Ухвала

від 25.01.2023 по справі 682/267/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 682/267/22

провадження № 61-364ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «СГП «Дніпро» про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року позов задоволено.

Рішення було оскаржене ТОВ «СГП «Дніпро» в апеляційному порядку.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «СГП «Дніпро».

06 січня 2023 року ТОВ «СГП «Дніпро» за допомогою системи «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, визнавши неповажними причини, за яких строк на апеляційне провадження був пропущений відповідачем, оскільки в зв`язку з початком збройної агресії російської федерації на території України відповідач перевів своїх працівників на дистанційний режим роботи, в зв`язку з чим втратив здатність отримувати поштову кореспонденцію. Заявник наголошує, що йому не відомо особу, яка від імені Товариства поставила підпис на зворотному поштовому повідомленні про отримання копії судового рішення.

Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України»).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» та "Креуз проти Польщі". У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Також у рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (пункти 22-23) зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (Melnyk v. Ukraine, N 23436/03).

Тобто, інститут строків в цивільному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільно-правових відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Відповідно до вимог статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної копії рішення суду.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції встановив, що копію рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року, а також ухвалу цього ж суду про виправлення описки в судовому рішенні, було отримано ТОВ «СГП «Дніпро» 27 липня 2022 року. Апеляційну скаргу подано 20 жовтня 2022 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.

У справі «Пономарьов проти України» (рішення від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За правилами частини третьої статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, останній день строку на апеляційне оскарження припав на 13 липня 2022 року. З врахуванням вимог частини другої статті 354 ЦПК України заявник мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження під час подання апеляційної скарги до 26 серпня 2022 року включно.

Суд апеляційної інстанції додатково констатував те, що в контексті вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» електронний примірник оскарженого рішення місцевого суду було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 червня 2022 року, в зв`язку з чим крім засобів поштового зв`язку заявник мав можливість ознайомитися з текстом оскаржуваного судового рішення за допомогою вищенаведеного електронного сервісу.

Судом апеляційної інстанції надано оцінку наведеним ТОВ «СГП «Дніпро» причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема тому, що несвоєчасність подання апеляційної скарги викликана тим, що підприємство не мало змоги отримувати поштову кореспонденцію, оскільки всі працівники були переведені на дистанційну форму роботи, а на зворотному поштовому повідомленні, яке наявне у матеріалах справи, стоїть підпис невідомої підприємству особи. Так за оцінкою суду переведення працівників на дистанційну роботу не свідчило про припинення діяльності підприємства, а отже не могло слугувати вагомою підставою для пропуску строку на апеляційне оскарження. Такий висновок суд апеляційної інстанції зробив, надавши оцінку також особливостям територіального розташування підприємства, судів першої та апеляційної інстанцій, які знаходяться на значній відстані від зон проведення бойових дій.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши доводи ТОВ СГП «Дніпро», суд апеляційної інстанції правильно застосував вимоги процесуального закону щодо підстав поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки строк був пропущений відповідачем з причин, які судом визнані неповажними.

Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують, зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та до переоцінки обставин, які були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, що не є безумовною підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

За правилами частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому за таких підстав у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити.

Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров