Рішення

від 05.04.2021 по справі 640/14816/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року м. Київ № 640/14816/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства Золоте Руно Д

до Державної служби геології та надр України

треті особи, що не Міністерство енергетики України

заявляють самостійних Чернівецька обласна рада

вимог на предмет спору:

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фермерським господарством Золоте Руно Д (адреса: 59420, Чернівецька область, Заставнівський район, село Веренчанка, вул. Сагайдачного, буд. 2, ідентифікаційний код - 35039843) (далі - позивач, ФГ Золоте Руно Д ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної служби геології та надр України (адреса: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16, ідентифікаційний код - 37536031) (надалі - відповідач, ДСГНУ, Держгеонадр), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами від 13.03.2020 № 92 в частині відмови ФГ Золоте Руно Д у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та гравійно-піщаної породи на Онутському родовищі, яке розташоване в Заставнівському районі Чернівецької області;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України надати ФГ Золоте Руно Д без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами, строком на 20 років, з метою видобування пісків та піщано-гравійних сумішей на Онутівському родовищі в Заставнівському районі Чернівецької області, загальною площею 75,1 га, відповідно до поданої ФГ Золоте Руно Д заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 28.08.2019 за вихідним №28/08, зареєстрованої в ДСГНУ 30.08.2019 за вхідним № 17252/02/12-19, у відповідності до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 в редакції від 16.08.2019.

В якості підстав позову позивач зазначає, що наказ ДСГНУ був виданий з застосуванням норм права, які не підлягають застосуванню в процесі вирішення питання про надання спеціального дозволу на користування надрами ФГ Золоте Руно Д .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 640/14816/20 у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання; залучено Міністерство енергетики України та Чернівецьку обласну раду (по тексту - треті особи) до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Крім того зазначеною ухвалою суду витребувано у Державної служби геології та надр України належним чином завірені копії:

- наказу Державної служби геології та надр України Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами від 13.03.2020 № 92 з усіма додатками;

- протоколу Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 № 2-РГ/2020.

04.08.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що наказом Держгеонадр правомірно відмовлено позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та гравійно-піщаних порід. Крім того зауважено про відсутність бездіяльності зі сторони ДСГНУ, на підтвердження позиції з чого останнім здійснено посилання на постанову Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 826/7696/18.

У поданій 14.08.2020 відповіді на відзив позивач зауважив, що предметом позову є не бездіяльність, а саме визнання протиправним та скасування наказу Держгеонадр про відмову в наданні спеціального дозволу позивачу. Також ФГ Золоте Руно Д зазначило, що посилання відповідача на висновок Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 826/7696/18 є недоречним, оскільки предмет спору вказаної справи не є ідентичним спору, що виник між позивачем та відповідачем та стосується інших правовідносин.

30.11.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва від ФГ Золоте Руно Д надійшло клопотання про повторне витребування доказів у справі, а саме копій наказу Державної служби геології та надр України Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами від 13.03.2020 № 92, з усіма додатками та протокол Робочої групи з питань надрокористування від 28.08.2020 № 2-РГ/2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2020 витребувано повторно у Державної служби геології та надр України належним чином завірені копії:

- наказу Державної служби геології та надр України Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами від 13.03.2020 № 92 з усіма додатками;

- протоколу Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 № 2-РГ/2020.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва 23.12.2020 від відповідача надійшла заява з завіреними належним чином копією наказу Державної служби геології та надр України Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами від 13.03.2020 № 92 та протоколу Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 № 2-РГ/2020.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні; обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

28.08.2019 ФГ Золоте Руно Д звернулось до Державної служби геології та надр України з заявою № 28/8 на отримання спеціального дозволу на користування надрами Онутського родовища пісків і піщано-гравійної суміші, яке розташоване в Заставнівському районі Чернівецької області, строком на 20 років, без проведення аукціону, відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).

До поданої заяви позивачем було надано:

- довіреність № 124 від 27.08.2019;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- пояснювальну записку;

- копію протоколу № 4816 від 25.06.2019 Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- каталог географічних координат кутових точок ділянки надр із зазначенням їх площі;

- оглядову карту масштабу 1:200 000;

- ситуаційний план масштабу 1:25 000;

- план підрахунку запасів масштабу 1:1000;

- геологічні розрізи по лініях І-І, ІІ-ІІ, ІІІ-ІІІ масштабу 1:1000;

- програму робіт із введення родовища в експлуатацію;

- копію повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (діяльність з видобування корисних копалин на Онутському родовищі пісків і піщано-гравійних сумішей у Заставнівському районі Чернівецької області);

- знімки екрану (скріншот) з єдиного реєстру ОВД.

Заява ФГ Золоте Руно Д на отримання спеціального дозволу на користування надрами надійшла до Держгеонадра 30.08.2019 та була зареєстрована за вхідним номером № 17252/02/12-19.

Протягом семи днів з моменту реєстрації заяви ДСГНУ не повернула пакет документів заявнику, тому, на думку позивача, підтвердила його відповідність встановленому порядку.

Листом від 30.08.2019 вих. № 1786901/12-19 Держгеонадра звернулась до Міністерства екології та природних ресурсів України та просила надати пропозиції щодо надання спецдозволу ФГ Золоте Руно Д відповідно поданої ним заяви або надати зауваження у визначений Порядком №615 строк.

Крім того, листом від 30.08.2019 № 17869/01/12-19 ДСГНУ звернулась до Чернівецької обласної ради з проханням розглянути на найближчій сесії питання про надання погодження щодо отримання ФГ Золоте Руно Д спеціального дозволу на користування надрами.

Листом від 20.09.2019 № 5/1-11/10197-19 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило Держгеонадра, що відповідно до Порядку № 615 ним вже було надано пропозицію щодо отримання спеціального дозволу ФГ Золоте Руно Д з метою видобування піщано-гравійної суміші, пісків Онутського родовища Чернівецької області листом Мінприроди від 23.01.2019 № 5/4-11/864-19.

Також зазначеним листом Міністерство екології та природних ресурсів України відповідно до пункту 25 Порядку № 615 внесло пропозицію щодо надання спеціального дозволу ФГ Золоте Руно Д з метою видобування піщано-гравійної суміші, пісків Онутського родовища Чернівецької області за умови дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства та проведення процедури оцінки впливу на довкілля.

Водночас листом від 25.09.2019 № 01-06/09-697 Чернівецька обласна рада повідомила про погодження на отримання ФГ Золоте Руно Д спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску кварцового та піщано-гравійної суміші Онутського родовища, що знаходиться у Заставнівському районі Чернівецької області та надала рішення Чернівецької обласної ради №177-33/19.

Однак, наказом Держгеонадра від 13.03.2020 № 92 у зв`язку з невідповідністю документів, поданих ФГ Золоте Руно Д вимогам пункту 8 Порядку №615, підпункт 1 якої викладено в новій редакції, позивачу було відмовлено в наданні спеціального дозволу на користування надрами, про що листом від 23.03.2020 № 4810/01/11-20 було повідомлено ФГ Золоте Руно Д та повернуто заяву з доданими до неї документами.

Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд вказує таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.

Відсутність у підприємств, установ, організацій і громадян спеціального дозволу на користування надрами та належним чином оформлених усіх дозвільних документів не дає права здійснювати видобуток корисних копалин, які є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Частиною першою статті 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391/2011 Держгеонадра України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної 1 політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За приписами підпунктів 9, 11 пункту 4 вказаного Положення Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє на підставі Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174.

Відповідно до статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

У разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною 6 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011

Відповідно до пункту 8 Порядку №615 (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій та електронній формі. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив`язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Згідно з Переліком документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (Додаток № 1 до Порядку № 615) для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин необхідно подати такі документи:

- оригінали або засвідчені копії погоджень, передбачених пунктом 9 Порядку № 615 (зокрема, відповідно до абзаців 4, 5 пункту 9 Порядку № 615 надання надр у користування з метою видобування корисних копалин потребує погодження з Мінприроди України та Держгірпромнаглядом України);

- пояснювальну записку з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства;

- копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі;

- каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;

- оглядову карту (масштаб не менше як 1:200000);

- ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат;

- план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів, структурну карту;

- характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками;

- позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.

Заява та додані до неї документи подаються органові з питань надання дозволу з прошитими і пронумерованими сторінками та з описом доданих документів, засвідченим підписом уповноваженої особи претендента. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи претендента із зазначенням дати та вихідного номера.

Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Крім того вказаним Порядком № 615 визначено, що документи, які не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові не пізніше семи робочих днів з дня їх реєстрації. Інформація про повернення документів розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з дня їх повернення заявникові.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Органом з питань надання дозволу надсилається запит правоохоронним органам та суб`єктам фінансового моніторингу, в якому зазначається код згідно з ЄДРПОУ суб`єктів господарювання - резидентів України, для виявлення суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

У разі ненадання правоохоронними органами та суб`єктами фінансового моніторингу відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що за результатами його розгляду не виявлено суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

Крім того, органом з питань надання дозволу надсилається запит органам ДФС щодо перевірки факту наявності у заявника боргу із сплати податків та загальнообов`язкових платежів станом на останній звітний період.

У разі ненадання органами ДФС відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що факту наявності у заявника боргу із сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітний період не виявлено.

Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 і 16-18 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

Надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з:

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Перелік органів місцевого самоврядування та відповідних місцевих держадміністрацій, визначених у статті 21 Кодексу України про надра, яким направляється на погодження надання у користування відповідної ділянки надр, визначається органом з питань надання дозволу відповідно до географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються органом з питань надання дозволу без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, відповідно до географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, і документів, зазначених у додатку 1, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Для здійснення погодження орган з питань надання дозволу, не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дня реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому, четвертому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження надання дозволу відповідно до підпункту 16 пункту 8 цього Порядку не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 615 реєстрація документів, що надійшли для надання дозволу, здійснюється у визначеному органом з питань надання дозволу порядку. Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.

Згідно з пунктом 19 зазначеного Порядку підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством регламентовано правові підстави для звернення надрокористувача до Державної служби геології та надр України із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами та чіткий порядок і строки розгляду зазначеним органом такої заяви, за результатами якого він зобов`язаний прийняти відповідне мотивоване рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Судом встановлено, що ФГ Золоте Руно Д 28.08.2019 звернулось з заявою до Держгеонадра на отримання спеціального дозволу на користування надрами, яка була зареєстрована 30.08.2019 за вхідним номером № 17252/02/12-19. До заяви було надано весь перелік документів встановлений додатком 1 Порядку № 615.

Протягом семи днів з моменту реєстрації заяви ДСГНУ не повернула пакет документів заявнику, отже підтвердила його відповідність встановленому порядку.

Відповідачем було прийнято зазначену заяву з пакетом документів та здійснено звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України та Чернівецької обласної ради щодо надання погодження щодо отримання ФГ Золоте Руно Д спеціального дозволу на користування надрами та відповідно отримано погоджено зазначених органів.

Проте, у порушення строків встановлених Порядком №615 Держгеонадра не було прийнято рішення про надання спеціального дозволу без проведення аукціону.

У зв`язку з невідповідністю документів, поданих ФГ Золоте Руно Д вимогам пункту 8 Порядку № 615, підпункт 1 якої викладено в новій редакції Порядку № 615 ( яка набрала чинності 25.02.2020), позивачу було відмовлено в наданні спеціального дозволу на користування надрами, про що листом від 23.03.2020 № 4810/01/11-20 було повідомлено ФГ Золоте Руно Д та повернуто заяву з доданими до неї документами.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 Порядок № 615 було викладено в новій редакції, відповідно до якої підпункт 1 пункту 8 передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів. Вказана редакція Порядку № 615 набрала чинності 25.02.2020.

Таким чином, Держгеонадра всупереч вимогам чинного законодавства та норм Порядку № 615, посилаючись на нову редакцію нормативно-правового акту, необґрунтовано та поза межами строку визначеного Порядком № 615 відмовило ФГ Золоте Руно Д у наданні спеціального дозволу на користування надрами.

Суд акцентує, що суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення мав керуватись законодавством чинним на час виникнення спірних правовідносин, а саме на момент звернення позивача з заявою про отримання спеціального дозволу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 826/16535/17.

В свою чергу, положеннями пункту 19 Порядком № 615 та нормами статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про недотримання ним процедури визначеної Порядком № 615 та недостатність документів та матеріалів поданих разом з заявою для отримання спеціального дозволу, відповідачем не надано.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами від 13.03.2020 № 92, в частині відмови ФГ Золоте Руно Д у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та гравійно-піщаної породи на Онутському родовищі, яке розташоване в Застанівському районі Чернівецької області.

Щодо доводів відповідача про можливі втручання судом в його дискреційні повноваження, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 цієї статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.03.2018 у справі № 826/6102/16, від 30.07.2020 у справі № 826/10085/16.

Адміністративні суди повинні забезпечувати ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Цей підхід став усталеним в судовій практиці.

Зазначена позиція узгоджується з висновком Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 826/23816/15.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування , згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У зв`язку із цим, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державну службу геології та надр України надати ФГ Золоте Руно Д без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами, строком на 20 років, з метою видобування пісків та піщано-гравійних сумішей.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На переконання суду, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 22.01.2021 (справа № 420/4262/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача у розмірі 4 204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фермерського господарства Золоте Руно Д - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами від 13.03.2020 № 92, в частині відмови Фермерському господарству Золоте Руно Д у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та гравійно-піщаної породи на Онутському родовищі, яке розташоване в Застанівському районі Чернівецької області.

3. Зобов`язати Державну службу геології та надр України (адреса: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16, ідентифікаційний код - 37536031) надати Фермерському господарству Золоте Руно Д (адреса: 59420, Чернівецька область, Заставнівський район, село Веренчанка, вул. Сагайдачного, буд. 2, ідентифікаційний код - 35039843) без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами, строком на 20 років, з метою видобування пісків та піщано-гравійних сумішей на Онутівському родовищі в Заставнівському районі Чернівецької області, загальною площею 75,1 га, відповідно до поданої Фермерським господарством Золоте Руно Д заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 28.08.2019 за вихідним № 28/08, зареєстрованої в Державній службі геології та надр України 30.08.2019 за вхідним № 17252/02/12-19, у відповідності до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 в редакції від 16.08.2019.

4. Стягнути на користь Фермерського господарства Золоте Руно Д (адреса: 59420, Чернівецька область, Заставнівський район, село Веренчанка, вул. Сагайдачного, буд. 2, ідентифікаційний код - 35039843) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (адреса: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16, ідентифікаційний код - 37536031) понесені ФГ Золоте Руно Д витрати по сплаті судового збору в сумі 4 204,00 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко