Постанова

від 17.01.2023 по справі 160/6597/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6597/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 р. (суддя Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/6597/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1061893-2406-0464, прийнятого 10.11.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платеджем «земельний податок з фізичних осіб» за 2020 рік на суму 233743,86 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував на неправильне визначення відповідачем об`єкту оподаткування - площі земельної ділянки у 2162 кв.м., замість 533,9 кв.м.; відсутність відомостей із Державного земельного кадастру України, необхідних для обчислення контролюючим органом плати за землю у звітний період 2020 року; необґрунтоване застосування контролюючим органом при розрахунку позивачу земельного податку за 2020 рік нормативної грошової оцінки земельної ділянки із коефіцієнтом функціонального використання земельної ділянки (кф) 3,0.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про відсутність доказів того, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка площею 2162 кв.м.; необгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що станом на дату надання листа головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.07.2017 р. № 8-4-0,38-895/107-17 на запит відповідача вказані у ньому відомості відповідали даним Державного земельного кадастру; недоведеним є обставини правомірності застосування контролюючим органом з 1 січня по 18 жовтня 2020 р. коефіцієнту земельної ділянки Кф=3,0 при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2162 га, на яку нараховано позивачу земельний податок; судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок про те, що достатнім доказом стосовно земельної ділянки, на яку нараховано земельний податок, є рішення від 18.05.2011 № 209/11 про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлових будинків по АДРЕСА_1 згідно з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки орієнтованою площею 0,2162 га, оскільки лише 19.10.2020 позивач оформив правовстановлюючі документи та здійснив реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2200 га.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивач є власником нежитлових будівель, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 2,2533 га (частка користування позивачем 0,2162 га), код ДЗК 84574001. Обрахування земельного податку норм грошової оцінки спірної земельної ділянки з Кф визначено на підставі даних Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.07.2017 №8-4-0,38-895/107-17. З 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2», а з 17 липня 2018 року КФ « 3» згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27.03.2018.

Дніпровська міська рада, яка має процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Доводи Дніпровської міської ради є подібними до доводів відповідача.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 серпня 2003 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Електропівденмонтаж-3" (Орендатор) укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 2,2533 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для фактичного розміщення виробничої бази, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:09:089:0009 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 09.04.2003 року №126/8. Земельна ділянка передається до 09.04.2018 року. 11 травня 2006 року та 23 грудня 2008 року укладено додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2018 року. 25 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Електропівденмонтаж-3" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. Відповідно до умов договору ВАТ "Електропівденмонтаж-3" продало, а ОСОБА_1 купив нежитлові будівлі, що складаються: адміністративний корпус літ. Б-2, загальною площею 370,4 кв.м., ганок літ. б, приямки літ. б№, бІ, бі, сходи б4, склад-ангар літ. В-1, загальною площею 351,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 10.11.2021 року головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1061893-2406-0464, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік на суму 233 743,86 грн.,

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленнями-рішеннями форми "Ф" №1061893-2406-0464 від 10.11.2021 року, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 р. у справі № 160/16529/21 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 р., яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №82093-5353-0464/1 та №82093-5353-0464, прийнятих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 12.04.2019. Цими податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_1 було визначено грошове зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 - 2019 роки. Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - адміністративний корпус літ. Б-2, загальною площею 370,4 кв.м., ганок літ. б, приямки літ. б№, бІ, бі, сходи б4, склад-ангар літ. В-1, загальною площею 351,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Він є суб`єктом, з якого справляється плата за землю у вигляді земельного податку за земельну ділянку , на якій знаходиться придбане ним майно, тому він повинен сплачувати плату за землю у відповідності до ПК України. Також, судом встановлено, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка площею 2162 кв.м.

Згідно приписів частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, згідно витягу Державного земельного кадастру від 19.10.2020 земельна ділянка кадастровим номером 1210100000:09:089:0073 має площу 0,22 га. Ця земельна ділянка сформована у зв`язку із наданням ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою по фактичному розміщенню нежитлових будівель ( т. 1 а.с.86-152).

Таким чином, доводи позивача про те, що земельний податок за 2020 рік має бути розраховано, виходячи із площі об`єкту оподаткування 533,9 кв.м., враховуючи встановлені судом обставини у справі № 160/16529/21, є неспроможними.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що станом на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (10.11.2021) вже була здійснена державна реєстрація земельної ділянки 1210100000:09:089:0073, яка використовувалась позивачем у 2020 році по фактичному розміщенню належних йому споруд (19.10.2020), доказом чого є витяги з Державного земельного кадастру (т. 1 а.с.145-149). За період з 01.01.2020 по 18.10.2020 земельний податок нараховано позивачу на земельну ділянку площею 0,2162 га, а за період з 19.10.2020 по 31.12.2020 земельну ділянку площею 0.22 га (т. 1 а.с.53).

Приписи пункту 286.1 статті 286 ПК України визначають, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В абзаці 1 пункту 286.5 статті 286 ПК України закріплено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до пункту 1 Положення про зазначений орган, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15.

Таким чином, належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.

Саме такий правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 19 серпня 2022 р. у справі №826/10853/16.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом при розрахунку земельного податку за 2020 рік застосована інформація, викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.07.2017 №8-4-0,38-895/107-17 (т. 2 а.с.13, 32). До 19.10.2020 позивачу нараховувався земельний податок за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:089:0009 по фактичному розміщенню нерухомого майна, власником якого він є. При розрахунку грошового зобов`язання контролюючий орган використовував нормативну грошову оцінку саме цієї земельної ділянки (56655047,73 грн. за 2,2533 га).

Проте, даних щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:089:0073, яка зареєстрована 19.10.2020, матеріали справи не містять, і відповідачем така інформація у вигляді витягу чи листа від компетентного органу не витребовувалась.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не обґрунтована правильність розрахунку належної до сплати позивачу суми земельного податку з фізичних осіб з 19.10.2020 по 31.12.2020 з огляду, у тому числі, на ненадання останнім актуальних даних Державного земельного кадастру щодо сформованої та зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:089:0073, які є обов`язковими при нарахуванні земельного податку.

Щодо правильності нарахування земельного податку за період з 01 січня по 18 жовтня 2020 р.

Нормативна грошова оцінка землі у м. Дніпропетровську була затверджена рішенням міської ради № 4/65 від 15.07.2015 та введено в дію з 01.01.2016. Це рішення визнано таким, що втратило чинність згідно із рішенням Дніпровської міської ради №12/57 від 20.05.2020 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра". Нова нормативна грошова оцінка земель введена в дію з 01.01.2021. Таким чином, до 2021 року діяла нормативна грошова оцінка землі, що була затверджена у 2015 році. Позивачем не надано суду доказів того, що використана відповідачем нормативна грошова оцінка при розрахунку земельного податку за період з 01 січня по 18 жовтня 2020 р. не відповідала даним Держгеокадастру (т.2 а.с.15).

Крім того, у постанові від 27 січня 2020 р. у справі № 804/886/18 Верховний Суд зазначив, що чинним законодавством, зокрема пунктом 286.1 статті 286 ПК України, не встановлено певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу. Разом з тим, надання такої інформації у формі листа, у разі якщо остання відповідає відомостям ДЗК, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо правильності застосування функціонального коефіцієнту.

Пунктом 5 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України N 489 від 25.11.2016 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року N 548. Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку N 489 у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ, відомості про який містяться у ДЗК. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку НГО має застосовуватись Кф 2,0. Внесення даних до ДЗК щодо земельних ділянок здійснюється за заявою власника або користувача.

Отже, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

З 17 липня 2018 р. набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 р. № 162, яким внесено зміни до додатку до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів - цифру "2" замінено на цифру "3".

Оскільки за даними ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області застосуванню підлягав Кф=2 (т. 2 а.с.15), з 01 січня по 18 жовтня 2020 р. такий коефіцієнт дорівнює "3", як це передбачено наказом № 162.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за період з 19 жовтня по 31 грудня 2020 р. на суму 38584,42 грн. не може вважатись правомірним і підлягає скасуванню. В іншій частині підстави для визнання його протиправним колегією суддів не встановлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу до суду першої інстанції позову майнового характеру 2337,44 грн. (т. 1 а.с. 23) та судового збору за подачу апеляційної скарги 3506,16 грн. (т. 2 а.с.90), всього на суму 5843,60 грн. Зважаючи на часткове задоволення позову (заявлено 233743,86 грн., задоволено на суму 38584,42 грн., що складає 16,50 %), на користь позивача за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору на загальну суму 964,19 грн. (16,50 % від загальної суми сплаченого судового збору 3506,16 грн.).

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем також був сплачений судовий збір за подачу позову немайнового характеру на суму 992,40 грн. до суду першої інстанції та 1488,60 грн. за подачу апеляційної скарги. Розподіл цих судових витрат не здійснюється, оскільки предметом позову є вимога майнового характеру визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Зайво сплачений судовий збір підлягає поверненню, як помилково сплачений, за заявами особи, поданими до суду першої та апеляційної інстанції, відповідно.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 р. в адміністративній справі №160/6597/22 - скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1061893-2406-0464 від 10.11.2021 на суму 38584 (тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 42 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, вул. Симферопольська, буд. 170А, м. Дніпро, 49005) судові витрати зі сплати судового збору на суму 964 (дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 19 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 січня 2023 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий