Рішення

від 26.01.2023 по справі 914/3289/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 Справа № 914/3289/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктар-Транс», смт. Куликів, Жовківський район, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівесбуд», м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 134 611,06 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Віктар-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівесбуд»» про стягнення 134 611,06 грн.

Ухвалою суду від 08.11.2021 позов залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; відомостей про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви.

У межах встановленого судом строку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову (вх. № 27545/21 від 18.11.2021) із запитуваними судом відомостями.

Ухвалою від 19.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.12.2021.

08.12.2021 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 29585/21).

Ухвалою від 13.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.12.2021, суд постановив відкласти підготовче засідання на 17.01.2022.

Ухвалою від 17.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 17.01.2022, суд відклав підготовче засідання на 07.02.2022.

У судовому засіданні 07.02.2022 суд оголосив перерву до 21.02.2022.

17.02.2022 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4510/22).

21.02.2022 позивачем подане через відділ загального діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 4660/22).

Ухвалою від 21.02.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 21.03.2022.

24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

28.02.2022 наказом Господарського суду Львівської області № 13 з метою належного забезпечення функціонування суду затверджено Інструкцію щодо роботи суду в умовах воєнного стану. Вказаною інструкцією рекомендовано сторонам подавати позовні заяви, клопотання тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCоn», попередньо заявивши про це клопотання.

Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на введення згідно Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 на усій території України воєнного стану, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд, керуючись приписами частин 1-2 статті 2, частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив здійснювати розгляд справи в межах розумного строку та відкласти розгляд справи по суті (підготовче провадження) на іншу дату.

Також, у зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці з 28.02.2022 по 18.03.2022, з 21.03.2022 по 23.04.2022, з 25.04.2022 по 09.05.2022 та з 10.05.2022 по 26.05.2022 включно, судове засідання 21.03.2022 не відбулося.

У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 27.05.2022 суд призначив розгляд справи по суті на 02.06.2022.

Ухвалю від 02.06.2022 суд постановив повернутися до розгляду справи у межах підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2022.

20.07.2022 через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на відзив (вх. № 15554/22).

10.08.2022 через відділ загального діловодства суду представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 11.08.2022 відповідач просив відкласти розгляд справи для ознайомлення із клопотанням представника позивача про долучення доказів та для надання можливості додатково подати інші докази щодо врегулювання спірного питання.

Ухвалою від 11.08.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 11.08.2022, суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.09.2022.

15.08.2022, через відділ загального діловодства суду, від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №17125/22).

У зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у з 29.08.2022 по 14.09.2022, з 15.09.2022 по 16.09.2022, та з 19.09.2022 по 30.09.2022 включно, підготовче засідання 19.09.2022 не відбулося.

У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу підготовчого засідання.

Ухвалою від 03.10.2022 суд призначив підготовче засідання на 10.10.2022.

У підготовчому засіданні 10.10.2022 представники сторін не з`явились.

Підготовче засідання 10.10.2022 відбулось у раніше визначений судом час о 16:00 год., проте фіксація судового засідання технічними засобами не відбувалася у зв`язку з відсутністю електропостачання, що підтверджується копією Акта про відключення електроенергії від 11.10.2022, виданого Господарським судом Львівської області.

Ухвалою від 10.10.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 14.11.2022.

24.10.2022 представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про витребування доказів (вх.№21920/21). У вказаному клопотанні представник позивача зазначає про доцільність витребування у Головного управління ДПС у Львівській області податкових декларацій на додану вартість з додатками ТзОВ «Дівесбуд».

У зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці у зв`язку із сімейними обставинами з 17.10.2022 по 24.11.2022, з 28.11.2022 по 30.12.2022, з 02.01.2023 по 17.01.2023 та з 18.01.2023 по 19.01.2023 включно, судове засідання, призначене на 14.11.2022 не відбулось.

У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу судового засідання для розгляду справи.

Ухвалою від 20.01.2023 суд призначив судове засідання у справі на 26.01.2023.

Щодо клопотання про витребування доказів (вх. 0№ 21920/21), суд повідомляє таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та 4 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частинами 1, 3 ст. 169 ГПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України).

Зі змісту статті 177 ГПК України вбачається, що збір доказової бази є завданням, власне. підготовчого провадження. А відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).

Суд зазначає, що подане представником позивача клопотання № б/н від 24.10.2022 (вх. № 21920/21) про витребування доказів у справі 914/3289/21 підлягає залишенню без розгляду. Вказане клопотання подане з порушенням процесуальних строків, визначених чинним Господарським процесуальним кодексом України, відсутнє відповідне обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законодавством процесуального строку, а також представником не подана заява про поновлення пропущеного строку для надання до суду клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 26.01.2023 сторони не з`явились, додаткових клопотань до суду не подавали.

У судовому засіданні 26.01.2023 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 26.01.2023 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про прийняте рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що на виконання умов укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівесбуд» договору купівлі-продажу дизельного палива № 01.1/10/20 від 01.10.2020 поставив відповідачеві товар на загальну суму 291413,56 грн, що підтверджується долученими до позову копіями видаткових та відповідних товарно-транспортних накладних.

Відповідач прийняв товар відповідно до кожної накладної, однак, всупереч умовам договору, такий в повному обсязі не оплатив.

Заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару становить 134 611,06 грн. Позивач звертався до ТзОВ «Дівесбуд» з претензіями № б/н від 15.06.2021 та № б/н від 23.07.2021 про сплату суми боргу, долучивши до останньої Акт звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2020-21.09.2021, однак такі залишилися без відповіді та задоволення.

Станом на дату подання позову заборгованість не погашена.

Внаслідок викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідь на відзив за вх. № 15554/22 від 20.07.2022 та за вх. №17125/22 від 15.08.2022. Позивач з аргументами відповідача, викладеними у відзиві, не погоджується, зазначивши, що факт отримання відповідачем пального на суму 291 413,56 грн підтверджується видатковими накладними, які підписані представником відповідача і завірені печаткою відповідача. Проведено оплату згідно виставленого рахунку на оплату № 333 від 22.03.2021 за отримане пальне на суму 8 470 грн по видатковій накладній № 528 від 22.03.2021. Проведено оплату згідно виставленого рахунку на опалу № 337 за отримане пальне на суму 16 940 грн по видатковим накладним № 531 від 22.03.2021 і № 532 від 22.03.2021 р.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач отримував товар після 11.03.2021, а відтак, не погоджується з твердженням відповідача у його відзиві на позовну заяву про те, що позивач після 11.03.2021 не здійснював поставки товару відповідачу.

Аргументи відповідача.

Відзив на позовну заяву за вх. № 4510/22 від 17.02.2022. Відповідач заперечує щодо позовних вимог у частині, зазначає, що згідно з даними бухгалтерського обліку ТзОВ «Дівесбуд» заборгованість перед ТзОВ «Віктар-Транс» станом на 05.02.2022 становить 37 373,06 грн. Відповідач наголошує на тому, що останню поставку товару (дизпалива) позивач здійснив 11.03.2021, тоді як у позовній заяві ряд не підписаних з боку відповідача видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, датованих після 11.03.202, проти яких відповідач категорично заперечує, оскільки ніякі поставки товару після 11.03.2021 позивач не здійснював.

Внаслідок викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову про стягнення з ТзОВ «Дівесбуд» на користь ТзОВ «Віктар-Транс» 134 611,06 грн заборгованості.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктар-Транс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівесбуд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу дизельного палива від № 01.1/10/20, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується передавати покупцю у власність дизельне паливо (товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та здійснити їх оплату на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 договору товар, його кількість, асортимент визначається в рахунках або накладних на відпущення товару по кожній партії товару окремо.

Відповідно до 5.1. договору покупець оплачує поставлений продавцю товар за ціною, яка вказана в рахунках або накладних на відпущення товару.

Згідно п. 6.1 покупець зобов`язаний оплатити товар згідно рахунку або накладної на відпущення товару, оформленої відповідно до п. 7.1 договору, впродовж 3 трьох банківських днів з моменту підписання накладних або з моменту отримання рахунку.

Позивачем було передано, а відповідачем було прийнято у власність паливо, загальна вартість яких становить 291 413,56 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковими накладними та актом звірки за період 01.10.2020-21.09.2021.

22.10.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 400л (334 кг) на загальну суму з ПДВ 7 460 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1436 та товарно-транспортною накладною № 1456, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

23.10.202 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 450л (376 кг) на загальну суму з ПДВ 8 392, 50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1440 та товарно-транспортною накладною № 1440, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

29.10.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 580 л (491 кг) на загальну суму з ПДВ 10 817 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1474 та товарно-транспортна накладною № 1474, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

02.11.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 500 л (425 кг) на загальну суму з ПДВ 9 325 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1505 та товарно-транспортна накладною № 1505, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

04.11.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 760 л (645 кг) на загальну суму з ПДВ 14 174 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1530 та товарно-транспортною накладною № 1530, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

10.11.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 620 л (519 кг) на загальну суму з ПДВ 11 563 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1575 та товарно-транспортною накладною № 1575, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

16.11.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 680 л (577 кг) на загальну суму з ПДВ 12 886 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1597 та товарно-транспортною накладною № 1597, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

18.11.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 500 л (425 кг) на загальну суму з ПДВ 9 475 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1630 та товарно-транспортною накладною № 1630, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

24.11.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 309 л (262 кг) на загальну суму з ПДВ 5 855,56 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1697 та товарно-транспортною накладною № 1697, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

01.12.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 400 л (338 кг) на загальну суму з ПДВ 8 060 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1736 та товарно-транспортною накладною № 1736, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

16.12.2020 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 700 л (598 кг) на загальну суму з ПДВ 17 794 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1860 та товарно-транспортною накладною № 1860, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

05.02.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 1 150 л (971 кг) на загальну суму з ПДВ 26 852,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 222 та товарно-транспортна накладною № 222, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

09.02.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 400л (338 кг) на загальну суму з ПДВ 9 580 грн, що підтверджується видатковою накладною № 247 та товарно-транспортною накладною № 247, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

19.02.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 200 л (172 кг) на загальну суму з ПДВ 4 840 грн, що підтверджується видатковою накладною № 322 та товарно-транспортною накладною № 322, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

22.02.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 400 л (344 кг) та 350 л (294 кг) на загальну суму з ПДВ 9 820 грн та 8 592,50 грн, що підтверджується видатковими накладними № 328, № 336 та товарно-транспортними накладними № 328, № 336 відповідно, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

05.03.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 500 л (425 кг) на загальну суму з ПДВ 12 475 грн, що підтверджується видатковою накладною № 437 та товарно-транспортною накладною № 437, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

10.03.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 330 л (276 кг) на загальну суму з ПДВ 8 233,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 461 та товарно-транспортною накладною № 461, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

11.03.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 400 л (334 кг) на загальну суму з ПДВ 9 980 грн, що підтверджується видатковою накладною № 469 та товарно-транспортною накладною № 469, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

22.03.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 350 л (297 кг) на загальну суму з ПДВ 8 470 грн, 260 л 220 кг) на загальну суму з ПДВ 6 292 грн, 440 л (373 кг) на загальну суму з ПДВ 10 648 грн, що підтверджується видатковими накладними № 528, № 531, № 532 та товарно-транспортними накладними № 528, № 531, № 532 відповідно, підписаними та скріпленими печаткою постачальника; покупцем видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписані.

26.03.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 440 л (373 кг) на загальну суму 10 560 грн, що підтверджується видатковою накладною № 544 та товарно-транспортною накладною № 544, підписаними та скріпленими печаткою постачальника; покупцем видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписані.

01.04.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 460 л (390 кг) на загальну суму з ПДВ 11 040 грн, що підтверджується видатковою накладною № 594 та товарно-транспортною накладною № 594, підписаними та скріпленими печаткою постачальника; покупцем видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписані.

02.04.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 472 л (393 кг) на загальну суму з ПДВ 11 328, що підтверджується видатковою накладною № 602 та товарно-транспортною накладною № 602, підписаними та скріпленими печаткою постачальника; покупцем видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписані.

05.04.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 260 л (220 кг) на загальну суму з ПДВ 6 240 грн, що підтверджується видатковою накладною № 609 та товарно-транспортною накладною № 609, підписаними та скріпленими печаткою постачальника; покупцем видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписані.

06.04.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 340 л (286 кг) на загальну суму з ПДВ 8 160 грн, що підтверджується видатковою накладною № 623 та товарно-транспортною накладною № 623, підписаними та скріпленими печаткою постачальника; покупцем видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписані.

27.04.2021 ТзОВ «Віктар-Транс» поставив ТзОВ «Дівесбуд» дизельне паливо у кількості 500 л (419 кг) на загальну суму з ПДВ 12 500, що підтверджується видатковою накладною № 772 та товарно-транспортною накладною № 772, підписаними та скріпленими печаткою постачальника; покупцем видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписані.

Відповідач здійснив в рахунок оплати цього товару на суму 156 802,50 грн.

Така поставка здійснювалась позивачем на власний ризик, оскільки попередньої оплати з умовами укладеного між сторонами Договору, зі сторони відповідача проведено не було.

З наданого позивачем Акта звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2020-21.09.2021, вбачається, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 134 611,06 грн.

ТзОВ «Віктар-Транс» двічі звертався до ТзОВ «Дівесбуд» з претензіями № б/н від 15.06.2021 та № б/н від 23.07.2021 щодо сплати заборгованості у розмірі 134 611,06 грн за поставлений товар. Однак вказана претензія не була розглянута відповідачем з наданням відповіді постачальнику.

Претензію № б/н від 15.06.2021 ТзОВ «Дівесбуд» не отримало, поштове відправлення повернулося позивачу з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», що вбачається з долучених позивачем копій доказів скерування відповідної кореспонденції відповідачу.

Претензію № б/н від 23.07.2021 з Актом взаєморозрахунків відповідач не отримав, поштове відправлення повернулося ТзОВ «Віктар-Транс» з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що вбачається з долучених позивачем копій доказів скерування відповідної кореспонденції ТзОВ «Дівесбуд».

Поданий відповідачем відзив на позовну заяву від 17.02.2022 за вх. № 4510/22 обґрунтований тим, що відповідач частково визнає існування заборгованості за договором купівлі-продажу дизельного палива № 01.1/10/20 від 01.10.2020.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 07.02.2022 між ТзОВ «Дівесбуд» та ТзОВ «Віктар-Транс», підписаний та скріплений печаткою відповідача, відповідно до якого сума заборгованості становить 37 373, 06 грн.

Відповідач зазначає, що останню поставку товару (дизпалива) позивач здійснив 11.03.202., тоді як у матеріалах справи (додатках до позовної заяви) містяться ряд не підписаних з боку ТзОВ «Дівесбуд» видаткових накладних та товарно-транспортних накладних ,датованих після 11.03.2021, проти яких відповідач категорично заперечує, оскільки ніякі поставки товару після 11.03.2021позивач не здійснював. Надані позивачем до матеріалів справи копії видаткових накладних у період з 22.03.2021 по 27.04.2021 включно, не містять підпис та печатку отримувача, у зв`язку із чим відповідач вважає, що така видаткова накладна не може вважатися первинним документом, що підтверджує факт отримання товару.

На думку відповідача, така поведінка ТзОВ «Віктар-Транс» зумовлена конфліктною ситуацією у іншій справі, яка виникла внаслідок надання транспортного засобу (трактора) відповідачем в оренду позивачу.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться такі документи: видаткова накладна № 528 від 22.03.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 531 від 22.03.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 532 від 22.03.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 544 від 26.03.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 594 від 01.04.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 602 від 02.04.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 609 від 05.04.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 623 від 06.04.2021 року та товарно-транспортна накладна; видаткова накладна № 772 від 27.04.2021 року та товарно-транспортна накладна; Акт звірки за період 01.10.2020-21.09.2021 роки, які дійсно не підписані відповідачем. Однак, у судовому засіданні представник позивача зазначив про те, що зазначені документи є копіями, оскільки зазначені документи в оригіналах зберігаються у відповідача та не поверталися до ТзОВ «Віктар-Транс» на вимогу.

На підтвердження факту поставки дизельного палева, позивач до матеріалів справи додає: податкову накладну порядковий номер № 85 від 09.02.2021; податкову накладну порядковий номер № 60 від 05.02.2021; податкову накладну порядковий номер № 76 від 10.03.2021; податкову накладну порядковий номер № 170 від 22.02.2021; податкову накладну порядковий номер № 157 від 19.02.; податкова накладна порядковий номер № 174 від 22.02.202; податкову накладну порядковий номер № 85 від 11.03.2021; податкову накладну порядковий номер № 53 від 05.03.2021; податкову накладну порядковий номер № 146 від 22.03.2021; податкову накладну порядковий номер № 148 від 22.03.2021; податкову накладну порядковий номер № 145 від 22.03.2021; податкову накладну порядковий номер № 160 від 26.03.2021; податкову накладну порядковий номер № 203 від 27.04.2021; податкову накладну порядковий номер № 23 від 05.04.2021; податкову накладну порядковий номер № 50 від 06.04.2021; податкову накладну порядковий номер № 7 від 01.04.2021; податкову накладну порядковий номер № 16 від 02.04.2021.

Як встановлено судом, позивач у відповіді на відзив від 20.07.2022 за вх. № 15554/22 заперечує факт не отримання товару (дизельного палива) відповідачам, адже ТзОВ «Дівесбуд» частково здійснив розрахунок за отриманий товар, у тому числі у спірний період з 22.03.2021 по 27.04.2021, що вбачається з відповідних рахунків на оплату № 333 від 22.03.2021 та № 337 від 22.03.2021, платіжних доручень № 596 від 24.03.2021 та № 597 від 24.03.2021.

На підтвердження факту реалізації товару відповідачеві, позивачем долучено до матеріалів справи копії акцизних накладних: копія акцизної накладної від 22.03.2021 № 562; копія акцизної накладної від 22.03.2021 року № 565; копія акцизної накладної від 22.03.2021 року № 566; копія акцизної накладної від 26.03.2021 року № 579; копія акцизної накладної від 01.04.2021 року № 628; копія акцизної накладної від 02.04.2021 року № 636; копія акцизної накладної від 05.04.2021 року № 643; копія акцизної накладної від 06.04.2021 року № 656; копія акцизної накладної від 27.04.2021 року № 805 та принт-скрін з програми MEDOC про реєстрацію Акцизних накладних.

Таким чином, враховуючи все викладене, податкові накладні та декларації є безумовними доказами реальності здійснення господарських операцій з поставки товару, можуть бути доказами на підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, з урахуванням наявності у матеріалах справи первинних документів.

Відповідачем не подано документів, щодо спростування факту з поставки товару, постійного руху активів, адже позивачем зареєстровані податкові та акцизні накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та в Єдиному реєстрі акцизник накладних, що свідчить про реалізацію товару дизельного палива у господарській діяльності.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Між сторонами у справі був укладений Договір купівлі-продажу № 01.1/10/20 від 01.10.2020.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У п. 12.1 договору, сторони визначили, що він діє до 30.09.2021 року, але не раніше, ніж до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Щодо підтвердження факту існування правовідносин між ТзОВ «Віктар-Транс» та ТзОВ «Дівесбуд» за Договором купівлі-продажу № 01.1/10/20 від 01.10.2020 та факту поставки товару наявністю видаткових накладних від 22.03.2021 № 528, № 531, № 532; від 26.03.2021 № 544; від 01.04.2021 № 594; від 02.04.2021 № 602; від 05.04.2021 № 609; від 06.04.2021 № 623; від 27.04.2021 на суму у тому числі з ПДВ 85 238 грн, слід зауважити, що зазначені видаткові накладні не підписана зі сторони отримувача товару ТзОВ «Дівесбуд».

Належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з поставки обумовленого сторонами товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних за період з жовтня 2020 по квітень 2021 року. Видаткові накладні з 22.10.2020 по 11.03.2021 включно підписані та скріплені печатками двох контрагентів, що свідчить про дійсний факт поставки товару позивачем та отримання такого відповідачем. Однак, позивачем надані належним чином завірені копії видаткових накладних з 22.03.2021 по 27.04.2021, з яких вбачається, що такі підписані та скріплені печаткою постачальника; покупцем видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не підписані, адже оригінали зазначених документів перебувають у відповідача та не були повернуті позивачу на його вимогу.

Згідно ст.1 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відповідно до ч.8 зазначеної статті відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, ТзОВ «Віктар-Транс» в особі директора, як особи, яку у зазначених видаткових накладних визначено відповідальною за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, мав при здійсненні поставки товару отримати на видатковій накладній підпис уповноваженої від ТзОВ «Дівесбуд» особи на отримання товару, що свідчило б про проведення господарської операції з поставки товару. Так як, оригінали видаткових накладних за період 22.03.2021 по 27.04.2021 перебувають у відповідача та не були повернуті позивачу на його вимогу, підвереджують факт поставки дизельного палива зареєстрованими податковими та акцизними накладними. Стосовно обігу активів, відповідач не надав свої заперечення.

Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України 201.10 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до п. 231.3. ст. 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Таким чином, враховуючи все викладене, податкові накладні та акцизні накладні, зареєстровані позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних та в Єдиному реєстрі акцизних накладних є безумовними доказами реальності здійснення господарських операцій з поставки дизельного палива, можуть бути доказами на підтвердження факту постачання товару покупцю та його прийняття ним, з урахуванням наявних у матеріалах справи первинних документів на постачання дизельного палива відповідачу.

Слід зауважити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, окрім обставин оформлення первинних документів, суд має дослідити наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Таким чином у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019р. у справі № 905/49/15, від 29.11.2019р. у справі №914/2267/18.

Але, як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №916/922/19.

Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі слід враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Як вбачається із зазначених положень законодавства, первісною обставиною для складання податкової накладеної є здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг та оформлення зазначеної господарської операції первинною бухгалтерською документацією, та як наслідок проведення такої операції - складання податкової накладної та її реєстрація.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таким чином, наявність податкових накладних, акцизних накладних та її реєстрація, з урахуванням первинних бухгалтерських документів, підтверджує факт поставки дизельного палива та існування правовідносин за договором купівлі продажу, украденого між ТзОВ «Віктар-Транс» та ТзОВ «Дівесбуд».

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зазначив, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 2138 від 27.10.2021на суму грн.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівесбуд» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, м. Дрогобич, вул. Коновальця, буд. 15/4, кв. 32, ЄДРПОУ 40053220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктар-Транс» (80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, буд. 65, ЄДРПОУ 42931734) 134 611,06 грн заборгованості та 2 270,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2023.

Суддя Гоменюк З.П.