Постанова

від 17.01.2023 по справі 752/2327/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/2327/19

№ апеляційного провадження: № 22-ц/824/1179/2023

Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Тетарчук Інни Віталіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Колдіної О.О., у цивільній справі № 752/2327/19 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Заступник Генерального прокурора, діючи в інтересах держави, в особі Київської міської ради, звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Зазначав, що рішенням Київської міської ради № 355/3189 від 01 жовтня 2007 року «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва» земельні ділянки загальною площею 74.69 га передано обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» у власність для житлової забудови та у довгострокову оренду. На передані у власність ОКЖК «Котміст» земельні ділянки площею 34.3740, 30,5199 та 0,2402 га кооперативу видано державні акти про право власності серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274 відповідно, зареєстровані 08 січня 2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Після отримання державних актів на право власності на вказані земельні ділянки ОКЖК «Котміст» вніс їх до статутного капіталу ТОВ «Будівельна спілка», що підтверджується рішенням загальних зборів цього товариства від 21 лютого 2008 року, згідно з яким внеском в статутний капітал ОКЖК «Котміст» є земельні ділянки площею 34,3740, 30,5199 і 0,2402 га, розташовані на АДРЕСА_1 . Надалі земельну ділянку площею 6.0799 га, яка входила до складу земельної ділянки площею 34,3740 га, що належала ТОВ «Будівельна спілка», за договором дарування від 29 січня 2009 року за № 183 відчужено ОСОБА_2 . У зв`язку з укладенням зазначеного договору ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0799 га та кадастровим номером 8000000000:90:371:0042 серії ЯЖ №920172, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 27 квітня 2009 року за №07-7-04459. Надалі вказану земельну ділянку площею 6,0799 га ОСОБА_2 поділив на 32 земельні ділянки (кадастрові номери: 8000000000:90:371:0042, 8000000000:90:371:0090 - 8000000000:90:371:0120), у зв`язку з чим державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0799 га (кадастровий номер 8000 000000:90:371:0042) повернув до Головного управління земельних ресурсів КМДА. ОСОБА_2 отримано 32 державні акти на право власності на ці земельні ділянки, зокрема акт серії ЯЗ № 273733 на земельну ділянку площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), зареєстрований 17 березня 2010 року Головним управлінням земельних ресурсів КМДА. Указану земельну ділянку ОСОБА_2 11 грудня 2013 року відчужив ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Рішенням Господарського суду м. Києва від 15 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року, у справі № 910/3724/14, задоволено позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави: визнано недійсними рішення Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року №355/3189 «Про передачу земельних ділянок ОКЖК «Котміст» для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва», видані ОКЖК «Котміст» державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № № 006272, 006273 та 006274, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 січня 2008 року за №№ 07-8-00191,07-8-00192 та 07-8-00193, а також визнано відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ТОВ «Срібна затока» права власності на спірні земельні ділянки, що розташовані за адресою: 21 км Столичного шосе, Голосіївський р-н, м. Київ. Постановою Вищого господарського суду України від 11 липня 2017 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року в частині визнання недійсними рішення Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року № 355/3189 про надання земельних ділянок ОКЖК «Котміст», державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274, а також визнання відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка» права власності на спірні земельні ділянки, розташовані за адресою: 21 км Столичного шосе, Голосіївський р- н, м. Київ, залишено без змін. Рішення суду в цій частині набрало законної сили. При цьому, при розгляді зазначеної справи судом встановлено, що ОКЖК «Котміст» не створювався як житлово-будівельний кооператив згідно з Житловим кодексом УРСР та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, а тому не мав права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 ЗК України. З огляду на наведене, а також на те, що незаконність набуття ОКЖК «Котміст» права власності на земельні ділянки унеможливлює передання права власності на ці землі до статутного капіталу іншої юридичної особи на законних підставах, рішення Київської міської ради та державні акти на земельні ділянки, видані ОКЖК «Котміст», суди визнали недійсними. Крім того, суди відповідно до приписів ст. 16 ЦК України встановили відсутність у зазначених юридичних осіб права власності на земельні ділянки. Таким чином, суди в указаній господарській справі встановили, що земельна ділянка площею 34,3740 га, до складу якої входила ділянка площею 6,0799 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0042), та, відповідно, входила і спірна земельна ділянка площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), незаконно вибула з власності територіальної громади м. Києва. Вказані земельні ділянки протиправно відчужено Київською міською радою поза волею територіальної громади м. Києва, а отже право власності територіальної громади на це майно не припинялося, а відповідно ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 його не набули. У зв`язку з цим, спірна земельна ділянка на підставі ст. 388 ЦК України підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь Київської міської ради. Оскільки Київська міська рада не вжила заходів щодо витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння, зазначене свідчить про її бездіяльність, а тому такий позов пред`явлено Генеральною прокуратурою України. З урахуванням викладеного, Заступник Генерального прокурора просив: витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 2 016 535,59 грн., розташовану на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, та передати її у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року задоволено позов Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 2016535,59 грн, розташовану на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, та передано її у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Офісу Генерального прокурора судові витрати в сумі 30 248,03 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, адвокат Тетарчук І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції належним чином не мотивував прийняття після закриття підготовчого засідання у справі письмових пояснень прокурора, які за свою суттю є заявою про зміну підстав позову. Також, судом не було враховано, що під час розгляду справи представник відповідача наголошував на пропуску позивачем строків звернення до суду з даним позовом не з тих підстав, що про неправомірне відчуження земельної ділянки позивачу було відомо з 2011 року, а з тих підстав, що правомірність відчуження земельної ділянки вже було предметом судового розгляду. Аналогічна справа вже перебувала на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року у задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави було відмовлено.

В судовому засіданні адвокат Пухальська І.С.,яка діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор Скрипка М.В.проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники Обслуговуючого кооперативу «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року № 355/3189 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва» земельні ділянки загальною площею 74.69 га передано обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» у власність для житлової забудови та у довгострокову оренду.

На передані у власність ОКЖК «Котміст» земельні ділянки площею 34.3740, 30,5199 та 0,2402 га кооперативу видано державні акти серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274 відповідно, зареєстровані 08 січня 2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Після отримання державних актів на право власності на вказані земельні ділянки ОКЖК «Котміст» вніс їх до статутного капіталу ТОВ «Будівельна спілка», що підтверджується рішенням загальних зборів цього товариства від 21 лютого 2008 року, згідно з яким внеском ОКЖК «Котміст» є земельні ділянки площею 34,3740, 30,5199 і 0,2402 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Надалі земельну ділянку площею 6,0799 га, яка входила до складу земельної ділянки площею 34,3740 га, що належала ТОВ «Будівельна спілка», за договором дарування від 29 січня 2009 року № 183 відчужено ОСОБА_2 .

У зв`язку з укладенням зазначеного договору ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0799 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0042 серії ЯЖ № 920172, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 27 квітня 2009 року за №07-7-04459.

Надалі, вказану земельну ділянку площею 6,0799 га ОСОБА_2 поділив на 32 земельні ділянки (кадастрові номери: 8000000000:90:371:0042, 8000000 000:90:371:0090 - 8000000000:90:371:0120), у зв`язку з чим державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0799 га (кадастровий номер 8000 000000:90:371:0042) повернув до Головного управління земельних ресурсів КМДА.

ОСОБА_2 отримано 32 державні акти на право власності на ці земельні ділянки, зокрема акт серії ЯЗ № 273733 на земельну ділянку площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), зареєстрований 17 березня 2010 року Головним управлінням земельних ресурсів КМДА.

Указану земельну ділянку ОСОБА_2 11 грудня 2013 року відчужив ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року у справі № 910/3724/14, задоволено позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави: визнано недійсними рішення Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року №355/3189 «Про передачу земельних ділянок ОКЖК «Котміст» для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва», видані ОКЖК «Котміст» державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 січня 2008 року за №№ 07-8-00191, 07-8-00192 та 07-8-00193, а також відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ТОВ «Срібна затока» права власності на спірні земельні ділянки, що розташовані за адресою: 21 км Столичного шосе, Голосіївський р-н, м. Київ.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 липня 2017 року вказану постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року в частині визнання недійсними рішення Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року № 355/3189 про надання земельних ділянок ОКЖК «Котміст», державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274, а також визнання відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка» права власності на спірні земельні ділянки, розташовані за адресою: 21 км Столичного шосе, Голосіївський р-н, м. Київ, залишено без змін. Рішення суду в цій частині набрало законної сили.

Як вбачається зі змісту вказаних судових рішень судами встановлено, що ОКЖК «Котміст» не створювався як житлово-будівельний кооператив згідно з Житловим кодексом УРСР та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, а тому не мав права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 ЗК України. Крім того, незаконність набуття ОКЖК «Котміст» права власності на земельні ділянки унеможливлює передання права власності на ці землі до статутного капіталу іншої юридичної особи на законних підставах, в зв`язку з чим рішення Київської міської ради, державні акти на земельні ділянки, видані ОКЖК «Котміст», судами визнано недійсними.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради в повному обсязі.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що право держави витребувати земельну ділянку, яка знаходиться під об`єктами природно-заповідного фонду, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи передбачене чинним законодавством України. Відповідач набув право власності на земельну ділянку всупереч вимогам чинного законодавства, а отже втручання держави в його права в інтересах суспільства є виправданим. При цьому, суд вважав за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 387 ЦК України, а також відмовити відповідачу в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, зважаючи на триваючий характер порушення.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно частини 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року у справі № 910/3724/14, визнано недійсними рішення Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року № 355/3189 про надання земельних ділянок ОКЖК «Котміст», державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274, а також визнано відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка» права власності на спірні земельні ділянки, розташовані за адресою: 21 км Столичного шосе, Голосіївський р-н, м. Київ.

Вказаними рішеннями також було встановлено, що Київська міська рада порушила вимоги Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» Закону України «Про природно-заповідний фонд України», надавши у власність та користування земельні ділянки, розташовані в межах об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків», оголошеного рішенням Київської міської ради від 02 грудня 1999 року № 147/649.

Відтак, вказані обставини мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

Таким чином, суди у вказаній господарській справі встановили, що земельна ділянка площею 34,3740 га, до складу якої входила ділянка площею 6,0799 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0042), та, відповідно, входила і спірна земельна ділянка площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), незаконно вибула з власності територіальної громади м. Києва.

Вказані земельні ділянки протиправно відчужено Київською міською радою поза волею територіальної громади м. Києва, а отже право власності територіальної громади на це майно не припинялося, а відповідно ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 його не набули.

Враховуючи, що дана земельна ділянка розташована в межах об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків», що було також встановлено вищевказаними судовими рішеннями, відповідно до положень ЗК України та ВК України така земельна ділянка не може перебувати у приватній власності.

Разом з тим, задовольняючи позов Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 2 016 535,59 грн., розташованої на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, суд першої інстанції не визначився із цільовим призначенням земельної ділянки та не перевірив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту змісту правовідносин.

Верховний Суд неодноразово акцентував увагу, що право власності держави на землі водного фонду підлягає захисту в особливому порядку.

Так, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (див. також висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-71цс18), у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц) (провадження № 14-452цс18), у пункті 80 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та у пункті 96 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункт 97 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18)). Відмова у задоволенні віндикаційного позову через обрання неналежного способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки водного фонду. У постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що перехід права власності на землі водного фонду до громадян неможливий.

Тому протиправне зайняття земельної ділянки водного фонду має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця.

Тобто, як зазначив Верховний Суд, для земель водного фонду ефективним способом захисту є негаторний позов.

І якщо прокурор в інтересах держави подає віндикаційний позов, посилається на ст. 388 ЦК України, а не наст. 391 ЦК України, то в позові слід відмовити через неефективний спосіб захисту.

Як зазначив сам прокурор в поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, земельна ділянка площею 0,1518 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0098), розташована на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, знаходиться згідно з геоморфологічною картою Києва на заплавній території русла р. Дніпро, та належить до земель водного фонду.

Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про витребування вказаної земельної ділянки у ОСОБА_1 , оскільки вказаний спосіб захисту не може бути ефективним.

Таким чином, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Генеральної прокурори на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 45 373,50 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Тетарчук Інни Віталіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в позові Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 45 373,50 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 26 січня 2023 року.

Суддя-доповідач

Судді