Рішення

від 16.01.2023 по справі 916/2043/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2043/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Овчар А.С.

при розгляді справи за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТЕКО (пляж Ланжерон, 11, м. Одеса, 65014)

про стягнення 503981,66грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Курлович О.О.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТЕКО, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 462869,43 грн та пеню у розмірі 41112,23 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежилого приміщення від 23.07.2018 № 393/2018 (зі змінами) в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування нежилим приміщенням елінгу, загальною площею 1104,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 11.

19.10.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 64-69, т.1), в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, наголосивши, що у спірних правовідносинах сторін порушення строків оплати орендних платежів є наслідком військової агресії Російської Федерації проти України та введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану, що за переконанням відповідача, є форс-мажорними обставинами.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 27.10.2022 (а.с. 75-87, т.1), позивач наполягає на тому, що відповідачем не виконуються належним чином умови договору в частині здійснення оплати орендних платежів, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 462869,43 грн, а отже позивач вважає, що ним обґрунтовано заявлено вимоги до відповідача про стягнення основного боргу та пені, у зв`язку з порушенням строків здійснення орендних платежів. Крім цього позивач наголосив, що відповідач не повідомляв позивача про настання для нього форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, як це передбачено умовами п. 6.1. договору.

29.11.2022 позивачем були подані до суду письмові пояснення (а.с. 104-108, т.1) на поставлене судом у судовому засіданні 14.11.2022 питання щодо нарахування суми орендної плати з урахуванням рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII зі змінами. Так, у вказаних поясненнях позивач виклав загальні пояснення щодо спірних правовідносин сторін, які є ідентичними тим, що викладались у поданих ним раніше заявах по суті спору, проте пояснень щодо поставленого судом питання позивач не виклав. При цьому позивач наголосив, що відповідач не є добросовісним орендарем, адже заборгованість з орендної плати за останнім рахувалась і до введення в Україні воєнного стану.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 13.09.2022 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2043/22; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 жовтня 2022 о 15:00.

06.10.2022 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 24 жовтня 2022 року о 15:00, 24.10.2022 до 14 листопада 2022 року о 12:45, а 14.11.2022 до 28 листопада 2022 року о 15:00.

Судове засідання, призначене судом на 28 листопада 2022 року о 15:00, не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду.

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року судом було призначено судове засідання у цій справі на 13 грудня 2022 року о 16:30.

Судове засідання, призначене судом на 13 грудня 2022 о 16:30, не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду.

Ухвалою суду від 14.12.2022 судом було призначено судове засідання у цій справі на 16 січня 2023 року о 12:45.

16 січня 2023 року у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 № 137-VIII (а.с. 20-25, т.1), позивач є виконавчим органом Одеської міської ради, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим положенням. Департамент підзвітний та підконтрольний Одеській міській раді, підпорядкований міському голові та Виконавчому комітету Одеської міської ради. Департамент є уповноваженим органом, який виступає орендодавцем щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, за виключенням майна, орендодавцем якого уповноважено виступати інший виконавчий орган Одеської міської ради.

23.07.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛТЕКО (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 393/2018 (а.с. 10-11, т.1), згідно з п. 1.1. якого сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення елінгу, загальною площею 1104,8 (одна тисяча сто чотири цілих та вісім десятих) кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 11 (КП «Узбережжя Одеси»») (далі за текстом об`єкт оренди). Відповідно до п. 1.3. договору сторони визначили його строк дії з 23.07.2018 до 23.06.2021.

Вищевказаний об`єкт оренди був переданий позивачем та прийнятий відповідачем на підставі акту приймання-передачі від 10.10.2019 (а.с. 13, т.1).

Далі, 05.11.2019 між сторонами був укладений договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень від 23.07.2018 № 393/2018 (а.с. 14-16, т.1), згідно з п. 8.2. якого сторони визначили, що відповідно до ст. 631 ЦК України умови цього договору про внесення змін застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 23.07.2018.

Відповідно до підп. 1.3. договору про внесення змін сторони визначили строк дії договору до 23 червня 2070 року.

Згідно з підп. 2.1., 2.2., 2.4., 2.5. договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 № 4214-VII «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси». Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 52279,97 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунки балансоутримувача та орендодавця проводиться орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний бюджетний рік. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. Розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Умовами підп. 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

Відповідно до підп. 6.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин, за умови повідомлення стороною, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, протилежну сторону у триденний термін.

Згідно з підп. 7.13. договору вступ орендаря у користування приміщення настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаного нежитлового приміщення.

За умовами підп. 7.17. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Додатком до договору про внесення змін є розрахунок орендної плати (а.с. 17, т.1), відповідно до якого сторонами погоджено місячну орендну плату на 01.10.2019 в розмірі 62735,96 грн з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 18, т.1), позивач звертався до відповідача із претензією від 27.06.2022 № 01-13/812, в якій вимагав від останнього погасити заборгованість з орендної плати за договором в розмірі 377278,33 грн та пені в розмірі 822,46 грн, розрахунок яких був здійснений станом на 17.06.2022.

Оскільки відповідач вищевказану претензію не задовольнив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом, що розглядається в межах цієї справи. Так, згідно з розрахунком позивача (а.с. 19, т.1), станом на 29.07.2022 заборгованість відповідача з орендної плати становить 462869,46 грн, яка рахується за період лютий-липень 2022 року. Основний борг позивач нарахував у розмірі 100 % орендної плати, погодженої сторонами, з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість. Як встановлено судом зі здійсненого позивачем розрахунку та вказане не заперечено відповідачем, остання оплата по договору відповідачем була проведена 06.01.2022 на суму 138094,99 грн, з яких 124241,42 грн позивачем зараховано в рахунок погашення боргу за попередні періоди, а 13853,57 грн в рахунок орендної плати за лютий 2022 року. На підтвердження здійснення відповідачем іншої оплати у спірному періоді матеріали справи доказів не містять.

Крім цього, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 41112,23 грн, розрахунок якої здійснено за зобов`язаннями листопада-грудня 2021 року та лютого-липня 2022 року, в яких існувала заборгованість, в межах загального періоду з 16.11.2021 по 31.07.2022.

Відповідачем контррозрахунок суду не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану» (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/191972/) встановлено, що на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, звільнити від орендної плати орендарів, які: за погодженням з орендодавцем використовують орендоване майно для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги; є громадськими об`єднаннями та благодійними організаціями; орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв`язку із обмеженням доступу; є суб`єктами господарювання, що надають освітні послуги та не здійснюють діяльність у зв`язку з введенням воєнного стану; використовують нерухоме комунальне майно, що перебуває в управлінні Виконавчого комітету Одеської міської ради, та не здійснюють діяльність в орендованому об`єкті у зв`язку з введенням воєнного стану; орендують комунальне майно Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», але не використовують його у зв`язку з введенням воєнного стану (п.1). Згідно з п. 2 рішення на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, орендарям (за виключенням орендарів, вказаних у пункті 1 цього рішення, та орендарів єдиних майнових комплексів) орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договорами оренди (з урахуванням її індексації).

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.09.2022 № 987-VIII «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану» (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/192646/) вищевказане рішення від 29.06.2022 № 969-VIII доповнено пунктом 3 наступного змісту: « 3. Орендодавцям комунального майна територіальної громади м. Одеси забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з цим рішенням, починаючи з 24 лютого 2022 року, за виключенням орендарів, зазначених в другому абзаці пункту 1 цього рішення, яким нарахування орендної плати відповідно до цього рішення забезпечити з дня погодження орендодавцем використання майна для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги.».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. 1, 7 ст.193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на підставі договору оренди нежилого приміщення від 23.07.2018 № 393/2018 (зі змінами) заборгованості з орендної плати в розмірі 462869,43 грн та пені в розмірі 41112,23 грн.

Як було встановлено судом, спірна заборгованість з орендної плати включає в себе, зокрема, орендну плату за використання відповідачем комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану в Україні. Між цим, при здійсненні розрахунку заборгованості, позивач не врахував обов`язкового до виконання на території м. Одеси рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII та не забезпечив нарахування орендної плати відповідачу згідно з цим рішенням, починаючи з 24 лютого 2022 року, а саме у розмірі 50 відсотків від суми орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації). За цих обставин судом було здійснено власний розрахунок суми орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача за використання орендованого нежитлового приміщення у спірному періоді (лютий-липень 2022 року), з урахуванням вищевказаного рішення міської ради та часткового погашення боргу в сумі 13853,57 грн за лютий 2022 року. Так, за розрахунком суду, всього у спірному періоді відповідач мав сплатити на користь позивача орендну плату у загальному розмірі 254837,82 грн, таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи вістуні докази здійснення відповідачем оплати цієї суми, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково в розмірі 254837,82 грн.

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у виді несплати коштів за використання орендованого майна суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню. Між цим, як встановлено судом, не врахування позивачем вищевказаного рішення Одеської міської ради вплинуло на вірність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку суми пені, у зв`язку з чим суд здійснив власний розрахунок, з урахуванням розміру орендної плати, яка мала бути сплачена відповідачем у спірному періоді, та встановив, що вірною сумою пені, яка підлягає стягненню з відповідача, є 19398,17 грн.

Що стосується посилань відповідача на наявність у спірних відносинах форс-мажорних обставин, суд зауважує, що для звільнення особи від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин відповідач зобов`язаний довести суду, що такі обставини дійсно унеможливили та вплинули безпосередньо на виконання зобов`язань відповідачем у спірних правовідносинах та який вплив вони мали на господарську діяльність відповідача. В цей же час, доказів на підтвердження наявності таких обставин відповідач суду не подав.

Крім цього, умовами п. 6.1. договору сторони погодили, що для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин, сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна повідомити іншу сторону у триденний термін, проте доказів здійснення відповідачем такого повідомлення матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТЕКО слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 254837,82 грн та пеню в сумі 19398,17 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 4113,54 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТЕКО (пляж Ланжерон, 11, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38643979) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) борг в сумі 254837 /двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім/грн 82 коп, пеню в сумі 19398 /дев`ятнадцять тисяч триста дев`яносто вісім/грн 17 коп та судовий збір в сумі 4113 /чотири тисячі сто тринадцять/грн 54 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24 січня 2023 р., у зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними з електропостачанням.

Суддя Д.О. Бездоля