Постанова

від 21.03.2023 по справі 691/546/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/345/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №691/546/22 Категорія: 304070000 Черненко В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Сіренка Ю.В.

секретар Зінченко Ю.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

представник відповідача: адвокат Максименко Юлія Петрівна;

особа, яка подає апеляційну скаргу: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному порядку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 23 січня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг,

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що під час підключення до мережі Інтернет йому було запропоновано підключитися до мережі вартістю 1200 гривень за рік. Поміж ним та відповідачем була укладена усна угода про надання послуг Інтернету, у розмірі 100 гривень на місяць, але він мав одразу сплатити 1200 гривень, це була така умова відповідача. Вони передали їх рекламний проспект, де було зазначена сума у 100 гривень на місяць за якісний Інтернет від 80 до 100 клб. Відповідач повідомив йому про номер договору 574079 за яким можна його ідентифікувати, як споживача їх послуг. Пройшов рік і його повідомили про те, що вартість послуг буде складати вже 200 гривень за місяць. Він не погодився і сплатив тільки 100 гривень. Відповідач надав послуги у термін 15 днів і відключив. На його претензії уваги не звернуто. В тім, що він не згоден на підвищення ціни за їх послуги та вони ігнорували норму п. 3 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Через деякий час вони повідомили про підвищення ціни ще на 20 гривень. На його запитання, чому підвищена ціна, відповіді не надають. Це було приблизно з півроку тому. Відповідач зловживав монопольним становищем у селі. Телефоном він провів з ними перемовини в частині того, що він є інвалідом війни 2 групи і у порядку вимог п. 5 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на 100-процентну знижку плати за користування комунальними послугами, газом, електроенергією та іншими послугами.

14 червня 2022 року він написав електронного листа відповідачу, де вказав про свої права і те, що він є інвалідом війни 2 групи і має право на 100% знижку за їх послуги. Відповідач відповіді не надав, а саме керівник компанії у порядку статей 14, 16, проігнорувавши норму ЗУ «Про звернення громадян».

На підставі вище викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати порушення його прав в частині ненадання відповіді на його електронний лист першим керівником компанії як це передбачають статті 14, 16 ЗУ «Про звернення громадян». Відшкодувати моральну шкоду за ігнорування норми ЗУ «Про звернення громадян» у розмірі 20000 гривень. Відшкодувати моральну шкоду за ігнорування норми п.3 ст.12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», де передбачено мати у договорі пункт розміру вартості послуг про розмір ціни за послуги. За перший випадок про підвищення ціни від 100 до 200 гривень - у розмірі 20000 гривень, за другий випадок ще на 20 гривень - у розмірі 20000 гривень, а всього 40000 гривень. Визнати порушення його прав інваліда війни 2 групи, які передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» п. 5 ст.13 передбачено: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами, газом, електроенергією та іншими послугами. Відшкодувати моральну шкоду за ігнорування норми ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 100% знижку за послуги відповідача у розмірі 20000 гривень. Зобов`язати відповідача надавати послуги Інтернет зв`язку із 100% знижкою. Повернути всі суми сплачені ним за їх послуги.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 23 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем в підтвердження своїх вимог був наданий лише рекламний проспект Інтернет провайдера Аватор, проте виходячи з матеріалів поданого позову та його додатків відсутні будь-які копії (оригінали) документів, договорів чи угод які укладались між позивачем та відповідачем. Також позивачем не вказано жодних реквізитів договору, який він оскаржує.

В позовній заяві позивач посилається на існування «усної угоди про надання послуг Інтернету», проте, вказаний факт заперечується та не підтверджується представником відповідача. Доказів, які б спростували заперечення відповідача, позивач не надав. Виходячи з вищевикладеного позивач не довів, що між ним та відповідачем існували будь-які цивільно-правові відносини.

Крім того, у позовній заяві та додатках до неї немає жодних доказів та відсутнє обґрунтування завдання відповідачем позивачу моральної шкоди. Позивач лише у прохальній частині позовної заяви вказує суми, які відповідач має йому сплатити у відшкодування моральної шкоди, проте не вказує та не надає жодних доказів її завдання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що судом не взято до уваги твердження позивача, що між сторонами укладено договір №574079.

Вказує, що до даних правовідносин слід застосувати статтю 10 Закону України «Про рекламу», в якій визначено, що недобросовісна реклама забороняється та статтю 632 ЦК України, яка регулює, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Максименко Ю.П. вказує, що з аналізу норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» видно, що послуги з надання доступу до мережі Інтернет не відносяться до житлово-комунальних послуг, тому твердження позивача про його право на знижку у розмірі 100% не підлягає до задоволення.

Зазначає, що між ОСОБА_2 , як фізичною особою, та ОСОБА_1 не було укладено ні усних, ні письмових угод та договорів, а тому відсутній предмет спору.

Звернуто увагу, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, подаючи завідомо безпідставний позов.

Заслухавши представника відповідача, яка з`явилась в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

На підтвердження наявності договірних правовідносин з відповідачем ОСОБА_2 , позивач надав до суду копію роздруківки з реклами інтернет-провайдера « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В обґрунтування позову вказував, що між сторонами укладено усний договір про надання послуг Інтернету з фіксованою сумою на місяць у розмірі 100 грн.

У зв`язку з неправомірним, на думку позивача, підвищенням вартості послуг, а також у зв`язку з не звільненням його у повному обсязі від їх оплати, оскільки він є інвалідом війни 2 групи, він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, у тому числі і відшкодуванні завданої моральної шкоди.

Відповідно до частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з положеннямистатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК Українивизначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні докази існування договірних правовідносин між фізичною особою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Тому позовні вимоги позивача є недоведеними належними та допустимими доказами у справі, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що із доступної інформації, яка міститься в мережі Інтернет вбачається, що надавачем послуг інтернет - зв`язку у Черкаській області, зокрема є ТОВ «Аватор Ком ІСП», тобто юридична особа, яка і пропонує умови публічного договору.

Згідно з положеннями частини першоїстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За таких обставин, при вирішенні спору щодо відшкодування моральної шкоди суд обов`язково повинен з`ясувати наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У зв`язку з безпідставністю заявлених позовних вимог до відповідача, колегія судів не знаходить підстав і для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Приходячи до переконання про відхилення апеляційної скарги, колегія суддів також бере до уваги положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (пункт 32 рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Пункт 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для скасування або зміни даного рішення.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Городищенського районногосуду Черкаськоїобласті від23січня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складений 22 березня 2023 року.

Судді