Рішення

від 26.01.2023 по справі 914/2896/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 Справа № 914/2896/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА розглянув у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, а також виклику та повідомлення сторін справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут",до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассворк Технолоджі",про:стягнення 178'450,90 гривень.I. ПРОЦЕДУРИ.

1. Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 178'450,90 гривень.

2. Ухвалою від 21.11.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судових засідань.

3. Зважаючи на закінчення строку розгляду справи, подання сторонами усіх заяв по суті справи, суд ухвалив рішення.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція позивача.

4. Відповідач на підставі заяви-приєднання від 19.12.2018 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу з урахуванням умов, передбачених Комерційною пропозицією № 6. Термін дії договору є фіксований - до 31.12.2019.

5. З 01.05.2019 Відповідач змінив комерційну пропозицію на № 5. Згодом сторони погодили продовження строку дії договору до 31.12.2022, а також зміни до тексту Комерційної пропозиції № 5, в тому числі і зміни її назви Комерційну пропозицію № 11.

6. Відповідач з 01.07.2022 змінив електропостачальника, що спричинило дострокове розірвання (припинення) такого договору з 01.07.2022, тобто до строку спливу дії договору про постачання електричної енергії.

7. Такі дії порушують абз. 3 пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), а також тексту комерційної пропозиції. Їх наслідком є нарахування Позивачем штрафних санкцій за дострокове розірвання договору у зв`язку зі зміною електропостачальника, що передбачено як Директивою ЄС 2009/72/ЄС, на виконання якої ухвалено Закон України "Про ринок електричної енергії", так і самим цим законом.

8. Позивач нарахував відповідачеві штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді (червень 2022 року), що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору (липень 2022).

9. Предметом позову є стягнення 178'450,90 грн штрафу.

10. Підставою позову є обставина дострокового розірвання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2018 за ініціативою споживача.

11. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 2' 676,76 грн витрат на оплату судового збору.

Заперечення відповідача.

12. У спірних правовідносинах відбулося припинення Договору від 19.12.2018, а не його розірвання. Адже пропозиція розірвання договору регламентована положеннями статті 188 Господарського кодексу України. Натомість Відповідач не надсилав Позивачу пропозицію розірвати договір у відповідності до статті 188 Господарського кодексу України.

13. Відповідальність можлива у всіх випадках розірвання договору з ініціативи Відповідача, окрім випадку зміни Відповідачем електропостачальника за процедурою, встановленою законодавством. Позивач не довів протиправність дій Відповідача (які вимоги договору чи законодавства порушив Відповідач). Відповідач не порушив приписів ПРРЕЕ, оскільки Відповідач дотримався положень договору, відтак нарахування штрафу є незаконним.

14. Умовами Договору від 19.12.2018 (з урахуванням положень комерційної пропозиції) передбачено нарахування штрафних санкцій, а не штрафу. Поняття штрафних санкцій є ширшим за поняття штрафу.

15. Відповідно до приписів статті 231 Господарського кодексу України штраф встановлюється договором у відсотковому відношенні, або у певній, визначеній грошовій сумі. Натомість штрафна санкція, визначена у Договорі від 19.12.2018, встановлена у розмірі повної вартості договірних обсягів споживання електричної енергії за один розрахунковий період (який саме не визначено). Отже, така штрафна санкція є незаконною.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

16. Враховуючи аргументи сторін, для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини:

16.1. Виникнення між сторонами договірних правовідносин з постачання електричної енергії споживачу.

16.2. Наявність підстав для нарахування та стягнення штрафу.

Виникнення між сторонами договірних правовідносин з постачання електричної енергії споживачу.

17. Частинами 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

18. Відповідно до статей 633-634 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

19. Відповідач 19.12.2018 підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а. с. 21). Згідно з положеннями цієї заяви-приєднання відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції № 6 (а. с. 24-26). Початок постачання: 01.01.2019. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають усіх прав та обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

20. Отже, з огляду на приписи статті 11 Цивільного кодексу України правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2018 (надалі - Договір від 19.12.2018), який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог ПРРЕЕ і приписів Закону України "Про ринок електричної енергії".

21. Договір від 19.12.2018 укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання… (пункт 13.1). Так, згідно з Комерційною пропозицією № 6 від 10.12.2018 договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2019.

22. Відповідач 18.03.2019 подав Позивачу заяву про зміну комерційної пропозиції з № 6 на № 5 (а. с. 27).

23. Згодом Відповідач 27.03.2019 підписав (а. с. 28) заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції № 5 (а. с. 29-31).

24. Позивач 10.06.2019 надіслав відповідачеві на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 лист, у якому повідомив про внесення 01.07.2019 змін до комерційної пропозиції та долучив проект таких змін. У повідомленні позивач посилався на пункт 13.2 Договору в контексті права споживача розірвати договір.

25. У зміненій редакції Комерційної пропозиції № 5, серед іншого, позивач змінив строк дії Договору, зазначивши, що такий діє до 31.12.2022 (а. с. 33-39).

26. Після 01.07.2019 Відповідач продовжував споживати електроенергію, поставлену позивачем, про що свідчать рахунки за електричну енергію, поставлену у липні 2019 року - червні 2022 року (а. с. 50-85) та оплачувати її вартість, про що свідчить виписка за період 16.08.2019-08.07.2022 (а. с. 48-49).

27. Між сторонами не існує суперечок стосовно обставини продовження строку дії Договору від 19.12.2018. Отже, такий мав діяти до 31.12.2022.

28. Сторони 18.08.2020 уклали додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору від 19.12.2018 (а. с. 40-43), де, серед іншого, змінили назву Додатку № 2 від 27.03.2019 з "Комерційна пропозиція № 5 тарифний план "Базовий з тарифом ОСР" на "Комерційна пропозиція № 11 Індивідуальна ТзОВ "Глассворк Технолоджі" (надалі - Комерційна пропозиція № 11).

Наявність підстав для нарахування та стягнення штрафу.

29. За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються винятково з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

30. Згідно зі статтями 58, 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

31. Пунктом 6.1.1 ПРРЕЕ передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Аналогічне положення міститься і в пункті 3.2 Договору від 19.12.2018: споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

32. Згідно з пунктом 10 Договору від 19.12.2018 споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Водночас вказаним пунктом передбачено, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно із порядком, встановленим ПРРЕЕ.

33. Згідно з пунктом 6.1. Договору від 19.12.2018 споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (підпункт 10), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (підпункт 13). Пунктом 13.5 Договору передбачено, що зміна електропостачальника є підставою для припинення дії договору.

34. Таким чином, наслідком зміни електропостачальника, яка відбувається з ініціативи споживача, є розірвання договору з теперішнім електропостачальником. В такому разі не потрібно дотримуватися процедур, визначених статтею 188 Господарського кодексу України. А тому зазначене спростовує аргумент Відповідача, наведений в пункті 12 цього рішення.

35. Відповідач повідомив Позивача про зміну з 01.07.2022 електропостачальника листом від 08.06.2022 № 0806-2022 (а. с. 86).

36. ПАТ "Львівобленерго" надіслало Позивачеві лист від 24.06.2022 (а. с. 87), у якому повідомило про зміну Відповідачем електропостачальника з 01.07.2022.

37. Між сторонами відсутній спір щодо факту припинення з 01.07.2022 дії Договору від 19.12.2018.

38. З метою з`ясування питання про підставність нарахування та стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору суд проаналізує чи передбачена законами або іншими регуляторами цивільних відносин така можливість, а якщо передбачена - то які умови її реалізації.

39. Частиною 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме

39.1. Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС (надалі - Директива 2009/72/ЄС).

39.2. Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003.

39.3. Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури (частина 2 статті 2 Закону № 2019-VIII).

40. Частина 11 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» зобов`язує суб`єктів владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону брати до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті. З огляду на це суд вважає за необхідне проаналізувати норми Директиви 2009/72/ЄС в ракурсі справи, що розглядається.

41. Приписами пунктів а) частини 1 Додатку 1 "Заходи щодо захисту прав споживачів" Директиви 2009/72/ЄС встановлюють, що … [вжиті] заходи мають на меті гарантувати, щоб споживачі мали право на укладення договору зі своїм постачальником електроенергетичних послуг, в якому, серед іншого, вказуються строк дії договору, умови для поновлення та припинення надання послуг та дії договору, а також зазначення того, чи дозволяється розірвання договору без відшкодування.

42. За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

43. З урахуванням наведеного суд робить висновок про те, що і Закон України «Про ринок електричної енергії», і Директива 2009/72/ЄС надають сторонам договору можливість передбачити наявність чи відсутність санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

44. Сторони скористалися таким правом та передбачили в пункті 13.3. Договору від 19.12.2018, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

45. Відповідно до пункту 5 Комерційної пропозиції № 11 (а. с. 35), який іменовано «Розмір штрафу за дострокове розірвання /припинення договору», у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору. Зміст цього пункту Комерційної пропозиції № 11 фактично дублює абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ.

46. Оскільки сторони домовилися про можливість нарахування штрафу за дострокове припинення договору, спростовуються доводи Відповідача, відображені в пункті 13 цього рішення. Рівно ж, зважаючи на назву пункту 5 Комерційної пропозиції № 11, суд не погоджується із запереченнями Відповідача, зазначеними в пункті 14 цього рішення. Зважаючи на принцип свободи договору, а також приписи частини 1 статті 231 Господарського кодексу України (законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається), сторони управі самостійно установити власний спосіб визначення розміру штрафної санкції. Зазначене спростовує довди Відповідача, наведені в пункті 15 цього рішення.

47. Позивач надіслав відповідачеві лист від 10.08.2022 (а. с. 88-92), у якому повідомив про нарахування штрафу за дострокове розірвання Договору в розмірі 178'450,90 грн та необхідність його оплатити. Відповідач отримав цей лист 19.08.2022 (а. с. 93-94).

48. Як зазначалось вище, Комерційна пропозиція № 11 деталізувала умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення договору. На відміну від редакції попередньої комерційної пропозиції № 5, чинна на час зміни електропостачальника пропозиція не містить умови стосовно випадків передбачених чи не передбачених договором, а передбачає стягнення штрафу за сам факт дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Відтак, суд відхиляє покликання відповідача на те, що комерційна пропозиція встановлює розмір штрафу лише за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору.

49. При вирішенні цього спору суд враховує висновки Верховного Суду, наведені в ухвалі від 30.06.2021 у справі № 914/2404/20 та постанові від 04.02.2020 у справі № 914/545/19 про те, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Крім того, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у частині 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

50. За змістом частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

51. Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у Господарського кодексу України. Так, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

52. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України).

53. Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

54. Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що за змістом наведених положень Господарського кодексу України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

55. Як зазначалось вище, штраф у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору, застосовується у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.

56. Отже, оскільки:

- статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що у договорі постачання електричної енергії зазначаються, зокрема, умови припинення та розірвання договору, в тому числі в односторонньому порядку, споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору,

- пунктом 13.3 Договору від 19.12.2018 та Комерційною пропозицією № 11 передбачено можливість стягнення штрафної санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення дії договору,

суд робить висновок, що позивач обґрунтовано заявив позовні вимоги про стягнення штрафу.

57. Така правова позиція наведена як у постановах Західного апеляційного господарського суду (№ 914/60/22 від 29.11.2022, № 914/558/21 від 28.11.2022, № 914/3644/21 від 07.11.2022, № 914/32/22 від 31.10.2022), так і Верховного Суду (№ 926/1297/21 від 19.08.2022).

58. Суд погоджується з визначеною Позивачем сумою штрафу у розмірі 178'450,90 грн, що узгоджується з рахунком за червень 2022 року (а. с. 85) та розрахунком позовних вимог (а. с. 8).

IV. СУДОВІ ВИТРАТИ.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

59. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2'676,76 грн покладається на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассворк Технолоджі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" 178'450,90 штрафу та 2'676,76 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Рим Т.Я.