиправно, посилаючись на нову редакцію нормативно-правового акту, необґрунтовано та поза межами строку, визначеного законом, відмовило ФГ «Золоте Руно Д» у наданні спеціального дозволу на користування надрами.

7. Окрім цього, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/16535/17, закцентував увагу на тому, що суб`єкт владних повноважень, на переконання суду, при прийнятті спірного наказу, мав керуватись законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, а саме - на момент звернення позивача з заявою про отримання спеціального дозволу.

8. При цьому, суд першої інстанції установив, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про недотримання ним процедури визначеної Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами та недостатність документів та матеріалів, поданих разом з заявою для отримання спеціального дозволу, відповідачем не надано.

9. З цих підстав, а також з огляду на необхідність ефективного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції констатував наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

10. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився з позицією суду першої інстанції в частині підходу до застосування закону в часі й також зауважив, що відповідач повинен був керуватись законом, який був чинний станом на момент подання Господарством заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

11. Однак, апеляційний суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів на спростовування твердження позивача про недотримання ним встановленої законом процедури та недостатність документів і матеріалів, поданих разом з заявою для отримання спеціального дозволу.

12. З цього приводу колегія суддів апеляційного суду зауважила, що відповідно до встановлених у справі обставин позивач звертався до відповідача з заявою відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у разі видобування корисних копалин - якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

13. Проте, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про те, що Господарство, здійснюючи за власні кошти апробацію запасів корисних копалин Онутського родовища пісків і піщано-гравійної суміші, яке розташоване в Заставнівському районі Чернівецької області, не провело підрахунок запасів корисних копалин.

14. У постанові апеляційного суду відзначено, що наявний у справі Протокол ДКЗ не може розцінюватися як підрахунок запасів корисних копалин, оскільки, відповідно до його змісту, Колегія ДКЗ постановила апробувати балансові запаси пісків і піщано-гравійної суміші Онутського родовища.

15. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач, звертаючись до Державної служби геології та надр України із заявою від на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, не дотримав вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлених для отримання дозволу без проведення аукціону, а тому, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції було безпідставно задоволено позовні вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.08.2019 ФГ «Золоте Руно Д» звернулось до Державної служби геології та надр України з заявою №28/8 на отримання спеціального дозволу на користування надрами Онутського родовища пісків і піщано-гравійної суміші, яке розташоване в Заставнівському районі Чернівецької області, строком на 20 років, без проведення аукціону, відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

18. До поданої заяви ФГ «Золоте Руно Д» було надано:

- довіреність №124 від 27.08.2019;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- пояснювальну записку;

- копію Протоколу №4816 від 25.06.2019 Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- каталог географічних координат кутових точок ділянки надр із зазначенням їх площі;

- оглядову карту масштабу 1:200 000;

- ситуаційний план масштабу 1:25 000;

- план підрахунку запасів масштабу 1:1000;

- розрізи по лініях І-І, ІІ-ІІ, ІІІ-ІІІ масштабу 1:1000;

- програму робіт із введення родовища в експлуатацію;

- копію повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (діяльність з видобування корисних копалин на Онутському родовищі пісків і піщано-гравійних сумішей у Заставнівському районі Чернівецької області);

- знімки екрану (скріншот) з єдиного реєстру ОВД.

19. Заява ФГ «Золоте Руно Д» на отримання спеціального дозволу на користування надрами надійшла до Держгеонадра 30.08.2019 та була зареєстрована за вхідним номером №17252/02/12-19.

20. Листом від 30.08.2019 вих. №1786901/12-19 Держгеонадра звернулась до Міністерства екології та природних ресурсів України та просила надати пропозиції щодо надання спецдозволу ФГ «Золоте Руно Д» відповідно поданої ним заяви або надати зауваження у визначений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами строк.

21. Крім того, листом від 30.08.2019 №17869/01/12-19 Держгеонадра звернулась до Чернівецької обласної ради з проханням розглянути на найближчій сесії питання про надання погодження щодо отримання ФГ «Золоте Руно Д» спеціального дозволу на користування надрами.

22. Листом від 20.09.2019 №5/1-11/10197-19 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило Держгеонадра, що відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами ним вже було надано пропозицію щодо отримання спеціального дозволу ФГ «Золоте Руно Д» з метою видобування піщано-гравійної суміші, пісків Онутського родовища Чернівецької області листом Мінприроди від 23.01.2019 №5/4-11/864-19.

23. Також, зазначеним листом Міністерство екології та природних ресурсів України, відповідно до пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами внесло пропозицію щодо надання спеціального дозволу ФГ «Золоте Руно Д» з метою видобування піщано-гравійної суміші, пісків Онутського родовища Чернівецької області за умови дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства та проведення процедури оцінки впливу на довкілля.

24. Листом від 25.09.2019 №01-06/09-697 Чернівецька обласна рада повідомила про погодження на отримання ФГ «Золоте Руно Д» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску кварцового та піщано-гравійної суміші Онутського родовища, що знаходиться у Заставнівському районі Чернівецької області та надала рішення Чернівецької обласної ради №177-33/19.

25. Наказом Державної служби геології та надр України від 13.03.2020 №92 у зв`язку з невідповідністю документів, поданих ФГ «Золоте Руно Д», вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, підпункт 1 якої викладено в новій редакції, позивачу було відмовлено в наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, про що листом від 23.03.2020 №4810/01/11-20 було повідомлено ФГ «Золоте Руно Д» та повернуто заяву з доданими до неї документами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

26. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 3 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у справах №818/600/17, №826/1236/17, №826/15869/17, №826/7627/18.

27. Скаржник зазначає, що вирішення цієї справи матиме винятковий інтерес для ФГ «Золоте Руно Д», оскільки єдиними зареєстрованими видами діяльності є ті, що стосуються видобувної діяльності. Тому прийняття апеляційним судом рішення у цій справі ставить в безпосередню залежність можливість здійснення ФГ «Золоте Руно Д» господарської діяльності, для якої це підприємство було створене.

28. Окрім того, як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме - статті 295, частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційне провадження відкрито з пропуском строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що апелянтом не було додано до апеляційної скарги примірників апеляційної скарги для направлення їх іншим учасникам справи, окрім позивача.

29. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції неправомірно залучено до участі прокурора на стороні відповідача, що не узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у справах №320/1419/19, №806/1000/17, №826/13768/16.

30. Господарство також вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки твердження суду апеляційної інстанції про те, що лише видача спеціальних дозволів на використання надр через аукціон не відповідатиме суспільним інтересам в розумінні статті 13 Конституції України та передбаченому пунктом 7 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципу прийняття рішення суб`єктом владних повноважень як рівність перед законом та запобігання всім формам дискримінації, - ставить під сумнів усі незакінчені процедури отримання спеціальних дозволів на користування надрами на підставі апробації, початі в період дії відповідної редакції підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, яка законодавчо закріплювала таку можливість.

31. У відзиві на касаційну скаргу Офіс генерального прокурора вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, вважає, що апеляційний перегляд справи здійснено за правильного застосування норм матеріального та дотриманням вимог норм процесуального права.

32. Прокуратура наполягає на правильності висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача права на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ФГ «Золоте Руно Д» не здійснювало геологічного вивчення ділянки надр, а за договором купівлі-продажу від 08.06.2018 №68/11 придбало право на користування вже існуючої геологічної інформації, а зі змісту протоколу ДКЗ України від 25.06.2019 №4816 установлено, що у 2019 році Онутське родовище не розроблялося, а було використано матеріали раніше проведених геологорозвідувальних робіт (1971 - 1972 роки, 1974 - 1976 роки, 1984 - 1985 роки).

33. Таким чином, на думку прокурора, переданий на затвердження до ДКЗ підрахунок запасів корисних копалин не був розроблений позивачем при геологічному вивченні ділянки надр. Він виготовлений лише на основі раніше встановлених геологічних даних, а тому з наведеного констатується, що ФГ «Золоте Руно Д» не проводило геологічного вивчення ділянки надр та підрахунку запасів корисних копалин з подальшим затвердженням ДКЗ, а придбало та використало для цього геологічну інформацію 1970-1980 років.

34. Зазначені обставини, на переконання Офісу генерального прокурора, однозначно свідчать про відсутність у цьому випадку виключних обставин, які б надавали позивачу право на отримання в користування родовища піску на пільгових умовах і така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у справі №826/7696/18.

35. Відзив на касаційну скаргу містить аргументи й стосовно незгоди з доводами скаржника про відсутність підстав для вступу прокурора у цю справу.

36. Щодо таких мотивів касаційної скарги у відзиві на неї відзначається, що Держгеонадра у межах цього судового провадження не вчиняють достатніх дій для належного захисту інтересів держави, зокрема, не надали доказів на спростування наведених позивачем підстав позову і жодного разу не з`явились у судові засідання суду апеляційної інстанції, не надали аргументованих пояснень по суті спору з запереченням проти позиції Господарства.

37. Офісом Генерального прокурора наголошено, що спір, що виник між позивачем та відповідачем, стосується права на користування надрами, а саме - видобування корисної копалини загальнодержавного значення - піску з Онутського родовища у Чернівецькій області в обхід процедури аукціону, а тому він зачіпає інтереси держави.

38. За доводами прокурора, держава вбачає в зазначеному спорі майновий інтерес, оскільки право на користування надрами можливе за наявності спеціальних дозволів, а видача таких дозволів через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників аукціону найкращих умов, зокрема щодо ціни дозволу. У разі ж проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Онутського родовища переможцем електронних торгів визнається той, хто сплатить за нього найбільш економічно вигідну ціну, у результаті чого отримає право на видобування корисних копалин. Саме тому видача спеціальних дозволів на видобування корисної копалини загальнодержавного значення має відбуватися із неухильним дотриманням процедури, визначено законом.

39. Офіс генерального прокурора також підкреслює, що надра є об`єктом права власності Українського народу, умови їх використання без проведення аукціону є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на їх видобування. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр як національного багатства, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, реалізуючи права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про надання права на користування надрами, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

40. Також у відзиві зауважується, що суд апеляційної інстанції надав належну оцінку вищезгаданим доводам прокурора щодо вступу у цю справу, а касаційна скарга висновків апеляційного суду з цього питання не спростовує. При цьому, прокурором зазначено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (пункт 2 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Можливість вступу у справу прокурора на підставі його повідомлення була підтверджена й Великою Палатою Верховного Суду, яка на стадії касаційного розгляду допустила Генеральну прокуратуру України до участі у справі №826/20221/16, про що зазначено в ухвалах від 23.12.2019, 16.03.2020 та постанові суду від 15.06.2020 у вказаній справі.

41. Зважаючи на викладене, прокурор вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що Шостий апеляційний адміністративний суд з порушенням норм процесуального та матеріального права залучив прокурора до участі у справі на стадії апеляційного розгляду.

42. На думку Офісу генерального прокурора не заслуговують на увагу й посилання позивача на ухвалу Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №320/1419/19, якою відмовлено у задоволенні заяви першого заступника Генерального прокурора про вступ у справу №320/1419/19, оскільки правовідносини, які виникли у цій справі не є подібними відносно справи №640/14816/20, яка розглядається.

43. Посилаючись на вищевикладені аргументи, Офіс генерального прокурора просить у задоволенні касаційної скарги Господарства відмовити, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

44. Станом на момент видання відповідачем оскаржуваного Господарством наказу діяло таке правове регулювання спірних правовідносин.

45. Частинами першою, другою статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

46. Із такими приписами Основного Закону України кореспондуються положення частини першої статті 4 Кодексу України про надра, згідно з якими надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

47. Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ).

48. Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу України про надра вони надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

49. Надання надр для геологічного вивчення регламентовано статтею 20 цього ж Кодексу, згідно з якою для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

50. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін (пункт 1).

51. Пунктом 2, абзацом першим пункту 3, абзацом першим пункту 4 вищевказаного Порядку передбачено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

52. За приписами підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у редакції, чинній станом на дату видання відповідачем спірного у цій справі наказу, без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів.

53. Станом на час звернення позивача із заявою на отримання дозволу без проведення аукціону та дату реєстрації такої заяви у Держгеонадра (30.08.2019) підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами діяв у такій редакції:

Без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

54. Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 №1512).

55. За змістом пунктів 5-7 зазначеного вище Положення залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися:

апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;

затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства.

Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

56. За змістом пунктів 9, 13, 16, 23, 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити, зокрема, документи, що засвідчують право на користування надрами.

Матеріали техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин розробляються за дорученням користувачів надр спеціалізованими проектними і науково-дослідними інститутами, геолого-економічними підрозділами підприємств, іншими суб`єктами підприємництва, які можуть забезпечити кваліфіковане проведення цих робіт.

Матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Експертні висновки розглядаються на попередніх засіданнях ДКЗ, на яких опрацьовуються проекти її рішень, визначається перелік додаткових документів, відомостей, розрахунків, експертних висновків, необхідних для прийняття остаточного рішення.

Рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.

Надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

57. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

58. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

59. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

60. Колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що Держгеонадра протиправно застосувала норми підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у редакції, чинній станом на дату видання оскаржуваного у цій справі наказу.

61. З цього приводу колегія суддів зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021 у справі №803/1541/16) вже вирішувалось питання щодо того, яка саме редакція Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами повинна застосовуватися до правовідносин, подібних до тих, що слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

62. У вищевказаній постанові Верховний Суд підтримав раніше запроваджений підхід до вирішення цього питання, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, згідно з яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

63. Водночас, Верховний Суд, розглядаючи справу №803/1541/16, відступив від правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №816/1053/16, від 02.10.2020 у справі №826/1236/17, від 22.12.2020 у справі №817/856/16 та інших, де його застосовано, про те, що зважаючи на неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріплену у частині першій статті 58 Конституції України, Держгеонадра, під час розгляду заяви про видачу спеціального дозволу на користування надрами, повинна була керуватись нормами Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у редакції, чинній на момент подання такої заяви, незалежно від того, що у подальшому відповідна норма була виключена.

64. Колегія суддів підкреслює, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими спір вирішено по суті та здійснено апеляційний перегляд справи, були ухвалені після розгляду Верховним Судом у касаційному порядку справи №803/1541/16 й прийняття постанови від 31.03.2021 у вказаному судовому провадженні.

65. Тому, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суди попередніх інстанцій, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, були зобов`язані враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у вищевказаній постанові Верховного Суду.

66. Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, застосував до спірних правовідносин норми права з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2019 у справі №826/16535/17, від яких у встановленому процесуальним законом порядку було здійснено відступ, зокрема, про те, що суб`єкт владних повноважень, при прийнятті рішення, мав керуватись законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, а саме - на момент звернення позивача з заявою про отримання спеціального дозволу.

67. Суд апеляційної інстанції таку помилку не виправив і в порушення норм процесуального права здійснив апеляційний перегляд справи із застосуванням до спірних правовідносин норми права без врахування актуальних (станом на момент розгляду справи в апеляційному суді) висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах.

68. З огляду на вищевикладене, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у справах №818/600/17, №826/1236/17, №826/15869/17, №826/7627/18, за якими у разі виконання заявником усіх необхідних умов для отримання спеціального дозволу на користування надрами, встановлених законом, чинним на момент звернення за отримання такого дозволу, наявні підстав для зобов`язання Держгеонадра видати дозвіл відповідно до поданої до цього органу заяви.

69. Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно керувався нормами підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у редакції, чинній станом на момент прийняття рішення за результатом розгляду поданої Господарством заяви про тримання дозволу без проведення аукціону, якою встановлювалось, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів.

70. Водночас, відповідно до встановлених судом апеляційної інстанції обставин, ФГ «Золоте Руно Д» як станом на момент подання ним заяви щодо отримання дозволу без проведення аукціону, так і на момент видання відповідачем спірного наказу, не володіло спеціальним дозволом на користування надрами і не здійснювало за власні кошти геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, оскільки за договором купівлі-продажу від 08.06.2018 №68/11 придбало право на користування вже існуючої геологічної інформації, а зі змісту протоколу ДКЗ України від 25.06.2019 №4816 установлено, що у 2019 році Онутське родовище не розроблялося, а було використано матеріали раніше проведених геологорозвідувальних робіт (1971 - 1972 роки, 1974 - 1976 роки, 1984 - 1985 роки).

71. До того ж, апеляційний суд установив, що підрахунок запасів корисних копалин не було затверджено в установленому порядку, а лише здійснено апробацію запасів корисних копалин за результатом експертизи.

72. Аналізуючи положення підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами в частині вимог здійснення заявником за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр та підрахунку запасів корисних копалин, їх затвердження ДКЗ, Верховний Суд у постанові від 16.04.2016 у справі №826/6766/18 висловлював висновки про те, що такий виняток (мається на увазі можливість отримання дозволу без проведення аукціону на підставі вищевказаної норми) в законодавстві зроблений з метою створення ситуації, за якої суб`єкт господарювання за власні кошти та на власний ризик буде здійснювати первинну геологічну розвідку та підтвердження запасів на ділянках, які є новими, та ймовірність знаходження там корисних копалин є незначною.

73. Верховний Суд відзначив, що придбання заявником на підставі відповідного договору купівлі-продажу у Держгеонадра право на користування узагальненою екологічною інформацією (у тому випадку геологічний звіт від 1989 року), за ціною у відповідності до експертного висновку, свідчить лише про те, що після отримання в установленому законом порядку за результатами аукціону спеціального дозволу на геологічне вивчення родовища або видобування корисних копалин товариство матиме можливість використовувати цю інформацію при проведення дорозвідки (довивчення) родовищ у межах наданої йому ділянки надр.

74. Розглядаючи справу №826/6766/18, колегія суддів Верховного Суду визнала переконливими доводи касаційної скарги про те, що протокол ДКЗ, у якому постановлено апробувати попередньо розвідані запаси корисних копалин, не може розцінюватися як підрахунок запасів корисних копалин, а протокол ДКЗ СРСР минулих років (у тій справі 1988 року) не може взагалі розглядатися як документ, що дає право на отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, оскільки ці підрахунки були здійснені не особою, яка звернулась за отриманням спеціального дозволу на користування надрами, і не за його власні кошти.

75. З урахуванням вищенаведеного правового регулювання і висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, встановлених у цій справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення цього позову.

76. Колегія суддів вважає обґрунтованими й висновки апеляційного суду про можливість залучення прокуратури до участі у розгляді цієї справи, оскільки така можливість законодавчо передбачена частиною шостою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та нормами процесуального права (частина третя статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України).

77. Вказані прокурором підстави для вступу у справу обґрунтовані пасивною процесуальною поведінкою відповідача у цій справі, фактами непереконливого та безініціативного відстоювання позиції та доведення законності оскаржуваного у цій справі наказу, неналежним виконанням обов`язків як учасника справи, зокрема, стосовно подання доказів, участі у судових засіданнях тощо, тобто неналежним захистом інтересів держави, порушення яких полягали у існуванні загрози незаконного надання дозволу на видобування корисних копалин загальнодержавного значення без проведення аукціону та без сплати конкурентної ціни за такий дозвіл, існуванням загрози недоотримання державним бюджетом України коштів за право видобувати відповідні корисні копалини, які є власністю усього Українського народу і можуть перейти у користування до суб`єкта господарювання за відсутності для цього законних підстав.

78. Колегія суддів вважає, що наведені прокурором підстави для вступу у цю справу були переконливими і обґрунтованими, належно, з дотриманням вимог процесуального закону, оцінені судом апеляційної інстанції й зумовлювали задоволення поданої прокурором заяви щодо його вступу у справу.

79. З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги стосовно порушення апеляційним судом норм процесуального права у вищевказаній частині.

80. Необґрунтованими колегія суддів вважає й посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме - статті 295, частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

81. В обґрунтуванні таких доводів Господарством наводяться мотиви про те, що апеляційне провадження відкрито з пропуском строку на апеляційне оскарження, а апелянтом не було додано до апеляційної скарги примірників апеляційної скарги для направлення їх іншим учасникам справи, окрім позивача.

82. Так, відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

83. За правилами частин першої, шостої, дев`ятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

84. Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 09.07.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі постановлено, зокрема, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

85. Рішення суду першої інстанції по суті спору ухвалене 05.04.2021 та отримано відповідачем на наступний день - 06.04.2021, що підтверджується матеріалами апеляційної скарги.

86. Отже, з урахуванням визначеного судом першої інстанції порядку розгляду справи та вищенаведених приписів процесуального закону стосовно строку апеляційного оскарження та особливостей його обчислення, обставин ухвалення рішення суду, щодо якого порушувалось питання перегляду в апеляційному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 для Держгеонадра закінчився 06.05.2021.

87. Апеляційна ж скарга зареєстрована у канцелярії суду 07.05.2021, однак, оскільки така передана відповідачем до відділення поштового зв`язку 05.05.2021, тобто у межах строку апеляційного оскарження, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, то цей строк, в силу положень дев`ятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущеним не вважається.

88. Відкриваючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 28.05.2021 вказав, що апеляційна скарга подана у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України й такий висновок відповідає вищевказаним приписам процесуального закону і обставинам справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

89. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

90. Частинами першою, четвертою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

91. Колегія суддів, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також відповідно до повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила, що суд апеляційної інстанції в цілому дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову, однак в обґрунтуванні своєї позиції навів помилкові мотиви стосовно того, що суб`єкт владних повноважень, при прийнятті рішення, повинен керуватись законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, а саме - на момент звернення позивача з заявою про отримання спеціального дозволу.

92. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для зміни мотивувальної частини оскаржуваної постанови апеляційного суду шляхом виключення з її мотивувальної частини вищевикладених мотивів та висновків.

93. Керуючись статтями 340, 341, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Золоте Руно Д» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 - змінити, виключивши з її мотивувальної частин висновок про те, що суб`єкт владних повноважень, при прийнятті рішення, повинен був керуватись законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, а саме - на момент звернення Фермерського господарства «Золоте Руно Д» з заявою про отримання спеціального дозволу, а також мотиви, наведені в обґрунтуванні такої позиції.

В решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа