Постанова

від 10.11.2008 по справі 42/235

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/235

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.11.2008                                                                                           № 42/235

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 За участю представників:

 від Прокуратури Новоазовського району: представник не з'явився,

від позивача: представник не з'явився,  

від  відповідача 1: представник не з'явився,          

від відповідача 2: представник не з'явився,   

від відповідача 3: представник не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокурора Новоазовського району

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.07.2008

 у справі № 42/235  

 за позовом                               ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча"

 до                                                   Донецької обласної державної адміністрації

                                                  Управління праці та соціального захисту населення в Новоазовському районі Донецької області

                                                  Управління Державного казначейства в Донецькій області

 про                                                  стягнення 221200,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

 В січні 2008 року ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча Донецької області” заявлено даний позов, який обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між ним та Донецькою обласною державною адміністрацією (далі-відповідач 1.) договору № 123-20/8143 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 5 жовтня 2004р. ним у повному обсязі виконані зобов'язання з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування Саханка-Маріуполь. У зв'язку з цим у 2006 році ним понесені витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів загальною вартістю 221200,80 грн., які відповідачі в установленому порядку йому не компенсували. За таких обставин з підстав Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 р. (далі-Порядок), позивач просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в Новоазовському районі Донецької області (далі-відповідач 2.) 221200,80 грн. збитків, заподіяних перевезенням пільгових категорій пасажирів.

       Заперечуючи проти позову, відповідачі 1. та 2. посилаються на невідповідність заявлених вимог вимогам ст.ст. 23.51, 89, 102 Бюджетного кодексу України, Порядку та постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29 січня 2003 р. "Про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".

       Рішенням Господарського суду  м. Києва  від 22.07.2008 р. у справі №42/235 провадження у справі № 42/235 в частині вимог до Донецької обласної державної адміністрації, Управління Державного казначейства в Донецькій області припинено. Позов ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" Донецької області до Управління праці та соціального захисту населення в Новоазовському районі Донецької області задоволено.

      Присуджено до стягнення з Управління праці та соціального захисту населення в Новоазовському районі Донецької області на користь ВАТ  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"  221200,80 грн. боргу, 2212 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Не погоджуючись з рішенням суду, Прокурор Новоазовського району звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення від 22.07.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові,  посилаючись  на порушення  господарським  судом  норм матеріального права, неповне  встановлення  обставин, що мають  значення  для  справи.

     Відповідачем 1 надано відзив  на апеляційне подання, в якому він підтримує вимоги, викладені в апеляційному поданні Прокурора Новоазовського району.

     Відповідачем 2 надано відзив на апеляційне подання, в якому він  просить  оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

     Відповідачем 3 не надано відзиву на апеляційне подання.

     Розглянувши доводи апеляційного подання та відзивів, дослідивши матеріали справи, заслухавши  пояснення учасників процесу, колегія встановила наступне.

      На виконання укладеного з Донецькою обласною державною адміністрацією договором № 123-20/8143 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 5 жовтня 2004 р. позивач у 2006 році здійснював перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування Саханка-Маріуполь.

      Дана обставина  не заперечується сторонами у справі.

      Спірні відносини стосуються відносин автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які були врегульовані протягом часу дії договору у 2006 році ст.ст. 12, 41 (в редакції Закону № 2344-ІИ від 5 квітня 2001 р.) та ст.ст. 11,31 (в редакції Закону № 3492-ІУ від 23 лютого 2006 р.) Закону України "'Про автомобільний транспорт".

За змістом вимог зазначеного Закону відносини автомобільного перевізника з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором. Надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту, до яких віднесені послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування на пільгових умовах відповідно до законодавства, здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб.

Договір має містити, зокрема, розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відповідно до зазначених вимог Закону матеріали справи не містять доказів визначення відповідачем 1. обсягу державного замовлення на перевезення пасажирів на пільгових умовах та погодження розміру компенсації витрат позивача внаслідок перевезення пільгових пасажирів.

Факт належного виконання позивачем обов'язку з перевезення пасажирів на автобусному маршруті Саханка-Маріуполь, у т.ч. на пільгових умовах сторонами не заперечується.

Окрім того, дана обставина підтверджується також поданими позивачем шляховими листами за маршрутом Саханка-Маріуполь за 2006 рік.

Оскільки договором на перевезення іншого не було погоджено, тому понесені перевізником витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів підлягають компенсації у порядку та розмірі, визначених законодавством.

За приписами ст.ст.89,102 Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян є видатками районних бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, що фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок компенсації витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів врегульовано Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

За змістом даного Порядку головними розпорядниками цих коштів є керівники структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують дані про нараховані суми щодо пільг ветеранам війни і праці, допомоги сім'ям з дітьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційних виплат за пільговий проїзд громадян та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами-постачальниками відповідних соціальних послуг і направляють їх до фінансових органів районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 15 числа місяця, що настає за звітним.

Фінансові органи райдержадміністрацій. виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної республіки Крим і обласного значення) на підставі отриманих актів звіряння щомісяця готують реєстри нарахованих сум щодо пільг ветеранам війни і праці, допомоги сім'ям з дітьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та направляють їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій до 20 числа місяця, що настає за звітним.

За змістом п. 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях державного казначейства, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами пільг ветеранам війни і праці, допомоги сім'ям додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, а також персоніфікований облік їх отримувачів.

Таким чином, виходячи з зазначених вимог чинного законодавства, головним розпорядником бюджетних коштів на виплату компенсації витрат, пов'язаних з перевезенням пільгових пасажирів на автобусному маршруті загального користування Саханка-Маріуполь є відповідач 2.

Як свідчать матеріали справи, на протязі 2006 року позивач в установленому порядку подавав  відповідачу2 звіти про перевезення пасажирів автомобільним транспортом та складав з ним акти звіряння за надані послуги, що підтверджується наявними у справі копіями указаних звітів та актів звіряння, підписаних відповідачем 2.

Розмір витрат позивача на перевезення пільгових категорій громадян у 2006 році становив 221200,80 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем

витрат та доказів належного відшкодування відповідачем 2. позивачу цих витрат.

За таких обставин з відповідача 2. на користь позивача підлягає стягненню 221200,80 грн. збитків.

Колегія суддів вважає правомірним визнання необґрунтованим посилання відповідачів на невідповідність поданих позивачем звітів вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29 січня 2003 р. "Про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", враховуючи те, що п.10 Положення про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги,  передбачено можливість подачі підприємствами транспорту розрахунків як за формою "2-пільга", так і за іншою формою.

Встановлено, що відповідач 2. не заперечував   проти   подачі   позивачем   розрахунків   іншої   форми   та  визнавав достовірність їх даних.

Є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства доводи про відсутність обов'язку повного відшкодування перевізнику витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів.

Заявлені позивачем до відшкодування витрати не перевищують розміру бюджетних асигнувань на компенсацію витрат перевізників за пільгові перевезення, передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Колегія суддів вважає обґрунтованим припинення провадження у даній справі щодо вимог позивача до відповідачів 1 та 3 з підстав п.1-1 ст.80 ГПК України,  оскільки вимоги позивача стосуються виконання відповідачем 2. зобов'язання, яке виникло з актів цивільного законодавства; вимог до інших відповідачів позивачем не заявлено, предмет спору між ними відсутній.

Доводи апеляційного подання не спростовують висновки місцевого суду з огляду на вищевикладене.

           Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким повністю задоволено позов до Управління праці та соціального захисту населення в Новоазовському районі Донецької області та  припинено провадження у справі в частині вимог до Донецької обласної державної адміністрації, Управління Державного казначейства в Донецькій області з підстав п.1-1 ст.80 ГПК України, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційного подання та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

              Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача 2.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційне подання Прокурора Новоазовського району на рішення Господарського суду м. Києва  від 22.07.2008 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 22.07.2008 року у справі  № 42/235  залишити без змін.

3.          Матеріали справи  № 42/235 направити до Господарського суду  м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді