Рішення

від 25.09.2007 по справі 42/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/235

25.09.07

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва

до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

треті особи 1. Комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” м. Києва,

2. Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал”

про стягнення безпідставно одержаних коштів, неустойки, ціна позову 11478988,23 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Гайдук Н.С., Панова С.А., Грищук В.В.,

від відповідача Сидоренко В.В., Палій Є.В.,

від третіх осіб 1. Науменко С.В.,

2. Троян О.В.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2007 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що він є балансоутримувачем та управителем жилих будинків комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва.

Протягом січня 2001-вересня 2005 років частина коштів, одержаних від мешканців належних йому будинків як оплату за надану комунальну послугу гарячого водопостачання, що становить вартість питної води, використаної для виготовлення цієї послуги, була перерахована ним через Комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” відповідачу, який є виробником та постачальником теплової енергії.

Посилаючись на те, що зазначені кошти відповідачем одержані безпідставно, оскільки підлягають перерахуванню постачальнику питної води Відкритому акціонерному товариству “Акціонерна компанія “Київводоканал”, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 10528932,27 грн. безпідставно одержаних коштів, 950055,86 грн. пені, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність заявлених вимог перебіг строку позовної давності в частині вимог про повернення коштів, сплачених до квітня 2004 року, до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

До участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” та Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” (далі-відповідно треті особи 1. та 2.).

Треті особи у письмових поясненнях на позовну заяву, їх представники у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, пояснили, що питання повернення відповідачем коштів у розмірі вартості питної води у тарифі на послуги гарячого водопостачання врегульоване на підставі угоди про впорядкування взаєморозрахунків від 30 вересня 2005 р., укладеної між ними та відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є балансоутримувачем та управителем жилих будинків комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва.

Виробником та постачальником теплової енергії до належних позивачу будинків є відповідач.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи копією договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 31-0208 від 13 листопада 2003 р., переліком укладених між позивачем та відповідачем договорів на постачання теплової енергії.

Розрахунки за поставлену теплову енергію протягом спірного періоду здійснювалися сторонами за встановленими тарифами відповідно до умов укладених між ними договорів, зокрема, шляхом розщеплення та перерахування платежів, сплачених населенням, на рахунки підприємств-постачальників послуг Комунальним підприємством “Головний інформаційно-обчислювальний центр”.

Відповідно до вимог розпорядження Київської міської державної адміністрації № 80 від 27 січня 1997 р. “Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги” між позивачем та третьою особою 1. було укладено два договори на виконання робіт № 165 від 1 жовтня 2001 р. та 13 листопада 2003 р.

За своєю правовою природою вищевказані договори є договорами доручення, оскільки передбачають обов'язок третьої особи 1. вчинити від імені та за рахунок позивача певні юридичні дії: виготовити рахунки на сплату комунальних послуг, одержати на транзитний рахунок від мешканців належних позивачу будинків платежі за надані житлово-комунальні послуги, розщепити та перерахувати одержані платежі постачальникам послуг.

Відповідно до вимог ст.ст. 62, 386 ЦК УРСР, ст. 1000 ЦК України, чинних на час виникнення спірних правовідносин, правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Частково поясненнями позивача, наявними у справі інформаційними довідками, листами третьої особи 1. № 02-508 від 13 жовтня 2005 р., 02-205 від 11 травня 2006 р., поясненнями відповідача стверджується факт перерахування на користь відповідача в рахунок оплати за поставлену теплову енергію у складі коштів, одержаних на транзитний рахунок Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” як оплату мешканцями належних позивачу будинків послуг гарячого водопостачання, сум, що становлять вартість холодної води, що підігрівається (питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання), у розмірі 11051767,05 грн.

До складу чинних протягом 2001-вересня 2005 років тарифів на гаряче водопостачання для населення (розпорядження Київської міської державної адміністрації №№ 1887 від 20 жовтня 2000 р., 837 від 25 квітня 2001 р., 1245 від 20 червня 2002 р.) було включено вартість холодної води, що підігрівається. До тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених на підставі відповідних розпоряджень, вартість холодної води, що підігрівається, включена не була.

Таким чином, кошти у розмірі вартості холодної води, що підігрівається, були одержані відповідачем безпідставно.

Судом також встановлено, що 30 вересня 2005 р. між відповідачем та третіми особами було укладено угоду про впорядкування взаєморозрахунків з додатками до неї.

За змістом вказаної угоди її сторони дійшли згоди, що за період 1 січня 2004-30 вересня 2005 років відповідачем були одержані кошти у розмірі 33741676,57 грн., що становлять вартість холодної води, що підігрівається. У зв'язку з необхідністю повернення цих коштів третій особі 1. та перерахування їх на користь третьої особи 2. сторони за угодою дійшли згоди припинити взаємні зобов'язання шляхом зарахування зустрічних грошових зобов'язань відповідача та третьої особи 2. у розмірі 33741676,57 грн.

Згідно з умовами п. 4 угоди третя особа 1. протягом 90 днів з дня підписання угоди надає на погодження сторонам заповнений перелік платників (споживачів), якими були сплачені кошти, що становлять вартість холодної води, що підігрівається.

Згідно з листом третьої особи 1. № 02/543 від 26 жовтня 2006 р. з переліком житлово-комунальних організацій, предметом регулювання вищезгаданої угоди від 30 вересня 2005 р. в числі інших були кошти у 4038535,77 грн., сплачені позивачем протягом 1 січня 2004-30 вересня 2005 років на транзитний рахунок Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” та перераховані на користь відповідача як вартість холодної води, що підігрівається.

Виходячи з умов п.п. 2, 5 угоди від 30 вересня 2005 р., якими вирішені питання про права і відносини житлово-експлуатаційних організацій, пов'язані з розщепленням та перерахуванням платежів, сплачених населенням, на рахунки підприємств-постачальників послуг, листа № 02/543 від 26 жовтня 2006 р., в якому структурні підрозділи позивача (ЖЕКи №№ 901-914) вказані як платники коштів за холодну воду, що підігрівається, суд вважає, що під час укладення цієї угоди третя особа 1. діяла як повірений позивача на підставі договору на виконання робіт № 165 від 13 листопада 2003 р.

Доказів визнання угоди про впорядкування розрахунків від 30 вересня 2005 р. в установленому порядку недійсною суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що позивач розпорядився своїм правом на повернення коштів у розмірі 4038535,77 грн., сплачених протягом відповідачу 1 січня 2004-30 вересня 2005 років за холодну воду, що підігрівається, підстави для задоволення позову в цій частині відповідно до вимог ст.ст. 16, 1212 ЦК України відсутні.

Заявлені вимоги про повернення коштів в іншій частині задоволенню також не підлягають.

З матеріалів справи слідує, що питання належності сплати коштів за холодну воду, що підігрівається, було врегульоване нормативними актами Київської міської державної адміністрації про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення.

Положення зазначених нормативно-правових актів є загальнодоступними для ознайомлення з моменту їх прийняття та опублікування в установленому порядку.

Таким чином, про порушення своїх прав у зв'язку з безпідставним одержанням відповідачем коштів за холодну воду, що підігрівається, позивач повинен був дізнатися з моменту здійснення ним відповідного платежу.

З позовом про повернення коштів, сплачених за період 2001-2003 років, позивач звернувся 19 квітня 2007 р., тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності. Доказів поважності причин пропуску зазначеного строку суду не надано.

Враховуючи, що відповідач заявив про застосування строку позовної давності, у позові в цій частині вимог відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України слід відмовити з цих підстав.

Виходячи з умов угоди про впорядкування взаєморозрахунків від 30 вересня 2005 р. позивач не позбавлений можливості ставити питання про її виконання.

Чинним законодавством, що регулює спірні відносини, не передбачено підстав для застосування відповідальності у вигляді пені, такий вид відповідальності не передбачений також угодою між позивачем та відповідачем.

За таких обставин у позові в частині вимог про стягнення неустойки слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                П.І.Паламар