Постанова

від 30.10.2023 по справі 278/1419/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 278/1419/21

провадження № 61-2768св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пасенка Валентина Петровича на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року, ухвалене у складі судді Дубовік О. М., та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. (далі - приватний виконавець), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (далі - ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») про визнання недійсними електронних торгів.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що на виконанні у приватного виконавцем перебував виконавчий лист № 2-354/12, виданий 17 жовтня 2012 року Богунським районним судом м. Житомира, про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 1 651 746,90 грн, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк»), боржник - ОСОБА_1 .

У рамках виконавчого провадження приватний виконавець провела опис та арешт майна боржника, а саме: майнового комплексу, загальною площею 735,3 кв. м, який складається із міні-цеху з переробки риби та м`яса з магазином продовольчих товарів площею 613,2 кв. м, холодильної камери з побутовими приміщеннями (літера «Б»), площею 122,1 кв. м, воріт № 1, воріт № 2, огорожі № 3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

21 грудня 2020 року приватний виконавець винесла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцінка Преміум Стандарт» (далі - ТОВ «Оцінка Преміум Стандарт») для надання звіту щодо визначення ринкової вартості арештованого майна.

Зазначав, що 29 грудня 2020 року приватний виконавець на його адресу направила висновок про вартість об`єкта, згідно з яким ринкова вартість арештованого майна становить 698 831,00 грн.

22 лютого 2021 року проведені електронні торги з реалізації арештованого майна, переможцем яких визнано ОСОБА_2 , який придбав арештоване майно за 698 831,00 грн.

Вважає, що реалізація арештованого майна відбулася з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження», а також Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, що є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Приватний виконавець мав першочергово звернути стягнення на іпотечне майно, яке перебувало в іпотеці ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» і виступало забезпеченням за зобов`язаннями позивача перед ТОВ «ФК «Укфінанс Груп».

Крім того, приватний виконавець, під час вчинення виконавчих дій, мав перевірити наявність у позивача коштів та інших цінностей, рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, після чого, в разі відсутності коштів, цінностей та рухомого майна, звернути стягнення на нерухоме майно боржника, запропонувавши йому визначити черговість реалізації майна, що не було зроблено приватним виконавцем.

Позивач вказує, що за ним зареєстровано право власності на транспортний засіб, також він є власником обладнання, яке перебувало у приміщеннях майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 , а також має у власності інше нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці у стягувача.

Указаний майновий комплекс на момент оцінки перебував в іпотеці ТОВ «Вердикт - Капітал», однак приватний виконавець не надала можливості іпотекодавцю та іпотекодержателю узгодити початкову ціну продажу іпотеки, а призначила суб`єкта оціночної діяльності. Крім того, висновок ТОВ «Оцінка Преміум Стандарт» не містить даних про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не містить обґрунтувань застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440, та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Під час проведення електронних торгів 22 лютого 2021 року допущено ряд порушень, а саме: арештоване майно було реалізоване за 698 831,00 грн, тобто за стартовою ціною, яка була значно нижча за ринкову ціну; об`єкти нерухомості були реалізовані разом з обладнанням, яке знаходилось у приміщенні; письмове повідомлення про день, час і місце проведення прилюдних торгів на адресу позивача не надходило, хоча він є іпотекодавцем, з місцевих друкованих засобів масової інформації він також не отримував інформації про проведення торгів.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними електронні торги за лотом № 463956, які відбулися 22 лютого 2021 року (оформлені протоколом проведення електронних торгів № 526967) з реалізації предмета іпотеки, а саме: майнового комплексу загальною площею 735,3 кв м у складі міні цеха з переробки риби та м`яса з магазином продовольчих товарів (літера «А») та холодильної камери з побутовими приміщеннями (літера «Б»), розташованого на земельній ділянці, цільове призначення: для комерційного використання (обслуговування магазину), кадастровий номер 1822086800:03:000:0134 загальною площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (якщо такі мали місце бути), не тягнуть за собою визнання недійсними результатів електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та, як наслідок, не є предметом розгляду у цій справі.

Визначення вартості майна також не входить до предмета доказування у цій справі та не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.

Натомість підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону під час проведення торгів водночас із порушенням прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює. Сукупність цих обставин позивач не довів, оскільки не надав належних та допустимих доказів того, що зазначені ним у позові порушення вплинули на результати електронних торгів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пасенко В. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

01 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Житомирського районного суду Житомирської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У березні 2023 року матеріали справи надійшла до Верховного Суду.

Щодо доповнень до касаційної скарги

У травні та липні 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Пасенко В. П. до Верховного Суду надійшли письмові пояснення до касаційної скарги з проханням долучити до матеріалів касаційної скарги судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 2-354/12 (провадження № 4-с/295/10/23), якими визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо визначення вартості майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_1 , належного на праві власності (на час проведення оцінки) ОСОБА_1 .

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження (частина перша статті 398 ЦПК України).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п`ята статті 174 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Оскільки представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Пасенко В. П. не просив дозволу подати доповнення до касаційної скарги, а суд за межами строку для подання касаційної скарги не визнавав їх подання необхідним, тому ці доповнення до касаційної скарги Верховний Суд залишає без розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15 (провадження № 61-41382св18) щодо оцінки нерухомого майна.

Заявник вказує, що у порушення вимог Закону України «Про іпотеку» та ЦК України приватний виконавець у першу чергу мав звернути стягнення на предмет іпотеки.

Суди необґрунтовано відхилили клопотання про долучення доказів та призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості майна, переданого на реалізацію приватним виконавцем. Суд порушив вимоги статті 251 ЦПК України, оскільки відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 2-354/12 щодо оскарження дій приватного виконавця.

Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 січня 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), укладений кредитний договір № 014/0910/74/102519, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 155 000,00 доларів США, зі сплатою процентів, строком до 10 січня 2027 року.

На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 13 січня 2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку належні йому на праві власності: квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 570 кв м, кадастровий номер 1810136300:04:015:0014, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

26 жовтня 2007 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 87/3, укладеним 26 жовтня 2007 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 , згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит у сумі 340 000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом, строком до 25 жовтня 2017 року, укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_1 (заставодавець) надає ПАТ «ВіЕйБі Банк» (заставодержателю) у заставу виробниче обладнання загальною вартістю 280 182,60 грн.

На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №87/3, укладеним 26 жовтня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 , 29 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку майновий комплекс, а саме: міні-цех з переробки риби та м`яса з магазином продовольчих товарів літ. «А», цегла, площею 613, 2 кв. м, холодильна камера з побутовими приміщеннями літ «Б», цегла, площею 122,1 кв. м, ворота №1, ворота №2, ворота №3, загальною площею 735,3 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування магазину, кадастровий номер 1822086800:03:000:0134. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

29 жовтня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 87/3, укладеним 26 жовтня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку: садовий будинок, який знаходиться за адресою: Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, с.т. «Станишівське», 25; земельну ділянку, площею 864 кв. м, що знаходяться за адресою: Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, с.т. «Станишівське», цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення садівництва, кадастровий номер 1822086800:04:000:0028.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2012 року зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитом у розмірі 206 869,18 доларів США, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 176 102,89 доларів США, заборгованість за процентами - 26 766,29 доларів США, пеня за прострочення тіла кредиту - 3 000,00 доларів США, пеня за прострочення процентів - 1 000 доларів США.

У разі неможливості це зробити, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом у розмірі 1 651 746,90 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 1 406 093,53 грн, заборгованість за процентами - 213 715,44 грн, пеня за прострочення тіла кредиту -23 953,50 грн, пеня за прострочення процентів - 7 984,50 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Раййффайзен Банк Аваль» 120,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення та 1 700,00 грн - судовий збір.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2017 року у позові ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відмовлено у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги від 12 грудня 2017 року № 114/51 право вимоги за кредитним договором від 11 січня 2007 року № 014/0910/74/102519 перейшло до Публічного акціонерного товариства «Комерційний індустріальний банк» (далі - ПАТ «Комерційний індустріальний банк»).

Згідно з договором про відступлення права вимоги від 12 грудня 2017 року № 12-12/17 право вимоги за кредитним договором від 11 січня 2007 року № 014/0910/74/102519 перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінанс груп».

На підставі договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 13 грудня 2017 року до ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» перейшли всі права за іпотечним договором від 13 січня 2007 року.

Відповідно до договору відступлення прав за договорами іпотеки від 13 грудня 2017 до ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» перейшли всі права за іпотечним договором від 13 січня 2007 року.

28 листопада 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір про відступлення прав вимог № 212009, за яким до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло права вимоги за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року № 87/3.

28 листопада 2019 між ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами та зареєстрований в реєстрі за № 12541, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за договором іпотеки від 29 жовтня 2007 року.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2020 року у задоволенні позовної заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 липня 2020 року у задоволенні позовної заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М. А. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

30 жовтня 2019 ТОВ «ФК «Укрфінансгруп» подало до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М. Р. заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-354/12, виданого від 17 жовтня 2012 року Богунським районним судом м. Житомира.

22 листопада 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М. Р. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-354/12, виданого від 17 жовтня 2012 року Богунським районним судом м. Житомира, сторони виконавчого провадження: стягувач - ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», боржник - ОСОБА_1

30 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Ковальським М. Р. винесено постанову про передачу виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Волковій Є.О. у зв`язку із зупиненням діяльності приватного виконавця.

11 лютого 2020 року приватним виконавцем Волковою Є. О. прийнято виконавче провадження № НОМЕР_1.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта № 234763907 від 30 листопада 2020 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об`єкти нерухомості: земельна ділянка, кадастровий номер 1822086800:03:000:0134 та майновий комплекс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у заставі у ТОВ «Вердикт Капітал».

30 листопада 2020 року приватним виконавцем направлено повідомлення до ТОВ «Вердикт Капітал» про те, що у рамках ВП № НОМЕР_1 постановою про арешт майна боржника від 25 листопада 2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 1822086800:03:000:0134, та майновий комплекс, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

04 грудня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від ТОВ «Вердикт Капітал» про те, що згідно з частиною п`ятою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» заставодержатель не заперечує проти реалізації арештованого майна та надає інформацію про рахунок, на який потрібно перерахувати кошти у разі реалізації майна.

08 грудня 2020 року приватний виконавець винесла постанову про опис та арешт майна боржника, згідно з якою було описано нерухоме майно, а саме: майновий комплекс загальною площею 735,3 кв. м, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 .

Копія вказаної постанови рекомендованим листом № 330200852927 надіслана боржнику для ознайомлення.

10 грудня 2020 року божник отримав рекомендоване повідомлення.

08 грудня 2020 року приватним виконавцем складено акт про те, що боржник повідомлений у телефонному режимі про виконавчі дії та відмовився бути зберігачем майна. Акт підписаний присутніми особами: два поняті та представник ТОВ «Вердикт Капітал».

10 грудня 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» у ВП № НОМЕР_1 подало до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області заяву, якою надало свою згоду на реалізацію предмету іпотеки, а саме: майнового комплексу, загальною площею 735,3 кв. м., який складається із: міні-цех з переробки риби та м`яса з магазином продовольчих товарів площею 613,2 кв. м, холодильної камери з побутовим приміщенням літ. «Б», площею 122,1 кв. м, воріт № 1, воріт № 2, огорожі № 3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 1822086800:03:000:0134, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

21 грудня 2020 року приватний виконавець винесла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Оцінка Преміум Стандарт» для надання звіту щодо визначення ринкової вартості арештованого майна, згідно з постановою від 08 грудня 2020 року.

Відповідно до витягу з висновку про оцінку ринкової вартості майна ТОВ «Оцінка Преміум Стандарт» ринкова вартість об`єкта оцінки (без ПДВ), а саме: майновий комплекс загальною площею 735,3 кв. м, у складі міні-цеху з переробки риби та м`яса з магазином продовольчих товарів (літера «А») та холодильної камери з побутовими приміщеннями (літери «Б»), розташований на земельній ділянці, цільове призначення - для комерційного використання (обслуговування магазину), кадастровий номер 1822086800:03:000:0134 загальною площею 0,12 га, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розрахована у рамках порівняльного підходу, станом на 21 грудня 2020 року становила 698 831,00 грн. (курс Національного банку України: 100 доларів США = 2 783,00 грн)

21 січня 2021 року приватний виконавець направила до ДП «СЕТАМ» заявку для публікації описаного та арештованого майна боржника, а саме: майновий комплекс, загальною площею 735,3 кв. м, реєстраційний номер у РПВНМ: 19892182, місцезнаходження: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для житлової та громадської забудови, площею 0,12 га, кадастровий номер 1822086800:03:000:0134 місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

26 січня 2021 року ДП «Сетам» направило листи про проведення торгів та початкову ціну продажу майна: приватному виконавцю, ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп».

Оголошення про проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» розміщене у друкованих засобах масової інформації.

22 лютого 2021 року ДП «СЕТАМ» провело електронні торги з реалізації предмета іпотеки, що підтверджується протоколом від 22 лютого 2021 року № 526967 про проведення електронних торгів, відповідно до якого торги відбулися.

25 лютого 2021 року приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , згідно із яким переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , який придбав майно за 698 831,00 грн; сума коштів перерахована за придбаний предмет іпотеки, виключаючи гарантійний внесок, 24 лютого 2021 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (якщо такі мали місце бути), не тягнуть за собою визнання недійсними результатів електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та, як наслідок, не є предметом розгляду у цій справі. Визначення вартості майна також не входить до предмета доказування у цій справі та не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження. Позивач не довів, що зазначені ним у позові порушення вплинули на результати електронних торгів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів з огляду на таке.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (див. постанову Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18 (провадження № 61-86св20)).

У постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-112цс12 зроблено висновок, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) зазначила, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 вказано, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними.

Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку № 2831/5 організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Згідно із пунктом 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.

Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Аналіз змісту вищезазначеного Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 липня 2020 року у справі № 332/3368/17 (провадження № 61-43983св18).

Статтею 12 ЦПК України передбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За закріпленим у статті 81 ЦПК України загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до матеріалів справи додано повідомлення від ДП «СЕТАМ» про направлення на адресу учасників виконавчого провадження повідомлення щодо реалізації спірного майна шляхом проведення електронних торгів, а також витяги з друкованих засобів масової інформації, в яких розміщено інформацію про спірне нерухоме майно, що реалізується.

Таким чином, доводи позивача щодо неналежного повідомлення спеціалізованою організацією, яка проводила спірні торги, інформації про такі торги спростовані зібраними у справі доказами.

Встановлені судом обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 унаслідок проведення електронних торгів. Отже, наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними позивачем не доведено.

Суди попередніх інстанцій, установивши відсутність порушень, що могли вплинути на результати торгів, зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки належних та допустимих доказів порушення норм законодавства при проведенні електронних торгів, які могли б вплинути на результати електронних торгів, позивачем не надано.

Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15 (провадження № 61-41382св18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справі, на яку посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.

У справі № 211/2171/15-ц заявник оскаржив дії державного виконавця щодо оцінки арештованого та описаного майна боржника, натомість у справі, яка є предметом касаційного перегляду, позивач оскаржив електронні торги, зокрема, з підстав незгоди з оцінкою приватним виконавцем арештованого майна.

Отже, дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів (оцінка нерухомого майна, визначення черговості звернення на майно боржника), мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Доводи касаційної скарги щодо необґрунтованого відхилення судом першої інстанції клопотань про долучення доказів, призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості майна та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо оскарження дій приватного виконавця, на увагу не заслуговують, оскільки вказані клопотання розглянуто судом першої інстанції з постановленням вмотивованих ухвал про відмову у їх задоволенні. Незгода з процесуальним рішенням суду не є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пасенка Валентина Петровича залишити без задоволення.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник