Рішення

від 25.01.2023 по справі 574/18/22

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/18/22

Провадження №2/574/16/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

представника позивача Тереніної О.В.,

представника відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради Новак С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Буринська міська рада про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що з 01.09.1988 року вона працював на посаді вчителя історії Пісківської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів та з 03.09.2021 року по 03.11.2021 року вона тимчасово виконувала обов`язки директора.

03.09.2021 року всіх працівників школи було попереджено про звільнення та наступне вивільнення працівників 03.11.2021 року у зв`язку з ліквідацією закладу.

03.11.2021 року на підставі наказу начальника Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради В. Домашенка №161-К від 02.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » її було звільнено із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу.

Жодних конкретних заходів відповідачем щодо запропонування їй вільних вакансій вжито не було.

16.11.2021 року вона звернувся до Буринської районної філії Сумського обласного центру зайнятості, проте усно йому було відмовлено через оформлення у 2015 році пенсії за вислугою років.

06.12.2021 року вона дізналася з листа Буринської міської ради, що рішення про ліквідацію Пісківської ЗОШ І-ІП ст. не приймалось.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки його було проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства, зокрема статті 49-2 КЗпП України.

Крім того, порушення її прав з боку відповідача викликало у нього негативні емоції, що спричиняло негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, нервозність, дратівливість, порушення сну, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Про порушення своїх суб`єктивних трудових прав вона дізналася 06.12.2021 року, коли надійшла відповідь Буринської міської ради Сумської області від 26.11.2021 року №2632 про те, що рішення про ліквідацію Пісківської ЗОШ І-Ш ст. не приймалось. Враховуючи, що нею витрачено значний час на збирання документів, які вона не могла отримати від відповідача, причини пропуску ниею строку звернення до суду є поважними.

На підставі викладеного ОСОБА_1 з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд поновити їй строк звернення до суду з позовом, скасувати наказ начальника Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради В. Домашенка №161-К від 02.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »., поновити її на посаді вчителя історії Пісківської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів з 03.11.2021 року, стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі та компенсацію моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 17.01.2022 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

31.01.2022 року від відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що позивач дійсно працював на посаді вчителя історії Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та на підставі наказу Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради №161-К від 02.11.2021 року позивача було звільнено із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу.

Вакантні посади на час звільнення позивачу не пропонувались через їх відсутність, однак 22.12.2021 року їй в письмовій формі було запропоновано в Клепалівському НВК посаду вчителя історії, від якої остання відмовилася.

Зважаючи на ситуацію, яка склалася із Пісківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, а саме те що з нового навчального року, тобто з 01.09.2021 року в даній школі будуть взагалі відсутні учні, враховуючи заяви батьків щодо переведення дітей до інших закладів освіти та враховуючи позицію Буринської міської ради було прийнято рішення про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, що знайшло своє відображення у наказі №22-К від 31.08.2021 року по Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Закладом було своєчасно подано звітність про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці від 03.09.2021 року, тобто приймалися всі передбачені чинним законодавством заходи в таких випадках.

Станом на дату підготовки відзиву по справі Пісківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів не функціонує, як заклад освіти у зв`язку із відсутністю учнів, які навчаються в ній, а тому позовна вимога позивача про поновлення її на посаді вчителя в даному закладі позбавлена можливості її практичної реалізації.

Позивачем не наведено жодних належних та допустимих доказів чи розрахунків, які б обґрунтовували заявлений ним розмір заподіяної моральної шкоди, та які б доводили, що позивач дійсно саме через дії відповідача отримала погіршення здоров`я, а також, які б могли підтвердити наявність причинного зв`язку між неправомірною поведінкою відповідача і завданою моральною шкодою.

З наведених підстав представник відповідача просив в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 21.02.2022 року за клопотанням позивача залучено до участі в даній справі в якості співвідповідача Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 09.06.2022 року за клопотанням представника позивача залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Буринську міську раду.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася та причини своєї неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 не заперечувала проти розгляду справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про уточнення позовних вимого. Також, представник позивача вказала, що в Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради взагалі не було повноважень на звільнення працівників Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

Представник відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради Новак С.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково представник відповідача пояснила, що діяльність Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було фактично припинено в зв`язку відсутністю у школі мінімальної кількості учнів для отримання освітньої субвенції, а учнів за заявами їх батьків було переведено до інших навчальних закладів. Також, представник відповідача підтвердила, що Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради не мало повноважень на звільнення працівників Пісківської школи, однак наказ про звільнення ОСОБА_1 було видано на підставі наказу Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області від 31.08.2021 року №22-К Про персональне попередження працівників про звільнення та наступне вивільнення працівників 03.11.2021 року, а також в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на момент звільнення залишилась єдиним працівником та виконувала обов`язки директора школи.

Інший представник Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради адвокат Сергієнко О.Ю. в судове засідання не з`явився та про причини неявки суду не повідомив.

Представник Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області в судове засідання не з`явився, а направлені на адресу вказаної школи судові повістки повернулись до суду без вручення з відміткою "не функціонує".

Також, в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що на даний час в зв`язку із звільненням всіх працівників школи, директор чи будь-яка інша посадова особа, яка уповноважена представляти інтереси Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, відсутня.

Третя особа Буринська міська рада, яка є засновником Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, була належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, однак її представник в судове засідання не з`явився та причини своєї неявки суду не повідомив.

Заслухавши доводи учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1988 року працювала на посаді вчителя історії у Пісківській ЗОШ І-ІІІ ст. Пісківської сільської ради, що підтверджується копією її трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Рішенням Буринської міської ради Сумської області восьмого скликання першої сесії від 11.03.2021 року "Про зміну засновника та найменування Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області та затвердження Статуту в новій редакції" вирішено: 1. Прийняти з комунальної власності Пісківської сільської ради в комунальну власність Буринської міської ради юридичну особу - Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області. 2. Виключити зі складу засновників Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області Пісківську сільську раду Буринського району Сумської області. Включити до складу засновників Буринську міську раду. 3. Змінити назву: Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області на Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області. Скорочена назва юридичної особи: Пісківська ЗОШ І-ІІІ ст.. 4. Затвердити Статут Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області в новій редакції (додається) (а.с.55).

Відповідно копії наказу Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області від 31.08.2021 року №22-К Про персональне попередження працівників Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст., попереджено 03.09.2021 року про звільнення та наступне вивільнення працівників 03.11.2021 року у зв`язку з ліквідацією закладу, працівників, серед яких вказано і ОСОБА_1 вчителя історії (а.с.10).

Наказом начальника Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради В. Домашенка №115-К від 01.09.2021 року «Про покладення на ОСОБА_1 виконання обов`язків директора Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст.» на позивача за її згоди, з 01.09.2021 року було покладено виконання обов`язків директора Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (а.с. 12).

03.11.2021 року на підставі наказу начальника Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради В. Домашенка №161-К від 02.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » вчителя історії ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади з 03.11.2021 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу. Підставою для винесення даного наказу зазначено наказ №22-К «Про персональне попередження працівників Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст.» від 03.09.2021 року (а.с.8).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише за відсутності такої роботи інша наявна робота. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі №490/372/21 (провадження №61-10171св21) зазначено: «звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом».

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2021 року Управлінням освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради було письмово запропоновано ОСОБА_1 вакантну посаду вчителя історії у Воскресенському НВК: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Буринської міської ради, від якої остання відмовилася (а.с. 28).

Однак, вказана пропозиція не свідчить про належне виконання саме роботодавцем, в даному випадку Пісківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, свого обов`язку, передбаченого ч.3 ст.49-2 КЗпП України. При цьому вакантна посада була запропонована позивачу майже через два місяці після її звільнення, а доказів відсутності вакантних посад на момент звільнення відповідачами не надано.

Крім того, як зазначалося вище підставою для звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної посади вчителя історії Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради стала ліквідація закладу.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що реорганізацію або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно ч.1ст.32Закону України"Проповну загальнусередню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація,зміна типу,ліквідація закладузагальної середньоїосвіти усільській місцевостідопускається лишепісля громадськогообговорення проектувідповідного рішеннязасновника,який оприлюднюєтьсяне меншеніж заодин рікдо прийняттявідповідного рішення (ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту").

Згідно розділу ІХ "Реорганізація, ліквідація чи перепрофілювання (зміна типу) закладу освіти" Статуту Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області (нова редакція) рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміна типу) заклад освіти приймається Засновником у порядку, встановленому чинним законодавством. Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського суду ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління закладом. При реорганізації, ліквідації чи перепрофілюванні (зміні типу) закладу освіти її працівникам, здобувачам освіти, гарантовано дотримання їх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань праці та освіти. Заклад вважається припиненим з моменту внесення про це до Єдиного державного реєстру (а.с.56-66).

Відповідно до листа Буринської міської ради Сумської області №2632 від 26.11.2021 року про надання копії рішення, адресованого ОСОБА_1 , Буринська міська рада не може надати копію рішення «про припинення діяльності (ліквідація) Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області» оскільки таке рішення не приймалось Буринською міською радою (а.с.9).

Таким чином, як встановлено судом та не заперечувалося учасниками справи, рішення про ліквідацію Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів її засновником - Буринською міською радою не приймалося, ліквідаційна комісія не створювалася та запис про припинення вказаної юридичної особи чи її перебування у процесі припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносився, що також підтверджується відповідним витягом (а.с. 32).

Крім того згідно п.2 розділу ІV "Управління закладом" Статуту Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області керівник закладу освіти призначається та звільняється з посади рішенням засновника або уповноваженого ним органу. Директор в межах наданих йому повноважень, в тому числі призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки.

Таким чином, звільнення вчителів Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області належить до компетенції її керівника, а тому начальник Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради не мав повноважень на винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя вказаної школи, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача, яка підтвердила, що до компетенції управління входить призначення та звільнення з посади лише керівника школи, а не її працівників.

Враховуючи викладене, звільнення позивача ОСОБА_1 з посади вчителя історії Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було проведено без законної на те підстави та з порушенням порядку, встановленого законом, а тому оскаржуваний наказ є незаконним.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Разом з тим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на підставі ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України встановлює з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України карантин, продовживши дію карантину.

Пунктом 1 глави ХІХ Прикінцевих Положень КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на викладене, підстав для застосовування строків визначних ч. 1 ст. 233 КЗпП України при вирішенні даного спору немає, а тому оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі з дня звільнення.

За змістомчастини другоїстатті 235Кодексу законівпро працюУкраїни привинесенні рішенняпро поновленняна роботіорган,який розглядаєтрудовий спір,одночасно приймаєрішення провиплату працівниковісереднього заробіткуза часвимушеного прогулуабо різниців заробіткуза часвиконання нижчеоплачуваної роботи,але небільш якза одинрік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно із п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Із довідки про доходи від 28.04.2022 року слідує, що середньоденний заробіток позивача за останні два місяці роботи становив 449,99 грн. (а.с. 45).

Час вимушеного прогулу за період з 03.11.2021 року по 25.01.2023 року складає 318 робочих дні, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача, становить 143096,82 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди`під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної цивільної справи доказуванню підлягає не лише факт завдання моральної шкоди та конкретних форм її прояву, а й заявлений до відшкодування розмір у 50000 грн.

Однак, належних доказів на підтвердження саме такого розміру завданої моральної шкоди позивачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини спірних правовідносин, душевні хвилювання, які позивач зазнала в внаслідок її незаконного звільнення та їх тривалість, а також із врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Стягнення з відповідача моральної шкоди у вказаному розмірі суд вважає розумним, справедливим та адекватним способом відновлення порушеного немайнового права позивача.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подачу позовної заяви в частині позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які задоволені повністю, а вимога про компенсацію завданої моральної шкоди, за яку позивачем сплачений судовий збір, задоволено на 2%, то з Управління освіти на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову у сумі 1984,8 грн., а на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею по сплаті судового збору, в сумі 19,85 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Буринська міська рада про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Скасувати наказ начальника Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради В. Домашенка №161-К від 02.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя історії Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області з 03.11.2021 року.

Стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 143096 (сто сорок три тисячі дев`яносто шість) грн. 82 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з даної суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн. у рахунок компенсації завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради Сумської області на користь держави судовий збір за подання позову у сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в сумі 19 (дев`ятнадцять) грн. 85 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, місцезнаходження: 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Зарічна, 76-Б, код ЄДРПОУ: 41825775.

Відповідач - Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41720, Сумська область, Конотопський район, с. Піски, вул. Шкільна, 5; код ЄДРПОУ: 33126017.

Третя особа - Буринська міська рада, місцезнаходження: 41700, Сумська обл., м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; код ЄДРПОУ 04058025.

Повне судове рішення складено 30.01.2023 року.

Суддя Т.Р. Гук