Постанова

від 12.12.2022 по справі 920/620/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа№ 920/620/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Шаптали Є.Ю.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача : адвокат Даценко А.М. від відповідача -1: не з`явився; від відповідача -2: не з`явився;

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 (головуючий суддя Заєць С.В., судді: Соп`яненко О.Ю., Джепа Ю.А., м. Суми, повний текст рішення складено 04.03.2021)

за позовом Фізичної особи-підприємця Несторенко Тетяни Павлівни

до: 1. Головного управління Держгеокадастру у Сумській області,

2. Білопільської міської ради,

про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Несторенко Тетяна Павлівна (далі - позивач/ФОП Несторенко Т.П.) звернулася із позовом до Господарського суду Сумської області із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач/ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якому просила визнати додаткову угоду до договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,0096 га від 13.05.2009 (державна реєстрація від 12 червня 2009 року №040962600959) укладеною в редакції, узгодженої сторонами (викладена у позовній заяві).

Позовні вимоги із посиланням на положення статей 15, 16, 792 Цивільного кодексу України, статті 122 Земельного кодексу України, статей 33, 35 Закону України «Про оренду землі», обґрунтовано тим, що позивач на виконання умов договору своєчасно звернувся до першого відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі з наданням проекту додаткової угоди, а перший відповідач порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача - 1 є протиправними і такими, що порушують його права як суб`єкта господарювання на користування вищезазначеною земельною ділянкою, оскільки переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі припиняється, якщо орендодавець повідомить про наявність заперечень щодо поновлення протягом місяця з моменту звернення орендаря, у зв`язку з чим просить суд захистити його порушене право та визнати додаткову угоду до договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,0096 га від 13.05.2009 (державна реєстрація від 12 червня 2009 року №040962600959) у редакції запропонованій позивачем.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.01.2021 клопотання позивача б/н, б/д про залучення співвідповідача задоволено, залучено до участі у справу в якості співвідповідача Білопільську міську раду (далі - відповідач - 2/Рада).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 позов задоволено.

Визнано додаткову угоду до договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,0096 га від 13.05.2009 (державна реєстрація від 12 червня 2009 року № 040962600959) укладеною в редакції запропонованій позивачем.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь Фізичної особи-підприємця Несторенко Тетяни Павлівни 1 921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Обґрунтовуючи своє рішення першої інстанції встановив що позивач, який як добросовісний орендар належно виконував умови договору, у визначених законом та договором порядку та строк звернувся до належного орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору оренди, а також беручи до уваги відсутність доказів направлення на адресу позивача з боку відповідача - 1 заперечень щодо продовження дії Договору в обумовлені Законом України «Про оренду землі» строки, і, відповідно, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ГУ Держгеокадастру у Сумській області (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга ГУ Держгеокадастру у Сумській області обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, - ст. 122 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також порушенням норм процесуального права, а саме - ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що поза увагою місцевого господарського суду залишився той факт, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області в межах повноважень було розглянуто звернення позивача щодо поновлення спірного договору оренди землі та направлено лист-повідомлення (відповідь) від 25.04.2019 № Н28-18-0.6-2781/2-19 на адресу ФОП Нестеренко Т.П. В цьому листі-повідомленні відповідач -2 повідомив позивача щодо можливого поновлення договорів оренди землі.

Також заявник апеляційної скарги вказує, що у зв`язку з ненаданням агрохімічних паспортів до даних земельних ділянок, що була однією із умов Головного управління, зазначеної у листі від 25.04.2019 до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі, сторони не дійшли згоди.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відповідача -1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021у справі №920/620/19- без змін , посилаючись на те, що моменту направлення позивачем першого листа-повідомлення про поновлення спірного договору оренди (02.04.2019) до отримання другої відповіді відповідача 1 про неможливість поновлення договору оренди (10.06.2019) минуло більше 2-х місяців.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача -2 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач -2 не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач -2 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подав відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останнім відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у справі №920/620/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 у справі №920/620/19 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи, відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 до надходження матеріалів справи №920/620/19 до Північного апеляційного господарського суду.

06.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/620/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 - залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №920/620/19; розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 призначено на 15.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №920/620/19 клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зупинення провадження у справі №920/620/19 задововолено; зупинено апеляційне провадження у справі №920/620/19 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19; зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №903/1030/19 Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 12.07.2022 поновлено провадження у справі №920/620/19; розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 призначено на 09.08.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу суду у відпустці, судове засідання, призначене на 09.08.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 призначено на 04.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 розгляд справи (з урахуванням ухвали суду від 20.10.2022 про виправлення описки у даті судового засідання) відкладено на 17.11.2022.

Розпорядженням т.в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3598/22 від 17.11.2022, у зв`язку із перебування суддів Іоннікової І.А. та Тарасенко К.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний автоматизований розподіл справи №920/620/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю., апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19; розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 призначено на 12.12.2022.

Розгляд судом апеляційної інстанції клопотань

Від Головного управління Держгеокадастру в Сумській області надійшли письмові пояснення, відповідно до яких під час розгляду даної справи набули чинності зміни в законодавстві, згідно яких апелянт втратив повноваження, та відповідно не є розпорядником земельних ділянок державної форми власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідно до абзаців 5-21 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № від 28.04.221 № 1423-IX.

Відповідно до абзаців 5-1 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ розділ X "Перехідні положення" Земельною кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель (зазначено перелік):

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки га землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Скаржник зазначає, що Головне управління з вказаної дати автоматично втратило повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованих за межами населених пунктів, незалежно від того, чи зареєструвала територіальна громада земельні ділянки, які з вказаної дати набрання чинності змін у законодавстві вже вважаються комунальної форми власності, речові права на неї, так як зазначено, що інші земельні ділянками та землі, які не сформовані вже переходять у комунальну власність з дня набрання чинності внесених змін (з 27.05.2021), а відповідач не має права ними розпоряджатись.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що «публічне» правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Таким чином, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) компетенції, визначеної Конституцією України та законами України, одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами чинного законодавства.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що необхідною умовою для переходу земельних ділянок до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки, однак відповідачем не надано доказів з Державного земельного кадастру про те, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано саме за Білопільською міською радою.

Явка представників сторін

У судове засідання з`явився представник позивач.

Відповідач -1 та відповідач -2 своїх представників у судове засідання не направили.

Нормами ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідачів 1,2 особи через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідачі 1,2 належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від відповідачів 1,2 особи клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників останніх.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні 12.12.2022 представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача -1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 13.05.2019 між ФОП Несторенко Т.П., як орендар та Білопільською районною державною адміністрацією в Сумській області, як орендодавцем було укладено Договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Терещенківської сільської ради, загальною площею 20,0096 га (сіножаті).

Згідно із п. 8 Договору цей Договір укладено на 10 років з 13.05.2009 по 12.05.2019. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

Договір зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 12.06.2009 за №040962600959.

На виконання умов Договору Білопільська РДА передала позивачу земельну ділянку кадастровий № 5920688600:02:002:0149 площею 20,0096 га, яка розташована на території Терещенківської сільської ради, Білопільського району, Сумської області. Разом з тим було погоджено межі вказаної земельної ділянки, про що складено акт прийому-передачі земельної ділянки, який міститься в матеріалах справи.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що за весь час користування вищезазначеною земельною ділянкою (з 2009 року) належним чином виконував та продовжує виконувати умови Договору, користування земельною ділянкою здійснюється виключно за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, своєчасно та в повному обсязі проводиться сплата орендної плати, податків та інших обов`язкових платежів. У зв`язку з закінченням встановленого договором терміну, на який його було укладено (по 12.05.2019), на виконання п. 8 договору оренди позивач 02.04.2019 року звернувся до відповідача-1 з листом-повідомленням про поновлення Договору, проте відповідач листом №28-18-0.6.-3775/2-19 від 06.06.2019 повідомив позивача про те, що строк дії Договору оренди закінчився і відповідач не вбачає правових підстав для його поновлення.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача 1 є протиправними і такими, що порушують його права як суб`єкта господарювання на користування вищезазначеною земельною ділянкою, оскільки переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі припиняється, якщо орендодавець повідомить про наявність заперечень щодо поновлення протягом місяця з моменту звернення орендаря, у зв`язку з чим просить суд захистити його порушене право та визнати додаткову угоду до договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,0096 га від 13.05.2009 (державна реєстрація від 12 червня 2009 року №040962600959) укладеною в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди земель державної власності

сільськогосподарського призначення площею 20,0096 га

від 13.05.2009 (державна реєстрація від 12.06.2009 № 040962600959)

та внесення змін до нього

м. Суми „ " 2019 р.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в особі начальника Усик Наталії Андрвївни, яка діє на підставі довіреності від

---

іменоване в подальшому „Орендодавець", з одного боку, та ФОП Несторенко Тетяни Павлівни, що діє на підставі Статуту, іменований в подальшому „Орендар", з другого боку, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від №, згідно зі ст.ст. 21, 33 Закону України „Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду:

1.Сторони вирішили поновити термін дії договору оренди землі від 13.05.2009 (державна реєстрація від 12 червня 2009 року № 040962600959) на 7 (сім) років.

2.Викласти умови договору оренди землі (державна реєстрація від 12 червня 2009 року № 040962600959) в наступній редакції:

2.1. Предмет договору

Орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надає, а гр. ОСОБА_1 - орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Терещенківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

2.2. Об`єкт оренди

2.2.1. В оренду передається земельна ділянка державної власності загальною площею 20,0096 гектара (сіножаті), кадастровий номер - 5920688600:02:002:0149.

2.2.2. На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури - відсутні.

2.2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2019 становить 199782,31 грн.

2.3. Строк дії договору

2.3.1.Договір укладається на 7 років з урахуванням ротації культур. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити про намір продовжити його дію.

2.3.2. Після закінчення строку договору „Орендар", у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк.

2.3.3. „Орендар" зобов`язаний повідомити „Орендодавця" про намір поновити договір оренди землі за 30 днів до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди.

2.4. Орендна плата

2.4.1. Річна орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря та становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 23973,87 грн.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності Здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

2.4.2. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця в рівних долях на розподільчий рахунок Куянівської сільської ради відкритому у Білопільському Управлінні Державної казначейської служби України Сумської області. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельними ділянками.

2.4.3. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

2.4.4. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

2.5. Умови використання земельної ділянки

2.5.1. Земельні ділянки відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення.

2.5.2. Цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2.5.3. Умови збереження стану об`єкта оренди:

- виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- використовувати взяті з оренду земельні ділянки за цільовим призначенням;

- використовувати землю ефективно, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні та протиерозійні технології;

- запобігати погіршенню екологічного стану на території в результаті своєї господарської діяльності;

- додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

2.6. Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду.

2.6.1. В разі припинення дії Договору Орендар зобов`язаний повернути земельні ділянки у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав їх в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованих земельних ділянок, пов`язаний із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, який визначається відповідно до порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого становою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284.

2.6.2. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованих земельних ділянок, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цим ділянкам, не підлягають відшкодуванню.

2.6.3.Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок виконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим Договором. Збитками вважаються:

- фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або належним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен був здійснити для відновлення свого порушеного права.

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі неналежного виконання орендодавцем умов договору.

2.6.4. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

2.7 Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

2.7.1. На орендовані земельні ділянки встановлені обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб:

- заборона на зміну цільового призначення без проекту землеустрою:

- дотримання агротехнічних вимог, що використовуються при сільськогосподарському виробництві;

- використання земельних ділянок для ремонту інженерних комунікацій;

- право на оренду земельних ділянок не може бути відчужено орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

2.7.2. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

2.8. Інші права та обов`язки сторін

2.8.1. Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з оговором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- своєчасного внесення орендної плати.

2.8.2. Орендодавець зобов`язаний:

- передати в користування земельні ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельних ділянок в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованих земельних ділянок;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися Орендованими земельними ділянками;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельних ділянок, які в процесі їх використання можуть спричинили екологічно небезпечні наслідки для довкілля або привести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

2.8.3. Орендар має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди;

- отримувати доходи з орендованих земельних ділянок.

2.8.4. Орендар земельних ділянок зобов`язаний:

- приступати до використання земельних ділянок в строки, встановлені договором оренди землі.

- виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації додаткової угоди надати копію угоди відповідному органу доходів і зборів;

- відповідно до Закону України «Про карантин рослин» проводити за рахунок власних коштів заходи по знищенню карантинних рослин на земельних ділянках.

2.9. Ризик випадкового знищення або пошкодження

об`єкта оренди чи його частини

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.

2.10. Страхування об`єкта оренди

2.10.1. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цієї додаткової угоди.

2.10.2. Друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування.

2.11. Зміна умов договору і припинення його дії.

2.11.1. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згдою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

2.11.2. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його укладено;

- придбання орендарем земельних ділянок у власність;

- викупу земельних ділянок для суспільних потреб або примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- відмови орендаря від використання земельної ділянки.

Договір припиняється також у інших випадках, передбачених законом.

2.11.3. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною Обов`язків, передбачених цим договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

2.11.4. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична (протягом 3 місяців підряд) не сплата орендної плати.

2.11.5. Перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою до розірвання договору.

2.11.6. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

2.12. Відповідальність сторін за невиконання

або неналежне виконання договору.

2.12.1. 3а невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

2.12.2. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

2.13. Прикінцеві положення

2.13.1. Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

2.13.2. Цей договір укладений у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них знаходиться у „Орендодавця" Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, другий - у „Орендаря" Несторенко Тетяни Павлівни, третій - у Реєстраційній службі.

Невід`ємними частинами договору є:

- кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- план або схема земельних ділянок;

- акт визначення меж в натурі (на місцевості);

- акт приймання - передачі земельних ділянок.

2.13.3. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається „Орендарем" до відповідного органу доходів і зборів.

2.13.4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі (державна реєстрація від 12 червня 2009 № 040962600959) та набирає чинності після підписання сторонами та реєстрації права оренди.

2.13.5.Орендар зобов`язується на протязі трьох місяців з моменту підписання додаткової угоди, виготовити та надати Орендодавцю завірену належним чином копію агрохімічного паспорта на орендовану ділянку.

Реквізити сторін:

«Орендодавець» «Орендар»

Головне управління ФОП Несторенко Тетяна Павлівна

Держгеокадастру у Сумській Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий

області 28.11.2000 Білопільським РВ УМВС

Адреса

Юридична адреса Білопільський р-н, с. Новоандріївка,

40021 м.Суми, вул. вул. Миру, За

Петропавлівська, 108

код ЄДРПОУ 39765885

тел.(0542) 70-09-15 Тел. 0505837447

Підписи сторін

«Орендодавець» «Орендар»

---

---

Т.П.Несторенко

М.П.»

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача -1 не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1- 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та надати відповідь з правовим обґрунтуванням, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Місцевим господарським судом встановлено, що у зв`язку з закінченням встановленого договором терміну, на який його було укладено (по 12.05.2019), на виконання п. 8 Договору оренди позивач 02.04.2019 року звернувся до Відповідача 1 з листом-повідомленням про поновлення Договору.

У листі-відповіді № 28-18-0.6-2781/2-19 від 25.04.2019 відповідач 1 повідомив позивача про те, що вважає за можливе розглянути питання про поновлення Договору за умови перегляду викладених позивачем умов в проекті поданої додаткової угоди та надання агрохімічного паспорта на земельну ділянку кадастровий номер 5920688600:02:002:0149 площею 20,0096 га.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України "Про оренду землі" не передбачав надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди, а відповідно до частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Листом від 10.03.2019 позивач повідомив відповідача -1 про те, що пропозиції відповідача, викладені у листі № 28-18-0.6-2781/2-19 від 25.04.2019 ним прийняті та включені до нової редакції проекту додаткової угоди до Договору, яка додається до листа. Крім того, у листі позивач зазначив, що з метою виготовлення агрохімічних паспортів на земельні ділянки ним укладено договір з ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», копію якого долучено до листа.

Водночас, відповідач-1 як орендар, не надавши недвозначної відмови в укладенні додаткової угоди, запропонувало внести інші зміни (утримання полезахисних смуг) та подати додаткові документи (дані агрохімічного паспорта земельної ділянки), у зв`язку з чим позивач як орендар зробив обґрунтований висновок про те, що додаткова угода буде укладена у разі приведення її у відповідність до вимог листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 25.04.2019.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України "Про оренду землі" не передбачав надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди, а відповідно до частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

У той же час, листом №28-18-0.6.-3775/2-19 від 06.06.2019 відповідач повідомив позивача про те, що строк дії Договору оренди закінчився і відповідач не вбачає правових підстав для його поновлення.

При цьому, судом місцевим господарським вірно встановлено, що з моменту направлення позивачем першого листа-повідомлення про поновлення спірного договору оренди (02.04.2019) до отримання другої відповіді відповідача - 1 про неможливість поновлення договору оренди (10.06.2019) минуло більше 2-х місяців.

Зазначене свідчить про порушення Управлінням вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", відтак ГУ Держгеокадастру у Сумській області під час розгляду листа-повідомлення позивача щодо поновлення договору на підставі положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" діяло не у спосіб, що встановлений законом, чим порушило вимоги частини 2 статті 19 Конституції України.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що пропозиція внесення змін до проекту додаткової угоди не може вважатись відмовою в поновленні договору оренди землі та не звільняє відповідача від обов`язку прийняти відповідне рішення в межах місячного строку. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №461/2781/17.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем -1 на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні спірного Договору протягом строку, встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Частиною 9 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Статтею 27 Закону визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №908/299/18 зазначила, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною 8 статті 33 Закону, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Відтак, оскільки позивачем було правильно обрано спосіб захисту своїх прав, відповідно до приписів законодавства, обґрунтовуючи порушення своїх прав на поновлення договору оренди, позивач вправі розраховувати на їх захист незалежно від того, як інша сторона спору (орендодавець) розпорядилась об`єктом спору і договору оренди землі, який позивач просить поновити в суді.

Враховуючи те, що позивачем було надіслано на адресу відповідача -1 у строки, встановлені ст. 33 Закону України «Про оренду землі» проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а також беручи до уваги відсутність доказів направлення на адресу позивача з боку відповідача 1 заперечень щодо продовження дії Договору в обумовлені Законом України «Про оренду землі» строки, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а додаткова угода до договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,0096га від 13.05.2009 (державна реєстрація від 12.06.2009 №040962600959) та внесення змін до нього підлягає визнанню укладеною в редакції, наведеній позивачем.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Інші наведені доводи скаржників, викладені в поданій ними апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19, та, відповідно, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Сумській області є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2021 у справі №920/620/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №920/620/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 17.01.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б. Михальська

Є.Ю. Шаптала