Постанова

від 17.01.2023 по справі 922/3744/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/3744/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича (вх. 804 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Пономаренко Т.О., повний текст підписано 04.07.2022,

за позовом заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі 1) Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, місто Первомайський, Харківська область,

2) Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків,

3) Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області, селище Біляївка, Первомайський район, Харківська область,

до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича , село Радомислівка, Первомайський район, Харківська область,

про визнання відсутнім права користування (оренди) земельної ділянки та повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою (ставком)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21 задоволено позовну заяву заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича про визнання відсутнім права користування (оренди) земельної ділянки та повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою (ставком). Визнано відсутнім у суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича права користування (оренди) на земельну ділянку площею 24,016 га відповідно до договору оренди землі від 17.05.2005, розташовану в територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію за суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітвою Валентином Миколайовичем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091, припинивши право оренди на зазначену земельну ділянку (номер запису про інше речове право: 9301836). Зобов`язано суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Хахітва Валентина Миколайовича повернути державі в особі Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку загальною площею 24,0160 га з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091. Стягнуто з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітви Валентина Миколайовича на користь прокуратури Харківської області суму судового збору у розмірі 6810,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21 повністю та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі: Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича про визнання відсутнім права користування (оренди) земельної ділянки та повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою (ставком). Також заявник просить сплату судових витрат по справі покласти на позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича (вх. 804 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/2; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, тощо та роз`яснено про можливість надіслання документів на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи або з використанням програми "Електронний суд".

26.09.2022 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" (документ сформований 23.09.2022) від представника відповідача адвоката Мокроусова Ю.С. надійшла заява про поновлення процесуального строку на залучення доказів до матеріалів справи та залучення доказів до матеріалів справи (вх. №5403), якому заявник просить залучити до матеріалів справи наступні документи (докази): копію адвокатського запиту адвоката Мокроусова Ю.С. від 10.08.2021 до Харківської обласної державної адміністрації про отримання копій документів; копію опису вкладення до цінного листа про відправлення 11.08.2021 адвокатського запиту адвоката Мокроусова Ю.С. від 10.08.2021 до Харківської обласної державної адміністрації про отримання копій документів; копію інформації про відправлення від "Укрпошта" 11.08.2021 адвокатського запиту адвоката Мокроусова Ю.С. від 10.08.2021 до Харківської обласної державної адміністрації про отримання копій документів; копію адвокатського запиту адвоката Мокроусова Ю.С. від 07.09.2022 до Харківської обласної державної адміністрації про отримання копій документів; копію опису вкладення до цінного листа про відправлення 07.09.2022 адвокатського запиту адвоката Мокроусова Ю.С. від 07.09.2022 до Харківської обласної державної адміністрації про отримання копій документів; копію інформації про відправлення від "Укрпошта" 07.09.2022 адвокатського запиту адвоката Мокроусова Ю.С. від 07.09.2022 до Харківської обласної державної адміністрації про отримання копій документів; копію листа Юридичного департаменту Харківської обласної військової адміністрації від 20.09.2022 №04-52/349.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник вказує на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано правової оцінки обставині щодо не направлення у передбачений Законом України "Про оренду землі" строк до СПД-ФО Хахітва В.М. листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Водночас, заявник зазначає про те, що 11.08.2021 він звернувся до Харківської обласної державної адміністрації із адвокатським запитом про надання письмової інформації, зокрема, копії документів на підтвердження відправлення Харківською обласною державною адміністрацією листа Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації вих.№03-61/782 від 13.05.2015, проте відповіді на цей адвокатський запит не отримав; у зв`язку з військовою агресією РФ щодо України лише 07.09.2022 ним повторно направлено до Харківської обласної військової адміністрації адвокатський запит із вищенаведеного питання та отримано відповідь на зазначений адвокатський запит 21.09.2022. З цих підстав заявник стверджує про неможливість до 21.09.2022 надати суду відповідні докази на підтвердження зазначених вище доводів відповідача про неотримання ним заперечень щодо поновлення договору та просить поновити процесуальний строк на подання доказів до апеляційної скарги суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21.

Щодо доданих до апеляційної інстанції додаткових доказів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача 2). Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відзиві на позов або будь-яких інших процесуальних документах по справі відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції в порушення приписів ч.4 ст. 80 ГПК України не було зазначено про докази, які не можуть бути подано; причини, з яких докази не можуть бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Про вказані обставини щодо звернення з відповідним адвокатським запитом від 10.08.2021 також не було повідомлено суду першої інстанції під час розгляду справи, тоді як подання цих доказів до суду апеляційної інстанції свідчить про наявність цих матеріалів у розпорядженні саме відповідача, а отже можливість останнього заявити про відповідні докази під час розгляду справи та про неможливість подання цих доказів у порядку вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України.

Стосовно інших долучених до апеляційної скарги доказів суд апеляційної інстанції вважає, що посилання заявника на відсутність в його володінні цих доказів під час розгляду справи в першій інстанції, не є об`єктивною причиною їх неподання у розумінні приписів частини 3 статті 269 ГПК України, з огляду на те, що такі докази надані представнику відповідача на адвокатський запит після ухвалення оскаржуваного рішення суду, а тому він не був позбавлений звернутись з відповідними адвокатськими запитами під час розгляду справи місцевим господарським судом та повідомити про вказані обставини.

Водночас, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відтак, заявником не наведено жодної причини об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та норми, яка б забороняла йому вчиняти такі дії, що виключає процесуальні підстави для дослідження їх апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. До того ж, складені документи після прийняття судом оскаржуваного рішення в силу приписів статті 269 ГПК України не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги в якості доказу.

З огляду на викладене, судова колегія долучає до матеріалів справи вищенаведені додаткові докази, однак до розгляду не приймає як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

28.09.2022 до суду апеляційної інстанції від заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5477), в якому прокурор заперечує проти доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21 - без змін.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022, у зв`язку із відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2022, зокрема, призначено апеляційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича (вх. 804 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21, до розгляду на 22 листопада 2022 року о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

25.10.2022 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від начальника управління представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури Ольги Петрової надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №6404), яку задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2022.

22.11.2022 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника апелянта адвоката Мокроусова Юрія Семеновича надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтовано тим, що за місцем його тимчасового перебування відбудеться відключення електропостачання, у зв`язку з чим відсутня можливість взяти участь у судовому засіданні у справі №922/3744/21 22.11.2022 о 10:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Водночас, заявником наголошено про те, що він є єдиним представником інтересів відповідача у справі №922/3744/21 та бажає реалізувати свої права, передбачені ч.ч.6,7 ст.270 ГПК України, а саме надати пояснення та виступити у судових дебатах у цій справі.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 22.11.2022 розпочалось в режимі відеоконференції за участю прокурора, який зазначив про можливість відкласти розгляд даної справи з урахуванням поданого апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи з метою забезпечення об`єктивного та повного дослідження обставин справи.

Судова колегія звертає увагу на те, що клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи з підстав відсутності можливості взяти участь в режимі відеоконференції є необґрунтованим, оскільки останнім не заявлялось відповідного клопотання про участь у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Водночас, враховуючи нез`явлення представника апелянта та подання останнім клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявлено про намір надати пояснення по справі в судовому засіданні та взяти участь у судових дебатах, з метою забезпечення принципів рівності всіх учасників перед законом та судом, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду даної справи.

Також, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 22.11.2022 прокурором заявлено усне клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, зокрема, відкладено розгляд даної справи на 17 січня 2023 року об 11:30 годині; повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, зал №131; задоволено заяву прокурора відділу Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні у справі №922/3744/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

13.01.2023 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" представником суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича адвоката Мокроусовим Юрієм Семеновичем подано клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №502), яке задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2023.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 17.01.2023 розпочалось в режимі відеоконференції за участю прокурора, який заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на неї, складеним Лозівською окружною прокуратурою, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича , а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Водночас, судова колегія зазначає, що у судовому засіданні 17.01.2023 відеоконференцзв`язок із представником суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича адвокатом Мокроусовим Ю.С. встановити не вдалося, про що Східним апеляційним господарським судом складено акт від 17.01.2023 №12-33/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 202 ГПК України, підставою для відкладення розгляду справи може бути виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Частинами 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 13 статті 270 ГПК України якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Отже, виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, є підставою для відкладення розгляду справи, крім випадку коли судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Колегія суддів враховує, що правову позицію представником апелянта адвокатом Мокроусовим Ю.С. викладено в апеляційній скарзі, явка учасників справи в судове засідання 17.01.2023 не визнавалася обов`язковою.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виникнення технічних проблем, які призвели до неможливості участі представника апелянта адвоката Мокроусова Ю.С. у судовому засіданні 17.01.2023 в режимі відеоконференції, не перешкоджає розгляду справи.

Окрім того, в ухвалі суду апеляційної інстанції від 16.01.2023, якою задоволено заяву представника відповідача в частині проведення судового засідання в режимі відеоконференції, заявника було попереджено про те, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

З огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2005 між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітва Валентином Миколайовичем (орендар) було укладено договір оренди (надалі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду з розташованою на ній водоймою (ставком) з земель державної власності в територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області (т. 1, а.с.37-41).

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 24,016 га, в тому числі сільськогосподарського призначення (пасовища) - 10,816 га, під гідротехнічними спорудами - 0,407 га, під водою - 9,577 га, полезахисних лісосмуг - 3,154 га, господарських шляхів - 0,062 га.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: гідротехнічна споруда, яка знаходиться в задовільному стані. Земельна ділянка передається в оренду разом з гідротехнічною спорудою (п.п.3, 4 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена розпорядженням Первомайської райдержадміністрації №122 від 24.04.2003 і складає 100817,00 грн (п.5 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У пункті 9 договору сторони визначили, що орендна плата за землю водного фонду за кожний рік користування, відповідно до протоколу №1 Комісії по розгляду та врегулюванню питань, що виникають в процесі земельних відносин від 05.04.2002, становить 2682,25 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору).

Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься у строк до 10 числа рівними частинами кожного місяця.

Розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках, передбачених пунктом 12 договору.

Відповідно до пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб. Цільове призначення земельної ділянки - для риборозведення.

Згідно з умовами пунктів 17, 18 договору, якими передбачено умови та строки передачі земельної ділянки в оренду, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у день державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 19 договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав в оренду.

Відповідно до пунктів 28, 29 договору орендар земельної ділянки, зокрема, має переважне право на поновлення договору оренди у разі належного виконання умов договору; зобов`язаний у попередньому стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди.

Згідно з пунктом 34 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 35 договору встановлено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 37 договору сторони погодили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до пункту 38 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.41 договору).

Договір зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2005 за №040568000001.

24.05.2005, сторонами було складено та підписано акт передачі та прийому земельної ділянки в натурі, згідно з яким орендодавець - Первомайська районна державна адміністрація Харківської області, передав, а суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа Хахітва Валентин Миколайович прийняв в натурі на місцевості земельну ділянку державної власності загальною площею 24,016 га, в тому числі: пасовищ - 10,816 га, гідротехнічних споруд - 0,407 га, під водою - 9,577 га, полезахисних лісосмуг - 3,154 га, господарських шляхів - 0,062 га, розташовану в територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області, на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.05.2005; земельна ділянка передається в оренду строком на 10 років (т.1, а.с. 41).

Враховуючи, що укладений сторонами спірний договір оренди набув чинності з дати його державної реєстрації (24.05.2005), термін дії договору - до 24.05.2015.

24.03.2015 до Державного земельного кадастру про земельну ділянку внесено відомості з присвоєнням кадастрового номеру 6324584000:03:000:0091, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.08.2020 № НВ-6313574712020. Відповідно до цього витягу цільове призначення земельної ділянки: для рибогосподарських потреб; категорія земель: землі водного фонду; вид використання земельної ділянки: для рибогосподарських потреб; форма власності: державна (т.1, а.с. 86).

Матеріали справи містять Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.09.2021 № 273743228, відповідно до якої 06.04.2015 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091, площею 24,016 га за адресою: Харківська область, Первомайський район, с/рада Закутнівська; цільове призначення: для рибогосподарських потреб (т.1, а.с.97-98).

Вказана довідка містить також інформацію про реєстрацію іншого речового права (номер запису про інше речове право 9301836), а саме: датою державної реєстрації іншого речового права є 06.04.2015; підставою для державної реєстрації зазначено договір оренди землі, серія та номер б/н виданий 17.05.2005, видавник: орендодавець Первомайська міська рада Харківської області, орендар суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа Хахітва Валентин Миколайович , вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: строк дії 10 років, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду); відомості про суб`єкта іншого речового права: орендодавець Первомайська районна державна адміністрація, орендар Хахітва Валентин Миколайович .

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітва Валентином Миколайовичем направлено заяву від 15.04.2015 до Харківської обласної державної адміністрації та Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, в якій заявник просив поновити договір оренди земельної ділянки загальною площею 24,016 га у територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області б/н від 17.05.2005, зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис у Державному реєстрі земель від 24.05.2005 за №040568000001; підписати додаткову угоду до договору оренди про заміну сторони орендодавця та укладання договору оренди на новий строк; укласти у новій редакції договір оренди у відповідності до вимог Закону України "Про аквакультуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420 (т.1, а.с.47, 49).

До вказаної заяви додано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки водного фонду з розташованою на ній водоймою б/н від 17.05.2005, відповідно до змісту якої необхідно замінити сторону орендодавця у договорі оренди з Первомайської районної державної адміністрації на Харківську обласну державну адміністрацію (п.1), укласти з фізичною особою-підприємцем Хахітва Валентином Миколайовичем договір оренди строком на 10 років (п.2), на підставі цієї додаткової угоди укласти у новій редакції договір оренди у відповідності до вимог Закону України "Про аквакультуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420 (п.3) (т.1, а.с.50).

У заяві зазначено також про наявність таких додатків: копії договору оренди, копії розпорядження голови Первомайської РДА від 29.08.2003, копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.03.2015, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії довідки 6-зем, копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії паспорта, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. Проте, матеріали справи не містять зазначених документів.

Також, Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа Хахітва Валентин Миколайович направив до Харківської обласної державної адміністрації лист від 15.04.2015 щодо виготовлення паспорту водного об`єкта розташованого на території Закутнівської сільської ради площею 9,5770 га.

Матеріали справи містять лист Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації від 13.05.2015 № 03-61/782, в якому за результати розгляду листів ФОП Хахітви В.М. від 15.04.2015 повідомлено заявника, що для вирішення питання щодо виготовлення паспорту водного об`єкту та поновлення договору оренди земельної ділянки, необхідно надати до Харківської обласної державної адміністрації документи, які визначені діючим на момент звернення законодавством (Законом України "Про аквакультуру" та ст.51 Водного кодексу України): правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності (користування) на гідроспоруду; витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з зазначенням інформації про власника земельної ділянки в особі Харківської обласної державної адміністрації; дозвіл на спеціальне водокористування для рибогосподарських потреб; документи, які підтверджують відсутність у Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича заборгованості по орендній плати за земельну ділянку, відповідно до вимог договору оренди. Крім того зазначено про повернення матеріалів доданих до листів (т.1, а.с. 53-54).

Доказів надіслання вказаного листа та отримання його відповідачем матеріали справи не містять.

Листом від 10.04.2019 № 03-32/1162 Первомайська районна державна адміністрація повідомила Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича про те, що у зв`язку з тим, що згідно ст.122 Земельного кодексу України з 2013 року повноваження щодо передачі в користування земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб належать до компетенції Харківської обласної державної адміністрації, заяву ФОП Хахітви В.М. з проектом додаткової угоди було направлено за належністю з метою прийняття рішення щодо порушеного заявником питання та повідомлення безпосередньо його, як заявника, та Первомайську районну державну адміністрацію, проте відповіді на адресу райдержадміністрації не надходило. Також зазначено, що райдержадміністрація не заперечує проти поновлення зазначеного вище договору оренди земельної ділянки водного фонду (т.1, а.с.48).

Відповідно до листа Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації від 27.11.2020 №05-53/747 відповідь на лист Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича (вих. № 03-61/782 від 13.05.2015) відповідно до вимог Інструкції з діловодства в Харківській обласній державній адміністрації, затвердженої розпорядженням Харківської обласної адміністрації від 29.02.2012 №105, яка була чинна на час надання відповіді, надіслано з використанням засобів поштового зв`язку (т.1, а.с. 56).

29.11.2020 Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітва Валентином Миколайовичем направлено листа на адресу Харківської обласної державної адміністрації, в якому зазначено про те, що відповіді на подані ним заяви від 15.04.2015 щодо виготовлення паспорту водного об`єкту та поновлення договору оренди земельної ділянки від Харківської обласної державної адміністрації не було отримано. Вважає, що ним використовується земельна ділянка водного фонду з розташованою на ній водоймою, загальною площею 24,016 га, кадастровий номер 6324584000:03:000:0091, на законних підставах (за автоматично поновленим договором оренди) та за цільовим призначенням, виконуються умови договору оренди від 17.05.2005 та своєчасно (на протязі 15 років) сплачується орендна плата (т.1, а.с.60-61).

Відповідно до листа від 22.01.2021 №05-55/73 за дорученням керівництва Харківської обласної державної адміністрації Юридичним департаментом Харківської обласної державної адміністрації розглянуто вказаний лист Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича та повідомлено про те, що у квітні 2015 року до Харківської обласної державної адміністрації надходили листи ФО-П Хахітви В.М. стосовно виготовлення паспорта водного об`єкта та поновлення договору оренди земельної ділянки (вх. № 4430/20 та № 4431/20 від 17.04.2015), на які Юридичним департаментом за дорученням голови Харківської обласної державної адміністрації було надано відповідь (вих. № 03-61/782 від 13.05.2015) та надіслано з використанням засобів поштового зв`язку, проте оскільки не було надано передбачених чинних законодавством документів, то додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки у 2015 році не була укладена. Крім того, повідомлено про порядок припинення договору оренди землі та обов`язок повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, згідно з вимогами ст.ст.31, 34 Закону України "Про оренду землі" (т.1, а.с.62-63).

У листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2021 вих. № 10-20-10-96/0/19-21 стосовно претензій Харківської обласної державної адміністрації, як власника та розпорядника земельної ділянки водного фонду, також зазначено про те, що додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки між Харківською обласною державною адміністрацією та ФО-П Хахітвою В.М. не укладалася (т.1, а.с.57, 58).

Згідно з інформацією Харківської обласної державної адміністрації у листі від 24.03.2021 №05-51/400 додаткова угода до договору оренди про його поновлення укладена не була; листом від 22.01.2021 №05-55/73 Хахітву В.М. було повідомлено про припинення договору оренди землі та обов`язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку, проте інформації від нього стосовно повернення зазначеної земельної ділянки до Харківської обласної державної адміністрації не надходило (т.1, а.с.58-59).

Відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, що підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 02.10.2020 - земельної ділянки з кадастровим номером 6324584000:03:00:0091 слідчим СВ Первомайського ВП ГУНП за участю Хахітва В.М. (т.1, а.с. 42);

- інформацією Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.06.2021 відносно того, що на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.11.2020 № 518-ДК та від 05.02.2021 №82-ДК проведено заходи державного контролю за дотриманням земельного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091 загальною площею 24,0160 га з цільовий призначенням та видом використання для рибогосподарських потреб, яка використовується ФОП Хахітвою В.М.; за результатами перевірки встановлено порушення вимог статей 61, 96 Земельного кодексу України, статей 88, 89 Водного кодексу України (т.1, а.с.68-82);

- інформацією Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області від 17.06.2021 та актом обстеження земельної ділянки від 15.06.2021, що земельна ділянка водного фонду використовується СПД ФО Хахітва В.М. (т.1, а.с. 84-85,108);

- інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 27.05.2021 стосовно сплати СПД ФО Хахітва В.М. орендних платежів за використання земельної ділянки (т.1, а.с.66).

В свою чергу відповідач не заперечує факту користування спірною земельною ділянкою.

Згідно наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.10.2021 № 281316100, з 06.09.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091, площею 24,016 га за адресою: Харківська область, Первомайський район, с/рада Закутнівська, зареєстровано за Біляївською сільською радою Лозівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04399559) (т.1, а.с.182-184).

15.09.2021 заступник керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації та Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича , в якій просив суд:

- визнати відсутнім у суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича права користування (оренди) на земельну ділянку площею 24,016 га відповідно до договору оренди землі від 17.05.2005, розташовану в територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію за суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітвою Валентином Миколайовичем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091, припинивши право оренди на зазначену земельну ділянку (номер запису про інше речове право: 9301836);

- зобов`язати суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Хахітва Валентина Миколайовича повернути державі в особі Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку загальною площею 24,0160 га з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091 (т.1, а.с. 1-22).

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує на незаконне використання суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітва Валентином Миколайовичем земель водного фонду з розташованою на них водоймою без укладення відповідного договору оренди (додаткової угоди до договору), чим порушено інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів та не забезпечено надходження до бюджетів орендних платежів у тому обсязі, на які держава має право розраховувати.

За твердженням прокурора, спірний договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом від 17.05.2005 не може вважатись продовженим за відсутності доказів укладення додаткової угоди до нього та припинив свою дію 24.05.2015, оскільки договір зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2005 за №040568000001.

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає те, що Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області, яка є стороною спірних договорів оренди землі, Харківською обласною державною адміністрацією, яка в силу вимог статті 122 ЗК України тривалий час мала повноваження щодо розпорядження землями зазначеної категорії, та Біляївською сільською радою Лозівського району Харківської області, яка на час звернення до суду має повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, не вжито заходів щодо повернення земельної ділянки, тобто уповноваженим органом упродовж тривалого часу не здійснюється захист порушених майнових прав та інтересів держави, що на думку прокурора, є виключним випадком для представництва прокуратурою інтересів держави на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор вказує на те, що незаконне використання земель водного фонду та розташованої на них водойми без укладення відповідного договору оренди (додаткової угоди) призводить до безпідставного використання СПД ФО Хахітва В.М. спірної земельної ділянки, що грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню дотримання єдиного порядку набуття та реалізації прав на землю, а також охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Внаслідок безпідставного використання цих земель не забезпечується надходження до бюджетів орендних платежів у тому обсязі, на які держава має право розраховувати. Крім того, неповернення відповідачем земельної ділянки позбавляє власника землі права розпорядитись нею відповідно до повноважень з додержанням конкурентного порядку надання земель за результатами земельних торгів, забезпечивши застосування більш вигідних ринкових ставок орендної плати та отримання окремої орендної плати за використання водного об`єкту, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову. Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Тобто навів підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Окрім того на підтвердження повідомлення позивачів про таке звернення прокурором долучено до позову повідомлення в порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (т.1, а.с.102-108).

В свою чергу, до суду першої інстанції від Харківської обласної державної адміністрації надійшла заява про залишення позову без розгляду (вх.№25451 від 29.10.2021) в частині залучення Харківської обласної державної адміністрації до участі у справі в якості позивача у зв`язку з відсутністю порушення її прав та інтересів, оскільки з 27.05.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема, змінено визначення земель державної та комунальної власності (т.1, а.с. 153-157).

Відповідно до наданих до суду першої інстанції пояснень Біляївської сільської ради (вх.№25857 від 03.11.2021), 06.09.2021 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" внесені відомості за номером 43872891 про реєстрацію права власності Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091. Також зазначено про те, що сільська рада не заперечує проти розгляду судом даної позовної заяви Лозівської окружної прокуратури Харківської області, покладається на розсуд суду під час винесення рішення за результатами розгляду (т.1, а.с. 180-184).

Заперечуючи проти позовних вимог прокурора відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№30655 від 29.12.2021) зазначив про те, що на виконання ст.33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 8 договору, з метою продовження терміну його дії на той же самий термін, 16 квітня 2015 року (більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору) СПД ФО Хахітва В.М. письмово звернувся до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, а також до Харківської обласної державної адміністрації із заявами про намір продовжити дію договору та з доданими проектами відповідних додаткових угод, проте за наслідками розгляду цих заяв жодних листів-повідомлень про заперечення в поновленні договору оренди землі від орендодавця, Харківської обласної державної адміністрації, не надходило, а від Первомайської районної державної адміністрації Харківської області вперше отримано лист від 10.04.2019 №03-32/1162 щодо направлення його листів до Харківської обласної державної адміністрації. Відтак, на думку відповідача, у зв`язку із належним виконанням останнім своїх обов`язків за договором, повідомленням орендодавця про свій намір продовжити термін дії договору у визначені законом та договором строки, не отриманням орендарем листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні вищезазначеного договору оренди за правилами ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 05.04.2015 та в редакції Закону станом на 06.09.2021), а також з урахуванням продовження користування відповідачем спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091, та прийняттям відповідної орендної плати орендодавцем в розмірі визначеному договором, зазначений договір оренди є поновленим (т.2, а.с.52-57).

При цьому представник відповідача стверджує, що на теперішній час інформація про право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091 за СПД ФО Хахітвою Валентином Миколайовичем наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із записом про дату державної реєстрації оренди - 06.04.2015 та строком дії речового права - 10 років, тобто до 06.04.2025.

Також, зазначив про те, що відповідач звернувся до Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області з листом від 17.11.2021, в якому просив останню привести умови орендних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091 до вимог діючого земельного законодавства шляхом укладення додаткової угоди до договору, проект додаткової угоди відповідачем додано до листа, проте у відповідь на вищезазначений лист Біляївська сільська рада Лозівського району Харківської області листом від 23.11.2021 №02-21/1970 повідомила відповідача про те, що будь-які рішення щодо вказаної земельної ділянки будуть прийматися після розгляду справи № 922/3744/21 судом по суті.

У додаткових поясненнях щодо неналежного способу захисту права, обраного позивачем - визнання відсутнім права користування (оренди) земельної ділянки відповідач посилається, зокрема, на те, що право користування (оренди) СПД ФО Хахітвою Валентином Миколайовичем земельною ділянкою було оформлено відповідно до вимог статті 125 Земельною кодексу України, інформація про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324584000:03:000:0091 за СПД-ФО Хахітва Валентином Миколайовичем , наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із записом про дату державної реєстрації права оренди - 06.04.2015 та строком дії речового права - 10 років (тобто до 06.04.2025). А отже, позовні вимоги у справі №922/3744/21 про визнання відсутнім права користування (оренди) земельної ділянки є незаконними та необґрунтованими (т.2, а.с.77-82).

У поясненнях по справі щодо способу захисту права (вх.№30342 від 23.12.2021) заступник керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області зазначив, що використання земельної ділянки можливе виключно на підставі договору оренди землі з одночасною державною реєстрацією цього права, після закінчення договору оренди землі його поновлення можливе шляхом укладення додаткової угоди у тій формі, як передбачено для договору, проте на даний час у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про державну реєстрацію іншого речового права, відомості про реєстрацію додаткової угоди в реєстрі відсутні. Вважає, що з урахуванням норм частини 2 статті 5 ГПК України порушення прав на земельну ділянку чи законного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, хоча й не передбачений законом, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Отже, заявлена вимога про визнання відсутнім права користування (оренди) земельною ділянкою, у разі її задоволення, призведе до відновлення порушеного права, захисту інтересів держави та як наслідок, забезпечення в подальшому виконання обов`язку щодо повернення земельної ділянки (т.2, а.с.39-41).

Водночас, до суду першої інстанції від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності (вх.№1146 від 19.01.2022). В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначив, що враховуючи початкову дату строку позовної давності - дату припинення дії договору (24.05.2015) зазначену позивачем у поясненнях по справі щодо способу захисту права, а також дату запису державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6324584000:03:000:0091, за СПД-ФО Хахітвою Валентином Миколайовичем - 06.04.2015, вбачається суттєве порушення позивачем строків позовної давності при зверненні до суду із позовними вимогами про визнання відсутнім права користування (оренди) земельною ділянкою, скасування державної реєстрації за СПД-ФО Хахітвою Валентином Миколайовичем права оренди на вищезазначену земельну ділянку та зобов`язання повернути її державі. Відтак, представник відповідача просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог (т.2, а.с. 119-122).

Заперечуючи проти застосування строків позовної давності заступник керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області зазначив про те, що відповідач в порушення умов п.19 договору та ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" з моменту припинення дії договору орендовану земельну ділянку не повернув, таке правопорушення є триваючим, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності. Разом з цим, відповідно до встановленої практики, власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку та повернути таку ділянку. Посилаючись на п.71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, а також п.96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц прокурор зазначив, що позовну вимогу прокурора зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця, на даний час Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області, відповідної земельної ділянки водного фонду (т.2, а.с.150-152).

15.06.2022 через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№5527 від 15.06.2022) про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про зупинення провадження та клопотання (вх.№5528 від 15.06.2022) про зупинення провадження по справі, в яких заявник просив суд:

- поновити пропущений з поважних причин строк на подання мною - представником інтересів СПД-ФО Хахітва В.М. до Господарського суду Харківської області клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення іншої справи №922/191/22;

- зупинити провадження у справі №922/3744/21 за позовом заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі: Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича про визнання відсутнім права користування (оренди) земельної ділянки та повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою (ставком), до вирішення іншої справи №922/191/22 за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича до Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, що знаходиться у провадженні Господарського суду Харківської області, та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заявлених клопотань представник відповідача зазначив про те, що ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Жигалкін І.П.) від 24 січня 2022 року у справі №922/191/22 відкрито провадження за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича до Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. У той же час від обставин та фактів, встановлених судом (у тому числі від можливого судового рішення на користь позивача) у справі №922/191/22, що знаходиться у провадженні Господарського суду Харківської області, залежить вирішення судом справи №922/3744/21 із позовними вимогами про визнання відсутнім права користування (оренди) земельної ділянки та повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою (ставком).

Представник відповідача вважає, що на теперішній час існує об`єктивна неможливість судового розгляду цієї справи №922/3744/21 до вирішення іншої справи №922/191/22, що розглядається в порядку господарського судочинства Господарським судом Харківської області, - до набрання законної сили судовим рішенням в справі №922/191/22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, відмовлено у задоволенні клопотання представника Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва В.М. про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про зупинення провадження; відмовлено у задоволенні клопотання представника Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва В.М. про зупинення провадження у справі.

Вказана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на приписи статей 113, 118, 119, 177, 182, 195, статті 227 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що зупинення провадження на підставі пункту 5 статті 227 цього Кодексу на стадії судового розгляду по суті не допускається; заявником не наведено об`єктивних причин неможливості вчасного звернення до суду або ж обґрунтування звернення відразу, або в найкоротші терміни з відповідним клопотанням; зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи; у даній справі господарський суд має можливість самостійно надати правову оцінку спірним правовідносинам. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання клопотання про зупинення провадження в розумінні ст.119 ГПК України, а також для задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

22.06.2022 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог (т.3, а.с.99-137).

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивовано таким:

- з урахуванням приписів статей 1, 6, 44, 46, 49, 51, 48, 85 Водного кодексу України, статей 116, 122, 124, 134, 135 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка була передана відповідачу за цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, що є спеціальним водокористуванням; повноваження щодо розпорядження земельними ділянками водного фонду для рибогосподарських потреб на момент укладання договору належали до компетенції Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, з 01.01.2013 по 27.05.2021 до компетенції Харківської обласної державної адміністрації, а з 27.05.2021 до компетенції Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області; водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, при цьому договір оренди водного об`єкта укладається виключно у разі, якщо об`єктом оренди є не тільки земельна ділянка водного фонду, а й безпосередньо водний об`єкт, розташований на ній, в іншому випадку право оренди земельної ділянки виникає на підставі договору оренди землі; обов`язковою умовою надання водних об`єктів у комплексі із земельною ділянкою за договором оренди земель водного фонду є проведення земельних торгів; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім встановлених ст.134 Земельного кодексу України випадків, одним з яких є спеціальне водокористування водним об`єктом відповідно до отриманого дозволу;

- з посиланням на положення статті 792 ЦК України, статей 93, 116, 124 ЗК України, статей 13, 15, 16, 33 Закону України "Про оренду землі", мотивоване тим, що відсутні передбачені частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" підстави для поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, оскільки орендодавець відреагував на листи відповідача щодо поновлення договору оренди та надав відповідачу відповідь, в якій навів перелік документів для усунення недоліків шляхом надання передбачених чинним законодавством України необхідних документів для вирішення питання щодо виготовлення паспорту водного об`єкту та поновлення договору оренди земельної ділянки; вказана відповідь орендодавця, з урахуванням повернення останнім проекту додаткової угоди орендарю, фактично є запереченням у поновленні договору оренди землі на підставі тих документів, які було подано орендарем; з цих підстав судом відхилено доводи відповідача стосовно відсутності листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі; приведення документів орендаря у відповідність до вимог чинного законодавства України та звернення з належним пакетом документів у строки передбачені чинним законодавством України та умовами договору оренди для поновлення вказаного договору є виключно відповідальністю орендаря, проте, відповідачем вказані орендодавцем недоліки усунуто не було; додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення мала бути укладена сторонами в обов`язковому порядку, проте відповідач використовує спірну земельну ділянку протягом семи років без укладення додаткової угоди; у випадку зволікання орендодавцем стосовно укладення додаткової угоди на поновлення дії договору орендодавець мав право звернутися до суду з відповідним позовом, проте відповідач протягом 7 років до суду з таким позовом не звертався; з цих підстав суд дійшов висновку, що спірний договір оренди припинив свою дію 24.05.2015, а отже у відповідача відсутнє право користування (оренди) на земельну ділянку площею 24,016 га відповідно до договору оренди землі від 17.05.2005;

- з посиланням на приписи статті 5 ГПК України, статті 152 ЗК України, висновки Верховного Суду у постанові від 22 червня 2020 року у справі № 922/2155/18, виходячи з того, що процесуальним законом господарському суду надано право здійснювати захист порушених прав і законних інтересів у земельних правовідносинах іншими, ніж передбачено у статті 152 Земельного кодексу України, способами захисту виходячи із їх ефективності, дійшов висновку про те, що у даному випадку вимога прокурора про визнання відсутнім права не є єдиною вимогою, а була заявлена поряд з вимогами про зобов`язання повернути державі земельну ділянку та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію за відповідачем права оренди на земельну ділянку, які в своїй сукупності забезпечують ефективність обраного способу захисту права позивача;

- з урахуванням приписів статей 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України зазначив про те, що посилання прокурора в тексті позовної заяви на положення статті 1212 Цивільного кодексу України є помилковим, у зв`язку з чим судом не приймається до уваги;

- з посиланням на приписи статті 34 Закону України "Про оренду землі", статей 316-319, 321 Цивільного кодексу України за відсутності доказів повернення орендарем спірної земельної ділянки дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги прокурора про зобов`язання відповідача повернути державі в особі Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку загальною площею 24,0160 га з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091;

- з посиланням на приписи статей 125, 126 Земельного кодексу України, статей 15, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", враховуючи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №9301836 та встановлену судом відсутність підстав для наявності відповідного запису з 25.05.2015, дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора про скасування зазначеного запису;

- з посиланням на приписи статей 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, висновки Верховного Суду, враховуючи, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, а також те зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а отже позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності;

- задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, керуючись приписами статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі позивачів. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду в частині позову прокурора в інтересах Харківської обласної державної адміністрації в якості позивача, оскільки відповідно до ст.122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 по 27.05.2021 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками водного фонду для рибогосподарських потреб належали до компетенції Харківської обласної державної адміністрації, у зв`язку зі зміною порядку правового регулювання відносин з передачі земель водного фонду за межами населених пунктів, та остання з 01.01.2013 набула прав та обов`язків орендодавця земельної ділянки за спірним договором оренди земельної ділянки; тобто у Харківської обласної державної адміністрації існували відповідні повноваження, права та обов`язки щодо зазначеної земельної ділянки у спірний період, визначений у позовній заяві, а тому відсутність зазначених повноважень на теперішній час не позбавляє Харківську обласну державну адміністрацію статусу позивача, оскільки саме на неї у період з 01.01.2013 до 27.05.2021 покладалися, зокрема обов`язки контролю за належним використанням спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушення норм процесуального права.

Щодо порушення норм процесуального права, за твердженням апелянта, під час розгляду справи його права щодо ознайомлення з матеріалами справи було порушено, що позбавило можливості брати участь у дослідженні доказів, надавати суду пояснення, наводити доводи та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, підготуватись та виступити у судових дебатах.

Щодо недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, апелянт зазначає про те, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було надано належної правової оцінки недоведеності факту поштового відправлення на адресу СПД-ФО Хахітва В.М. листів-повідомлень про заперечення у поновленні договору оренди землі, зокрема листа Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації вих.№03-61/782 від 13.05.2015, про який зазначено у рішенні суду, адже, ані позивач, ані Харківська обласна державна адміністрація не надали суду жодного доказу (опису вкладення до поштового відправлення, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення тощо) направлення поштою на адресу СПД-ФО Хахітва В.М. та отримання СПД-ФО Хахітва В.М. листів із відмовою у продовженні оренди за договором.

Щодо не з`ясування обставин, що мають значення для справи апелянт зазначає про те, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було з`ясовано такі обставини: щодо згоди Первомайської районної державної адміністрації Харківської області - єдиного орендодавця, зазначеного у договорі оренди землі від 17.05.2005 - на поновлення зазначеного договору, викладеної у листі від 10.04.2019 №03-32/1162; щодо не повідомлення СПД-ФО Хахітва В.М. про заміну орендодавця в договорі оренди землі від 17.05.2005 та відсутності фактів укладання із СПД-ФО Хахітва В.М. додаткових угод до цього договору в частині зміни орендодавця; щодо відсутності оскарження орендодавцем дій по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324584000:03:000:0091 за СПДФО Хахітва Валентином Миколайовичем ; щодо прийняття орендодавцем за договором оренди землі від 17.05.2005 орендної плати після 24.05.2015 (дати закінчення терміну договору) та по теперішній час, що свідчить про те, що орендодавець визнав умови продовженого договору оренди землі та продовжував їх виконувати, в частині своїх обов`язків; щодо правовідносин між СПД-ФО Хахітва Валентином Миколайовичем та теперішнім орендодавцем - Біляївською сільською радою Лозівського району Харківської області; щодо вжиття СПД-ФО Хахітва В.М. всіх дій, передбачених для орендаря чинним законодавством України щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі, та, водночас, безпідставної бездіяльності з боку орендодавця Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області по укладанню такої додаткової угоди, поряд з отриманням орендодавцем від СПД-ФО Хахітва В.М. своєчасно та у повному обсязі сплаченої орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Предметом позовних вимог прокурора є визнання відсутнім у суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича права користування (оренди) земельною ділянкою площею 24,016 га відповідно до договору оренди землі від 17.05.2005, розташованою в територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію за суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітвою Валентином Миколайовичем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091, припинивши право оренди на зазначену земельну ділянку (номер запису про інше речове право: 9301836), та зобов`язання відповідача повернути державі в особі Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області спірну земельну ділянку.

Звертаючись до господарського суду за захистом інтересів держави щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою прокурор підставою даного позову визначив те, що відповідач незаконно займає земельну ділянку водного фонду та розташованої на ній водойми без належних правових підстав.

Згідно з частиною 1 статті 14 та статтею 629 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України)

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-ХІV (далі - Закон №161-ХІV) визначено порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Аналогічні положення закріплено у пункті 41 спірного договору.

Договір оренди зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2005 за №040568000001.

Таким чином, договір оренди землі набрав чинності 24.05.2005 та, враховуючи, що його було укладено на 10 років, строк його дії закінчувався 24.05.2015.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Спірні правовідносини виникли через невиконання відповідачем обов`язку з повернення земельної ділянки орендодавцеві у зв`язку із припиненням договору оренди землі. В свою чергу, відповідач стверджував, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 8 договору оренди.

Доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до необхідності надання оцінки обставинам щодо наявності підстав для поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", а відтак суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 269 ГПК України переглядає рішення суду першої інстанції в межах цих доводів.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX), яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролангації) договору оренди землі.

Так, згідно з частинами 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Частинами восьмою та одинадцятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

При цьому у постановах від 22.09.2020 Велика Палата Верховного Суду зазначила про необхідність відступити від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020).

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатувала необхідність попереднього звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого (листа-повідомлення) має додаватися проект додаткової угоди.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначила, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

Відтак, єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спірний договір оренди від 17.05.2005 (зареєстрований 24.05.2005) укладений між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області (як орендодавцем) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Хахітва Валентином Миколайовичем (як орендарем), предметом якого було передання в строкове платне користування земельної ділянки водного фонду з розташованою на ній водоймою (ставком) з земель державної власності в територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області для рибогосподарських потреб.

Повноваження щодо розпорядження земельними ділянками водного фонду для рибогосподарських потреб на момент укладання цього договору належали до компетенції Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, оскільки за приписами пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 7 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VІ встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Даний Закон набрав чинності 01 січня 2013 року (пункт 1 розділ II Закону № 5245- VI).

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до Концепції розвитку водного господарства України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 14.01.2000 N 1390-XIV водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території. Водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

З вищенаведеного вбачається, що чинне законодавство розрізняє поняття "водне господарство", як галузі, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у воді, та "аквакультура", саме як рибництво (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 908/2153/20).

Таким чином, з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками із земель державної власності водного фонду для рибогосподарських потреб за межами населених пунктів здійснювала Харківська обласна державна адміністрація, до якої фактично перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди від 17.05.2005.

Поряд з цим, Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення", відповідно до якого:

З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 згідно із Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021.

Також підпунктом 20 пункту 4 розділу І вищевказаного Закону, внесено зміни до статті 83 Земельного кодексу України, зокрема частину другу цієї статті доповнено пунктом такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Судова колегія зазначає, що станом на набрання чинності вказаних змін (27.05.2021) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091, площею 24,016 га за адресою: Харківська область, Первомайський район, с/рада Закутнівська, та право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 06.09.2021, а отже лише після державної реєстрації права власності щодо спірної земельної ділянки за Біляївською сільською радою Лозівського району Харківської області така земельна ділянка перейшла до комунальної власності та відбулось правонаступництво прав щодо зазначеної земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 15.04.2015 (більш ніж за місяць до закінчення строку дії договору - 24.05.2015) відповідачем надіслало заяву до Харківської обласної державної адміністрації та Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, в якій заявник просив поновити договір оренди земельної ділянки загальною площею 24,016 га у територіальних межах Закутнівської сільської ради Первомайського району Харківської області б/н від 17.05.2005, зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис у Державному реєстрі земель від 24.05.2005 за № 040568000001; підписати додаткову угоду до договору оренди про заміну сторони орендодавця та укладання договору оренди на новий строк; укласти у новій редакції договір оренди у відповідності до вимог Закону України "Про аквакультуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420 (т.1, а.с.47, 49).

До вказаної заяви було додано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки водного фонду з розташованою на ній водоймою б/н від 17.05.2005, відповідно до змісту якої необхідно замінити сторону орендодавця у договорі оренди з Первомайської районної державної адміністрації на Харківську обласну державну адміністрацію (п.1), укласти з фізичною особою-підприємцем Хахітва Валентином Миколайовичем договір оренди строком на 10 років (п.2), на підставі цієї додаткової угоди укласти у новій редакції договір оренди у відповідності до вимог Закону України "Про аквакультуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420 (п.3) (т.1, а.с.50).

Також, Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа Хахітва Валентин Миколайович направив до Харківської обласної державної адміністрації лист від 15.04.2015 щодо виготовлення паспорту водного об`єкта розташованого на території Закутнівської сільської ради площею 9,5770 га.

Матеріали справи містять лист Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації від 13.05.2015 № 03-61/782, в якому за результати розгляду листів ФОП Хахітви В.М. від 15.04.2015 повідомлено заявника, що для вирішення питання щодо виготовлення паспорту водного об`єкту та поновлення договору оренди земельної ділянки, необхідно надати до Харківської обласної державної адміністрації документи, які визначені діючим на момент звернення законодавством (Законом України "Про аквакультуру" та ст.51 Водного кодексу України): правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності (користування) на гідроспоруду; витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з зазначенням інформації про власника земельної ділянки в особі Харківської обласної державної адміністрації; дозвіл на спеціальне водокористування для рибогосподарських потреб; документи, які підтверджують відсутність у Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича заборгованості по орендній плати за земельну ділянку, відповідно до вимог договору оренди. Крім того зазначено про повернення матеріалів доданих до листів (т.1, а.с. 53-54).

Відповідно до листа Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації від 27.11.2020 №05-53/747 відповідь на лист Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича (вих. № 03-61/782 від 13.05.2015) відповідно до вимог Інструкції з діловодства в Харківській обласній державній адміністрації, затвердженої розпорядженням Харківської обласної адміністрації від 29.02.2012 №105, яка була чинна на час надання відповіді, надіслано з використанням засобів поштового зв`язку (т.1, а.с. 56).

Проте, доказів надіслання вказаного листа Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації від 13.05.2015 № 03-61/782 та отримання його відповідачем матеріали справи не містять, тоді як відповідач заперечує обставини щодо отримання цього листа.

До того ж, листом від 10.04.2019 № 03-32/1162 Первомайська районна державна адміністрація повідомила відповідача про те, що у зв`язку з тим, що згідно ст.122 Земельного кодексу України з 2013 року повноваження щодо передачі в користування земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб належать до компетенції Харківської обласної державної адміністрації, заяву ФОП Хахітви В.М. з проектом додаткової угоди було направлено за належністю з метою прийняття рішення щодо порушеного заявником питання та повідомлення безпосередньо його, як заявника, та Первомайську районну державну адміністрацію, проте відповіді на адресу райдержадміністрації не надходило. Також зазначено, що райдержадміністрації не заперечує проти поновлення зазначеного вище договору оренди земельної ділянки водного фонду (т.1, а.с.48).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем встановлених строків та умов діючого законодавства щодо повідомлення орендодавця про використання переважного права для поновлення договору оренди землі відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Однак, як досліджено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів на підтвердження висловлення орендодавцем заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом направлення листа-повідомлення про прийняте рішення протягом одного місяця після закінчення строку договору.

В цій частині доводи апелянта про недоведеність встановлених судом першої інстанції обставин щодо повідомлення орендодавцем відповідача про заперечення проти поновлення договору оренди знайшли своє підтвердження.

Таким чином, судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що відповідач в установлені законом строки направив на адресу орендодавця лист-повідомлення про намір поновити договірні відносини на новий строк, до якого було додано проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, однак упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмове повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору було відсутнє.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта щодо відсутності заперечень про поновлення спірного договору оренди з боку Первомайської районної державної адміністрації, яка зазначена орендодавцем за цим договором, оскільки остання як станом на дату закінчення строку дії договору, так й станом на дату надіслання листа від 10.04.2019 не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Водночас, враховуючи вимоги чинного законодавства та встановлені обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем належними і допустимими доказами відповідно до положень статей 73, 74 ГПК України не доведено дотримання процедури поновлення договору оренди землі на новий строк відповідно до вимог положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції), оскільки після закінчення 24.05.2015 строку дії договору оренди відсутні докази укладення між сторонами угоди про поновлення договору оренди від 17.05.2005 на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому відповідно до частини 8 статті 33 зазначеного Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Також судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких обставин оскарження відповідачем у встановленому законом порядку дій Харківської обласної державної адміністрації, як попереднього розпорядника земельної ділянки, у зволіканні в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Крім того, колегія суддів враховує, що спір у даній справі виник з приводу правомірності займання відповідачем земельної ділянки водного фонду з розташованою на ній водоймою (ставком), а метою її використання визначено рибогосподарські потреби.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

З 01.07.2013 набрав чинності Закон України "Про аквакультуру", який змінив існуючий підхід до процедури надання водних об`єктів в користування на умовах оренди.

Частиною четвертою статті 59 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Особливості користування водним об`єктами на умовах оренди закріплені у статті 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зокрема у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Типова форма договору оренди водних об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди.

Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом.

У договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.

Користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Відповідно до Закону України "Про аквакультуру" аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Статтею 14 цього ж Закону встановлено особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об`єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Постановою Кабінету Міністрів України №420 від 29.05.2013, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Типовий договір оренди водних об`єктів, умови якого передбачають передачу у строкове платне користування об`єкта оренди, яким є вода (водний простір) водного об`єкта та земельна ділянка під водним об`єктом.

Запропонований відповідачем проект додаткової угоди про поновлення договору оренди від 17.05.2005 не відповідає умовам типового договору оренди водних об`єктів, на що обґрунтовано посилається прокурор, заперечуючи проти доводів відповідача щодо автоматичного поновлення спірного договору.

Також, в матеріалах справи відсутній паспорт водного об`єкта, розташованого на спірній земельній ділянці, чи докази його розроблення.

При цьому колегія суддів враховує, що абзацом другим частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України закріплено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У такий спосіб, дотримання порядку укладення договору оренди земель водного фонду, визначених Земельним та Водним кодексами України, а також Законом України "Про аквакультуру" (набрав чинності з 01.07.2013), для учасників є обов`язковим та не може бути нівельовано шляхом застосування процедур поновлення договору оренди, визначених Законом України "Про оренду землі", а при укладенні нового договору оренди умови договору мають бути узгоджені із нормами чинного законодавства станом на момент такого укладення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №910/3467/19.

При цьому, за відсутності домовленості між сторонами щодо істотних умов договору шляхом укладення додаткової угоди, враховуючи зміни, які встановлені чинним законодавством для договору оренди водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою під ним, доводи відповідача (апелянта) про неотримання ним заперечень відповідача проти поновлення договору оренди протягом місяця після закінчення строку його дії та необхідність застосування принципу мовчазної згоди також є безпідставними й відхиляються судом.

Вказані обставини не можуть свідчить про добросовісність дій відповідача щодо користування спірною земельною ділянкою водного фонду після закінчення строків дії договору протягом семи років за відсутності належним чином оформлених договірних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази та з урахуванням встановлених обставин справи, а також особливостей статусу та правового режиму об`єкту оренди колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав вважати поновленим договір оренди землі, а відтак у відповідача відсутнє право користування (оренди) на земельну ділянку площею 24,016 га відповідно до договору оренди землі від 17.05.2005.

Також необґрунтованими є посилання апелянта щодо звернення до Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області з листом-повідомленням від 16.11.2021 про намір продовжити орендні правовідносини, до якого додано проект додаткової угоди, оскільки станом на дату існування спірних правовідносин (закінчення строку дії договору) остання не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а вимогами чинного законодавства не передбачено можливість поновлення такого договору після його припинення на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Отже, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, щодо правомірного користування спірною земельною ділянкою з огляду на продовження дії договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", є безпідставними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та фактичними обставинами, встановленими при вирішенні спору.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" встановлені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі: у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення орендарем Харківській обласній державній адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091.

Згідно приписів статей 316-319, 321 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та не може бути обмежений у здійсненні права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 статті 353 цього Кодексу.

Судом встановлено, що з 25.05.2015 (з моменту закінчення строку, на який укладався договір оренди від 17.05.2005) і до теперішнього часу відповідач користується спірною земельною ділянкою за відсутності правових підстав і, як наслідок, своїми неправомірними діями відповідач вчиняє перешкоди позивачу-3 у здійсненні ним як власником права користування та розпорядження цим майном.

За таких обставин, установивши обставини припинення договору оренди земельної ділянки від 17.05.2005 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, та не виконання відповідачем як орендарем свого обов`язку з повернення об`єкта оренди його власнику, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повернути Біляївській сільській раді Лозівського району Харківської області земельну ділянку загальною площею 24,0160 га з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091.

Також, у відповідності до статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Враховуючи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №9301836 - право оренди земельної ділянки по договору оренди землі від 17.05.2005 та встановлену судом відсутність підстав для наявності відповідного запису з 25.05.2015, суд першої інстанції обґрунтовано визнав вимогу прокурора про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6324584000:03:000:0091 (запис про інше речове право: 930136) такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №9301836 - право оренди земельної ділянки по договору оренди землі від 17.05.2005 без достатньої на те правової підстави не породжує у відповідача права користування (оренди) спірної земельної ділянки, що спростовує твердження апелянта щодо ненадання оцінки цій обставині.

Визнаючи позовні вимоги прокурора про визнання відсутнім права як належний та ефективний спосіб захисту права на земельні ділянки місцевим господарським судом враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 22 червня 2020 року по справі № 922/2155/18, та зазначено про те, що у цій справі прокурор звертається за захистом інтересів держави щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, посилаючись на те, що відповідач займає її без належних правових підстав, та в даному випадку вимога прокурора про визнання відсутнім права не є єдиною вимогою, а була заявлена поряд з вимогами про зобов`язання повернути державі земельну ділянку та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію за відповідачем права оренди на земельну ділянку, які в своїй сукупності забезпечують ефективність обраного способу захисту права позивача.

Крім того, щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на те, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення; зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а отже у такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга відповідача не містить доводів на спростування вищезазначених висновків.

Щодо інших доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині дотримання принципу рівності та змагальності сторін (зокрема, порушення права на ознайомлення з матеріалами справи).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції під час вирішення даного спору враховано відзив відповідача; представник відповідача брав активну участь у справі шляхом подання заяв, клопотань та приймав участь в судових засіданнях суду першої інстанції; відповідач не був позбавлений права на ознайомлення зі справою в паперовому вигляді під час судового розгляду, тоді як останнім подано клопотання про надання можливості ознайомитись із матеріалами справи в електронному вигляді лише 21.06.2022 (тобто майже через вісім місяців після відкриття провадження у справі).

З огляду на викладене, судом першої інстанції були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав та доведення своєї позиції у справі, однак представником відповідача не доведено виключності обставин, які б перешкодили відповідачу реалізувати надані йому права на вчинення необхідних процесуальних дій у визначені законом і судом строк.

Отже, невчинення представником відповідача процесуальних дій у встановлений законом та судом строк не свідчить про порушення судом першої інстанції принципу рівності та змагальності сторін.

Крім того, колегія суддів виходить із того, що рішення суду першої інстанції переглядалось судом апеляційної інстанції, який має право щодо перегляду справи, ураховуючи статті 269, 275 ГПК України. Відтак доступ до правосуддя скаржника не було обмежено, сторона була почута в межах її доводів, з урахуванням принципу змагальності.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскарженій частині.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Хахітва Валентина Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 у справі №922/3744/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.01.2023.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель