Ухвала

від 12.04.2023 по справі 682/267/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

12 квітня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 682/267/22

Провадження № 22-ц/4820/715/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю представника Мерхеж Шаді Еліас Фоменка Д. А.,

представника позивачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року (суддя Зеленська В. І.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що вона є власником земельної ділянки кадастровий номер 6823980300:07:012:0003 площею 2,69 га, що знаходиться на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського (у минулому Славутського) району Хмельницької області. 19 серпня 2013 року між нею і ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» (далі - ТОВ «СГП «Дніпро») був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого вона передала, відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,69 га, у тому числі рілля 2,69 га, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003. Договір укладений на строк 10 років. За умовами договору орендна плата виплачується особисто орендодавцю або уповноваженій ним відповідно до чинного законодавства особі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення договору становить 1203,70 грн, один раз на рік до 30 грудня поточного року. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, орендна плата за користування земельною ділянкою за 2020 і 2021 роки не виплачена. Систематичне порушення істотних умов договору є підставою для його розірвання.

Тому позивачка просила розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,69 га кадастровий номер 6823980300:07:012:0003, що знаходиться на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, укладений 19 серпня 2013 року між нею і ТОВ «СГП «Дніпро», та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01 липня 2022 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,69 га, у тому числі рілля 2,69 га, кадастровий номер 6823980300:07:012:0003, що знаходиться на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, укладений 19 серпня 2013 року між ОСОБА_3 і ТОВ «СГП «Дніпро», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 5044268. Зобов`язано ТОВ «СГП «Дніпро» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року.

Мерхеж ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права та інтереси, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції і просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що він є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СГП «Дніпро». Оскаржуване рішення зачіпає його інтереси та права, оскільки він позбавляється того, на що розраховував, а саме, отримання дивідендів з доходів товариства від продажу зернових культур, які засіяні та могли бути засіяні у майбутньому на земельній ділянці кадастровий номер 6823980300:07:012:0003. На думку скаржника, при вирішенні спору суд не дослідив усі обставини справи і не взяв до уваги те, що за 2016-2019 роки орендна плата виплачена позивачці у більшому розмірі, ніж визначено договором. ОСОБА_3 відмовилась від отримання орендної плати за 2020, 2021 роки, що підтверджується складеними актами. Вважає, що відповідач вчинив усі можливі дії з метою виконання умов договору оренди. За відсутності вини товариства у несплаті орендної плати та систематичності невиконання умов договору немає підстав для розірвання договору оренди землі.

У відзиві представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси ОСОБА_2 , який делегував свої повноваження на управління ТОВ «СГП «Дніпро» генеральному директору Кузько О. І. Досліджені судом першої інстанції докази підтверджують несплату позивачці орендної плати за 2020 і 2021 роки.

У засіданні апеляційного суду представник Мерхеж Шаді Еліас ФоменкоД. А. апеляційну скаргу підтримав. Представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав.

Представник ТОВ «СГП «Дніпро» не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення у цивільних справах ставиться в залежність від положень норм ЦПК України.

Так, частиною 1 статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

У разі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження (пункт 3 частини 1 статті 362 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Ейрі проти Ірландії», від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та «Гарсія Манібардо проти Іспанії», заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено про те, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Обґрунтовуючи підставиапеляційного оскарження, ОСОБА_2 зазначає,що правовиминаслідками прийняттяоскаржуваного рішенняє порушенняйого правяк кінцевогобенефіціарного власникаТОВ «СГП«Дніпро»,оскільки розірваннядоговору орендиземлі впливає на розмірналежних йомудивідендів здоходів товариствавід продажузернових культур,які засіяніта моглибути засіяніу майбутньомуна земельнійділянці кадастровийномер 6823980300:07:012:0003.

Установлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,6947 га кадастровий номер 6823980300:07:012:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

19 серпня 2013 року між ОСОБА_3 і ТОВ «СГП «Дніпро» був укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки.

20 березня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано інше речове право ТОВ «СГП «Дніпро» - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6823980300:07:012:0003.

Між сторонами виник спір щодо розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати.

Мерхеж ОСОБА_4 не є учасником справи.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СГП «Дніпро». Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу 98,67.

За змістом наведених вище норм ЦПК України на суд апеляційної інстанції покладено обов`язок з`ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, та наявність/відсутність правового зв`язку між особою, яка не брала участі у справі (скаржником), і сторонами у справі.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19 та Верховний Суд у постановах від 18.09.2019 у справі № 905/943/18, від 17.05.2018 у справі№904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18 дійшли таких висновків:

«якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги;

особа, яка звертається з апеляційною скаргою на підставі статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме;

рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги».

Мерхеж ОСОБА_4 не є учасником справи і колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про його права, у тому числі корпоративні, інтереси та/або обов`язки і таке судове рішення першої інстанції не зачіпає безпосередньо права та обов`язки скаржника. Крім того, оскаржуване рішення суду першої інстанції, зокрема, його мотивувальна та резолютивна частини, не містять будь-яких відомостей щодо ОСОБА_2 .

За договором, укладеним між ОСОБА_3 і ТОВ «СГП «Дніпро», права та обов`язки набуваються самим товариством як стороною договору, тому факт розірвання договору з товариством не змінює сукупності прав та обов`язків безпосередньо кінцевого бенефіціарного власника цього товариства. Сам по собі статус скаржника як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СГП «Дніпро», якому належить частка в статутному капіталі товариства 98,67%, не наділяє його процесуальним правом на оскарження судового рішення у цій справі.

Аналогічний за змістом правовий висновок сформулював Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі № 925/731/18.

Даючи відповідь на питання щодо співвідношення охоронюваних законом інтересів акціонера та акціонерного товариства, Конституційний Суд України у рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) вказав, що легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2021 року у справі №120/3569/19-а дійшов висновку, що це може стосуватися й учасників інших, крім акціонерного, господарських товариств, враховуючи їх спільну правову природу, як юридичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які створюються іншою особою (особами) - засновниками.

Зазначені вище висновки Верховного Суду апеляційний суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.

Крім того, колегія суддів враховує те, що правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 810/4438/16, що збільшення грошових зобов`язань платнику податків - господарському товариству - впливає на обсяг корпоративних прав та обов`язків його засновника, відтак, зазначені обмеження у разі їх протиправності надають засновнику платника податків право на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою для захисту відповідних прав, є неактуальною, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі №925/731/18. Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 826/3508/17, акціонер (учасник) господарського товариства, який не був учасником справи, предметом спору в якій є правомірність податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошових (податкових) зобов`язань господарському товариству, не має права на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого у цій справі, якщо тільки в рішенні суд не зробив прямого висновку про його права, інтереси та обов`язки.

З оглядуна викладенесудовим рішеннямпитання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалось. Апеляційне провадження за його апеляційною скаргою необхідно закрити.

Керуючись статтями 362, 381 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 квітня 2023 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта