ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2023 р. Справа № 440/6657/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022, (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко) по справі № 440/6657/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 01.12.2019 року максимальним розміром перерахованої пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.12.2019 з обмеженням максимального розміру.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1953 від 13.05.2021, у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
30.08.22р. від ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій позивач просив ухвалити додаткове рішення про відшкодування понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 221,50 грн. та на сплату судового збору у розмірі 19,85 грн.
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.22р. заява ОСОБА_1 задоволена частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.
В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат , позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткове рішенняПолтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 р. в частині зменшення розміру витрат на правничу допомогу та відмовити в відшкодуванні витрат зі сплати судового збору та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу без відповідного клопотання відповідача, що призвело до помилкового висновку щодо не співмірності розміру витрат витраченому адвокатом часу. При цьому, просив врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.
Стосовно витрат, понесених позивачем при розгляді справи вказав, що до їх складу входять також витрати щодо оплати комісії банку, оскільки такі неможливо відокремлювати чи виділяти бо вони мають причинно-наслідковий зв`язок і повинні компенсуватися стороною, яка своїми діями чи бездіяльністю примусила сторону звертатися до суду за захистом своїх прав, відтак, мають включатися до витрат позивача, пов`язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 здійснювалося адвокатським бюро "Гришко і партнери" на підставі договору про надання правової допомоги №25/05/21-1 від 25.05.2021 р.
Відповідно до п.1 Договору бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з метою захисту інтересів клієнта в якості його захисника та представника зі всіма правами, що має клієнт.
Згідно п. 4 Договору за надання правової допомоги клієнт сплачує на бюро гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у Додатку до даного договору.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди №4 до договору про надання правової допомоги №25/05/21-1 від 25.05.2021, бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у ГУ ПФУ в Полтавській області та за необхідністю в суді першої інстанції. Вартість 1 години роботи адвоката розраховується за наступною формулою: 1 год.=50% від 2600,00 грн.(прожитковий мінімум на одну особу на місяць з 01.07.2022) =1 300,00 грн.
Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги (п.5.1 Додаткової угоди №4)
Адвокатським бюро "Гришко і партнери" в межах вказаного договору надано послуги з:
-консультації адвоката;
-представлення інтересів клієнта у ГУ ПФУ в Полтавській області (складення та направлення заяви про проведення перерахунку пенсії; складення та направлення адвокатського запиту; складення та направлення адвокатського запиту повторно; правовий аналіз отриманої відповіді; вибір стратегії дій)
-підготовка документів для представлення інтересів клієнта в суді;
-збір та підготовка документів для звернення до суду;
-аналіз судової практики та правова позиція ВС з подібних питань;
-складення позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
-направлення процесуальних документів.
Надання послуг та їх оплата в сумі 7 150,00 грн. підтверджується актом про прийняття-передачу наданих послуг від 26.08.2022р. , квитанцією від 28.08.2022 року (а.с. 54).
Положеннями ч.ч. 3 та 4ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 135 КАС України).
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).
Позивач просив відшкодувати понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7 221,50 грн., судом першої інстанції з урахуванням принципу співмірності зменшено розмір таких витрат до 2000 , 00 грн.
Колегія суддів вказує, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З огляду на це, відповідач зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Водночас, матеріали справи не містять доказів подання відповідачем до суду першої інстанції заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат, заяви про їх зменшення, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або не підтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами.
Крім того, відповідач, надаючи до суду відзив на позовну заяву, не навів в ньому жодного аргументу (заперечення) щодо розміру можливого стягнення з нього на користь позивача витрат на правову допомогу.
Колегія суддів зазначає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність належно обґрунтованих заперечень з боку відповідача щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про стягнення з відповідача, понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7 221,50 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Проте, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, не звернув уваги на відсутність заперечень з боку відповідача з приводу заявленої позивачем суми, а тому безпідставно вдався до аналізу й оцінки доказів щодо співмірності заявлених витрат.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог процесуальногозакону, вирішуючи спір про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, з власної ініціативи зменшив її розмір без відповідного клопотання відповідача, чим допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняття нового про задоволення заяви позивача.
Щодо вимог про відшкодування витрат в розмірі 19,85 грн.
Апелянт зазначає, що 19.85 грн. сплачено їм банківської комісії при сплаті судового збору, а тому мають бути йому відшкодовані, оскільки є витратами пов`язаними з розглядом справи.
Згідно із ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас, у ч. 3 ст. 132 КАС України наведено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у ст. 134,135, 137, 138 КАС України, зокрема:
1. витрати на професійну правничу допомогу (ст. 134 КАС України);
2. витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (ст. 135 КАС України);
3. витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (ст. 137 КАС України);
4. витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду (ст. 138 КАС України).
Вжитий у ст.138 КАС України термін «інших процесуальних дій» стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов`язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.
Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.
Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом в ухвалі від 07.03.2019 по справі № 200/10765/18-а та постанові від 10.02.2022 у справі № 440/7120/20.
Разом з цим, комісія банку за сплату судового збору не відноситься до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки КАС України не передбачає їх відшкодування.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що вимога позивача в частині стягнення на користь ОСОБА_1 суми банківської комісії задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 по справі № 440/6657/22 - скасувати в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 221,50 (сім тисяч двісті двадцять одна) грн. 50 коп.
В іншій частині додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 по справі № 440/6657/22 - залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2023 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 108590767 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Русанова В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні