Постанова

від 23.01.2023 по справі 914/568/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р. Справа №914/568/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Мусій Юлії Романівни б/н та дати (вх. № 01-05/2751/22 від 14.11.2022 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2022 року (суддя Т.Я. Рим; повний текст рішення складено 24.10.2022 року)

у справі № 914/568/22

за позовом: Фізичної особи підприємця Мусій Юлії Романівни (надалі ФОП Мусій Ю.Р.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Онпера Текнолоджіз" (надалі ТзОВ "Онпера Текнолоджіз")

про стягнення 59057,75 грн.

та за зустрічним позовом: ТзОВ "Онпера Текнолоджіз"

до відповідача: ФОП Мусій Ю.Р.

про стягнення 181241,68 грн.,

за участю:

від позивача (за первісним позовом): Романушко П.П. адвокат (ордер серії ВС №1181376 від 19.01.2023 року);

від відповідача (за первісним позовом): Завада Т.Р. адвокат (ордер серії ВС № 1097805 від 10.05.2022 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

21.03.2022 року ФОП Мусій Ю.Р. звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "Онпера Текнолоджіз" про стягнення 59057,75 грн., з яких: 55258,35 грн. основної заборгованості, 1537,75 грн. неустойки, 2261,65 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умов договору про надання послуг у сфері ІТ за № 2021-32 від 03.08.2021 року в частині своєчасної та повної сплати наданих послуг.

13.05.2022 року ТзОВ "Онпера Текнолоджіз" подало до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до ФОП Мусій Ю.Р. про стягнення 181241,68 грн., з яких: 30689,13 грн. основної заборгованості, 459,07 грн. 3% річних, 3818,98 грн. інфляційних збитків, 146247,50 грн. компенсації за порушення умов конфіденційності та невиконання обов`язку, передбаченого п. 11.5 договору про надання послуг у сфері ІТ за № 2021-32 від 03.08.2021 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення п. 11.9.1 договору від 03.08.2021 року не компенсувала Товариству всіх виплат, проведених в межах перших трьох календарних місяців, не виконала обов`язку, встановленого п.11.5 договору щодо повернення ноутбука з конфіденційною інформацією, а також п. 3 (h) договору про безпеку від 02.08.2021 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.10.2022 року у справі №914/568/22 (суддя Т.Я. Рим) частково задоволено первісний позов ФОП Мусій Ю.Р. Стягнуто з ТзОВ "Онпера Текнолоджіз" на користь ФОП Мусій Ю.Р. 15109,00 грн. основного боргу, 755,45 грн. пені, 534,61 грн. інфляційних втрат, 688,97 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено в задоволенні решти вимог за первісним позовом. Частково задоволено зустрічний позов ТзОВ "Онпера Текнолоджіз". Стягнуто з ФОП Мусій Ю.Р. на користь ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" 146247,50 грн. штрафу та 2193,70 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено в задоволенні решти вимог за зустрічним позовом. Проведено зустрічне зарахування стягнутих грошових сум. Стягнуто з ФОП Мусій Ю.Р. на користь ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" 129848,44 грн. штрафу та 1504,73 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що укладений між сторонами договір від 03.08.2021 року за своєю правовою природою належить до групи договорів про надання послуг. ФОП Мусій Ю.Р. реалізувала своє право на одностороннє розірвання договору на підставі пункту 11.9 договору та в порядку, визначеному пунктом 11.3 договору. Це означає, що договір від 03.08.2021 припинив свою дію через місяць після отримання такого повідомлення, тобто 14.01.2022. Оскільки Товариство не погодило розірвання договору у двадцятиденний строк, цей договір не припинив свою дію за згодою сторін 21.10.2021 року, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 30689,13 грн основного боргу, нарахованого на підставі пункту 11.9.1 договору, 3818,98 грн інфляційних збитків та 459,07 грн 3% річних, як похідних нарахувань. Упродовж жовтня 2021 року ФОП Мусій Ю.Р. мала можливість надавати послуги згідно з договором від 03.08.2021 року. Відмова Товариства погодити акт наданих послуг від 01.11.2021 на суму 15109,00 грн суд визнав безпідставною, а первісний позов у цій частині - обґрунтованим. Щодо оплати Товариством решти актів суд вважав такі вимоги позивачки за первісним позовом безпідставними, адже ФОП Мусій Ю.Р. втратила доступ до системи Jira 09.11.2021, без якого неможливо виконання договору від 03.08.2021, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення вартості наданих послуг за актами від 01.12.2021, 19.01.2022. Суд погодився з правильністю визначення ФОП Мусій Ю.Р. пені за порушення строків оплати акта від 01.11.2021 та стягнув з відповідача 755,45 грн пені. Встановив, що ФОП Мусій Ю.Р. помилився в розрахунку інфляційних втрат за листопад 2021 року, оскільки заборгованість у цьому місяці виникла після 15 листопада 2021 року. Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, суд вказав, що до стягнення з Товариства підлягають інфляційні втрати в сумі 534,61 грн. Після припинення дії договору від 03.08.2021 ФОП Мусій Ю.Р. не повернула Товариству ноутбук, не повідомила про знищення конфіденційної інформації та її носіїв, чим порушила п.11.5 договору від 03.08.2021, п.3(h) договору про безпеку, тому суд визнав обґрунтованими позовні вимоги Товариства про стягнення 5000,00 євро, які станом на час подання зустрічного позову складають 146247,50 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач (за зустрічним позовом) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2022 року у справі №914/568/22 в частині стягнення з ФОП Мусій Ю.Р. на користь ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" 146247,50 грн. штрафу та 2193,70 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору, зустрічного зарахування стягнутих грошових сум по рішенню, стягнення з ФОП Мусій Ю.Р. на користь ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" 129848,44 грн. штрафу та 1504,73 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Щодо решти позовних вимог рішення суду першої інстанції залишити без змін. Не погоджується з висновками суду про те, що ФОП Мусій Ю.Р. порушила умови конфіденційності. Звертає увагу на те, що порушенням умов конфіденційності є вчинення відповідних дій, наслідком яких є поширення, використання, передача третім особам, тощо конфіденційної інформації. Однак, згідно з висновком суду, порушенням положень спірного договору про конфіденційність є відсутність доказів про повернення ноутбука. При цьому, суд не вказав норму закону чи пункт договору, які порушила виконавець в частині конфіденційності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач (за зустрічним позовом) у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2022 року у справі №914/568/22 законним, апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зазначає, що умови договору від 03.08.2021 року передбачають відповідальність виконавця за неповернення носіїв конфіденційної інформації. Стверджує, що скаржник помилково ототожнює поняття конфіденційної інформації та комерційної таємниці. Просить залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідач (за зустрічним позовом) підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Представник позивача (за зустрічним позовом) просив залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2022 року у справі №914/568/22, апеляційну скаргу ФОП Мусій Ю.Р. без задоволення.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 03.08.2021 року між ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" (замовник) та ФОП Мусій Ю.Р. (виконавець) укладено договір про надання послуг у сфері ІТ за № 2021-32, відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати замовнику, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати послуги у сфері ІТ (надалі послуги) (а.с.6-15, т.1).

Точний перелік послуг, їх обсяг, строки надання, ціни на них, а також вимоги до них зазначаються в окремих замовленнях, погоджених сторонами. Замовлення можуть бути погоджені сторонами за допомогою електронної пошти, спеціального програмного забезпечення або іншим шляхом, про який попередньо домовляться сторони (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 договору послуги приймаються замовником щомісячно. Виконавець протягом 10 календарних днів після закінчення звітного місяця направляє замовнику у двох екземплярах акт наданих послуг із переліком, описом послуг та сумою винагороди за надані послуги за минулий місяць. Замовник протягом 5 календарних днів з дня отримання акта наданих послуг зобов`язується підписати і повернути його виконавцю або надіслати останньому вмотивовану відмову від прийняття послуг. Послуги вважаються наданими належним чином після підписання сторонами акта наданих послуг. Послуги також будуть вважатись наданими належним чином, якщо протягом 5 календарних днів з дня отримання акта наданих послуг замовник не підпише і не поверне його виконавцю, і при цьому не надішле останньому вмотивовану відмову від прийняття послуг. Надісланий замовнику акт наданих послуг є підставою для оплати замовником наданих виконавцем послуг.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2 договору встановлено, що остаточна вартість наданих послуг за конкретний місяць зазначається у відповідному акті наданих послуг, який виконавець надсилає замовнику відповідно до пункту 3.1 договору. Ціни на конкретні послуги визначаються в окремих замовленнях, погоджених сторонами, відповідно до пункту 1.2 договору. сторони підтверджують, що всі погоджені ціни на послуги є адекватними, справедливими, повними і такими, що включають всі платежі, які замовник має здійснити на користь виконавця у зв`язку із набуттям прав інтелектуальної власності за цим договором, а також за отримання примірників результатів наданих послуг в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору замовник сплачує вартість наданих послуг протягом 10 календарних днів після дати, з якої послуги вважаються належним чином наданими відповідно до пункту 3.4 договору на підставі акта наданих послуг, який виконавець надає замовнику. Платежі здійснюються у безготівковій формі на банківський рахунок виконавця.

За умовами пункту 6.1 договору встановлено, що конфіденційною інформацією є цей договір, будь-яка інформація та документація, що передається однією стороною іншій стороні у будь-якій формі, на матеріальному носії або усно, або доступ до якої надається безпосередньо стороною іншій стороні або іншою особою для надання виконавцем послуг за договором, належить сторонам, використовується сторонами або набувається сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань за цим договором.

В пункті 6.2 договору міститься перелік, що саме входить до поняття конфіденційної інформації, серед яких технічні завдання, описи задач, специфікації, звіти про виконані роботи та надані послуги, характер та вигляд змін, внесених у будь-які комп`ютерні програми, організація виробничого процесу, листування з замовниками й іншими контрагентами, всі об`єкти інтелектуальної власності, які виконавець створює на виконання своїх зобов`язань за цим договором, зокрема вихідний код, документація та інші матеріали.

Виконавець визнає, що вся конфіденційна інформація, що належить замовнику, і була отримана виконавцем в процесі надання послуг відповідно до умов договору, повинна бути використана виконавцем виключно для виконання своїх зобов`язань за цим договором. Виконавець має зберігати таку інформацію в таємниці. Крім того, виконавець не має права розголошувати її будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди зі сторони замовника.

Пункт 6.4 договору встановлює обов`язок виконавця вживати та підтримувати відповідні технічні, організаційні та інші заходи, необхідні для захисту конфіденційної інформації від доступу та використання третіми особами.

У відповідності до пункту 6.5 положення розділу 6 цього договору зберігають свою чинність після спливу строку чи припинення дії договору та діють безстроково.

Сторони визнають, що виконавець виконуватиме свої зобов`язання за цим договором виключно в якості незалежного підрядника, а характер відносин між сторонами не становить змісту трудових правовідносин будь-якого типу. На вимогу виконавця, замовник зобов`язується надати власні засоби, устаткування та інші ресурси (у тому числі доступ до таких, що використовуються у поточній підприємницькій практиці, належним чином облаштованих приміщеннях офісного типу). Порядок взаємного розрахунку за використання виконавцем вказаних у даному пункті засобів, устаткування та інших ресурсів замовника, здійснюється у порядку та на підставі додаткових угод, незалежно від їх форми та типу (п. 8.2 договору).

Положеннями пункту 9.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов`язань за цим договором, він відшкодовує замовнику всі документально підтверджені збитки, які в результаті цього настали. відшкодування збитків не звільняє виконавця від виконання зобов`язань за цим договром та/або усунення порушень.

Згідно з п. 9.3 договору у випадку прострочення замовником оплати послуг відповідно до умов цього договору, замовник сплачує виконавцю узгоджену компенсацію у розмірі 0,1% від вартості наданих та неоплачених послуг за кожен день прострочення замовника, але не більше 5% від несплаченої суми.

У відповідності до пункту 9.4 договору за кожен випадок порушення передбачених цим договором зобов`язань щодо конфіденційності, сторона-порушник зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, спричинені таким порушенням, а також на вимогу останньої сплатити узгоджену компенсацію, що становить суму, еквівалентну 5000 доларів США.

Штрафи та відшкодування шкоди підлягають оплаті виконавцем протягом 14 робочих днів від дати виставлення рахунку на їх оплату замовником.

У пункті 11.1 зазначено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє протягом 1 року.

Дія договору може бути припинена достроково на підставі відповідної письмової угоди сторін (п. 11.2 договору).

Відповідно до пункту 11.3 договору дія договору може бути припинена достроково в односторонньому порядку замовником за умови письмового попередження про це іншої сторони не пізніше, ніж за 1 календарний місяць до дати такого розірвання, з урахуванням умов, визначених у пункті 11.9 цього договору.

Згідно з п. 11.9 договору сторони погодили, що виконавець наділений правом розірвати договір до закінчення строку, на який він укладений, у разі протермінування на понад 15 календарних днів замовником покладених на нього обов`язків щодо виплати коштів за сформованими у порядку, визначеному цим договором, актів приймання-передачі послуг. За виникнення таких обставин, розірвання договору відбувається в порядку, визначеному у п. 11.3.

У разі ініціювання виконавцем розірвання договору з інших причин, відмінних від тієї, що вказана у п. 11.9 договору, виконавець зобов`язується компенсувати замовнику у безспірному порядку впродовж 10 робочих днів усі виплати, проведені замовником за цим договором в межах перших трьох календарних місяців, починаючи з дати укладення договору (п.11.9.1 договору).

У відповідності до п. 11.5 договору у разі припинення дії договору або на письмову вимогу замовника виконавець зобов`язується протягом 10 календарних днів залежно від рішення замовника повернути або знищити всі матеріали, носії конфіденційної інформації, а також конфіденційну інформацію, яка зберігається в електронній формі, у тому числі конфіденційну інформацію, яка зберігається на персональному комп`ютерному обладнанні виконавця, мобільному телефоні, ноутбуці, домашньому комп`ютері, планшеті і т.п. у спосіб, який робить відтворення такої інформації неможливим. Знищення матеріалів та носіїв конфіденційної інформації має бути підтверджене виконавцем замовнику у письмовій формі.

Для виконання зобов`язань за договором від 03.08.2021 замовник надав виконавцю ноутбук, порядок використання якого сторони врегулювали в договорі про безпеку та використання ноутбуку та іншого технічного обладнання (акт приймання-передачі) від 02.08.2021 року (а.с.89-90, т.1).

Цей договір встановлює низку зобов`язань виконавця щодо безпеки та захисту, серед яких: обов`язок повернути ноутбук Компанії у випадку відставки або відсутності тривалістю більше двох тижнів.

Упродовж серпня-вересня 2021 року виконавець надавала, а замовник приймав та оплатив послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів наданих послуг № 1 від 31.08.2021 на суму 14103,50 грн та № 2 від 30.09.2021 на суму 16585,63 грн та платіжних доручень № 702 від 06.09.2021, №787 від 05.10.2021 (а.с. 118-121, т.1).

В подальшому виконавець надіслала замовнику акт наданих послуг (виконаних робіт) від 01.11.2021 на суму 15109,00 грн, від 01.12.2021 на суму 15645,75 грн, від 19.01.2022 на суму 24503,60 грн (а.с.16-19, 24, 26-29, т.1).

Замовник отримав акт наданих послуг від 01.11.2021 року 15 листопада 2021 року, акт наданих послуг від 01.12.2021 року 14 грудня 2021 року, що підтверджується інформацією з веб-сайту АТ «Укрпошта» (а.с.28-29, т.1). В матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання замовником акта наданих послуг (виконаних робіт) від 19.01.2022.

Замовник не підписав вказаних актів наданих послуг (виконаних робіт), не надав вмотивованої відмови від прийняття послуг та не оплатив їх.

Виконавець в листі, надісланому замовнику 03.12.2021 року, запропонувала розірвати договір про надання ІТ послуг за згодою сторін з 01.12.2021 року (а.с. 20, 24, т.1).

В матеріалах справи відсутні докази про укладення сторонами відповідної письмової угоди про дострокове припинення дії договору.

22.12.2021 року виконавець надіслала замовнику письмове повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку із протермінуванням оплати акта наданих послуг (за жовтень 2021 року) на понад 15 днів, в якому зазначила, що вважає договір припиненим з 15 січня 2022 року (а.с.22, 25, т.1).

Підставою звернення ФОП Мусій Ю.Р. до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що відповідач (за первісним позовом) не виконав своїх договірних зобов`язань щодо оплати наданих послуг.

ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" подало зустрічну позовну заяву, у якій вважає, що договір про надання ІТ послуг від 03.08.2021 року припинив свою дію 21.10.2021 року на підставі електронного листа ФОП Мусій Ю.Р. від 21.10.2021 року та відповідно до п.11.9.1 договору.

Так, листом від 21.10.2021 року з назвою "Звільнення", який надісланий електронною поштою, виконавець повідомила замовнику наступне: "Я вирішила піти з особистих причин. Це був чудовий час в "ETIYA" і дякую Вам за можливість бути частиною цієї крутої команди" (а.с.77, 78, т.1).

Зі змісту листа від 21.10.2021 року вбачається, що ФОП Мусій Ю.Р. ініціювала розірвання договору від 03.08.2021 року на підставі пункту 11.9.1 договору ("з інших причин"). Для припинення дії договору в такому порядку необхідною була згода іншої сторони договору.

В матеріалах справи відсутні докази про погодження ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" розірвання договору у двадцятиденний строк у відповідності до частини 3 статті 188 Господарського кодексу України. Зазначений строк сплив 10.11.2021 року.

Таким чином, договір про надання ІТ послуг від 03.08.2021 року не припинив свою дію за згодою сторін 21.10.2021 року.

В письмовій претензії від 11.11.2021 ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" повідомило ФОП Мусій Ю.Р. про те, що її лист від 21.10.2021 року оцінений замовником як одностороння відмова виконавця від виконання умов договору з підстав, не передбачених пунктом 11.9 договору. Відтак, на підставі п. 11.9.1 договору про надання ІТ послуг №2021-32 від 03.08.2021 року просив у строк не пізніше 10 робочих днів з дня отримання цієї претензії компенсувати усі виплати, проведені Товариством за договором в межах перших трьох календарних місяців, починаючи з дати укладення договору в сумі 30689,13 грн. (а.с. 56-57, т.1).

ФОП Мусій Ю.Р. залишила без відповіді та задоволення вказану претензію Товариства, що слугувало підставою звернення до місцевого господарського суду з зустрічним позовом. Крім того, відповідач (за первісним позовом) вважає, що виконавець в порушення п. 3(h) договору про безпеку від 02.08.2021 року та п. 11.5 договору від 03.08.2021 року, після спливу строку дії останнього, не повернула отриманий ноутбук, на якому зберігалася конфіденційна інформація. Зазначене, на його переконання, є підставою для сплати ФОП Мусій Ю.Р. неустойки в розмірі 5000 доларів США (п.9.4 договору від 03.08.2021). Станом на час подання зустрічного позову з урахуванням офіційного курсу ця сума становить 146247,50 грн.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В ході розгляду справи суд встановив, що укладений між сторонами договір №2021-32 від 03.08.2021 року за своєю правовою природою належить до групи договорів про надання послуг, відповідно до якого ФОП Мусій Ю.Р., як виконавець, зобов`язалась надавати ТзОВ "Онпера Текнолоджіс", як замовнику, а замовник зобов`язався приймати та оплачувати послуги у сфері ІТ.

У даній справі встановлено, що 15.11.2021 року замовник отримав від виконавця акт наданих послуг (виконаних робіт) від 01.11.2021 року на суму 15109,00 грн., який Товариство не оплатило.

Враховуючи вищеописані умови п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 договору від 03.08.2021 року, суд першої інстанції підставно задоволив первісний позов в частині стягнення з відповідача (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом) 15109,00 грн основного боргу.

Що стосується актів наданих послуг (виконаних робіт) від 01.12.2021 року на суму 15645,75 грн. та від 19.01.2022 року на суму 24503,60 грн., то суд першої інстанції визнав вимоги за ними безпідставними, врахувавши відсутність між сторонами суперечок про втрату виконавцем 09.11.2021 року доступу до системи Jira, що унеможливило виконання договору від 03.08.2021 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач (за первісним позовом) вчасно не оплатив отримані послуги в сумі 15109,00 грн., суд першої інстанції, здійснивши власний розрахунок по цій частині вимог, дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 534,61 грн. інфляційних втрат за період з 21.11.2021 року по 28.02.2022 року.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1, 4 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 9.3 договору від 03.08.2021 року у випадку прострочення замовником оплати послуг відповідно до умов цього договору, замовник сплачує виконавцю узгоджену компенсацію у розмірі 0,1% від вартості наданих та неоплачених послуг за кожен день прострочення замовника, але не більше 5% від несплаченої суми.

З огляду на положення п.3.2 договору від 03.08.2021 року, відповідач (за первісним позовом) з 21.11.2021 року прострочив обов`язок з оплати наданих послуг за актом від 01.11.2021 на суму 15109,00 грн.

Оскільки визначений сторонами розмір пені перевищує 5% від несплаченої суми, суд першої інстанції погодився з правильністю визначення позивачем (за первісним позовом) пені за порушення строків оплати акта від 01.11.2021 року та стягнув з відповідача 755,45 грн неустойки.

Зважаючи на висновок про безпідставність позовних вимог (за первісним позовом) щодо стягнення основного боргу за актами наданих послуг (виконаних робіт) від 01.12.2021 року та від 19.01.2022 року, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги (за первісним позовом) про стягнення з відповідача (за первісним позовом) 782,30 грн неустойки.

Рішення суду першої інстанції в зазначеній частині первісного позову не оскаржується апелянтом.

Також апелянт не оскаржує рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з ФОП Мусій Ю.Р. на користь ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" 30689,13 грн основного боргу, нарахованого на підставі пункту 11.9.1, а також 3818,98 грн інфляційних збитків та 459,07 грн 3% річних, як похідних нарахувань, прийняте з урахуванням висновку про те, що договір від 03.08.2021 року не припинив свою дію за згодою сторін 21.10.2021 року.

В силу положень частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При розгляді позовної вимоги позивача (за зустрічним позовом) про стягнення 146247,50 грн. компенсації за порушення умов конфіденційності та невиконання обов`язку, передбаченого п. 11.5 договору, суд апеляційної інстанції виходить з таких мотивів.

Згідно з договором про безпеку та використання ноутбуку та іншого технічного обладнання (акт приймання-передачі) від 02.08.2021 року ФОП Мусій Ю.Р. отримала від ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" ноутбук ThinkPad E15 для виконання зобов`язань за договором від 03.08.2021 року.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 11.5 договору від 03.08.2021 у разі припинення дії договору або на письмову вимогу замовника виконавець зобов`язується протягом 10 календарних днів залежно від рішення замовника повернути або знищити всі матеріали, носії конфіденційної інформації, а також конфіденційну інформацію, яка зберігається в електронній формі, у тому числі конфіденційну інформацію, яка зберігається на персональному комп`ютерному обладнанні виконавця, мобільному телефоні, ноутбуці, домашньому комп`ютері, планшеті і т.п. у спосіб, який робить відтворення такої інформації неможливим. Знищення матеріалів та носіїв конфіденційної інформації має бути підтверджене виконавцем замовнику у письмовій формі.

З аналізу змісту договору про безпеку та використання ноутбуку та іншого технічного обладнання від 02.08.2021 року суд встановив, що вказаним договором не врегульовано питання щодо майнової (чи іншої) відповідальності виконавця за неповернення ноутбуку замовнику.

У відповідності до пункту 9.4 договору від 03.08.2021 року за кожен випадок порушення передбачених цим договором зобов`язань щодо конфіденційності, сторона-порушник зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, спричинені таким порушенням, а також на вимогу останньої сплатити узгоджену компенсацію, що становить суму, еквівалентну 5000 доларів США.

В матеріалах справи відсутні докази про повернення відповідачем (за зустрічним позовом) ноутбука, отриманого від позивача (за зустрічним позовом).

Також в матеріалах справи відсутні докази про прийняте замовником рішення, в залежності від якого виконавець зобов`язана була повернути або знищити всі матеріали, носії конфіденційної інформації, а також конфіденційну інформацію, яка зберігається в електронній формі, у тому числі конфіденційну інформацію, яка зберігається на персональному комп`ютерному обладнанні виконавця.

В той же час, необхідно зазначити, що ТзОВ "Онпера Текнолоджіс" у своєму зустрічному позові не заявило до ФОП Мусій Ю.Р. вимоги про повернення (або знищення) відповідного носія конфіденційної інформації згідно з умовами пункту 11.5 договору від 03.08.2021 року.

Таким чином, заявлення зустрічного позову у даній справі не спрямоване на забезпечення захисту конфіденційної інформації замовника від доступу та використання третіми особами, а лише на стягнення з виконавця за спірним договором на свою користь грошових коштів.

У випадку задоволення зустрічного позову за відсутності рішення замовника про долю носіїв конфіденційної інформації, зокрема ноутбука ThinkPad E15, питання захисту конфіденційної інформації, обумовленого сторонами в договорі від 03.08.2021 року, залишається відкритим.

Зважаючи на відсутність рішення замовника про те, які саме дії повинна вчинити виконавець з конфіденційною інформацією, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач (за первісним позовом) передчасно звернувся до суду з даним зустрічним позовом.

Звідси, висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) на користь позивача (за зустрічним позовом) 5000,00 євро (146247,50 грн) компенсації за порушення умов конфіденційності та невиконання обов`язку, передбаченого п. 11.5 договору, також є передчасним.

Суд першої інстанції не врахував вищеописаних обставин даної справи та помилково частково задоволив зустрічний позов ТзОВ "Онпера Текнолоджіс", провівши зустрічне зарахування стягнутих грошових сум, тому колегія суддів визнає правомірними вимоги апеляційної скарги позивача стосовно часткового скасування оскарженого судового рішення.

Частинами 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наслідками апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що висновки, викладені в оскарженому рішенні суду першої інстанції, не у повній мірі відповідають встановленим обставинам справи, тому його необхідно скасувати в частині задоволення зустрічного позову та проведення зустрічного зарахування стягнутих грошових сум. У цій частині прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача (за зустрічним позовом) згідно вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Мусій Юлії Романівни б/н та дати (вх. № 01-05/2751/22 від 14.11.2022 року) задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2022 року у справі №914/568/22 скасувати в частині задоволення зустрічного позову та проведення зустрічного зарахування стягнутих грошових сум.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Онпера Текнолоджіз" відмовити повністю.

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2022 року у справі №914/568/22 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача (за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Онпера Текнолоджіс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онпера Текнолоджіс" (79039, м.Львів, вул. Шевченка, 80а/2, код ЄДРПОУ 41513958) на користь Фізичної особи - підприємця Мусій Юлії Романівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3721,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Б. Малех