Ухвала

від 26.01.2023 по справі 640/29783/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2023 року

м. Київ

справа №640/29783/20

адміністративне провадження № К/990/2753/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №640/29783/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (відсутність можливості сплатити судовий збір через брак фінансування), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; крім того, скаржник вказує, що ним не був пропущений річний строк, протягом якого можливе поновлення строку для подання апеляційної скарги .

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення №1936670/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.05.2020, №1926566/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 23.07.2020, №1926567/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 23.07.2020, №1926568/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 23.07.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 04.05.2020, №7 від 23.07.2020, №8 від 23.07.2020, №9 від 23.07.2020 датою подання їх на реєстрацію.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, контролюючий орган 12.10.2022 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 було залишено без руху на підставі статей 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору та необхідністю подання відповідачем нормативно та документально обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022, із зазначенням поважних причин пропуску строку та підстав для його поновлення.

При цьому, попередньо за результатами розгляду по суті поданого відповідачем разом із касаційною скаргою клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 05.12.2022 відмовив у його задоволенні.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався, у тому числі, положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19.12.2022 Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 08.08.2022.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2022 відмовив в задоволенні заявлених клопотань, а також, визнавши неповажними причини пропуску контролюючим органом строку апеляційного оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості поданої відповідачем 19.12.2022 заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Суд визнав твердження контролюючого органу стосовно того, що пропуск такого строку відбувся у зв`язку із військовим вторгненням на територію України та оголошенням простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів безпідставними, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві не надало суду обґрунтованих пояснень та доказів того, що строк на апеляційне оскарження був пропущений внаслідок збройної агресії. Також контролюючий орган не зазначив у тексті заяви, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану стали перешкодою для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у передбачені законом строки. Скаржник не вказав період простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів, не зазначив період дистанційної роботи працівників юридичного управління, не надав відомостей щодо кількості працівників та інформації щодо навантаження на кожного з них, обґрунтованих пояснень щодо того, як саме вказана обставина унеможливлювала подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у строк, встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

У контексті із наведеними обставинами суд апеляційної інстанції зауважив, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за недотримання визначеного чинним законодавством порядку виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, контролюючий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 22.12.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №640/29783/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер