Постанова

від 26.05.2023 по справі 914/2896/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2023 р. м. Львів Справа №914/2896/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий суддя І.Б. Малех

СуддіВ.М. Гриців

О.В.Зварич

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі» від 13.02.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/446/23 від 13.02.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року (суддя Рим Т.Я., м. Львів)

у справі № 914/2896/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі», м. Київ

про стягнення 178450,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2022 року на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі» про стягнення 178450,90 грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач змінив електропостачальника з 01.07.2022 та достроково розірвав договір про постачання електричної енергії (зі змінами) до 31.12.2022, відповідно, дії відповідача порушують абз. 3 пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), а також тексту комерційної пропозиції, що є наслідком нарахування позивачем штрафних санкцій у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді (червень 2022 року), що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору (липень 2022) на загальну суму 178450,90 грн.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі» подало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у спірних правовідносинах відбулося припинення договору від 19.12.2018, а не його розірвання. Адже пропозиція розірвання договору регламентована положеннями статті 188 Господарського кодексу України. Натомість Відповідач не надсилав Позивачу пропозицію розірвати договір у відповідності до статті 188 Господарського кодексу України. Разом з тим, відповідальність можлива у всіх випадках розірвання договору з ініціативи Відповідача, окрім випадку зміни Відповідачем електропостачальника за процедурою, встановленою законодавством. Позивач не довів протиправність дій Відповідача (які вимоги договору чи законодавства порушив Відповідач). Відповідач не порушив приписів ПРРЕЕ, оскільки Відповідач дотримався положень договору, відтак нарахування штрафу є незаконним.

Крім того, умовами договору від 19.12.2018 (з урахуванням положень комерційної пропозиції) передбачено нарахування штрафних санкцій, а не штрафу, відтак, поняття штрафних санкцій є ширшим за поняття штрафу. Відповідно до приписів статті 231 Господарського кодексу України штраф встановлюється договором у відсотковому відношенні, або у певній, визначеній грошовій сумі. Натомість штрафна санкція, визначена у Договорі від 19.12.2018, встановлена у розмірі повної вартості договірних обсягів споживання електричної енергії за один розрахунковий період (який саме не визначено). Отже, така штрафна санкція є незаконною.

У запереченнях на відзив відповідача, позивач зазначив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії, відповідно до даних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 та є однаковими для усіх споживачів. В даному випадку законом передбачено настання правових наслідків у разі дострокового розірвання договору про постачання електричної енергії у разі неповідомлення споживачем постачальника за 21 день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, а тому до споживача застосовується відповідальність визначена даним Законом. Крім того. Комерційна пропозиція до договору містить положення про відповідальність саме за факт розірвання договору, а не за порушення процедури зміни електропостачальника, що має результатом припинення дії договору, в даному випадку, за ініціативи споживача, в порядку визначеному умовами договору та ст. 59 Закону України «Про ринок електроенергії» відбувся саме факт припинення договору, однак договір не розривався.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року у справі № 914/2896/22 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 178450,90 грн та судовий збір в сумі 2676,76 грн.

Суд встановив, що статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що у договорі постачання електричної енергії зазначаються, зокрема, умови припинення та розірвання договору, в тому числі в односторонньому порядку, споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Разом з тим, пунктом 13.3 Договору від 19.12.2018 та Комерційною пропозицією № 11 передбачено можливість стягнення штрафної санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення дії договору, а тому позивач обґрунтовано заявив позовні вимоги про стягнення штрафу.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі», не погодившись з винесеним рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

1)апелянт вважає, що ним при зміні постачальника у повній мірі було дотримано встановлений умовами договору та Правилами порядок зміни постачальника електричної енергії, відтак, на думку апелянта, негативні наслідки у вигляді сплати штрафу не можуть виникати.

2)стверджує, що в даному випадку, за ініціативою відповідача, в порядку визначеному умовами договору та ст. 59 Закону України « Про ринок електроенергії» відбувся саме факт припинення договору, однак, договір не розривався, оскільки відповідач не надсилав позивачу жодної пропозиції про розірвання договору, а останній не розглядав її у розумінні ст. 188 ГК України.

3)покликається на постанову Верховного Суду у справі № 916/2836/18 від 27.04.2020, якою викладено правову позицію, а саме: що відповідальність відповідача за договором можлива в усіх випадках розірвання договору з ініціативи відповідача, окрім випадку зміни відповідачем електропостачальника за процедурою встановленою законодавством України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій позивач заперечує доводи апеляційної скарги з наступних підстав:

1)ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» та комерційною пропозицією про внесення змін до договору про постачання електричної енергії чітко визначено, що споживач за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору повинен повідомити діючого постачальника про зміну на нового постачальника, що в даному випадку не відбулось.

2)звертає увагу на те, що застосування штрафних санкцій поширюється на всі випадку дострокового розірвання, включаючи і дострокове розірвання договору при зміні споживачем електропостачальника, про що зазначено у комерційній пропозиції до договору, самого договору та ПРРЕЕ.

3)щодо покликань відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 916/2836/18 від 27.04.2020, позивач зазначив, що у справі № 914/2896/22 є стягнення штрафу за дострокове розірвання/припинення договору про постачання електричної енергії споживачу, а не стягнення збитків внаслідок неналежного виконання договору підряду який предметом спору був у справі № 916/2836/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 року (головуючий суддя Малех І.Б.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі» від 13.02.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/446/23 від 13.02.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року у справі № 914/2896/22 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 03.03.2023 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі» від 13.02.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/446/23 від 13.02.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року у справі № 914/2896/22. Ухвалено апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі № 914/2896/22 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження ухвалою суду від 03.03.2023, яка надіслана на електронну адресу сторін, відомості яких містяться в матеріалах справи.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

19.05.2023 на адресу суду від позивача поступили додаткові пояснення щодо правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду у справі № 926/1297/21 та у справі № 914/558/21, відтак, позивач у додаткових поясненнях зазначає, що є всі правові підстави для застосування у даній справі позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.08.2022 року у справі 926/1297/21, а саме п. 58 та 59 даної постанови.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї, взявши до уваги додаткові пояснення, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку апеляційну скаргу задоволити, рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/2896/22 від 26.01.2023 скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі заяви - приєднання від 19.12.2018 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції №6 тарифний план «Базовий без тарифу ОСР».

Отже, сторонами було укладено публічний договір приєднання про постачання електричної енергії відповідачу на умовах Комерційної пропозиції №6 тарифний план «Базовий без тарифу ОСР» (надалі договір), відповідно до умов якого:

- цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (пункт 1.1);

- постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1);

- споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (пункт 3.2);

- споживач має право: вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (підпункти 10, 13 пункту 6);

- споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії; пункт 10.1);

- зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами (пункт 10.2);

- договір укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (пункт 13.1);

- за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (пункт 13.3);

- дія договору припиняється у разі зміни електропостачальника (пункт 13.5).

У Комерційній пропозиції № 6 від 10.12.2018 тарифний план «Базовий без тарифу ОСР» (додаток № 2 до договору) встановлено строк дії договору до 30.06.2019, а також розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи споживача у випадках, не передбачених умовами договору: у разі дострокового розірвання договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період.

01.07.2019 між сторонами у справі було внесено зміни до Комерційної пропозиції № 5 тарифний план «Базовий з тарифом ОСР», а саме:

- розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи споживача, постачальник штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну ( строку) дії чинного договору (абзац другий пункту 6.1.3 Правил).

08.06.2022 відповідач листом № 0806-2022 інформував позивача про те, що з 01.07.2022 відповідач змінює ТОВ «Львівенергозбут» на іншого електропостачальника, у зв`язку з укладенням договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником (а.с. 86).

У відповідь на лист відповідача, позивачем на адресу останнього скеровано лист № 904-2022-3781 від 10.08.2022, в якому позивач повідомив споживача про необхідність сплати ним штрафу у сумі 178450,90 грн. за дострокове розірвання договору на підставі пунктів 10.2, 13.3 договору та абзацу 4 пункту 6.1.3 Правил.

Із наданих позивачем рахунків за електричну енергію вбачається, що за червень 2022 року відповідачем спожито 38444 кВт/год., при ціні 3,8682 грн. за 1 кВт, нарахування становить 178450,90 грн.

Судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду слугувало несплата відповідачем штрафних санкцій, які, як стверджує позивач нараховано, відповідно до умов договору та комерційної пропозиції № 5 і з врахуванням абзацу 4 пункту 6.1.3 Правил, які передбачають нарахування відповідачу штрафу за дострокове розірвання/припинення договору.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказав на відсутність можливості стягнення штрафу за правомірну поведінку, яка виявилась у реалізації права на зміну електропостачальника, відповідно до чинного законодавства та умов договору.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства.

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (публічний договір приєднання), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача до умов цього договору на підставі заяви - приєднання від 19.12.2018 (з подальшими змінами), остання з 01.07.2019 внесено зміни до Комерційної пропозиції № 5 тарифний план «Базовий з тарифом ОСР».

Умови цього договору розроблені, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для усіх споживачів.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з п. 1.1.1 Правил цей нормативно-правовий акт регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

За змістом статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Згідно ст.58 зазначеного Закону споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника, шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).

За змістом п. 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави (пункт 6.1.6 ПРРЕЕ).

Такі ж умови передбачені і в укладеному між сторонами договорі, а саме:

Як уже було зазначено вище, споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (пункт 3.2); споживач має право: вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (підпункти 10, 13 пункту 6); споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії; пункт 10.1); зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами (пункт 10.2);

Отже, з вищенаведеного слідує, що як Законом, Правилами, так і умовами договору зі змінами (комерційна пропозиція) передбачено зміну електропостачальника, шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, за умови повідомлення споживачем попереднього електропостачальника.

Однак, слід зазначити, що визначення: «за 21 календарний день до такої зміни» чи «строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення», суперечать змісту договору з урахуванням Комерційної пропозиції № 5, ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилам, оскільки споживач у будь-який момент може змінити електропостачальника за умови повідомлення останнього, відповідно визначення: «до закінчення строку дії договору» суперечить вищенаведеним положенням «В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.».

В даному випадку, відповідач 08.06.2022 листом № 0806-2022 інформував позивача про те, що з 01.07.2022 відповідач змінює ТОВ «Львівенергозбут» на іншого електропостачальника, у зв`язку з укладенням договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником (а.с. 86), про що позивачем на лист останнього було надано відповідь про сплату штрафних санкцій.

На підставі вищенаведеного судова колегія приходить до висновку, що спірний договір між позивачем та відповідачем було розірвано зі сторони відповідача, натомість у п. 13.5 договору сторони визначили, що дія цього договору також припиняється у разі зміни електропостачальника (підпункт 4 п. 13.5 договору).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З аналізу наведених норм права вбачається, що розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть, як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у ГК України. Так, за змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Тобто, відповідач дотримався встановленого умовами договору та Правилами порядку зміни постачальника електричної енергії, отже негативні наслідки у вигляді сплати штрафу не можуть виникати.

Умовами договору, складовою якого є Правила та комерційна пропозиція, передбачено право споживача на вільний вибір електропостачальника. Штрафні санкції можуть бути застосовані лише у випадку порушення обов`язку, який є складовою цивільного правовідношення.

Враховуючи ту обставину, що відповідач діяв у межах, визначених як Правилами, так і Закону України «Про ринок електричної енергії», відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

При цьому суд звертає увагу на те, що висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача, власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни.

Комерційна пропозиція № 5 містить положення про відповідальність саме за факт розірвання договору, а не за порушення процедури зміни електропостачальника, що має результатом припинення дії договору.

Виконуючи вимоги ч.1 ст.316 ГПК України, суд зазначає, що дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком не передбаченим умовами договору та відповідно не є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 13.3 договору.

У даній справі відповідач діяв в межах, визначених ПРРЕЕ, Законом України «Про ринок електричної енергії» та договором про постачання електричної енергії споживачу, тому відсутні будь-які правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком, не передбаченим умовами договору та відповідно не є підставою для нарахування штрафних санкцій, згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності у вигляді штрафу за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2018.

Щодо додаткових пояснень позивача, в яких останній покликається на постанову Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 926/1297/21, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, слід зазначити, що судовою колегією враховано останню (на момент перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі) позицію Верховного Суду викладену у постанові від 16.02.2023 у справі № 914/558/21, в якій зазначено: « у справі № 926/1297/21 Верховний Суд, погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції про стягнення штрафу, виходив з того, що враховуючи принцип свободи договору, закріплений в статті 627 Цивільного кодексу України, та можливість встановлення санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу, передбачене статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", ТОВ "ЧОЕК" та СФГ "Благословіння" в договорі про постачання електричної енергії передбачили санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з ініціативи споживача. При цьому така санкція (штраф) може бути накладена постачальником на споживача незалежно від того, чи передбачено договором постачання електричної енергії споживачу можливість його дострокового розірвання у зв`язку зі зміною електропостачальника, або ж розірвання договору у зв`язку зі зміною електропостачальника є випадком, не передбаченим умовами договору».

Натомість, у справі, що переглядається, судовою колегією встановлено, що дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком не передбаченим умовами договору.

Відтак, постанова Верховного Суду у справі, на яку посилається позивач, хоча й ухвалена за подібного правового регулювання спірних правовідносин з тим, що має місце в даній справі, але висновки зроблені за інших фактичних обставин справи, ніж у справі, що переглядається.

Разом з тим, слід зазначити, що Верховний Суд у своїй постанові від 01.02.2022 у справі № 914/558/21, скасовуючи рішення та постанову судів попередніх інстанції вказав на те, що: «чи є дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із заміною електропостачальника за обставин, встановлених судами "випадком не передбаченим умовами договору" та, відповідно, підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 13.3 договору».

Тому в даній справі необхідно врахувати висновки, щодо застосування норм права у правовідносинах, подібних до спірних правовідносин, які наведені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 914/558/21.

Враховуючи вищеописані норми права, умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2018 та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що споживач (відповідач у справі) не порушив Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що в свою чергу звільняє останнього від обов`язку сплатити штрафу за дострокове припинення договору на користь попереднього електропостачальника (позивача у справі).

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційну скаргу слід задоволити, оскаржуване рішення скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 114, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі» від 13.02.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/446/23 від 13.02.2023) задоволити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 26.01.2023 у справі №914/2896/22 скасувати. Прийняти нове рішення.

3.В задоволенні позову відмовити.

4.Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код 42092130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассворк Технолоджі» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, оф. 30, ідентифікаційний код 37930173) 4015,50 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

7.Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич