Рішення

від 24.01.2023 по справі 917/706/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2023 Справа № 917/706/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В. після виходу з відпустки, секретар судового засідання Теницька С.В., розглянувши справу №917/706/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубор-плюс", вул. Калініна, 22, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500

до відповідача Фізичної особи-підприємця Солуян Володимира Олександровича, АДРЕСА_1

про стягнення 132000,00 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубор-плюс" до Фізичної особи-підприємця Солуян Володимира Олександровича про стягнення 132000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 11.01.2022 р. між сторонами Договору на виготовлення виробу № 176883.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору не виготовив передбачений п. 1.1 виріб у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія Договору № 176883 від 11.01.2022 на виготовлення виробу, укладеного між Позивачем та Відповідачем, специфікації та рахунку; копія платіжного доручення № 2707 від 13 січня 2022 про сплату 66000,00 грн.; копія платіжного доручення № 2737 від 13 січня 2022 про сплату 66000,00 грн; копія Листа-вимоги щодо повернення попередньої оплати у розмірі 132000,00 грн за вих. № 0306-1 від 03.06.2022 та докази його направлення відповідачу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2022 р. справу № 917/706/22 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 14.07.2022 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Дана ухвала Господарського суду Полтавської області була своєчасно розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Направлення сторонам в паперовому вигляді ухвали суду від 14.07.2022 року у строк, передбачений ст. 242 ГПК України, не відбулось у зв`язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням Господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що на офіційному вебсайті суду було розміщене відповідне інформаційне повідомлення. Дана обставина зафіксована у наявному в матеріалах справи акті від 14.07.2022, який підписаний відповідальними працівниками суду.

03.10.2022 суд надіслав сторонам копію ухвали суду від 14.07.2022 року.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 14.07.2022 р., яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України). За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 14.07.2022 р. вважається врученою відповідачу 18.10.2022 р.

Відповідач заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази і письмові пояснення, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

11.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тубор-плюс" (далі - Замовник), та ФОП Солуян В. О. (далі - Виконавець), було укладено Договір № 176883 на виготовлення виробу (далі Договір, а.с. 11-13).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

-Виконавець зобов`язується за завданням Замовника розробити та виготовити листогиб гідравлічний ЛРГ - 2000 (далі за текстом - "Виріб"), а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю його вартість на умовах даного Договору (пункт 1.1 Договору);

- плата за виготовлення виробу визначена за згодою сторін і складає 165000 грн. без ПДВ. Замовник сплачує Виконавцю вартість робіт шляхом перерахування : а) 40 % від вартості договору готівкою шляхом передоплати у розмірі 66 000,00 грн, після затвердження сторонами договору; б) 40 % від вартості договору протягом 3 банківських днів після огляду матеріалів та комплектуючих для виготовлення Виробу у 66 000,00 грн; в) 20 % від вартості договору на поточний рахунок у розмірі 33000,00 грн, після проведення пусконалагоджувальних робіт (р. 2 Договору);

- Виконавець зобов`язується виготовити Виріб Замовнику протягом 45 робочих днів з моменту надходження коштів згідно и. 2.2.б (п. 3.1 Договору);

- у разі невиконання даного Договору протягом 60 календарних днів з моменту настання строку, вказаного у п. 3.1. даного Договору, Виконавець повинен повернути Замовнику усі сплачені йому Замовником за цим Договором кошти та конструкторсько-технічну документацію, яка була розроблена під час виконання даного Договору, у тому числі дослідні та експериментальні зразки Виробу (пункт 5.3 Договору);

-даний Договір набирає сили з дати його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов`язань. За грошовими зобов`язаннями даний Договір діє до повного їх виконання (пункти 6.1 та 6.2 Договору);

У Специфікації № 1 (Додатку № 1 до Договору) Сторони погодили договірну ціну та термін поставки обладнання замовнику (а.с. 14).

Відповідно до умов пункту 2.2 Договору згідно з платіжних доручень від 13.01.2022 №2707 та від 26.01.2022 № 2737 (а.с. 16, 17) Позивач перерахував Відповідачу аванс у розмірі 132000,00 грн.

07.06.2022 р. Позивач відправив Відповідачу лист-вимогу про повернення отриманих коштів у зв`язку з простроченням виконання своїх зобов`язань щодо поставки Виробу (копія листа-вимоги від 03.062022 р. та докази його відправки відповідачу наявні у матеріалах справи, а.с. 18-22).

За твердженням Позивача, на вказаний лист Відповідач відповіді не надав, Виріб не поставив, отримані кошти не повернув.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пе редоплату 132000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

За змістом статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 854 ЦК України, якщо договором підряду не пе редбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Авансом є грошова сума, яку згідно з умовами договору замовник сплачує наперед в рахунок майбутніх платежів за роботи, що мають бути пізніше виконані, й не має забезпечувального характеру (за змістом частини 2 статті 570 ЦК України).

Відповідно до статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття її замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що коли у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припи нення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата не устойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у разі невиконання даного Договору протягом 60 календарних днів з моменту настання строку, вказаного у п. 3.1 даного Договору, Виконавець повинен повернути Замовнику усі сплачені йому Замовником за цим Договором кошти та конструкторсько-технічну документацію, яка була розроблена під час виконання даного Договору, у тому числі дослідні та експериментальні зразки Виробу.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2022 Позивач звернувся до Відпо відача з вимогою про повернення попередньої оплати, оскільки відповідачем не було поставлено Виріб у визначений Договором строк та відмову від отримання Виробу.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач протягом строку, передбаченого пунктом 3.1 Договору, Виріб не поставив, отримані кошти не повернув. Доказів у спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 132000,00 грн підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими достатніми та належними доказами, відповідачем не спростовані, а отже підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Солуян Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубор-плюс" (вул.Калініна, 22, м.Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 37845188) 132000,00 грн. передоплати та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

З огляду на перебування судді Ківшик О.В. у відпустці повне рішення підписане 24.01.2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик