Ухвала

від 27.01.2023 по справі 640/22524/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2023 року

м. Київ

справа №640/22524/21

адміністративне провадження №К/990/1339/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіофаб, ЛТД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 640/22524/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіофаб, ЛТД» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіофаб, ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 502 від 05 липня 2021 року в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4335 від 20 серпня 2007 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіофаб, ЛТД» відмовлено.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок судів, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом у процесі його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності зазначеним вище вимогам процесуального закону, колегія суддів встановила, що у скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Однак відповідного обґрунтування щодо підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України для касаційного оскарження судових рішень скарга не містить. Скаржник не зазначає на підставі якого пункту частини четвертої статті 328 КАС України, та не наводить її обґрунтування.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належне викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень по суті виявлених порушень без належного обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження може в подальшому унеможливити розгляд вимог касаційної скарги про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає недостатнім приведене скаржником обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень для його відкриття на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено та не визначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині обґрунтування частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіофаб, ЛТД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 640/22524/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіофаб, ЛТД» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом уточнення підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду