Ухвала

від 31.05.2023 по справі 682/267/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 682/267/22

провадження № 61-7526ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фоменка Дениса Андрійовича на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,69 га, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003, розташованої на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, укладений 19 серпня 2013 року між нею і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» (далі - ТОВ «СП «Дніпро»), та зобов`язати відповідача повернути їй вказану земельну ділянку.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,69 га, в тому числі рілля 2,69 га, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003, розташованої на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, укладений 19 серпня 2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «СП «Дніпро», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 5044268. Зобов`язано ТОВ «СП «Дніпро» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,69 га, в тому числі рілля 2,69 га, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003, розташовану на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «СП «Дніпро» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року.

Особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року, посилаючись на те, що він є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СП «Дніпро». Оскаржуване рішення зачіпає його права та інтереси, оскільки він позбавляється того, на що розраховував, а саме - отримання дивідендів з доходів товариства від продажу зернових культур, які засіяні та могли бути засіяні у майбутньому на спірній земельній ділянці. При вирішенні спору суд не дослідив всі обставини справи і не взяв до уваги те, що за 2016-2019 роки орендна плата виплачена позивачу в більшому розмірі, ніж визначено договором. ОСОБА_2 відмовилася від отримання орендної плати за 2020 і 2021 роки, що підтверджується складеними актами. Відповідач вчинив усі можливі дії з метою виконання умов договору оренди. За відсутності вини товариства у несплаті орендної плати та систематичності невиконання умов договору немає підстав для розірвання договору оренди землі.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року та відкрито апеляційне провадження в цій справі.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не є учасником справи, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про його права, зокрема корпоративні, інтереси та/або обов`язки і таке рішення суду першої інстанції не зачіпає безпосередньо його права та обов`язки. Крім того, оскаржуване рішення суду першої інстанції, зокрема його мотивувальна та резолютивна частини, не містять будь-яких відомостей щодо ОСОБА_1 . Сам по собі статус заявника як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СП «Дніпро», якому належить частка в статутному капіталі товариства 98,67 %, не наділяє його процесуальним правом на оскарження рішення суду в цій справі.

19 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Фоменко Д. А. подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга, подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України, мотивована тим, що рішенням місцевого суду були порушені майнові права ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СП «Дніпро». ОСОБА_1 постійно не проживає на території України, тому він позбавлений можливості здійснювати постійне оперативне реагування та контроль за поточною діяльністю товариства. ТОВ «СП «Дніпро» в повному обсязі виконувало взяті на себе за договором оренди обов`язки, однак, зловживаючи довірою і користуючись введенням в Україні воєнного стану, без пред`явлення будь-яких претензій, позивач потайки вчинила необґрунтовані дії, спрямовані на розірвання договору оренди земельної ділянки.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,6947 га, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

19 серпня 2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «СП «Дніпро» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

20 березня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано інше речове право ТОВ «СП «Дніпро» - право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003.

Між сторонами виник спір щодо розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати.

ОСОБА_1 , який не є учасником справи, обґрунтовуючи підстави апеляційного оскарження, зазначив, що правовими наслідками прийняття оскаржуваного рішення є порушення його прав як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СП «Дніпро», оскільки розірвання договору оренди землі впливає на розмір належних йому дивідендів з доходів товариства від продажу зернових культур, які засіяні та могли бути засіяні в майбутньому на земельній ділянці, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СП «Дніпро». Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу 98,67.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Правилами статті 18 ЦПК України передбачено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

В постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 175/1057/17 та від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц Верховним Судом сформульовані правові висновки, відповідно до яких рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Встановивши, що ОСОБА_1 не є учасником справи, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про його права, зокрема корпоративні, інтереси та/або обов`язки і таке рішення суду першої інстанції не зачіпає безпосередньо його права та обов`язки, а також - що оскаржуване рішення суду першої інстанції, зокрема його мотивувальна та резолютивна частини, не містять будь-яких відомостей щодо ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

При цьому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що сам по собі статус заявника як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СП «Дніпро», якому належить частка в статутному капіталі товариства 98,67 %, не наділяє його процесуальним правом на оскарження рішення суду в цій справі.

Згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 у справі № 826/3508/17, акціонер (учасник) господарського товариства, який не був учасником справи, предметом спору в якій є правомірність податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошових (податкових) зобов`язань господарському товариству, не має права на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого у цій справі, якщо тільки в рішенні суд не зробив прямого висновку про його права, інтереси та обов`язки.

Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фоменка Дениса Андрійовича на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко