Постанова

від 23.01.2023 по справі 454/3153/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/3153/20 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О. А.

Провадження № 22-ц/811/1846/22 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Назар Х.Б.

з участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

представника відділу у справах дітей Червоноградської

міської ради - Мазурак О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 31 травня 2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третьої особи без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Червоноградської міської ради в особі відділу у справах дітей Червоноградської міської ради, про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_5 разом із батьком та стягнення аліментів.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 13 жовтня 2017 року між ним та ОСОБА_1 укладено шлюб, який розірвано рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21 квітня 2020 року. У шлюбі у них народилася донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з відповідачкою. Судовим наказом, виданим Червоноградським міським судом Львівської області 06 березня 2019 року, з нього на користь ОСОБА_1 стягуются аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу). Стверджує, що він повністю виконує свої обов`язки зі сплати аліментів, однак кошти матір`ю дитини використовувалися не в інтересах дитини, відповідачка не виконує свої батьківські обов`язки, зловживає спиртними напоями, агресивно поводиться. Зазначає, що з відповідачкою неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо неналежного виховання дитини, недопущення перебування останньої в антисанітарних умовах та було попереджено про наслідки невиконання нею своїх батьківських обов`язків, однак до позитивного результату профілактичні бесіди не призвели. Вказує, що з 11 вересня 2020 року дитина проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебуває на його утриманні, а відповідачка самоусунулася від виховання дочки, не цікавиться її життям, лише час від час навідується до неї, відтак визначення місця проживання дитини разом з батьком якнайкраще відповідатиме інтересам малолітньої доньки. Вважає, що оскільки дитина фактично проживає з ним та перебуває на його матеріальному утриманні доцільним буде припинення стягнення з нього аліментів та стягнення таких з відповідачки на його користь.

З наведених підстав просить:

-визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

-припинити стягнення аліментів за виконавчим листом (судовим наказом) № 459/467/19 від 06 березня 2019 року, виданим Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на дочку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-стягувати з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 31 травня 2022 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визначено місце проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинено стягнення аліментів за виконавчим листом (судовим наказом) №459/467/19 від 06.03.2019 р. виданого Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в користь ОСОБА_7 , аліментів на дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред`явлення заяви до суду, 01.10.2020 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840.80 грн.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що вирішення питання про стягнення аліментів з одного з батьків залежить від встановлення факту, з ким із батьків постійно проживає дитина, а в даній справі вирішено стягувати аліменти з матері, з якою проживає дитина. Зазначає, що до вересня 2021 року основне місце проживання їхньої дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було за адресою: АДРЕСА_2 , в той час, як з позивачем вона не проживала, лише ходила до нього в гості, а з вересня 2021 року дитина постійно проживає з нею у м. Львові. Крім того, з 01 листопада 2021 року дитина відвідує заклад дошкільної освіти ясла-садок № 48, за відвідування якого вона сплачує кошти.

Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що дитина не може постійно проживати з батьком, оскільки ОСОБА_3 часто перебуває за кордоном, зокрема, з лютого 2021 року по травень 2021 року та з вересня 2021 року по травень 2022 року.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що дитина має з матір`ю тісний контакт та взаємозв`язок, пов`язана спільним побутом, а батько не надав жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, в житті та вихованні дитини участі не бере. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 щодо задоволення апеляційної скарги, врахувавши думку представника відділу у справах дітей Червоноградської міської ради Львівської області Мазурак О.С. щодо визначення місця проживання дитини, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази, враховуючи пояснення сторін, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, дійшов висновку, що проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком буде відповідати принципу найкращих інтересів дитини, що є пріоритетним при вирішенні даного спору.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ. передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статей 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї разом з батьком або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті першому статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.10.2017 р., який розірвано рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2020 р., за час перебування сторін у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась донька, ОСОБА_5 .

Згідно судового наказу, виданого Червоноградським міським судом Львівської області від 6.03.2019 року, з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку на доньку, ОСОБА_5 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував негативну поведінку відповідачки, її ставлення до виховання малолітньої дитини, антисанітарні умови проживання дитини, недобросовісне виконання нею своїх батьківських обов`язків, у зв`язку з чим з матір`ю дитини проводилися профілактичні бесіди, які не змінили ставлення матері до виконання нею батьківських обов`язків, що підтверджується листом виконавчого комітету Соснівської міської ради на адресу начальника відділу у справах дітей від 13.08.2020 р. та копією акту від 11.08.2020 р., складеного комісією Соснівської міської ради.

Суд дійшов висновку про те, що відповідачка ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, були випадки коли вона залишала малолітню доньку без нагляду та догляду і з моменту проживання доньки разом з батьком матір малолітньої ОСОБА_5 самоусунулася від її виховання, не цікавиться її життям та вихованням, лише час від часу навідується до дитини.

Визначаючи місце проживання малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком, ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що з вересня 2020 року донька сторін, ОСОБА_8 , постійно проживає разом з батьком, дідусем та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , дитина повністю перебуває на утримані та вихованні позивача, у вихованні доньки допомагає його батько та матір, а з акту від 11.09.2020 р., складеного комісією Соснівської міської ради, вбачається, що малолітня дитина проживає з батьком, дитині створені усі належні умови проживання та розвитку, забезпечення фізичних та емоційних потреб, сім`я позивача любляче відноситься до дитини, дитина весела, активна і почувається комфортно у даній сім`ї.

Також, судом встановлено, що позивач до моменту забрання дитини працював за кордоном по трудовій угоді, що підтверджується копією угоди, так копією закордонного паспорта, на момент ухвалення рішення позивач повністю займається вихованням дитини, матеріально йому допомагає його родина.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції взяв до уваги витяги з рішень виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 22.02.2021 р. про затвердження висновків комісії з прав дитини, щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачки та недоцільності позбавлення батьківських прав батька (позивача) відносно малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які надавались органом опіки та піклування в межах розгляду цивільної справи за позовом матері відповідачки ОСОБА_9 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Суд врахував і той факт, що відповідачкою не заявлено зустрічного позову про визначення місця проживання дитини разом із нею.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області №28 від 22.02.2021 року «Про затвердження висновків комісії з питань захисту прав дитини» вирішено доцільним проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком, ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком буде відповідати принципу «найкращих інтересів дитини» та є пріоритетним при вирішенні цієї справи.

Заперечуючи щодо позову, матір дитини, ОСОБА_1 , покликалася на те, що батько дитини тривалий час перебував на роботі за межами України, що ним не заперечується, в цей час донька, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала разом з матір`ю, в даний час також проживає разом з нею у м. Львові, відвідує у м. Львові дошкільний заклад №48, за який вона вносить батьківську плату, що підтверджується квитанціями про оплату.

З долученої до матеріалів справи довідки CVG Ukraine LLC від 17.05.2022 року вих. №22-к вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «ЦВГ Україна» з 07 квітня 2022 року на посаді монтера кабельного виробництва.

Долученими до матеріалів справи в суді першої інстанції копіями квитанцій підтверджується внесення батьківської плати за грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, травень 2022 року за перебування у дошкільному закладі ОСОБА_10 .

Довідкою, виданою Закладом дошкільної освіти ясла - садок №48 від 18.07.2022 року підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідує заклад дошкільної освіти №48 м.Львова з 01.11.2021 року.

В матеріалах справи міститься характеристика, з якої вбачається, що ОСОБА_10 відвідує групу «Іскринки» у садочку «Діти світла» з 2021 навчального року, з вихователями підтримують контакт бабуся ОСОБА_8 , мама та дядько.

З довідки ТзОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» вих. №07/18-01/22 від 18.07.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 дійсно фактично проживають з вересня 2021 року у АДРЕСА_3 , 1У під`їзд, 8 поверх.

На підставі вищенаведених доказів колегія суддів приходить до висновку, що з вересня 2021 року малолітня донька сторін, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю проживає у м. Львові, а відтак колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що малолітня донька сторін з вересня 2020 року постійно проживає разом з батьком, і що проживала разом з ним на день ухвалення судового рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції тверджень ОСОБА_1 про те, що дитина з вересня місяця 2021 року проживає разом з нею та її тверджень про те, що дитина з листопада 2021 року відвідує дошкільний заклад у м. Львові, не перевірив, та ухвалюючи оскаржуване рішення зазначив, що на момент його ухвалення малолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживає разом з батьком, що було однією із підстав для висновку суду, що в інтересах дитини буде залишити проживати її разом з батьком, ОСОБА_3 .

На думку колегії суддів з`ясування тієї обставини, з ким із батьків і протягом якого часу дитина проживає при вирішенні спору про визначення її місця проживання, має суттєве, важливе значення, оскільки протягом певного часу проживання з одним із батьків у дитини виникла до нього більша прихильність, прив`язаність до того з батьків, з яким вона проживає, до місця та умов їх проживання, а відтак колегія суддів вважає, що зміна місця проживання, де дитина тривалий час проживає та виховується, умов проживання, визначення іншого місця, адаптація та звикання до іншого місця проживання та іншого з батьків, матиме на малолітню дитину негативний вплив, негативно відобразиться на її психологічному стані здоров`я.

Крім того, як встановлено судом, малолітня ОСОБА_8 відвідує дошкільний заклад ясла - сад №48, де у неї також склалися певні звички, відносини з вихователями, іншими дітками, а визначення місця проживання дитини разом з батьком в м. Соснівка позбавить її можливості відвідування цього дошкільного закладу, призведе до зміни обстановки, до якої вона, проживаючи разом з матір`ю протягом хоча і не значного періоду часу, звикла.

З довідки ТзОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» вих..№07/18-01/22 від 18.07.2022 року судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 разом з малолітньою донькою ОСОБА_5 з вересня 2021 року проживають у АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим відповідачка долучила до матеріалів справи акт обстеження умов проживання від 06.12 2022 року, складений головним спеціалістом Служби у справах дітей Сихівського району ОСОБА_11, фахівцем відділу соціальної роботи Сихівського району ОСОБА_12, інспектором СЮП ВП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_13, з якого вбачається, що в помешканні чисто, прибрано, дитина забезпечена усім необхідним для проживання та розвитку, наявний дитячий одяг, продукти харчування, іграшки відповідно до віку, для виховання та розвитку дитини створено належні умови для проживання та розвитку дитини. В акті зазначено, що за згаданою вище адресою проживають і мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також в акті зазначено, що стосунки дружні, матір піклується про дитину сама, зі слів матері батько жодної участі у вихованні дитини не приймає, фінансово не допомагає, дитина постійно проживає з матір`ю, відвідує дошкільний навчальний заклад, матір з дитиною забезпечені житлом.

В суді апеляційної інстанції відповідач долучила Акт оцінки потреб сім`ї/особи від 06.12.2022 року, який містить інформацію про ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за місцем проживання, стан потреб дитини, дорослих членів сім`ї, а також висновок оцінки потреб сім`ї.

Також матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_3 знятий з реєстрації місця проживання 16.08.2011 року за адресою АДРЕСА_1 , співвласником якої він є, у довідці про зняття з реєстрації місця проживання №4036 від 04.03.2021 року ОСОБА_3 знятий з реєстрації за вказаною адресою у зв`язку з вибуттям до нового місця проживання м. Львів, однак судом першої інстанції не встановлено інше місце проживання батька дитини на день ухвалення рішення суду, належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного місця проживання, позивач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, суду не надав.

Разом з тим, ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову ОСОБА_3 , суд першої інстанції визначив місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 .

Вирішуючи спір щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

На думку колегії суддів, однією із таких обставин, що мають істотне значення у вирішенні даного спору, є та обставина, що ОСОБА_3 з 26 червня 2022 року по даний час проходить військову службу, брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зі слів представника в даний час також проходить військову службу.

Представник відділу у справах дітей Червоноградської міської ради Мазурак О.С. в суді апеляційної інстанції пояснила, що за таких обставин місце проживання малолітньої доньки сторін, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , саме в даний час не може бути визначене за місцем проживання батька, ОСОБА_3 .

З врахуванням вищенаведеного, встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 щодо визначення місця проживання доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком, за адресою АДРЕСА_1 .

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо визначення місця проживання малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком,то не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів за виконавчим листом (судовим наказом) № 459/467/19 від 06 березня 2019 року, виданим Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на дочку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, оскільки такі є похідними від позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої доньки сторін, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 31 травня 2022 року- скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27.01.2023 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк