Справа № 138/56/22
Провадження № 22-ц/801/297/2023
Категорія: 7
Головуючий у суді 1-ї інстанції Цибульський О. Є.
Доповідач:Сопрун В. В.
УХВАЛА
25 січня 2023 рокуСправа № 138/56/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук О.А.,
за участю сторін: прокурора Рудніцької І.В., представника СТОВ «Україна» - Середюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №138/56/22 за позовом СТОВ «Україна» до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання права власності на нежитлове приміщення,
за апеляційною скаргою Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної податкової служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 31 березня 2022 року, яке ухвалене суддею Цибульським О.Є. в Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області, повний текст складено 31 березня 2022 року,
в с т а н о в и в:
В січні 2022 року СТОВ «Україна» звернувся в суд з зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що СТОВ «Україна» є правонаступником КСП «Україна» с. Шлишківці Могилів-Подільського району і діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням зборів Учасників СТОВ «Україна», протокол №5 від 18 листопада 2011 року із доповненнями, яке є невід`ємною частиною Статуту.
15 червня 2001 року відбулися збори власників майнових паїв, якими були затверджені списки осіб, які мають право на майновий пай та затверджено списки майна колишнього КСП «Україна», яке підлягало до розпаювання.
25 квітня 2001 року відбулися збори співвласників майнових паїв, метою яких була організація процесу врегулювання майнових відносин між користувачами майна реорганізованого КСП та співвласниками цього майна, оформлення майна пайового фонду у спільну часткову власність у відповідності до Указу Президента України «Про заходи забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки».
02 березня 2008 року СТОВ «Україна» в особі засновника ОСОБА_20 купило у ОСОБА_1 , який діяв від імені співвласників майна, майно що належало їм на праві спільної часткової власності, серед якого є рухоме та нерухоме майно, в тому числі приміщення ферми, позначене на плані літ. «А», вагова літ. «Б» та силосна яма літ. «В», які становлять єдиний комплекс і розміщені по АДРЕСА_1 .
В 2008 році СТОВ повністю розрахувалося із власниками майнових паїв за куплене майно. Після отримання коштів, власники майнових паїв передали СТОВ свідоцтва про право власності на майнові паї. Після оформлення акта приймання передачі, все майно перебуває у користуванні позивача. Проте оформити право власності на вказане нежитлове приміщення позивач не може по тій причині, що відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати за ним право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке складається із ферми літ. «А», вагової літ. «Б» та силосної ями літ. «В».
Рішенням Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областівід 31березня 2022року позов задоволено.
Визнано за СТОВ «Україна», код ЄДРПОУ 01195448, право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке складається із ферми літ. «А», вагової літ. «Б» та силосної ями літ. «В».
Не погодившись із рішенням суду Могилів-Подільська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної податкової служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим через неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду порушує інтереси держави. Таким чином, просила скасувати рішення суду та ухвали нове про відмову в задоволенні позову, вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів тавимогапеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної податкової служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області необхідно закрити з таких підстав.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 454/529/19 (провадження № 61-6650св22) зазначено, що «право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати,чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника,та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду».
Для приватного права апріорі властивоює така засада як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінкиучасниківцивільного обороту,тлумаченняматеріальних приватно-правових норм, щоздійснюєтьсяпри вирішенні спорів,так ідлятлумаченняпроцесуальних норм(див. постановуВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду звертала увагуна те, щоприватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) неповиненвикористовуватися учасниками цивільного оборотудля невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створенняпреюдиційногорішення суду для публічних відносин. Стаття 352 ЦПК Українивизначаєколоосіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, атакожособи, які участі у справі не брали,алесудове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.При цьому,у разівикористання приватно-правового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створенняпреюдиційногорішення суду для публічних відносин, судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах(див. постановуВерховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа маєправов порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванихправ,свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким наданоправозахищатиправа,свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи маютьправонаапеляційнийперегляд справи, а у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції може захиститиправоособи, яканебрала участі у справі, лише у разі якщо суд першої інстанції вирішив питання про їїправа,свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб`єктивногоправавиключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюванихправ,свобод чи інтересів.
Першочерговим при вирішенні апеляційної скарги особи, яканебрала участі в справі, є питання того, чипорушеннізаконніправата інтереси вказаної особи ухваленим судом рішенням, яке апелянт оскаржує.
Звертаючись до суду запеляційноюскаргою на рішення суду першої інстанції, інтерес держави у спірних правовідносинах прокурор обґрунтував тим, що у разі дотримання сторонами у справі належної процедури оформлення переходу права власності до бюджету підлягали б сплаті відповідні обов`язкові платежі на суму 18412,80грн.
Апеляційний суд не може погодитись з вказаними доводами прокурора.
Апеляційний суд звертає увагу, що законодавець не пов`язує можливість визнання права власності із залученням податкового чи іншого органу, який контролює сплату фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів. Очевидно, що для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які зовсім не пов`язуються із оскарженням в апеляційному порядку та скасуванням судового рішення про визнання права власності. Цивільний суд за позовом про визнання права власності вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.
Колегія суддів звертає увагу, що в цій справі відсутні обставини, які б свідчили, що приватно-правовий інструментарій використовується учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню, тобто не для захисту цивільних прав та інтересів, а тому відсутні підстави стверджувати, що рішенням суду першої інстанціївирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки держави в особі Державної податкової служби України чи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Враховуючи наведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що оскільки рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки держави в особі Державної податкової служби України чи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, прокуратура в інтересах не відноситься до кола осіб, які у відповідності до положень статті 352 ЦПК України мають право апеляційного оскарження у даній справі.
Відтак апеляційне провадження підлягає закриттю.
Доводи скаржника, що судовим рішенням вирішено питання про права, свободи та інтереси держави в особі державних органів, яких він представляє, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження,якщо після відкриттяапеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про їїправа, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюванихправ,свобод чи інтересів фізичних осіб,правта інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 362 ЦПК України про закриттяапеляційного провадженнясуд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи, змісту зазначених норм процесуального законодавства, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної податкової служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розгляду по сутінепідлягає, у зв`язку із чимапеляційне провадженняпо ній підлягає закриттю.
Керуючись статтями 352, 362, 390 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної податкової служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 31 березня 2022 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Войтко Ю.Б.
Міхасішин І.В.
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2023 |
Оприлюднено | 26.01.2023 |
Номер документу | 108579421 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про комунальну власність щодо визнання права власності |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Сопрун В. В.
Цивільне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Цибульський О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні