Постанова

від 24.01.2023 по справі 296/5882/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/5882/21 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С.,Талько О.Б.

за участю секретаря судового засіданняТрикиши Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/5882/21 за поданням приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року, постановлену під головуванням судді Драча Ю.І. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У грудні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. звернувся до суду з поданням, у якому просив надати дозвіл на проникнення до володіння фізичної особи, а саме нежитлового приміщення цокольного поверху №1,2,3,4,5,6,7 за адресою: АДРЕСА_1 з метою здійснення опису та арешту майна боржника ОСОБА_2 .

Подання обгрунтовує тим, що ним, як приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області за заявою ТОВ «К І ПАРТНЕР» постановою від 03.11.2022 відкрито виконавче провадження номер за АСВП №70229580 з примусового виконання виконавчого листа №296/5882/21 виданого 20.10.2022 Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «К І ПАРТНЕР» заборгованості за кредитним договором №014/5904/3/18133 від 19.06.2008 в розмірі 396 698,52 грн. Вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернулась назад за закінченням терміну зберігання. Стверджує, що під час перевірки майнового стану ОСОБА_2 встановлено, що у боржника відсутні кошти на рахунках та майно на яке можна звернути стягнення. Вказує, що 09.12.2022 на його електрону адресу надійшло повідомлення від стягувача про опис та арешт майна боржника за адресою зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 .

Зазначає, що відповідно до інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою: АДРЕСА_1 складається з нежитлових приміщень, а саме приміщень цокольного поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, зареєстровано на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Вказує, що 09.12.2022 в результаті проведених виконавчих дій, ним за участю боржника та понятих зафіксовано факт не допуску боржником виконавця до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для перевірки наявності рухомого майна боржника за вказаною адресою. Стверджує, що під час проведення виконавчих дій, боржник чинив перешкоди у вході до приміщення, вхідні двері в приміщення замкнув на замок та на вимогу приватного виконавця не відчиняв. Крім цього боржник під час здійснення перешкод залучав до цього інших фізичних осіб (які поводили себе грубо та агресивно), анкетні дані яких встановити не вдалось, що може свідчити про попередню спланованість його протиправних дій.

Зазначає, що під час виходу за вказаною адресою також був присутній діючий співвласник приміщення ОСОБА_1 з пояснень якого, стало відомо, що діючий власник не має доступу до офісного приміщення, рухоме майно, яке знаходиться в ньому належить боржнику, оскільки останній не звільнив приміщення після продажу на торгах. Тому є достатньо підстав вважати, що все майно яке знаходиться у вказаному офісі належить ОСОБА_2 та підлягає опису і арешту. Враховуючи вищевикладене просить задовольнити подання та надати дозвіл на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_2 .

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заінтересована особа ОСОБА_1 та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. подали апеляційні скарги, у яких просять її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання про примусове проникнення до володіння боржника, а саме нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування доводів апеляційної скарги заінтересована особа ОСОБА_1 вказує, що його, як співласника нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , 09.12.2022 було запрошено приватним виконавцем для проведення виконавчих дій по виконавчому провадженні АСВП №70229580. Зазначає, що до вказаного приміщення прибув боржник ОСОБА_2 , який відкрив та відразу зачинив вказане нежитлове приміщення, не даючи приватному виконавцю зайти до приміщення. Стверджує, що він та його мати ОСОБА_4 є співвласниками даного нежитлового приміщення, проте з моменту набуття прав власності, доступу до вказаного приміщення вони не мають, так як ОСОБА_2 відмовився його звільнити після примусового продажу через прилюдні торги у системі СЕТАМ.

Вказує, що в ході судового засідання ОСОБА_2 було зазначено, що він працює адвокатом та знаходиться у територіальній обороні, а у вказаному приміщені зберігається зброя, а ще частину вказаного приміщення він здає в оренду. Зазначає, що він і його мати категорично заперечують проти зберігання зброї у даному нежитловому приміщені, чужого рухомого майна, присутності у ньому боржника та третіх осіб, а тому надали письмовий дозвіл приватному виконавцю для входження до зазначеного приміщення для виявлення, опису та реалізації такого рухомого майна.

Вказує, що судом першої інстанції допущено ряд порушень, зокрема: замість негайного розгляду подання приватного виконавця проведено два відкритих судових засідання; викликано в судове засідання боржника, всупереч вимог чинного законодавства; проігноровано ту обставину, що факт перешкоджання примусовому виконанню встановлюється саме приватним виконавцем на підставі відповідного акту; судом першої інстанції проігноровано повідомлення боржника про знаходження зброї у вказаному приміщенні. Враховуючи вищевикладене просить ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26.12.2022 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання приватного виконавця.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме відповідно до вимог норм чинного законодавства подання про примусове проникнення до житла боржника розглядається негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця. Проте, вказує, що під час розгляду подання у судовому засіданні були присутні бржник ОСОБА_2 та співвласник майна ОСОБА_1 .

Стверджує, що в судовому засіданні боржник не заперечував щодо доступу приватного виконавця до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , даний факт став підставою для відмови у задоволенні подання. Проте, зазначає, що поведінка боржника є не добросовісною, оскільки останній під час проведення виконавчих дій відмовляє виконавцю в доступі до нежитлових приміщень, що підтверджується особистим підписом боржника, а під час судового засідання не заперечує щодо доступу виконавця. Крім того, вказує, що боржник обізнаний зі своїми борговими зобов`язаннями присудженими за рішенням суду, а також відомо про відкрите виконавче провадження, що вимагає від нього добросовісної процесуальної поведінки, як то надати допуск виконавцю до приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується. Враховуючи вищевикладене просить ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26.12.2022 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання про примусове проникнення до житла.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «К І Партнер» просить задовольнити апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. та скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року. Зазначає, що ТОВ «К І Партнер» у справі, що переглядається є стягувачем. Вказує, що як стало відомо стягувачу боржник донедавна володів на праві приватної власності нежитловим приміщенням площею 59,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та використовував його в якості офісу. Стверджує, що в подальшому, вказане нерухоме майно було відчужено на прилюдних торгах, з метою виконання інших виконавчих документів. Проте, зазначає, що жодне рухоме майно боржника не реалізувалось, що може свідчити про наявність у зазначеному нежитловому приміщенні майна ОСОБА_2 на яке необхідно накласти арешт. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що приватний виконавець не намагався потрапити до житла боржника ОСОБА_2 , а у поданні було прохання надати дозвіл на проникнення до нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке не являється житлом та не належить боржнику. Стверджує, що посилання суду першої інстанції на ст. 30 Конституції України та ст. 311 ЦК України є необгрунтованими, оскільки питання про проникнення до житла боржника або інших осіб у поданні не ставилося, отже право на недоторканість житла взагалі не може бути порушене, а тому і не підлягає судовому захисту. Враховуючи вищевикладене просить апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. задовольнити, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26.12.2022 скасувати.

Розглянувши справу в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Щодо апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С.

Відповідно до ст.129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закону), передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 10 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст.18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду

Відповідно до ч.5 ст.19 Закону, боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Згідно ч.1 ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з п.4 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення.

Пунктом 13 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець звертається до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27.04.2022 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "К і Партнер" до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 396 698,52 грн.

На виконання вказаного рішення суду 20.10.2022 Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист.

03.11.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70229580 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ТОВ "К і Партнер" заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 396 698,52 грн.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2022 направлена на поштову адресу ОСОБА_2 03.11.2022, однак поштове відправлення повернулося на адресу приватного виконавця Дідківського А.С. із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

03.11.2022 та 17.11.2022 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №70229580 винесена постанова про арешт коштів боржника.

З метою виявлення матеріальних та майнових активів боржника за рахунок яких можливо здійснити погашення заборгованості приватним виконавцем було направлено запити до відповідних державних органів та підприємств.

Приватним виконавцем отримано відповіді від: Державної фіскальної служби України щодо відсутності інформації про джерела отримання доходів боржника фізичної особи, також зазначено що юридичну особу або фізичну особу підприємця знято з обліку у контролюючих органах; Міністерства внутрішніх справ за боржником в МВС щодо відсутності даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за боржником ОСОБА_2 земельні ділянки не зареєстровані.Згідно інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області за боржником сільськогосподарська та інша спеціальна техніка не зареєстровані.

За інформацією відділу обліку та інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Також в матеріалах справи міститься Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №314172579 від 03 листопада 2022 року, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі - продажу р. №4537.

Відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.12.2020 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 слідує, що нежитлове приміщення, загальною площею 30 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 передано в оренду.

09 грудня 2022 року в результаті проведених виконавчих дій, приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. за участю боржника та понятих зафіксовано факт не допуску боржником виконавця до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для перевірки наявності рухомого майна боржника за вказаною адресою.

Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець посилається на те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, не вживає заходи щодо його виконання за рахунок належного йому майна та доходів, отже наявні підстави для надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника з метою перевірки майнового стану та виявлення ліквідного майна.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване.

Це вказує про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Звертаючись до суду у цій справі з відповідним поданням, приватний виконавець вказував на те, що примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним можливим заходом забезпечення виконання судового рішення та встановлення майнового стану боржника.

При цьому примусове проникнення до житла боржника може бути застосоване лише в разі його належного повідомлення про необхідність надання доступу приватному виконавцю до житла для встановлення майнового стану та після невиконання відповідної законної вимоги приватного виконавця.

Крім цього, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини вчинення перешкод у проведенні виконавчих дій. Виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду.

Однак приватним виконавцем у даній справі до подання не надано жодного доказу того, що боржник отримав хоча б один виклик до приватного виконавця чи відмовився від його отримання, тобто не доведено існування підстав для подальшого обмеження прав боржника у спосіб забезпечення примусового проникнення приватного виконавця до житла.

Відтак, доказів належного та завчасного повідомлення боржника про виклик до приватного виконавця матеріали справи не містять, отже приватним виконавцем не доведено необхідності забезпечення примусового проникнення до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 справа №554/3475/13-ц зазначив, що державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення.

Встановлено, що відповідно до даних відділу обліку та інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Проте, згідно супровідних листів приватного виконавця Дідківського А.С. копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена ОСОБА_2 за адресами: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 .

Зважаючи на викладене, колегія суддів зауважує, що виконавче провадження №70229580 не містить даних щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №296/5882/21 виданого 20.10.2022 Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «К І ПАРТНЕР» заборгованості за кредитним договором №014/5904/3/18133 від 19.06.2008 в розмірі 396 698,52 грн.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали виконавчого провадження, долученого до подання приватного виконавця Дідківського А.С. не містять акту про не допуск ОСОБА_2 приватного виконавця до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що згідно пункту 8 розділу I «Загальні положення» Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5(зі змінами), акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акту складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

Аналіз положень ЗУ «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного чи приватного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №757/41727/19.

Враховуючи, що в матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_2 був обізнаний про необхідність проведення виконавчих дій, свідомо перешкоджав вільному доступу приватному виконавцю до свого володіння, умисно створював перешкоди по проведенню виконавчих дій приватним виконавцем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника або іншого володіння, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли приватний виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені ЗУ «Про виконавче провадження».

За таких обставин колегія суддів вважає, що вжиття такого виключного засобу забезпечення примусового виконання судового рішення, як примусове проникнення до володіння боржника, є недоцільним.

Щодо апеляційної скарги заінтересованої особи ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 пов`язує порушення своїх прав з тією обставиною, що ОСОБА_2 не надає йому, як співвласнику нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 доступу до вказаного приміщення.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою: АДРЕСА_1 складається з нежитлових приміщень, а саме приміщень цокольного поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та зареєстровано на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , як співвласник нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є заінтересованою особою у справі щодо вирішення подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано у главах 1, 2 розділу V ЦПК України, якими урегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та ( або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №466/5766/13-ц (провадження №61-13912св20) та від 29 червня 2021 року у справі №201/751/14-ц (провадження №61-1490св21).

З огляду на наведені норми закону право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц (провадження №61-41547сво18) викладено правовий висновок, згідно з яким «суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України».

Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 пов`язує порушення своїх прав з тією обставиною, що ОСОБА_2 не надає йому, як співвласнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 доступу до вказаного приміщення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27.04.2022 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "К і Партнер" до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 396 698,52 грн.

На виконання вказаного рішення суду 20.10.2022 Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист, який був звернений до виконання та приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. 03.11.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70229580.

Відтак, безпосередніми учасниками спору є товариство з обмеженою відповідальністю "К і Партнер", як стягувач та боржники - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Оскаржуваною ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння ОСОБА_2 , а саме нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відтак права та інтереси ОСОБА_1 жодним чином не порушенні.

Колегія суддів зауважує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо надання доступу до нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 мають розглядатися в рамках іншого судового провадження, що має бути ініційоване ОСОБА_1 шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не в рамках даної цивільної справи.

За таких обставин судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не доведено, що оскаржуваною ухвалою прийнято рішення про його права, інтереси та (або) обов`язки та в апеляційній скарзі чітко не зазначив, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси, обов`язки, та про які саме.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів на підтвердження чим саме, в якій мірі оскаржувана ухвала порушує права та інтереси ОСОБА_1 , не надано доказів які безумовні обов`язки покладені на нього оскаржуваною ухвалою.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, встановивши, що при ухваленні оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , який звернувся з апеляційною скаргою на це судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відповідно до п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С., доводи, викладені в апеляційній скарзі приватного виконавця, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись статтями259,268,362,367,368,374,375,377,381-384ЦПК Україниапеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року залишити без змін.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 січня 2023 року.

Головуючий

Судді