Постанова

від 24.01.2023 по справі 278/1419/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1419/21 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільну справу№278/1419/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання електронних торгів недійсними, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Дубовік О.М. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними електронні торги за лотом №463965, які відбулися 22.02.2021, оформлені протоколом проведення електронних торгів №526967 з реалізації предмета іпотеки, а саме: майнового комплексу загальною площею 735,3 кв.м. у складі міні цеха по переробці риби та м`яса з магазином продовольчих товарів (літера «А») та холодної камери з побутовими приміщеннями (літера «Б»), розташованого на земельній ділянці, цільове призначення: для комерційного використання (обслуговування магазину), кадастровий номер 1822086800:03:000:0134 загальною площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. під час примусового виконання виконавчого листа №2-354/12 виданого 17.10.2012 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у загальному розмірі 1651746,90 грн проведено опис та арешт майна позивача, а саме: майнового комплексу, загальною площею 735,3 кв.м., який складається з міні-цеху по переробці риби та м`яса з магазином продовольчих товарів площею 613,2 кв.м., холодної камери з побутовими приміщеннями (літера «Б»), площею 122,1 кв.м., воріт №1, воріт №2, огорожі №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що 21.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцінка Преміум Стандарт» для надання звіту щодо визначення ринкової вартості арештованого майна. Зазначає, що 29.12.2020 приватним виконавцем на адресу боржника було направлено висновок про вартість об`єкта, згідно з яким ринкова вартість арештованого майна становить 698831,00 грн. Стверджує, що 22.02.2021 були проведенні електронні торги з реалізації арештованого майна, відповідно до якого переможцем визнано ОСОБА_2 , який придбав арештоване майно за 698831,00 грн.

Вважає, що реалізація арештованого майна відбулася з порушенням вимог Законів України «Про іпотеку» та «Про виконавче провадження», а також Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016, що є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Так, вказує, що приватний виконавець повинен був в першу чергу звернути стягнення на іпотечне майно, яке перебувало в іпотеці ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» і виступало забезпеченням за зобов`язаннями позивача перед ТОВ «ФК «Укфінанс Груп». Крім того зазначає, що приватний виконавець, під час виконання виконавчого документу повинен був в першу чергу перевірити наявність у позивача коштів та інших цінностей, рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, після чого, в разі відсутності коштів, цінностей та рухомого майна, звернути стягнення на нерухоме майно боржника, запропонувавши йому визначити черговість реалізації майна, що не було зроблено приватним виконавцем, так як за позивачем зареєстровано право власності на транспортний засіб, він також є власником обладнання, яке перебувало в приміщеннях майнового комплексу, загальною площею 735,3 кв.м., який складається з міні-цеху по переробці риби та м`яса з магазином продовольчих товарів площею 613,2 кв.м., холодної камери з побутовими приміщеннями (літера «Б»), площею 122,1 кв.м., воріт №1, воріт №2, огорожі №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , має у власності інше нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці у стягувача.

Зазначає, що майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на момент оцінки перебував в іпотеці ТОВ «Вердикт Капітал». Вказує, що приватним виконавцем без надання можливості іпотекодавцю і іпотекодержателю узгодити початкову ціну продажу іпотеки, вчинено дії щодо визначення вартості арештованого майна суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, вказує, що у висновку суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Оцінка Преміум Стандарт» відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням п.56 Національного стандарту №1 та п.1, 6 ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зазначає, що під час проведення електронних торгів 22.02.2021 арештоване майно було реалізоване за 698 831,00 грн., тобто за стартовою ціною, яка була значно нижча за ринкову ціну; об`єкти нерухомості були реалізовані разом з обладнанням, яке знаходилось у приміщенні. Стверджує, що письмове повідомлення про день, час і місце проведення прилюдних торгів на адресу позивача не надходило, хоча він є іпотекодавцем, з місцевих друкованих засобів масової інформації також не отримував інформації про проведення торгів. Враховуючи вищевикладене просить задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції порушено принцип змагальності сторін, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема висновку судової будівельно технічної та земельно технічної експертизи №377/03-2022 від 28.03.2022 щодо визначення ринкової вартості майнового комплексу та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку висновку суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , який був долучений до позовної заяви, відповідно до якого вартість арештованого майна становила 1499277,00 грн.

Вказує, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням по справі №2-354/12 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.Л. щодо визначення ринкової вартості арештованого майна. Стверджує, що в оскаржуваному судовому рішенні судом першої інстанції не звернуто уваги на порушення процедури звернення стягнення на майно боржника, узгодження вартості іпотеки між іпотекодавцем та іпотекодержателем. Зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні взагалі не надається оцінка неправомірним діям приватного виконавця, які виразилися у порушенні Законів України «Про іпотеку» та «Про виконавче провадження», а також Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016. Крім того, судом першої інстанції не звернуто уваги про наявність у позивача іншого майна, а також не врахованого того факту, що ОСОБА_1 має статус як боржника так і іпотекодавця. Враховуючи вищевикладене просить рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» просить залишити рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 без задоволення. Зазначає, що ухвалою суду першої інстанції від 06.09.2021 було задоволено клопотання представника позивача адвоката Пасенка В.П. про призначення експертизи. Вказує, що по справі було призначено комплексну судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи, проведення яких доручено експертам ТОВ «Центр будівельних та земельних експертиз». Зазначає, що оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Стверджує, що ухвалою суду від 19.10.2021 поновлено провадження у справі для вирішення клопотання експерта про необхідність погодження строку виконання та оплати експертизи, та клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених на виконання експертизи. Вказує, що у судовому засіданні 23.12.2021 судом було поставлено на розгляд питання про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених на виконання експертизи, та про необхідність погодження строку виконання та оплати експертизи, на що представник позивача адвокат Пасенко В.П. зазначив, що позивач не готовий оплачувати проведення експертизи. Відтак, по даній цивільній справі було призначено експертизу за клопотанням представника позивача, однак сторона позивача відмовилась в подальшому від її проведення, оскільки не готова була здійснити оплату за її проведення.

Вказує, що жодних порушень законодавства щодо змагальності сторін судом першої інстанції допущено не було, а тому доводи апелянта в цій частині є надуманими та не заслуговують на увагу. Зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 89 ЦПК України щодо ненадання оцінки висновку суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , який був долучений до позовної заяви позивачем, як доказ того, що вартість арештованого майна перевищувала вартість визначену приватним виконавцем вдвічі не відповідає дійсності, оскільки позивачем не надано доказів спрямування такого звіту у встановлений законодавством термін для погодження (визначення) вартості майна боржника виконавцю. Зазначає, що судом першої інстанції в достатній мірі аргументовано відхилення доводів ОСОБА_1 як підстави для задоволення позову про те, що вартість реалізованого майна була заниженою та висновок про визначення вартості майна, зроблений під час виконавчого провадження необґрунтований (на думку позивача).

Вважає, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції норм Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні» є безпідставними та необґрунтованими. Так само безпідставним та необґрунтованим вважає посилання апелянта на порушення судом першої інстанції Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативно-правових документів в частині порушення приватним виконавцем черговості звернення стягнення на майно боржника. Зазначає, що безпідставними є посилання апелянта на те, що приватний виконавець реалізував майно, яке є предметом іпотеки, а особа іпотекодержателя є відмінною від особи стягувача. Крім того, вказує, що доводи апелянта про те, що його начебто не було повідомлено про проведення торгів є надуманими, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, оскільки ДП «Сетам» було додано до відзиву на позовну заяву докази оголошення про проведення електронних торгів, що відповідає положенням законодавства, яким регулюються правовідносини та порядок проведення електронних торгів.

Враховуючи вищевикладене, зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів, а за таких обставин, рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29.11.2022 є законним та обґрунтованим, повністю узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють правовідносини, що склалися, та винесено з повним дотриманням норм процесуального законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 11.01.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», укладено кредитний договір №014/0910/74/102519, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 155 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків, строком до 10.01.2027.

На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 13.01.2007 між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого останній передав в іпотеку належні йому на праві власності: квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 570 кв м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер: 1810136300:04:015:0014.

26.10.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №87/3, укладеним 26.10.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і ОСОБА_1 , згідно з яким останньому надано кредит у сумі 340 000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом, строком до 25.10.2017, було укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_1 (зставодавець) надає ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (заставодержателю) в заставу виробниче обладнання загальною вартістю 280182,60 грн.

На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №87/3, укладеним 26.10.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і ОСОБА_1 , 29.10.2007 між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку майновий комплекс, а саме: міні-цех по переробці риби та м`яса з магазином продовольчих товарів літ. «А», цегла, площею 613, 2 кв.м., холодильна камера з побутовими приміщеннями літ «Б», цегла, площею 122,1 кв.м., ворота №1, ворота №2, ворота №3, загальною площею 735,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 1200 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки: для обслуговування магазину, кадастровий номер земельної ділянки: 1822086800:03:000:0134. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

29.10.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №87/3, укладеним 26.10.2007, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку: садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, площею 864 кв.м., що знаходяться за адресою: Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, с.т. «Станишівське», цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 1822086800:04:000:0028.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2012 року зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитом: 176102,89 долари США, заборгованість за відсотками: 26766,29 долари США, пеню за прострочення тіла кредиту: 3000,00 долари США, пеня за прострочення відсотків по кредиту: 1000 доларів США, а всього 206869,18 долари США, а в разі неможливості це зробити стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитом: 1406093,53 грн, заборгованість за відсотками: 213715,44 грн, пеня за прострочення тілу кредиту: 23953,50 грн, пеня за прострочення відсотків по кредиту: 7984,50 грн, а всього 1651746,90 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Раййффайзен банк Аваль" 120,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення та 1700,00 грн судового збору.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2017 року в позові ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - відмовлено у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №114/51 від 12.12.2017, право вимоги за кредитним договором №014/0910/74/102519 від 11.01.2007 перейшло до ПАТ «Комерційний індустріальний банк».

Згідно договору про відступлення права вимоги №12-12/17 від 12.12.2017, право вимоги за кредитним договором №014/0910/74/102519 від 11.01.2007 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп».

На підставі договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 13.12.2017 до ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» перейшли всі права за іпотечним договором від 13.01.2007.

Відповідно до договору відступлення прав за договорами іпотеки від 13.12.2017 до ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» перейшли всі права за іпотечним договором від 13.12.2017.

28.11.2019 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимог №212009, за яким до останніх перейшло права вимоги за кредитним договором №87/3 від 26.10.2007.

28.11.2019 між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами та зареєстрований в реєстрі за №12541, за яким останні набули право вимоги за договором іпотеки від 29.10.2007.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2020 року у задоволенні позовної заяви ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 липня 2020 року у задоволенні позовної заяви ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

30.10.2019 ТОВ «ФК «Укрфінансгруп» подало до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М.Р. заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 17.10.2012 №2-354/12.

22.11.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М.Р. було відкрито виконавче провадження №60680878 з примусового виконання виконавчого листа №2-354/12, в якому боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп».

30.01.2020 приватним виконавцем Ковальським М.Р. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №60680878 приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Волковій Є.О. у зв`язку із зупиненням діяльності приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М. Р.

11.02.2020 приватним виконавцем Волковою Є.О. прийнято виконавче провадження №60680878.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта №234763907 від 30.11.2020, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості: земельна ділянка, кадастровий номер: 1822086800:03:000:0134 та майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у заставі у ТОВ «Вердикт Капітал».

30.11.2020 приватним виконавцем було направлено повідомлення до ТОВ «Вердик Капітал», про те, що в рамках виконавчого провадження №60680878 постановою про арешт майна боржника від 25.11.2019 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер: 1822086800:03:000:0134, за адресою: АДРЕСА_1 та майновий комплекс за цією ж адресою.

04.12.2020 на адресу приватного виконавця надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про те, що згідно ч. 5 ст. 51 Закону - заставодержатель не заперечує проти реалізації арештованого майна та надав інформацію про рахунки на який потрібно перерахувати кошти в разі реалізації майна.

08.12.2020 приватним виконавцем Волковою Є.О. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно з якою було описано нерухоме майно, а саме: майновий комплекс загальною площею 735,3 кв.м., місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 , копія котрої рекомендованим листом № 330200852927 була надіслана боржнику для ознайомлення.

10.12.2020 божник отримав повідомлення, про що міститься відповідний запис на рекомендованому повідомленні.

08.12.2020 приватним виконавцем було складено акт, у якому зазначено, що боржник повідомлений телефонним дзвінком про виконавчі дії, боржник відмовився бути зберігачем майна. Даний акт був підписаний присутніми двома понятими та представником ТОВ «Вердикт Капітал».

10.12.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» подало до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. заяву, в межах виконавчого провадження №60680878, у якій надало свою згоду на реалізацію предмету іпотеки, а саме: майнового комплексу, загальною площею 735,3 кв.м., який складається з міні-цехц по переробці риби та м`яса з магазином продовольчих товарів площею 613,2 кв.м., холодильної камери з побутовим приміщенням літ. «Б», площею 122,1 кв.м., воріт №1, воріт №2, огорожі №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 1822086800:03:000:0134, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

21.12.2020 приватним виконавцем Волковою Є.О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Оцінка Преміум Стандарт» для надання звіту щодо визначення ринкової вартості арештованого майна, згідно постанови від 08.12.2020.

02.09.2019 старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про опис та арешт всього майна, що належить боржнику.

Відповідно до витягу з висновку про оцінку ринкової вартості майна ТОВ «Оцінка Преміум Стандарт» ринкова вартість об`єкта оцінки (без ПДВ), а саме: майновий комплекс загальною площею 735,3 м2, у складі міні-цеха по переробці риби та м`яса з магазином продовольчих товарів (літера «А») та холодильної камери з побутовими приміщеннями (літери «Б»), розташований на земельній ділянці, цільове призначення: для комерційного використання (обслуговування магазину), кадастровий номер:1822086800:03:000:0134 загальною площею 0,12 га, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розрахована в рамках порівняльного підходу, станом на 21.12.2020 (курс НБУ 100 доларів США = 2783,00 грн) становила: 698831 грн.

21.01.2021 приватним виконавцем Волковою Є. О. було направлено заявку на публікацію Державним підприємством «СЕТАМ» описаного та арештованого майна боржника, а саме: майновий комплекс, загальною площею 735,3 кв.м., реєстраційний номер у РПВНМ: 19892182, місцезнаходження: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для житлової та громадської забудови, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1822086800:03:000:0134 місцезнаходження: Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Станишівка, вул. Незнайка, 90а.

ДП "Сетам" 26.01.2021 направляло лист про проведення торгів та початкову ціну продажу майна - приватному виконавцю Житомирського виконавчого округу Волковій Є. О., ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп».

Окрім того, оголошення про проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» було розміщене у друкованих засобах масової інформації.

22.02.2021 ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки, що підтверджується протоколом від 22.02.2021 №526967 про проведення електронних торгів, відповідно до якого торги відбулися.

25.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. складено акт про реалізацію предмета іпотеки у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , згідно із яким переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , який придбав майно за 698831,00 грн.; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, виключаючи гарантійний внесок - 24.02.2021.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Разом з тим, ані положення Закону України «Про виконавче провадження», ані положення Інструкції не встановлюють порядок та правила проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, яким повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Натомість, правила та порядок проведення прилюдних торгів визначено Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5.

При цьому, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний (приватний) виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (провадження №14-577цс19).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі №3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі №668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі №6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах №6-370цс16 та №6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин ОСОБА_1 під час розгляду справи не довів, зокрема, не надав належних і допустимих доказів того, що зазначені ним у позовній заяві порушення вплинули на результат електронних торгів.

Відповідно до частини третьої, п`ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а в разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів, та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Обов`язок організатора прилюдних торгів друкувати в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких торгів з реалізації предмета іпотеки та письмове сповіщення, в тому числі, іпотекодавця, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна закріплено також у пункті 2 розділу VII Порядку.

У постанові від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15 Верховний Суд України зазначив, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Таку саму правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у справі №462/2232/16 (провадження №61-21671св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі №678/301/12 (провадження №14-624цс18) зазначила, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за№745/4038.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними, оскільки порушення, допущені приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Наведене узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі №755/5232/19 (провадження №61-16770св21).

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати залишити за сторонами, оскільки судом апеляційної інстанції залишено без змін рішення суду першої інстанції, тому питання перерозподілу судових витрат не вирішується апеляційним судом.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25 січня 2023 року.

Головуючий

Судді