Постанова

від 19.01.2023 по справі 480/11049/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 р.Справа № 480/11049/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

представник позивача Пєтухов А.Ю.

представник відповідача Мазнєва С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лебединської міської ради Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2022, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 14.02.22 по справі № 480/11049/21

за позовом ОСОБА_1

до Лебединської міської ради Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Лебединської міської ради Сумської області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення двадцять першої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області від 29.09.2021 №460-МР "Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначив, що 15.09.2021 група депутатів Лебединської міської ради в кількості 31 депутат звернулась до позивача із заявою про скликання позачергової сесії Лебединської міської ради та внесення на розгляд питання «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови». Розпорядженням позивача від 16.09.2021 повідомлено про скликання чергової сесії ради на 29.09.2021, однак, ОСОБА_1 безпідставно не було внесено на розгляд ради заявленого депутатами питання дострокового припинення повноважень міського голови. Щодо процедури підготовки, візування та оприлюднення проекту оскаржуваного рішення відповідач вказує, що відповідно до Регламенту проект оскаржуваного рішення 17.09.2021 надійшов на реєстрацію до секретаря ради, про це зроблено відповідний запис у журналі реєстрації. Проект рішення також направлявся начальникам відділу контролю, загального та юридичного відділів, однак вони відмовилися візувати проект рішення. Також спірний проект рішення разом із поданими ініціаторами документами були передані до відповідних постійних депутатських комісій ради. 28.09.2021 на спільному засіданні постійних депутатських комісій, за участю позивача, було погоджено проект рішення про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови, рекомендовано внести його на розгляд двадцять першої сесії міської ради восьмого скликання та розглянути першим за черговістю без змін та доповнень. 29.09.2021 позивач відмовився відкривати сесію ради не дивлячись на те, що всі процедурні питання, пов`язані з внесенням на розгляд ради оскаржуваного рішення були виконані. Оскільки у ОСОБА_1 існував реальний конфлікт інтересів, за рішенням депутатів ради було ухвалено обрати головуючим на сесії ради депутата та секретаря ради ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом двадцять першої сесії Лебединської міської ради від 29.09.2021. В подальшому, спірне рішення було прийнято таємним голосуванням практично всім складом ради (32 голосами з 34 депутатів восьмого скликання). Крім того, відповідач зазначив, що у депутатів були законні підстави для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, які були викладені у пояснювальній записці до проекту оскаржуваного рішення та рекомендаціях спільного засідання п`яти існуючих постійних депутатських комісій ради. Так, у вказаних документах зазначено, що позивач, перебуваючи на посаді міського голови, систематично та грубо порушує права громадян на отримання у власність та оренду земельних ділянок комунальної власності, порушує права громадян на працю, на соціальний та культурний розвиток громади, на нормальне забезпечення міста комунальними послугами, на збереження культурної та історичної спадщини, використовує надані законом повноваження не на благо громади, а в особистих інтересах, порушує виключні повноваження ради на прийняття нею рішень, незаконно привласнивши повноваження ради, що є підставою для дострокового припинення повноважень міського голови.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на чергових місцевих виборах 25.10.2020 ОСОБА_1 було обрано на посаду Лебединського міського голови, а також обрано склад Лебединської міської ради восьмого скликання в кількості 34 депутатів.

Згідно з рішенням першої сесії Лебединської міської ради VІІІ скликання від 09.12.2020 №2-МР «Про початок повноважень Лебединського міського голови» ОСОБА_1 набрав повноважень Лебединського міського голови.

15.09.2021 група депутатів Лебединської міської ради в кількості 31 депутата звернулась до позивача із заявою про скликання позачергової сесії Лебединської міської ради та внесення на розгляд питання «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови».

Ініціативною групою депутатів був підготовлений проєкт рішення «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови».

Розпорядженням позивача від 16.09.2021 № 147-ОД «Про скликання чергової двадцять першої сесії Лебединської міської ради», з посиланням на вищевказану заяву депутатів, повідомлено про скликання чергової сесії ради на 29.09.2021 року о 10.00 год.

Проте, питання дострокового припинення повноважень Лебединського міського голови на розгляд сесії винесено не було.

28.09.2021 на спільному засіданні постійних комісій Лебединської міської ради, за участі ОСОБА_1 , було погоджено проєкт рішення про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови, рекомендовано винести його на розгляд двадцять першої сесії міської ради восьмого скликання першим за черговістю без змін та доповнень.

29.09.2021 Лебединський міський голова ОСОБА_1 тривалий час не відкривав сесію, у зв`язку з чим, на вимогу депутатів, сесію відкрив секретар міськради ОСОБА_2 , який, у подальшому головував на сесії, хоча міський голова ОСОБА_1 також був присутнім на сесії.

Питання про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови першим було поставлено на вирішення сесії.

В результаті голосування депутати Лебединської міської ради прийняли рішення від 29.09.2021 №460-МР про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови Бакликова О.М.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення Лебединської міської ради про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови є необґрунтованим та прийняте з порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту роботи Лебединської міської ради Сумської області восьмого скликання, затвердженого рішенням Лебединської міської ради від 22.12.2020 № 46-МР.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до ст. 2 Закону № 280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; органи самоорганізації населення (ч. 1 ст. 5 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частин 1-3 ст. 12 Закону№ 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Статтею 26 Закону № 280/97 визначений перелік питань, що відноситься до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, зокрема, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами частин 1-2 ст. 42 Закону № 280/97-ВР, повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Пунктом 8 ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97 визначено, що сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Згідно з ч. 6 ст. 42 Закону № 280/97 при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади

Частинами 5-6 ст. 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

За частинами 7 та 9 вказаної статті сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Відповідно до ч. 11 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Згідно з ч. 13 ст. 46 Закону № 280/97-ВР, пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

При цьому, частинами 15-16 ст. 46 Закону № 280/97-ВР, передбачено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Закону № 280/97 повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Як свідчать матеріали справи, позивач був обраний на посаду Лебединського міського голови на місцевих виборах 25.10.2020 року і займав цю посаду з 09.12.2020 року згідно рішення Лебединської міської ради VIII скликання від 09.12.2020 № 2-МР «Про початок повноважень Лебединського міського голови».

29.09.2021 року рішенням Лебединської міської ради № 460-МР «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови» достроково припинені повноваження позивача та звільнено його з посади Лебединського міського голови. Цим же рішенням ради виключено позивача зі складу виконавчого комітету. Покладено виконання обов`язків міського голови на секретаря міської ради ОСОБА_2 .

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що не згодний із вказаним рішенням ради, вважає, що його права цим рішенням порушені. Вказав на те, що це рішення прийняте відповідачем в порушення процедури, зокрема: проект оскаржуваного рішення не оприлюднено та не внесено позивачем до порядку денного сесії ради, а відтак, не міг розглядатись радою; оскільки розпорядженням позивача від 28.09.2021 року секретаря ради відсторонено від виконання посадових обов`язків, то він не мав права проводити збори депутатів, не мав права відкривати сесію, головувати на ній, вносити до порядку денного оскаржуване рішення та підписувати його. Також зазначив, що засідання двадцять першої сесії восьмого скликання, як юридичного факту, не відбулось, таємниця голосування при ухваленні рішення порушувалась. Крім того, вказав, що відсутні законодавчо визначені підстави для дострокового припинення його повноважень за абз. 1 ч.2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки відсутні судові рішення, які б встановлювали вину позивача щодо певних обставин.

Колегія суддів, аналізуючи встановлені обставини, матеріали справи та доводи сторін в їх сукупності, дішла до наступних висновків.

Так, процедура, порядок розгляду та прийняття рішень Лебединською міською радою врегульовані Регламентом роботи Лебединської міської ради восьмого скликання, затвердженим рішенням Лебединської міської ради від 22.12.2020 року № 46-МР (далі по тексту - Регламент).

На законодавчому рівні порядок роботи сесії ради врегульований Законом Україні «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту - Закон).

До виключних повноважень місцевої ради, які визначені у п. 16 ч. 1 ст. 26 Закону, віднесено прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

У даному випадку, повноваження позивача відповідачем достроково припинені на підставі частини 2 статті 79 Закону у зв`язку з порушенням Конституції, законів України, прав і свобод громадян, не забезпеченням здійснення наданих йому повноважень.

Тобто, сукупність положень п. 16 ч. 1 ст. 26 та ч. 2 ст. 79 Закону дає підстави для висновку про те, що міська рада наділена законом дискреційними повноваженнями щодо прийняття оскаржуваного позивачем рішення, що і зробила в межах виключних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що суд не може здійснювати повторну перевірку роботи голови міської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущених у його діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів міської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень міського голови.

Суд перевіряє оскаржуване рішення на предмет законності і легітимності, а не доцільності його прийняття.

Судова колегія вважає хибними доводи позивача про те, що при прийнятті рішення відповідачем не було забезпечено правила щодо проведення таємного голосування, оскільки під час підрахунку бюлетенів з таємного голосування виявилось, що їх частина не підписана головою і секретарем лічильної комісії, оскільки, переглянувши у судовому засіданні відеозапис сесії, судом не було встановлено такого факту. Докази того, що вказані бюлетені не підписані в матеріалах справи також відсутні.

Навпаки, як з боку відповідача, так і з боку позивача, до матеріалів справи було надано оформлені і підписані належним чином всі документи з процедури таємного голосування.

Зауваження позивача з приводу цих наданих доказів відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що жодним з депутатів відповідача, який отримав бюлетень і здійснював ним голосування, не висловлено зауважень або претензій відносно порушення його права на таємницю голосування.

Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідач не пояснив, звідки взялись непідписані бюлетені, оскільки таке питання судом перед відповідачем у судовому засіданні не ставилось і не досліджувалось у порядку, визначеному процесуальним законом.

Тобто, належних, допустимих і достатніх доказів порушення процедури заповнення бюлетенів для проведення таємного голосування депутатами відповідача, матеріали справи не містять.

Колегія суддів також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що кімната для проведення голосування не була ізольована і в ній перебували сторонні особи під час голосування, оскільки з вказаного відеозапису чітко вбачається, що голосування кожним з депутатів відповідача здійснювалось виключно із застосуванням виданих їм бюлетенів і у ізольованій дверима кімнаті. Під час безпосереднього заповнення кожним з депутатів бюлетеня з голосування по питанню, жодної сторонньої особи в кімнаті для голосування не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що жодний з депутатів, які здійснювали голосування з питання дострокового припинення повноважень позивача, не висловив зауваження або претензії, що під час голосування йому не було забезпечено ізольованого приміщення для його таємного волевиявлення з поставленого питання.

Таким чином, доводи позивача у цій частині є безпідставними.

Водночас, судовим розглядом встановлено, що відповідно до ст. 14 Регламенту сесія міської ради була скликана міським головою за пропозицією не менш, як 1/3 депутатів від загального складу міської ради. Процедура розгляду питань у міській раді, передбачена ст. 24 Регламенту, яка включає: внесення пропозицій щодо розгляду питання (ініціювання); вивчення питання і підготовка проекту рішення; попередній розгляд проекту рішення; розгляд питання на пленарному засіданні міської ради, внесення правок і доповнень (за наявності); прийняття відповідного рішення, відповідачем не порушена.

Наведене підтверджується тим, що 15.09.2021 року група депутатів Лебединської міської ради в кількості 31 депутата звернулась до позивача із заявою про скликання позачергової сесії Лебединської міської ради та внесення на розгляд питання «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови». Цей факт позивач не заперечує.

Розпорядженням позивача від 16.09.2021 року № 147-ОД «Про скликання чергової двадцять першої сесії Лебединської міської ради», з посиланням на вищевказану заяву депутатів, повідомлено про скликання сесії ради на 29.09.2021 року о 10.00 год. Однак, позивачем не внесено на розгляд ради заявленого вказаними депутатами питання дострокового припинення повноважень позивача.

Викладені обставини свідчать про те, що позивач безпідставно ухилився від обов`язку внесення до порядку денного питання про його дострокове припинення повноважень.

28.09.2021 року на спільному засіданні постійних комісій з питань: планування, бюджету, фінансів, ринкових реформ і управління комунальною власністю; житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури, регулювання земельних відносин; охорони здоров`я, молоді, освіти, культури, соціального захисту населення, засобів масової інформації; постійної мандатної комісії з питань регламенту, депутатської етики, діяльності ради і самоврядування та правопорядку; промисловості, транспорту, зв`язку, торгівлі та побутового обслуговування населення, охорони навколишнього середовища, за участі позивача, погоджено проект рішення про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови, рекомендовано внести його на розгляд двадцять першої сесії міської ради восьмого скликання та винести першим за черговістю без змін та доповнень.

Згідно до п. 39 протоколу № 5 від 28.09.2021 року спільного засідання вказаних комісій, вони у повноважному складі дійшли до висновків про достатність правових підстав для дострокового припинення повноважень міського голови у відповідності до абз. 1 ч.2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і рекомендували внести на розгляд двадцять першої сесії Лебединської міської ради, яка відбудеться 29.09.2021 року питання дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді Лебединського міського голови.

Тобто, постійні депутатські комісії, практично у повному депутатському складі восьмого скликання (29 присутніх депутатів із 34 обраних до складу) попередньо розглянули та погодили оскаржуваний проект рішення і рекомендували його до розгляду на сесії ради, призначеної на 29.09.2021 року.

Згідно до пояснювальної записки до рішення ради та вказаних рекомендацій і висновків, відповідач дійшов висновку про те, що позивач, перебуваючи на своїй посаді та усвідомлюючи значення для мешканців громади, систематично та грубо порушує права громадян на отримання у власність та оренду земельних ділянок комунальної власності, порушує права громадян на працю, на соціальний та культурний розвиток громади, на нормальне забезпечення міста комунальними послугами, на збереження культурної та історичної спадщини, використовує надані законом повноваження не на благо громади, а в особистих інтересах, порушує виключні повноваження ради на прийняття нею рішень, не доводить до відома депутатів реальної інформації про стан речей у місті, про звернення громадян та самостійно здійснює розгляд таких звернень, незаконно привласнивши повноваження ради, що у відповідності до абз. 1 ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є підставою для дострокового припинення повноважень міського голови.

В обґрунтування цих рекомендації було покладено наступне:

- порушення позивачем прав громадянина ОСОБА_3 , які встановлені ст. 33 Закону України «Про оренду землі» на поновлення укладеного з ним договору оренди землі, у зв`язку з наданням цьому громадянину необгрунтованої відмови;

- прийняття позивачем особисто, замість прийняття відповідного рішення радою з земельних питань, що є виключними повноваженнями ради у відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону і відповідно, перевищення повноважень міського голови, визначених ст. 42 Закону; з ціллю одноособового прийняття рішень з земельних питань, в порушення виключних повноважень ради, в порушення п. 2 ч. 4 ст. 42 Закону організував в раді роботу зі зверненнями, заявами громадян та юридичних осіб з вирішення земельних правовідносин про надання земель у власність та оренду, продовження договорів оренди в такий спосіб, що канцелярія ради не реєструє документи на ім`я Лебединської міської ради, а реєструє і направляє особисто до міського голови через очолюваний ним Виконавчий комітет; повідомлення міським головою на засіданнях сесій міської ради неправдивої інформації щодо заяв громадян, які надійшли до нього на розгляд з земельних питань, зокрема, що стосується вказаного вище громадянина;

- в порушення прав та інтересів територіальної громади та в інтересах визначеного кола фізичних осіб, намагався здійснити розпорядження земельною ділянкою площею 28.97231 га з кадастровим № 5922982000:05:001:0574 та іншими, дозвіл на розроблення проекту землеустрою якої надано рішенням ради від 18.05.2021 року під громадське пасовище на території Лебединської міської територіальної громади за межами с. Кам`яне та інших, для чого неодноразово ініціював проекти рішень на розгляд сесії ради про зміну цільового призначення цієї ділянки з пасовищ на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та проекти рішень про подальшу передачу цих ділянок по 2 га фізичним особам (проекти рішень вносились на двадцяту сесію ради). Наведене є порушенням міським головою виключних повноважень ради, визначених у п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є діями міського голови за межами його повноважень, визначених ст. 42 цього Закону та як наслідок, призводять до порушення Конституційних прав громадян на землю, визначених ст. 14 Конституції України та ст. 121 Земельного кодексу України;

- бездіяльність голови з питань розвитку найбільшої громади на території області (не видано жодного розпорядження в межах його повноважень та не винесено на розгляд ради жодного питання з питання реалізації реального проекту розвитку території чи громади, що є невиконанням його повноважень, визначених п. 9 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- зневажливе ставлення до пам`яток історії та культури громади та видатних земляків Лебединщини, які увійшли в історію, зокрема до особи ОСОБА_4 двічі Героя соціалістичної праці (наклавши безпідставне і необгрунтоване вето на рішення міської ради підтримане більше ніж двома третіми голосів депутатів щодо присвоєння їй звання Почесний громадянин міста, чим порушив положення п. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині обгрунтованості зауважень);

- невиконання міським головою його повноважень з організації роботи ради та її виконаних органів у відповідності до норм Законів (п.1, п. 2 ч. 4 ст. 42 Закону), що призвело до незадовільного стану підготовки до опалювального сезону закладів соціальної сфери міської ради, не приділення належної уваги питанням благоустрою міста та населених пунктів громади, постійні проблеми з водопостачанням у місті та селах громади (безпідставне розірвання договору з переможцем публічних торгів на постачання опалювального матеріалу, безконтрольність діяльності місцевого Водоканалу, у зв`язку з чим внесення йому приписів, які ставлять у небезпеку все місто щодо відключення його від водопостачання, недоведення цієї інформації до депутатів на сесіях ради);

- порушення прав громадян при працевлаштуванні на посади в установи та заклади міської ради шляхом конкурсного відбору, проведення конкурсів на ті посади на які проведення конкурсів не передбачені чинним законодавством (наприклад: вчителя початкових класів, бібліотекаря, технічного працівника Лебединського закладу загальної середньої освіти і багато інших, які офіційно розміщуються на сайті ради і проводяться виконавчими органами та управліннями ради, що є порушенням трудових прав громадян, визначених ст. 43 Конституції України);

- постійне намагання ліквідувати заклади освіти та культури, які за законом мають право функціонувати (наприклад: внесення необгрунтованого проекту рішення на розгляд сьомої сесії ради «Про утворення Управління культури, туризму та інформаційної політики виконавчого комітету Лебединської міської ради та затвердження його положення», яке передбачало ліквідацію коммунального закладу «Лебединський районний будинок культури» без відповідного погодження, що є порушенням п.3 ст.22 Закону України «Про культуру»;

- нецільове, неефективне використання бюджетних коштів (зокрема придбання службового автомобіля голови через КП Лебединський водоканал, при тому, що на підприємстві існує незабезпеченість по заробітній платі, виписані приписи у зв`язку з неефективним управлінням; не подання на сесію ради на затвердження договору оренди цього автомобіля, що є порушенням п. 12,п. 16 ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Виходячи з своїх дискреційних повноважень, на спільному засіданні депутатські комісії дійшли висновку, що зазначених порушень позивача достатньо для прийняття оскаржуваного рішення та у відповідності до п.16 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування України» рекомендували внести на розгляд двадцять першої сесії Лебединської міської ради, питання дострокового припинення повноважень позивача на посаді Лебединського міського голови, звільнення його з посади та виключення зі склади виконавчого комітету Лебединської міської ради.

Як зазначено судом вище, прийняття такого рішення є законодавчо передбаченим правом міської ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом. Такі повноваження як прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених Законом, є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді таких справ не може здійснювати повторну перевірку роботи голови міської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів міської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень міського голови.

При цьому, здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови міської ради, має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Судова колегія вважає необгрунтованими доводи позивача, що секретар ради не мав права головування на сесії ради через те, що він відсторонений позивачем від виконання обов`язків у зв`язку з призначенням відносно нього службового розслідування за розпорядженням позивача, виданого на передодні засідання, оскільки, виносячи таке розпорядження, позивач достовірно був обізнаний про те, що секретар ради не перебуває в трудових відносинах з позивачем, оскільки згідно до ч. 1 ст. 50 Закону працює на постійній основі в раді, нею обирається і звільняється з посади (п.4 ч.1 ст. 26 Закону) а отже, у останнього відсутні повноваження щодо ухвалення такого розпорядження відносно секретаря ради.

Крім того, матеріали справи містять рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/10027/21, яким вищевказане розпорядження позивача № 281-к від 29.11.2021 року про проведення вищевказаного службового розслідування та відсторонення секретаря ради, визнано протиправним і скасовано.

Щодо доводів позивача про відсутність в оскаржуваному рішенні міської ради посилань на доведені факти порушень ним Конституції та законів України, прав громадян чи невиконання повноважень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 420/953/19, законом прямо не передбачено, що в рішенні органу місцевого самоврядування про припинення повноважень міського голови має бути обов`язково зазначено усі конкретні факти, що підтверджують вчинення міським головою порушень законодавства у разі дострокового припинення його повноважень. В таких рішеннях ради зазвичай коротко фіксується лише результат обговорення питань порядку денного депутатами органу місцевого самоврядування та результати їх голосування по кожному з питань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судова колегія зазначає, що відповідач довів перед судом правомірність прийнятого ним рішення. В свою чергу, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували доводи відповідача в частині достатності підстав для прийняття рішення радою про дострокове припинення повноважень позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів двйшла висновку про те, що оскаржуване рішення Лебединської міської ради Сумської області відповідає критеріям законності, а докладний зміст фактів, які стали підставою для прийняття такого рішення описаний у пояснювальній записці до проекту оскаржуваного рішення і рекомендаціях та висновках до п. 39 протоколу № 5 від 28.09.2021 року спільного засідання п`яти існуючих постійних депутатських комісій ради, який складений за результатами спільного засідання цих комісій і відповідає положенням ч. 12.ст. 47 Закону, є достатнім для волевиявлення депутатів відповідача щодо такої оцінки роботи і діяльності позивача, яка стала підставою для прийняття радою рішення щодо дострокового припинення повноважень позивача на посаді міського голови.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року по справі № 480/11049/21 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лебединської міської ради Сумської області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 по справі № 480/11049/21 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Лебединської міської ради Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 25.01.2023 року