Рішення

від 23.01.2023 по справі 691/546/22

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/546/22

Провадження № 2/691/62/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участі секретаря судових засідань Штепи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг,

ВСТАНОВИВ :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що під час підключення до мережі Інтернет йому було запропоновано підключитися до мережі вартістю 1200 гривень за рік. Поміж ним та відповідачем була укладена усна угода про надання послуг Інтернету, у розмірі 100 гривень на місяць, але він мав одразу сплатити 1200 гривень, це була така умова відповідача. Вони передали їх рекламний проспект, де було зазначена сума у 100 гривень на місяць за якісний Інтернет від 80 до 100 клб. Відповідач повідомив йому про номер договору 574079 за яким можна його ідентифікувати, як споживача їх послуг. Пройшов рік і його повідомили про те, що вартість послуг буде складати вже 200 гривень за місяць. Він не погодився і сплатив тільки 100 гривень. Відповідач надав послуги у термін 15 днів і відключив. На його претензії уваги вони не звертали. В тім, що він не згоден на підвищення ціни за їх послуги та вони ігнорували норму п. 3 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Через деякий час вони повідомили про підвищення ціни ще на 20 гривень. На його запитання, чому підвищена ціна, відповіді не надають. Це було приблизно з півроку тому. Відповідач зловживав монопольним становищем у селі. Телефоном він провів з ними перемовини в частині того, що він є інвалідом війни 2 групи і у порядку вимог п. 5 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на 100-процентну знижку плати за користування комунальними послугами, газом, електроенергією та іншими послугами. Також посилався на п. 5, ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» де зазначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. У випадку, якщо відповідач вважає, що ті послуги які він надає фізичним особам не є комунальними послугами, то він має із посиланням на конкретну норму закону ідентифікувати назву послуги та норму закону які він надає

14.06.22 року він написав електронного листа відповідачу, де вказав про свої права і те, що він є інвалідом війни 2 групи і має право на 100% знижку за їх послуги. Відповідач відповіді не надав, а саме 1 керівник компанії у порядку ст. 14, 16 проігнорувавши норму ЗУ «Про звернення громадян».

Тому, на підставі вище викладеного, просив суд визнати порушення його прав в частині ненадання відповіді на його електронний лист першим керівником компанії як це передбачає ст.ст. 14, 16 ЗУ «Про звернення громадян». Відшкодувати моральну шкоду за ігнорування норми ЗУ «Про звернення громадян» у розмірі 20000 гривень. Відшкодувати моральну шкоду за ігнорування норми п.3 ст.12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», де передбачено мати у договорі пункт розміру вартості послуг про розмір ціни за послуги. За перший випадок про підвищення ціни від 100 до 200 гривень - у розмірі 20000 гривень, за другий випадок ще на 20 гривень - у розмірі 20000 гривень, а всього 40000 гривень. Визнати порушення його прав інваліда війни 2 групи, які передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» п. 5 ст.13 передбачено: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами, газом, електроенергією та іншими послугами. Відшкодувати моральну шкоду за ігнорування норми ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 100% знижку за послуги відповідача у розмірі 20000 гривень. Зобов`язати відповідача надавати послуги Інтернет зв`язку із 100% знижкою. Повернути всі суми сплачені ним за їх послуги.

В судове засідання позивач не з`явився, проте в самій позовній заяві просив розглянути її без його присутності. На адресу суду також надходила через систему «Електронний суд» заява про усунення недоліків від 14.01.2023 року (вхідний номер № 145/23-Вх від 16.01.2023 року), в якій позивач повідомив, що відповідач знов підвищив розмір плати за надані ним послуги, зловживаючи службовим становищем, порушуючи норми ЦК України. При цьому до заяви надав фотокопію повідомлення про підвищення розміру плати до 250 гривень та просив призначити розгляд справи на конкретну дату та розглянути у порядку письмового провадження без його присутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, проте до суду надійшла заява від представника про розгляд справи без їх участі, з посиланням на те, що відповідач виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву, від позивача відповіді на відзив не надходило, також в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі позивача ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог, відмовити.

У наданому суду відзиві відповідач посилається на те, що позивачем було допущено грубі помилки під час складення позовної заяви, а саме порушено вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем було вказано ЄДРПОУ 42709815, який належить ТОВ «Аватор Регіон», а оскільки ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовною заявою, як до фізичної особи, то відповідно, необхідно було вказати його РНОКПП. Також Позивачем було вказано контактний номер телефону НОМЕР_2 , який не належить ОСОБА_2 та не має ніякого відношення до нього. Отже, позивачем не було дотримано норми ЦПК України під час складення та подачі позовної заяви.

Щодо оскарження договору до мережі Інтернет. Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що між ним та відповідачем була укладена «усна угода про надання послуг інтернету». Але між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було укладено ані усних, ані письмових угод та договорів. Виходячи з аналізу матеріалів даного позову та його додатків відсутні будь-які копії (оригінали) документів, які укладались між позивачем та відповідачем. Також позивачем не вказано жодних реквізитів договору, який він оскаржує. Зі змісту позовної заяви навпаки йдеться мова про «усну угоду про надання послуг інтернету», яка також не підтверджується. Виходячи з вищевикладеного у позивача відсутні докази укладення будь-яких усних/письмових договорів/угод з ОСОБА_2 , а отже і предмет спору відсутній.

Щодо ціни позову та компенсації моральної шкоди. У позовній заяві та додатках до неї немає жодних доказів та обґрунтування нанесення моральної шкоди ОСОБА_2 позивачу. Позивач у прохальній частині позовної заяви лише описує суми, які бажає отримати від відповідача шляхом звернення до суду. ОСОБА_2 не завдавав ОСОБА_1 ніяких моральних чи фізичних страждань, які передбачені чинним законодавством. Аналізуючи все вище викладене можна дійти до висновку, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами для задоволення своїх матеріальних потреб.

Згідно п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Так як у позивача відсутні будь-які докази предмету спору, нанесення моральної шкоди відповідачем, можна дійти до висновку, що це порушує п. 3. ч. 2 ст.44 ЦПК України.

Також на зловживання своїми процесуальними правами вказує і 47 справ позивачем/скаржником у яких виступає ОСОБА_1 , а предметами спору являються скарги на дії, згідно даних офіційного порталу Судова влада України. Враховуючи викладене, просили повністю відмовити у задоволені позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає наступне.

Згідно позовної заяви, позивач посилається на те, що поміж ним та відповідачем ОСОБА_2 була укладена усна угода про надання послуг Інтернету з місячною оплатою у розмірі 100 гривень, при умові одразу сплатити 1200 гривень. Як доказ до позовної заяви, позивачем було приєднано рекламний проспект Інтернет провайдера Аватор з пропозицією сучасного швидкісного безлімітного оптичного Інтернету 100 МБіт/с - 100 грн/міс., вказано перелік переваг та адреса регіонального представництва. Вказаний факт заперечує у відзиві представник відповідача - адвокат Максименко Ю.П. та вказує, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було укладено ані усних, ані письмових угод та договорів.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем, в підтвердження своїх вимог був наданий лише рекламний проспект Інтернет провайдера Аватор, проте виходячи з матеріалів поданого позову та його додатків відсутні будь-які копії (оригінали) документів, договорів чи угод які укладались між позивачем та відповідачем. Також позивачем не вказано жодних реквізитів договору, який він оскаржує.

Зі змісту позовної заяви позивач посилається на існування «усної угоди про надання послуг Інтернету», проте, вказаний факт заперечується та не підтверджується представником відповідача. Доказів, які б спростували заперечення відповідача, позивач не надав. Виходячи з вищевикладеного позивач не довів, що поміж ним та відповідачем існували будь-які цивільно-правові відносини.

Щодо компенсації моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Як встановлено, у позовній заяві та додатках до неї немає жодних доказів та відсутнє обґрунтування завдання відповідачем позивачу моральної шкоди. Позивач лише у прохальній частині позовної заяви вказує суми, які відповідач має йому сплатити у відшкодування моральної шкоди, проте не вказує та не надає жодних доказів її завдання.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження своїх вимог до відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 , а тому позов є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 - 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26.01.2023 року.

Суддя В. О. Черненко