Постанова

від 24.01.2023 по справі 912/2831/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2023 року м.Дніпро Справа № 912/2831/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Попович С.М. (поза межами суду);

від відповідача: Яцевич О.В. (поза межами суду);

від третіх осіб: представники не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Смерека" Антонової Ніни Михайлівни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 (повний текст складений 14.03.2022, суддя Поліщук Г.Б.) у справі № 912/2831/21

за позовом ОСОБА_1 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область

до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_3 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_4 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_5 , м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_6 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський райоу, Кіровоградська область;

ОСОБА_7 , смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_8 , смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_9 , с. Новоодеса, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_10 , с. Новоодеса, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_11 , с. Новоодеса, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_12 , смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_13 , с. Новоодеса, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_14 , с. Новоодеса, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_15 , с. Новодобрянка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_16 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_17 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_18 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_19 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_20 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_21 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_22 , с. Дружелюбівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_23 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_24 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_25 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_26 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

ОСОБА_27 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

про визнання недійсним рішення, визнання права постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_28 звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.12.2021, просило:

- визнати недійсним рішення п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області № 230 від 17.09.2021 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою";

- визнати за ОСОБА_29 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) право постійного користування наступними земельними ділянками:

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6038 площею 1,9449 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6037 площею 1,9449 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6036 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6035 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6034 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6033 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6032 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6031 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6030 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6039 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6040 площею 1,9425 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6041 площею 1,9425 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6042 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6043 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6044 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6045 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6046 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6047 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6048 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6049 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6029 площею 1,9425 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6020 площею 1,9425 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6021 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6022 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6023 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6024 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6025 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6026 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6027 площею 1,5 га;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:6028 площею 1,5 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_28 користується земельною ділянкою площею 47,66 га з кадастровим номером 3521781900:02:000:9219, яка належала на праві постійного користування засновнику фермерського господарства ОСОБА_30 на підставі Державного акту серії КР №0000279 від 06.04.2000 згідно рішення Добровеличківської районної ради народних депутатів Добровеличківського району Кіровоградської області від 28.12.1999 №115; 11.09.2021 ОСОБА_31 померла та рішенням Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області від 17.09.2021 №230 скасовано Державний акт серії КР №0000279 від 06.04.2000, припинено право постійного користування землею; позивач вважає зазначене рішення органу місцевого самоврядування таким, що прийнято з порушенням ст. 141 Земельного кодексу України та таким, що порушує його право постійного користування земельною ділянкою площею 47,66 га для ведення фермерського господарства. Позивачем зазначено, що пізніше без його згоди з земельної ділянки №3521781900:02:000:9219 утворилися спочатку три земельні ділянки, а потім тридцять, водночас формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням ним кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що спірна земельна ділянка знаходилась в постійному користуванні фізичної особи ( ОСОБА_32 ) та не є земельною ділянкою, з якою пов`язане створення Селянського (фермерського) господарства «Смерека» ОСОБА_32 . Отже, позивач не набув прав і обов`язків землекористувача спірної земельної ділянки та оспорюване рішення Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області від 17.09.2021 №230 не порушує його прав та законних інтересів.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_28 звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-жодним нормативно правовим актом не передбачено позбавлення прав юридичної особи щодо використання земельної ділянки в разі створення фермерського господарства до отримання земельної ділянки в користування фізичною особою;

-суд дійшов помилкового висновку, що позивач відмовився від земельної ділянки згідно рішення Добровеличківської районної ради №92 від 16.07.1999;

-судом не враховано, що позивач є діючим суб`єктом господарювання, подає до державних органів відповідну звітність, сплачує всі обов`язкові платежі та використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, факт перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивача підтверджується податковою декларацією з плати за землю, повідомленням про об`єкти оподаткування (форма №20-ОПП), звітами про посівні площі сільськогосподарських культур (форма 4-сг);

-з моменту отримання ОСОБА_33 земельної ділянки в постійне користування відбулася фактична заміна постійного землекористувача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18.04.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2022 зазначеною колегією суддів після усунення недоліків апеляційної скарги поновлено ОСОБА_34 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2022 у справі №912/2831/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі №912/2831/21; зупинено дію рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 26.07.2022.

20.07.2022 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Селянського (фермерського) господарства "Смерека" Антонової Ніни Михайлівни Куєвди Ю.С. про участь у судовому засіданні, призначеного на 26.07.2022, в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Кіровоградської області.

25.07.2022 у зв`язку з відпусткою судді Кощеєва І.М. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2022 зазначеною колегією суддів прийнято справу №912/2831/21 до свого провадження; судове засідання у справі №912/2831/21 визначено провести в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 з Центральним апеляційним господарським судом 26.07.2022.

В судовому засіданні 26.07.2022 розгляд апеляційної скарги відкладений на 18.10.2022, про що постановлено ухвалу від 26.07.2022.

05.08.2022 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Попович С.М. про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.10.2022, в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Кіровоградської області, яке ухвалою суду від 13.09.2022 задоволено.

17.10.2022 у зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М., якою прийнято до свого провадження ухвалою суду від 18.10.2022.

В судовому засіданні 18.10.2022 по справі оголошено перерву до 29.11.2022.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2022 судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21, призначене на 29.11.2022, визначено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника позивача Попович С.М. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

25.11.2022 від Селянського (фермерського) господарства "Смерека" Антонової Ніни Михайлівни до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначив наступне:

- вилучення земельної ділянки на підставі рішення Добровеличківської районної ради №92 від 16.07.1999 та надання іншої взамін вилученої земельної ділянки не може бути підставою для припинення прав позивача на неї;

- у відносинах з іншими суб`єктами голова фермерського господарства, якому була передана в постійне користування земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства;

- підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності фермерського господарства.

29.11.2022 від Селянського (фермерського) господарства "Смерека" Антонової Ніни Михайлівни до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в апеляційній інстанції в сумі 37 800,00 грн, докази понесення якої будуть надані в строки, визначені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 29.11.2022 не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2022 призначений розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21 в судове засідання на 17.01.2023, яке визначене провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника позивача Попович С.М. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

11.01.2023 від представника Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області Яцевича О.В. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 17.01.2023, за його участю в режимі відеоконференцзв`язку, яка ухвалою суду від 12.01.2023 задоволена.

В судовому засіданні 17.01.2023 по справі оголошено перерву до 24.01.2023.

18.01.2023 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій він звернув увагу на висновки Верховного Суду, що мають бути застосовані при вирішенні даного спору.

В судовому засіданні 24.01.2023 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2023 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 2 розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації від 01.12.1995 №80-р "Про надання в приватну власність та постійне користування земельних ділянок громадянам з метою створення селянських (фермерських) господарств" надано в постійне користування за рахунок земель запасу на території Любомирської сільської ради народних депутатів землекористування КСП "Труд" з метою створення селянського (фермерського) господарства жительці селища Добровеличківка ОСОБА_30 43,9 га орних земель /польова сівозміна І поле 8 ділянка 2 площа 37,0 га, ґрунтозахисна сівозміна 1 поле 5 ділянка 4 площа 6,9 га.

Після одержання земельної ділянки в постійне користування ОСОБА_31 створила Селянське (фермерське) господарство Антонової Ніни Михайлівни, яке було зареєстроване 01.02.1996 року Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, номер запису 1 427 108 0002 001215, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №557741.

В подальшому, рішенням сесії Добровеличківської районної ради народних депутатів Добровеличківського району Кіровоградської області від 16.07.1999 №92 на підставі заяви голови фермерського господарства припинено право постійного користування на земельну ділянку селянського (фермерського) господарства ОСОБА_32 - 43,9 га орних земель запасу. У зв`язку з вилученням земельної ділянки з постійного користування вирішено зарахувати її до земель запасу району для подальшого перерозподілу.

Рішенням Добровеличківської районної ради від 28.12.1999 №115 ОСОБА_30 надано в постійне користування за рахунок земель запасу на території Дружелюбівської сільської ради 47,66 га орних земель з метою створення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вказаного рішення 06.04.2000 ОСОБА_30 видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 47,66 га серії КР №00000279, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 80.

В Державному земельному кадастрі земельна ділянка площею 47,66 га була зареєстрована за кадастровим номером 3521781900:02:000:9219.

Відповідно п. 4 статуту Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_32 фермерське господарство користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:9219, яка належить на праві постійного користування засновнику фермерського господарства ОСОБА_30 на підставі Державного акту серії КР № 00000279 згідно рішення Добровеличківської районної ради народних депутатів Добровеличківського району Кіровоградської області від 28.12.1999 № 115, про що зареєстровано в книзі записів за №80 від 06.04.2000.

Відповідно до п. 4.2 статуту позивача землі господарства можуть складатися із:

- земельних ділянок, що належать на праві власності та праві постійного користування фермерському господарству як юридичній особі так і громадянину;

- земельних ділянок, які належать громадянам - членам фермерського господарства на праві власності та праві постійного користування;

- земельної ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди тощо.

У відповідності до п.7.1 статуту статутний капітал господарства складає 200 грн за рахунок внеску засновника та члена господарства.

Засновник господарства ОСОБА_31 має частку в статутному складеному капіталі господарства розміром 40 грн, що становить 20% статутного складеного капіталу; член господарства ОСОБА_35 має частку в статутному складеному капіталі господарства розміром 160 грн, що становить 80% статутного складеного капіталу.

Згідно свідоцтва про смерть від 13.09.2021 серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_31 померла.

Рішенням Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області від 17.09.2021 №230 скасовано Державний акт на право постійного користування землею серія КР №00000279, виданий громадянці ОСОБА_30 від 06.04.2000, та припинено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею серія КР № 00000279 виданий громадянці ОСОБА_36 від 06.04.2000) загальною площею 47,66 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка знаходиться на території Добровеличківської селищної ради (Дружелюбівський старостинський округ, кадастровий номер 3521781900:02:000:9219).

Зазначене рішення прийняте відповідачем на підставі п. б ст. 141, ст. 92. ст. 122, Земельного кодексу України в зв`язку з тим, що право користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, а також у зв`язку зі смертю фізичної особи користувача та п. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України.

Рішенням Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області від 17.09.2021 №231 надано дозвіл Добровеличківській селищній раді на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 3521781900:02:000:9219, загальною площею - 47,66 га, з виділенням трьох земельних ділянок розміром до 20 га для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.02 ) з яких - 47,66 га - рілля (код КВЗУ - 001 01), з метою включення новостворених земельних ділянок, які виникли в результаті поділу, до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде реалізовано на конкурентних засадах із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району, Кіровоградської області (землі комунальної власності).

На місці земельної ділянки з кадастровим номером 3521781900:02:000:9219, на момент подання позовної заяви до суду першої інстанції, утворено та зареєстровано три земельні ділянки з кадастровим номером 3521781900:02:000:9400 площею 15,8899 га, з кадастровим номером 3521781900:02:000:9405 площею 15,885 га, з кадастровим номером 3521781900:02:000:9401 площею 15,885 га, що підтверджується даними з Публічної кадастрової карти України.

В подальшому, рішенням Добровеличківської селищної ради від 03.12.2021 №305 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" надано дозвіл тридцяти громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність (шляхом безоплатної приватизації) за рахунок земельних ділянок, які є предметом спору. Вказане рішення розміщене на офіційному веб-сайті Добровеличківської селищної ради.

17.12.2021 Добровеличківською селищною радою прийняті рішення про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам: №341 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6041 площею 1,9425 га ОСОБА_37 , №340 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6045 площею 1,5 га ОСОБА_6 , №339 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6048 площею 1,5 га ОСОБА_2 , №338 про передачу земельної ділянки № 3521781900:02:000:6038 площею 1,9449 га ОСОБА_17 , №337 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6032 площею 1,5 га ОСОБА_10 , №336 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6037 площею 1,9449 га ОСОБА_11 , №335 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6044 площею 1,5 га ОСОБА_3 , №334 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6028 площею 1,5 га ОСОБА_24 , №333 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6027 площею 1,5 га ОСОБА_18 , №331 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6025 площею 1,5 га ОСОБА_21 , №332 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6026 площею 1,5 га ОСОБА_22 , №330 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6036 площею 1,5 га ОСОБА_38 , №329 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6043 площею 1,5 га ОСОБА_5 , №328 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6024 площею 1,5 га ОСОБА_23 , №327 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6035 площею 1,5 га ОСОБА_13 , №326 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6034 площею 1,5 га ОСОБА_14 , №324 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6031 площею 1,5 га ОСОБА_8 , №323 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6029 площею 1,9425 га ОСОБА_27 , №322 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6047 площею 1,5 га ОСОБА_7 , №321 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6020 площею 1,9425 га ОСОБА_20 , №320 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6021 площею 1,5 га ОСОБА_25 , №319 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6022 площею 1,5 га ОСОБА_19 , №318 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6030 площею 1,5 га ОСОБА_15 , №317 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6046 площею 1,5 га ОСОБА_39 , №342 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6039 площею 1,5 га ОСОБА_12 , №316 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6040 площею 1,9425 га ОСОБА_40 , №315 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6042 площею 1,5 га ОСОБА_41 , №343 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6023 площею 1,5 га ОСОБА_26 , №314 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6049 площею 1,5 га ОСОБА_4 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 18.12.2021 зареєстровано право приватної власності цих громадян на зазначені земельні ділянки.

За твердженням позивача, рішення відповідача від 17.09.2021 №230 про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3521781900:02:000:9219 є незаконним та таким, що порушує його право на постійне користування земельною ділянкою.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом та є предметом спору у даній справі. З урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.12.2021 позивач просить визнати за ним право постійного користування на новоутворені земельні ділянки.

Частинами другою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (право на яке) є предметом спору, визнання незаконними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Так, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 388/1103/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 691/1148/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зі змісту положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що з дати реєстрації фермерського господарства в установленому законом порядку обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. В таких випадках у правовідносинах користування земельною ділянкою відбувається фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Оскільки у справі, що розглядається, Селянське (фермерське) господарство «Смерека» Антонової Ніни Михайлівни звернулось за захистом права постійного користування земельною ділянкою, заявлені позовні вимоги мають розглядатися господарським судом за правилами господарського судочинства, що відповідає наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з частиною 1 статті 51 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент створення позивача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент створення позивача) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент створення позивача) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовіносин) установлено, що після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію. За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Згідно з частиною 5 ст. 2 Закону України від 20.12.1991 "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовіносин) на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Аналіз зазначених норм свідчить, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалася Антоновій Нині Михайлівні не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Отже законодавством, чинним на момент створення позивача, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянським (фермерським) господарством як юридичною особою. Водночас одержання громадянином Державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 904/284/19.

У подальшому 19.06.2003 було прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон України № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

Стаття 1 Закону України № 937-IV визначає, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 7 Закону України № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України № 937-IV).

Отже, реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження щодо використання земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення (створення) фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 та постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 904/284/19.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001 року було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 набули у постійне користування земельні ділянки, можуть використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц зазначила, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

При цьому право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. В пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Статтею 141 Земельного кодексу України (у чинній редакції) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до положень частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 13.03.1992, яка діяла до 01.01.2002) право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: добровільної відмови від земельної ділянки; закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; нераціонального використання земельної ділянки; використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; використання землі не за цільовим призначенням; невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Наведені положення законодавства свідчать, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення позивача, так і з 01.01.2002) така підстава припинення права постійного користування фермерського господарства земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відсутня. Правове становище селянського (фермерського) господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 904/284/19.

У разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що на момент отримання ОСОБА_42 у постійне користування спірної земельної ділянки на підставі Державного акту від 06.04.2000 державна реєстрація позивача як юридичної особи вже відбулася (в 1996 році), тому він не був позбавлений права отримати у постійне користування земельну ділянку для сільськогосподарських потреб як юридична особа; спірна земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні фізичної особи та не є земельно ділянкою, з якою пов`язане створення позивача. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюване позивачем рішення Добровеличківської селищної ради не порушує прав позивача з огляду на те, що він не є землекористувачем земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як було встановлено, ОСОБА_28 засноване 01.02.1996 ОСОБА_42 . У свою чергу, 28.12.1999 на підставі рішення Добровеличківської районної ради №115 ОСОБА_30 надано в постійне користування з метою створення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 47,66 га, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради, згідно з планом зовнішніх меж землекористування, про що 06.04.2000 видано відповідний Державний акт на право постійного користування землею серії КР № 00000279.

За змістом статті 4 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у відповідній редакції) земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди. У постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.

З аналізу статей 2, 4 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у відповідній редакції) убачається, що громадяни України мали можливість отримати земельну ділянку на праві постійного користування для ведення селянського (фермерського) господарства. Саме громадянин мав можливість звернутися із відповідною заявою і у випадку її задоволення Державний акт на право постійного користування землею видався на ім`я голови селянського (фермерського) господарства. Тобто встановлення ведення селянського (фермерського) господарства є ключовою ознакою під час надання відповідної земельної ділянки. Саме громадянин, який виступає спеціальним суб`єктом - головою відповідного господарства, міг звертатися задля отримання такої ділянки, що і було зроблено ОСОБА_42 при отриманні земельної ділянки площею 47,66 га.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що згідно статуту позивача (нова редакція) від 02.02.2021 засновником є ОСОБА_31 , фермерське господарство користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781900:02:000:9219, яка належить на праві постійного користування засновнику фермерського господарства ОСОБА_30 на підставі Державного акту серії КР № 00000279 згідно рішення Добровеличківської районної ради народних депутатів Добровеличківського району Кіровоградської області від 28.12.1999 № 115, про що зареєстровано в книзі записів за №80 від 06.04.2000.

Факт перебування спірної земельної ділянки в користуванні позивача підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2021 рік, повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 20.05.2021, звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017, 2018, 2019, 2021 років. Доказів створення ОСОБА_42 іншого фермерського господарства матеріали справи № 912/2831/21 не містять.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спірна земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні фізичної особи та позивач не є її землекористувачем. Такий висновок суперечить як нормам Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції на час виникнення спірних відносин) так і обставинам справи, про що зазначено вище.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17.

Відповідно до статей 152, 155 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Зважаючи на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Враховуючи встановлені обставини, апеляційний господарський суд зазначає, що зі смертю ОСОБА_32 , якій спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 06.04.2000 серії КР 00000279 для ведення селянського (фермерського) господарства, право користування земельною ділянкою кадастровий номер 3521781900:02:000:9219 ОСОБА_29 , яке набуло прав та обов`язків землекористувача, не припинилось.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Суд не встановив відповідних обставин припинення у позивача права постійного користування земельною ділянкою.

Однак, приймаючи рішення про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою №230 від 17.09.2021 у зв`язку зі смертю ОСОБА_43 Добровеличківська селищна рада Кіровоградської області фактично не визнавала права фермерського господарства постійного користування земельною ділянкою.

Беручи до уваги наявність у позивача відповідних правомочностей та юридичних обов`язків щодо використання спірної земельної ділянки на праві постійного користування, а також невизнання радою цього права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення Добровеличківська селищна рада Кіровоградської області №230 від 17.09.2021 не може вважатися таким, що ухвалено на підставі закону, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання його протиправним (недійсним).

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.12.2021 позивач в тому числі просив визнати за ним право постійного користування земельними ділянками (за переліком 30 найменувань), які утворилися зі спірної земельної ділянки кадастровий номер 3521781900:02:000:9219 шляхом її поділу згідно рішення Добровеличківської селищної ради від 17.09.2021 №231 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою», від 03.12.2021 №305 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність».

17.12.2021 Добровеличківською селищною радою прийняті рішення про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам: №341 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6041 площею 1,9425 га ОСОБА_37 , №340 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6045 площею 1,5 га ОСОБА_6 , №339 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6048 площею 1,5 га ОСОБА_2 , №338 про передачу земельної ділянки № 3521781900:02:000:60438 площею 1,9449 га ОСОБА_17 , №337 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6032 площею 1,5 га ОСОБА_10 , №336 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6037 площею 1,9449 га ОСОБА_11 , №335 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6044 площею 1,5 га ОСОБА_3 , №334 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6028 площею 1,5 га ОСОБА_24 , №333 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6027 площею 1,5 га ОСОБА_18 , №331 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6025 площею 1,5 га ОСОБА_21 , №332 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6026 площею 1,5 га ОСОБА_22 , №330 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6036 площею 1,5 га ОСОБА_38 , №329 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6043 площею 1,5 га ОСОБА_5 , №328 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6024 площею 1,5 га ОСОБА_23 , №327 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6035 площею 1,5 га ОСОБА_13 , №326 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6034 площею 1,5 га ОСОБА_14 , №324 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6031 площею 1,5 га ОСОБА_8 , №323 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6029 площею 1,9425 га ОСОБА_27 , №322 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6047 площею 1,5 га ОСОБА_7 , №321 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6020 площею 1,9425 га ОСОБА_20 , №320 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6021 площею 1,5 га ОСОБА_25 , №319 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6022 площею 1,5 га ОСОБА_19 , №318 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6030 площею 1,5 га ОСОБА_15 , №317 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6046 площею 1,5 га ОСОБА_39 , №342 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6039 площею 1,5 га ОСОБА_12 , №316 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6040 площею 1,9425 га ОСОБА_40 , №315 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6042 площею 1,5 га ОСОБА_41 , №343 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6023 площею 1,5 га ОСОБА_26 , №314 про передачу земельної ділянки №3521781900:02:000:6049 площею 1,5 га ОСОБА_4 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 18.12.2021 зареєстровано право приватної власності цих громадян на зазначені земельні ділянки.

Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений в постановах Великої Палаті Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 (пункт 7.36).

За змістом статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, утворені земельні ділянки в результаті поділу спірних земельних ділянок є повноцінними об`єктами земельних прав.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктами 50, 51, 57, 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 № 1051, передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку (зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку). Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачу належить право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3521781900:02:000:9219 згідно Державного акту від 06.04.2000 серії КР 00000279, яка на час розгляду справи судом розформована, ним обраний неналежний спосіб захисту порушеного права в частині визнання права постійного користування за ним на новоутворені 30 земельних ділянок, які знаходяться в приватній власності фізичних осіб.

В постанові Верховного суду від 07.09.2022 у справі №925/902/20 касаційною інстанцією підтверджений висновок суду першої та апеляційної інстанції, що в такому разі належним способом захисту порушеного права буде звернення з позовом про: визнання недійсними рішень ради щодо спірної земельної ділянки, які прийняті після незаконного рішення про припинення права постійного користування; зобов`язання ГУ Держгеокадастру скасувати в державному земельному кадастрі державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок, припинення зареєстрованих речових прав на них відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; зобов`язання ГУ Держгеокадастру поновити запис шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку згідно з планом меж землекористування на підставі відповідного Державного акту на право постійного користування землею та рішення органу місцевого самоврядування, що стало підставою для його видачі.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21 як прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, внаслідок чого порушені норми матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині визнання недійсним рішення п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області № 230 від 17.09.2021 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" та відмову в задоволенні решти позовних вимог про визнання за ОСОБА_29 права постійного користування новоутвореними земельними ділянками.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі № 912/2831/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2022 у справі №912/2831/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області № 230 від 17.09.2021 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

Стягнути з Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 2 270,00 грн, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області на користь Селянського (фермерського) господарства "Смерека" Антонової Ніни Михайлівни судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 3 405,00 грн, про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 25.01.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощев

Суддя О.Г. Іванов