Рішення від 18.01.2023 по справі 751/5730/21

Справа №751/5730/21

Провадження №2/751/57/23

Рішення

Іменем України

18 січня 2023 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

при секретарях Мірошник В.П., Мороз М. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2 ( не з`явилася)

представник позивачів адвокат Марченко Н.І.

відповідач ОСОБА_3 ( не з`явилася)

представник відповідача адвокат Блохіна Н.В.

представник третьої особи Головного управління Держгеокадасту у Чернігівській області (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів у порядку застосування наслідків недійсності правочину,

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Адвокат Марченко Н.І. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному, грошових коштів у сумі 38188 грн 50 коп, у порядку застосування наслідків недійсності правочину, інфляційних втрат у сумі 43936 грн 41 коп, три відсотки річних у сумі 7398 грн 11 коп та проценти за користування грошовими коштами у сумі 42704 грн 10 коп; витрат на правову допомогу та судового збору.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 07.07.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7425585700:04:000:8067, площею 0,2га, що розташована на території Ульянiвської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, посвідчений приватним нотаріусом Баглай А.І. та зареєстрований у реєстрі за №765.

Відповідно до умов вказаного договору за продаж зазначеної земельної ділянки кожним із позивачів було передано по 38188 грн 50 коп, а відповідачем отримано грошові кошти у сумі 76 377 гривень.

Факт отримання відповідачем грошових коштів за договором купівлі-продажу вказаної земельної ділянки підтверджується підписами сторін у договорі та заявою ОСОБА_3 про отримання грошових коштів від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.07.2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Баглай А.І. та зареєстрованої в реєстрі за №778.

Рішенням Приватного нотаріуса Баглай А.І. Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 14266849 від 07.07.2014 року проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована на території Ульянiвської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, площею 0,2 га , кадастровий номер 7425585700:04:000:8067 по ? частині за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Баглай А.І. у Державний реєстр речових прав на вказану земельну ділянку внесено запис про право власності № 6248259 від 07.07.2014 року на ? частину за ОСОБА_1 та запис про право власності № 6248239 від 07.07.2014 року на ? частину за ОСОБА_2

Рiшенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.12.2014 року, у справі №748/2934/14-ц, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської областi вiд 20.02.2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 765 від 07.07.2014 року земельної ділянки з кадастровим номером 7425585700:04:000:8067, та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

02.02.2021 року позивачами на адресу відповідача направлено лист-вимогу про повернення грошових коштів, який 19.02.2021 року повернутий у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 своєчасно не повернула грошові кошти, отримані нею за недійсним правочином, відповідно до ч.2 ст.1214, ст. 536, ст. 1048 та ст 625 ЦК України , з відповідача на користь позивачів, за період із 20.02.2015 року по 05.08.2021 року підлягають до стягнення кожному: інфляційні втрати у сумі 43936 грн 41 коп, три відсотки річних у сумі 7398 грн 11 коп та проценти за користування грошовими коштами у сумі 42704 грн 10 коп.

01.12.2021 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_3 , згідно з яким відповідач позов не визнає у повному обсязі ( а.с.61-62)

Заперечення обгрунтовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, з розстроченням платежу, від 07.07.2014 року, позивачами були передані грошові кошти лише у сумі 8900 гривень, що підтверджується договором та заявою.

Відповідно до п.1.2 Договору зазначено, що «Продаж земельної ділянки вчинено за 76377 гривень. За домовленістю сторін встановлений такий порядок розрахунків між сторонами із сплати ціни за земельну ділянку. Покупці для сплати ціни земельної ділянки здійснюють платіж в розмірі 67477 гривень під час підписання договору та зобов`язуються строком до 15 липня 2014 року включно, здійснити єдиний платіж у розмірі 8900 гривень. Розрахунок має бути здійснено в м.Чернігові з одночасним підтвердженням цього факту письмовою заявою Продавця, що є невід`ємною частиною цього договору, справжність підпису на якій підтверджується нотаріально».

Відповідно до заяви відповідача від 14.07.2014 року було здійснено лише один платіж у сумі 8900 гривень. Зазначає, що позивачами не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачу безпідставно передавались 76377 гривень.

Вважає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки визнано недійсним через порушення ГУ Держземагентства Чернігівської області порядку передачі земельної ділянки у власність, тому відповідати за завдані збитки у даному випадку має ГУ Держземагентства Чернігівської області, як особа з вини якої визнано договір недійсним. Зазначає, що її вини у визнанні договору недійсним немає, вона активно приймала участь у захисті своїх прав у суді, натомість позивачі жодного разу не з`явились, хоча достовірно знали про розгляд справи, про застосування наслідків визнання правочину недійсним не заявляли.

