Ухвала

від 27.01.2023 по справі 168/76/23

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/76/23

Провадження № 2-з/168/1/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 січня 2023 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів дарування. Одночасно із позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачам.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що рішенням Старовижівського районного суду на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 стягнуто 551283 грн. моральної шкоди та судовий збір в розмірі 5512,8 грн., а також 20480 грн. судових витрат. Рішення набрало законної сили, суд видав позивачу виконавчі листи, які в листопаді 2022 року пред`явлені до виконання. Під час виконання рішення суду встановлено факт відчуження ОСОБА_2 переважної більшості належного йому нерухомого майна очевидно з метою унеможливлення його арешту, опису та реалізації для погашення заборгованості перед ОСОБА_1 . Про це свідчить той факт, що майно відчужено безоплатно, за договорами дарування, в одного нотаріуса, в один період 04.11.2022 укладено два договори, 15.11.2022 інший договір. Майно відчужене близьким особам братові відповідача та його колезі.

ОСОБА_1 вважає, що оскільки ОСОБА_2 не виконував ухвали суду про заборону вчинення певних дій в попередній судовій справі, не виконує рішення суду про стягнення заборгованості, а навпаки відчужує своє майно, зважаючи на спосіб відчуження нерухомого майна в листопаді 2022 р., є реальна загроза того, що відчужені ОСОБА_2 об`єкти нерухомого майна можуть бути повторно відчужені іншим особам з метою подальшого більшого ускладнення виконання рішення суду про стягнення боргу. Також вважає, що в разі задоволення позову про визнання недійсними договорів дарування майно повернеться у власність ОСОБА_2 та в разі повторного відчуження процедура повернення майна буде ускладнена, тобто предметом спору є фактично повернення майна щодо якого висловлено прохання забезпечення позову у виді арешту на таке майно, що черговий раз підтверджує необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову. Забезпечення позову в даний час є єдиним способом зупинити дії ОСОБА_2 по ухиленню від виконання рішення суду, оскільки такі дії становлять втручання у право позивача на мирне володіння майном.

Просить накласти арешт на таке майно:

житловий будинок загальною площею 153 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618864007250;

земельну ділянку площею 0,1734 га. із кадастровим номером 0725085402:02:002:0037, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 814264907250;

1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0724280400:01:001:0160, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 819920307242;

1/2 частка житлового будинку загальною площею 87.9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 819900107242;

земельну ділянку площею 0,4531 га, із кадастровим номером 0725085403:03:000:0024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2223260807250.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1, п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що лише у випадку наявності і доведеності обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд має право з урахуванням принципу співмірності накласти арешт виключно на конкретне майно, що належить відповідачу і знаходиться у його володінні.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів видно, що між сторонами є спір. Предметом спору в цій справі є договори дарування, за якими відповідач ОСОБА_2 відчужив відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 три земельних ділянки та два житлових будинки, які в даний час належать на праві власності відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На підтвердження вимог заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що вказане нерухоме майно відчужено безоплатно - шляхом укладення договорів дарування, під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення боргу, практично в один час, на користь близьких осіб. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не виконував рішення суду про забезпечення позову в справі, за результатами розгляду якої стягнуто з нього майнову шкоду, то всі ці обставини свідчать, що існує реальна загроза повторного відчуження вказаного майна, що унеможливить виконання рішення суду та позбавить позивача можливості стягнути кошти.

Зважаючи на викладені обставини в поданій заяві про забезпечення позову, представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані земельні ділянки та житлові будинки.

Суд враховує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Окрім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи суть позовних вимог, обставини вказані в заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивач довів, що існує можливість відчуження відповідачами спірного нерухомого майна та можливість вільно ним розпорядитись, що дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо суд прийде до висновку про задоволення даного позову, а також позивач обґрунтував відповідність виду забезпечення позову, який він просить застосувати позовним вимогам.

За таких обставин та відповідно до зазначених вище норм процесуального права, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав й обґрунтованої необхідності для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157, 247, 260, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно:

житловий будинок загальною площею 153 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618864007250, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ;

земельну ділянкуплощею 0,1734га ізкадастровим номером0725085402:02:002:0037,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:814264907250,що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ;

1/2частку земельноїділянки площею0,25га.,що знаходитьсяза адресою АДРЕСА_2 ,кадастровий номер0724280400:01:001:0160,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:819920307242,що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ;

1/2частку житловогобудинку загальноюплощею 87.9кв.м.,що знаходитьсяза адресою АДРЕСА_2 ,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:819900107242,що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ;

земельну ділянкуплощею 0,4531га,із кадастровимномером 0725085403:03:000:0024,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:2223260807250,що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Копію ухвали для негайного виконання надіслати в Старовижівський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Про результат виконання ухвали повідомити суд у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорту: серія НОМЕР_3 виданий 14.05.1997 р. Почаївським МВМ Кременецького РВ УМВС в Тернопільській області.

Відповідач (боржник): ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , серія та номер паспорту: серія НОМЕР_4 виданий 16.05.2020 р. Ратнівським РС УДМС України у Волинській області.

Відповідач (боржник): ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 , серія та номер паспорту: серія НОМЕР_5 виданий 10.02.2010 р. Луцьким РВ УМВС України у Волинській області.

Повний текст ухвали складено 27.01.2023 року.

Суддя О. Й. Хаврона