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, а тому грошові кошти, на які претендують позивачі, не можуть бути ані позикою, ані безпідставно отриманими коштами.

Крім того, позивачами пропущений строк позовної давності, оскільки ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20.02.2015 було прийняте остаточне рішення по справі. Тому, відповідач заявляє про застосування строку позовної давності.

10.12.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив (а.с.73).

Зазначає, що твердження відповідача про те, що вона отримала грошові кошти лише у сумі 8900 гривень не відповідає дійсності. Відповідно до п.1.2. Договору продаж земельної ділянки вчинено за 76377 гривень. Позивачами були сплачені грошові кошти у сумі 67477 гривень під час підписання Договору, а 8900 гривень сплачені 14.07.2014 року, як встановлено умовами Договору, щодо розстрочення платежу.

Після остаточного розрахунку, вiдповідачем не пред`являлися вимоги або претензії щодо несплачених грошових коштів.

Крім того, реєстрація за позивачами земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не була б здійснена без оплати основного платежу в розмiрi 67477 гривень, на момент підписання Договору. Одержання ОСОБА_3 основного платежу пiдтверджується її підписом на самому Договору, а одержання 8900 гривень, в остаточний розрахунок, підтверджується нотаріально засвiдченою заявою від 14.07.2021 року.

Щодо відповідальності ГУ Держземагентства Чернігівської області, зазначає, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недiйсного правочину.

Щодо строків позовної давності зазначає, що позивачі не приймали участі при розгляді справи №748/2934/14-ц, що розглядалася у Чернігівському районному суді Чернігівської області, про розгляд справи їм не було відомо. У лютому 2021 року, коли позивачі хотіли продати земельну ділянку, дізналися про факт скасування державної реєстрації права власності на придбану ними у ОСОБА_3 земельної ділянки. Тому, 02.02.2021 року направили ОСОБА_3 лист-вимогу. Із матеріалами справи №748/2934/14-ц та з текстами судових рішень, що приймалися у вказаній справі, ознайомилися 21.05.2021 року. В матеріалах справи містяться достатнi докази того, що позивачі не приймали участі у справі, жодного разу не були повідомленi про розгляд справи, та не отримували рішень по справі. Тому, вважають що перебіг строку позовної давності починається з 21.05.2021 року.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.09.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

16.11.2021 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 10.12.2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

10.02.2022 року позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування із Чернігівського районного суду Чернігівської області цивільної справи №748/2934/14-ц.

Протокольною ухвалою суду від 28.06.2022 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Протокольною ухвалою суду від 06.10.2022 року явку відповідача визнано обов`язковою.

У вступному слові позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та наявні у справі докази.

Представник відповідача у вступному слові позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення, зазначені у відзиві.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, представник відповідача надала до суду лист-повідомлення про поважність неприбуття відповідачки у судові засідання.

Представник третьої особи, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судове засідання не з`явився, до суду надіслано лист про розгляд справи без участі їхнього представника.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 07.07.2014 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (з розстроченням платежу) площею 0,2га, склад угідь: пасовища всього 0,2га, в рівних частинах по ? частці кожному, у межах згідно з планом, що розташована на території Ульянiвської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, кадастровий номер 7425585700:04:000:8067, посвідчений приватним нотаріусом Баглай А.І. та зареєстрований у реєстрі за №765 (а.с.9-10).

Згідно з Договором, земельна ділянка належить продавцю на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 21089190, виданого Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області, державним реєстратором Вєрхулевською А.О., 29 квітня 2014 року, право власності за якою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 квітня 2014 року Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області державним реєстратором Вєрхулевською А.О., за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна -350024374255, номер запису про право власності 5507749, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 квітня 2014 року індексний номер витягу 21089397, виданим Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області, державним реєстратором Вєрхулевською А.О.

Відповідно до п.1.2. Договору, продаж земельної ділянки вчинено за 76377 гривень. За домовленістю сторін встановлений такий порядок розрахунків між сторонами із сплати ціни за земельну ділянку. Покупці для сплати ціни земельної ділянки здійснюють платіж в розмірі 67477 гривень під час підписання договору та зобов`язуються строком до 15 липня 2014 року включно, здійснити єдиний платіж у розмірі 8900 гривень. Розрахунок має бути здійснено в м. Чернігові з одночасним підтвердженням цього факту письмовою заявою Продавця, що є невід`ємною частиною цього договору, справжність підпису на якій підтверджується нотаріально.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 14.07.2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Баглай А.І. та зареєстрованої у реєстрі за №778, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8900 гривень в якості виконання умов п.1.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки (з розстроченням платежу), посвідченого посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Баглай А.І. від 07.07.2014 року за реєстровим номером №765 (а.с.11).

Згідно із витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, приватним нотаріусом Баглай А.І. Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області 07.07.2014 року зареєстровано право приватної спільної часткової власності, розмір частки ?, на земельну ділянку за кадастровим номером 7425585700:04:000:8067 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.12,13).

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.12.2014 року визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07.07.2014 року №765 земельної ділянки з кадастровим номером 7425585700:04:000:8067 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Улянівської сільської ради Чернігівського району, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Баглай А.І. та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2га (кадастровий номер 7425585700:04:000:8067) для ведення особистого селянського господарства на території Улянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, прийняте 07.07.2014 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Баглай A.I. (а.с.14-23).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20.02.2015 року рішення Чернігівського районного суду від 11.12.2014 року залишено без змін (а.с.24-29).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 20.05.2021 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 7425585700:04:000:8067, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , накладений арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, виданий 13.10.2014 відділом державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції (а.с.33-34).

Згідно із копією квитанції, зворотнього повідомлення з описом вкладення у цінний лист, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , 02.02.2021 року ОСОБА_1 направлявся лист-вимога (а.с.32).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, в тому числі договори та інші правочини.

Згідно із статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Правила статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач не повернула позивачам грошові кошти у розмірі 76377 гривень, які були отримані нею за договором купівлі-продажу(з розстроченням платежу) земельної ділянки за кадастровим номером 7425585700:04:000:8067, укладеного 07.07.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , який визнано недійсним, згідно із рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.12.2014 року, яке набрало законної сили 20.02.2015 року, на підставі ухвали Апеляційного суду Чернігівської області.

25.05.2021 року позивачі звернулися до Чернігівського районного суду із заявами про ознайомлення із матеріалами цивільної справи №748/2934/14-ц, з якої вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу не були належним чином повідомлені про розгляд справи, рішення суду не отримували (а.с.74,75). Із позовною заявою до Новозаводського районного суду міста Чернігова позивачі звернулися 05.08.2021 року, тобто у межах строку позовної давності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивачів, кожному, грошових коштів у сумі 38188 грн 50 коп, у порядку застосування наслідків недійсності правочину підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення за період із 20.02.2015 року по 05.08.2021 року, інфляційних втрат у сумі 43936 грн 41 коп, три відсотки річних у сумі 7398 грн 11 коп та проценти за користування грошовими коштами у сумі 42704 грн 10 коп, на підставі ч. 2 ст. 1214, ст. 536, ст. 1048 та ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

05 вересня 2022 року Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21 зроблено висновок про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, відповідно до статті 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, а оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 просила суд застосувати строки позовної давності та з цих підстав відмовити у задоволенні позову.

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи викладене, та ту обставину, що позивачем ОСОБА_1 02.02.2021 року відповідачці направлений лист-вимога 02.02.2021 року на адресу: АДРЕСА_1 , яка не є адресом реєстрації місця проживання чи фактичного місця проживання відповідачки, у зв`язку з чим відповідач не отримала вимогу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у частині стягнення, за період із 20.02.2015 року по 05.08.2021 року, інфляційних втрат у сумі 43936 грн 41 коп, три відсотки річних у сумі 7398 грн 11 коп та проценти за користування грошовими коштами у сумі 42704 грн 10 коп задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвокатом Марченко Н.І. був укладений договір про надання правничої допомоги від 17 травня 2021 року (а.с.30).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.08.2021 року адвокату Марченко Н.І. позивачами проведено оплату за надання правової допомоги на підставі договору від 17.05.2021 року у розмірі 6 000 гривень, по 3 000 гривень із кожного (а.с.31).

У відповідності до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь кожного із позивачів, підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 866 гривень 50 копійок та судовий збір у розмірі 381 гривні 91 копійки.

Керуючись статтями 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів у порядку застосування наслідків недійсності правочину задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 38188 гривень 50 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 866 гривень 50 копійок та судовий збір у розмірі 381 гривні 91 копійки, а всього 39436 гривень 91 копійку.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 38188 гривень 50 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 866 гривень 50 копійок та судовий збір у розмірі 381 гривні 91 копійки, а всього 39436 гривень 91 копійку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2023 року

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000)

Суддя С. М. Ченцова