Рішення

від 30.01.2023 по справі 910/12462/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2023Справа № 910/12462/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12462/22

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгон Еволюшн"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

16 листопада 2022 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 09.11.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгон Еволюшн" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди приміщень № Р/0001/01/21 від 18.01.2021 року у розмірі 599 859,00 грн. (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором оренди приміщень № Р/0001/01/21 від 18.01.2021 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/12462/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493148474 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 року у справі № 910/12462/22 вручено уповноваженому представнику відповідача - 23.11.2022 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 08.12.2022 року (включно).

12.12.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (направлений відправленням "Укрпошта Експрес" 08.12.2022 року за штриховим кодовим ідентифікатором 0415900589811, що підтверджується датою оформлення на конверті), в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що із настанням обставин, що не залежали від його волі та унеможливили використання ним орендованого приміщення за визначеним в договорі цільовим призначенням, відповідач має бути звільнений від сплати орендної плати відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

29.12.2022 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив з підстав ненадання відповідачем доказів на підтвердження неможливості виконання зобов`язань за договором оренди саме внаслідок військової агресії російської федерації проти України.

02.01.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач не погоджується з доводами позивача, з підстав викладених у запереченнях.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2021 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Драгон Еволюшн" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди приміщень № Р/0001/01/21 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди № 5 від 15.09.2022 року) орендодавець передає орендарю у користування за плату приміщення загальною площею 195,8 кв.м для розміщення офісу орендаря, які розташовані на шостому поверсі восьмиповерхової будівлі за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова, 18/7, на строк з 18 січня 2021 року до 15 вересня 2022 року. З дати підписання договору до 15 вересня 2022 року орендар використовує приміщення для облаштування робочих місць.

Згідно з п. 2.1. договору приміщення передаються в оренду по акту приймання-передачі впродовж 3-х календарних днів з дати підписання цього договору. Приміщення вважаються переданими в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень уповноваженими представниками сторін.

За актом приймання-передачі приміщень від 18.01.2021 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення в адміністративному будинку за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова, 18/7 загальною площею 145 кв.м.

Пунктом 3.1.4. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 13.01.2022 року) визначено, що орендар зобов`язується щомісячно компенсувати орендодавцю на підставі договору вартість експлуатаційних послуг починаючи з 01 січня 2022 року по 15 квітня 2022 року та з 15 жовтня 2022 року по 31 січня 2023 року в розмірі 41 314,00 грн. за один місяць, окрім того - витрати за електропостачання по показникам лічильника; з 16 квітня 2022 року по 14 жовтня 2022 року в розмірі 20 776,00 грн. за один місяць, окрім того - витрати за електропостачання по показникам лічильника.

За умовами п. 4.2. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.12.2021 року) сплата орендної плати за цим договором починається з 18.03.2021 року шляхом 100% передплати за місячний термін до 5 (п`ятого) числа місяця, за який сплачується орендна плата. Починаючи з 01.12.2021 року розмір орендної плати складає 65 202,00 грн. За не повний місяць здійснюється розрахунок виходячи з фактичної кількості днів. Розмір орендної плати за цим договором може бути переглянуто сторонами на кінець кожного календарного року, про що сторони підписують відповідну додаткову угоду до договору.

Відповідно до п. 4.4. договору акти приймання-передачі наданих послуг підписуються сторонами не пізніше ніж в останній робочий день поточного місяця. Якщо орендар не підписав акт до 5 (п`ятого) числа, наступного за розрахунковим місяця та не надав мотивованого письмового обґрунтування про відмову від підпису, послуга вважається такою, що прийнята.

Додатковою угодою № 2 від 01.11.2021 року договір доповнено пунктом 4.5., згідно якого з метою та у зв`язку із виконанням своїх зобов`язань за договором сторони здійснюють обмін електронними документами (рахунки, акти наданих послуг, листування тощо) на електронних носіях, підписаними кваліфікованим електронним підписом через програму «М.Е.Dос».

Повернення орендарем приміщень орендодавцю здійснюється за актом приймання-передачі протягом 3-х календарних днів з дати закінчення строку договору оренди, передбаченого п. 1.1. цього договору, або дати дострокового розірвання цього договору чи дати його припинення з будь-яких інших підстав, передбачених цим договором та чинним законодавством України. День підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі приміщень вважається останнім днем оренди (п. 2.4. договору).

За актом приймання-передачі приміщень від 15.09.2022 року орендодавець прийняв, а орендар повернув з оренди приміщення в адміністративному будинку за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова, 18/7 загальною площею 195,8 кв.м.

Як зазначає позивач, починаючи з березня 2022 року відповідач припинив виконувати зобов`язання по оплаті орендної плати та експлуатаційних послугах, відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором у розмірі 599 859,00 грн., яка складається із: заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 423 813,00 грн., заборгованості з експлуатаційних послуг у розмірі 165 851,00 грн. та заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 10 194,66 грн.

Заперечуючи стосовно позовних вимог відповідач зазначає, що внаслідок дії форс-мажорних обставин з 24.02.2022 року орендоване приміщення відповідачем не використовувалось, тому відповідач має бути звільнений від сплати орендної плати відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вже зазначалося судом вище, 18.01.2021 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди приміщень № Р/0001/01/21, відповідно до п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди № 5 від 15.09.2022 року) орендодавець передає орендарю у користування за плату приміщення загальною площею 195,8 кв.м для розміщення офісу орендаря, які розташовані на шостому поверсі восьмиповерхової будівлі за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова, 18/7, на строк з 18 січня 2021 року до 15 вересня 2022 року. З дати підписання договору до 15 вересня 2022 року орендар використовує приміщення для облаштування робочих місць.

На підставі акту приймання-передачі приміщень від 18.01.2021 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення в адміністративному будинку за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова, 18/7 загальною площею 145 кв.м.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з п. 3.1.4. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 13.01.2022 року) орендар зобов`язується щомісячно компенсувати орендодавцю на підставі договору вартість експлуатаційних послуг починаючи з 01 січня 2022 року по 15 квітня 2022 року та з 15 жовтня 2022 року по 31 січня 2023 року в розмірі 41 314,00 грн. за один місяць, окрім того - витрати за електропостачання по показникам лічильника; з 16 квітня 2022 року по 14 жовтня 2022 року в розмірі 20 776,00 грн. за один місяць, окрім того - витрати за електропостачання по показникам лічильника.

В п. 4.2. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.12.2021 року) визначено, що сплата орендної плати за цим договором починається з 18.03.2021 року шляхом 100% передплати за місячний термін до 5 (п`ятого) числа місяця, за який сплачується орендна плата. Починаючи з 01.12.2021 року розмір орендної плати складає 65 202,00 грн. За не повний місяць здійснюється розрахунок виходячи з фактичної кількості днів.

Таким чином, обов`язок відповідача сплачувати орендні платежі виникає в силу закону (ст. 762 ЦК України) та умов договору (п. 3.4.1., 4.2. договору).

Відповідно до п. 2.4. договору повернення орендарем приміщень орендодавцю здійснюється за актом приймання-передачі протягом 3-х календарних днів з дати закінчення строку договору оренди, передбаченого п. 1.1. цього договору, або дати дострокового розірвання цього договору чи дати його припинення з будь-яких інших підстав, передбачених цим договором та чинним законодавством України. День підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі приміщень вважається останнім днем оренди.

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі приміщень від 15.09.2022 року орендодавець прийняв, а орендар повернув з оренди приміщення в адміністративному будинку за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова, 18/7 загальною площею 195,8 кв.м.

Відповідно до п. 4.4. договору акти приймання-передачі наданих послуг підписуються сторонами не пізніше ніж в останній робочий день поточного місяця. Якщо орендар не підписав акт до 5 (п`ятого) числа, наступного за розрахунковим місяця та не надав мотивованого письмового обґрунтування про відмову від підпису, послуга вважається такою, що прийнята.

З метою та у зв`язку із виконанням своїх зобов`язань за договором сторони здійснюють обмін електронними документами (рахунки, акти наданих послуг, листування тощо) на електронних носіях, підписаними кваліфікованим електронним підписом через програму «М.Е.Dос» (п. 4.5. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.11.2021 року).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач через програму «М.Е.Dос» направляв відповідачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 02-2022 від 28.02.2022 року на суму 111 896,99 грн., № 03/1-2022 від 31.03.2022 року на суму 106 516,00 грн, № 03-2022 від 31.03.2022 року на суму 3879,37 грн., № 04/1-2022 від 30.04.2022 року на суму 96 247,00 грн., № 04-2022 від 30.04.2022 року на суму 542,52 грн., № 05/1-2022 від 31.05.2022 року на суму 85 978,00 грн., № 05-2022 від 31.05.2022 року на суму 1353,74 грн., № 06/1-2022 від 30.06.2022 року на суму 85 978,00 грн., № 06-2022 від 30.06.2022 року на суму 827,26 грн., № 07/1-2022 від 31.07.2022 року на суму 85 978,00 грн., № 07-2022 від 31.07.2022 року на суму 1255,14 грн., № 08/1-2022 від 31.08.2022 року на суму 85 978,00 грн., № 08-2022 від 31.08.2022 року на суму 1250,50 грн., № 09-2022 від 15.09.2022 року на суму 44 075,13 грн.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № Р/0001/01/21 від 18.01.2021 року становить 599 859,00 грн., з них: заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 423 813,00 грн., заборгованість по експлуатаційним послугам у розмірі 165 851,00 грн. та заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 10 194,66 грн.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 910/17876/19, від 31.03.2021 року у справі № 910/17881/19, від 08.12.2021 року у справі № 910/5953/17, від 15.12.2021 року у справі № 910/4908/21).

Також одним із принципів цивільного права є принцип заборони суперечливої поведінки. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п. 6 частини першої ст. 3 ЦК) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17, від 30.11.2021 року у справі № 910/4224/21).

Добросовісність поведінки орендаря визначається у виконанні обов`язку, передбаченого договором, у вигляді сплати суми орендної плати та інших платежів.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що настання форс-мажорних обставин унеможливило використання ним орендованого приміщення за визначеним в договорі цільовим призначенням, тому відповідач має бути звільнений від сплати орендної плати відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 року у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних (пункт 76).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (пункт 77).

Поряд цим, за умовами п. 6.1., 6.2., 6.3. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор).

До обставин непереборної сили належать: події надзвичайного характеру, такі як війна, пожежа, повінь, землетрус; заборонні заходи вищих законодавчих та/або виконавчих органів державної влади, що виникли після укладання цього договору, та які сторони не могли передбачити або запобігти їм прийнятними заходами, якщо ці обставини вплинули на виконання ними своїх зобов`язань заданим договором. Сторона, яка посилається на виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор) несе обов`язок доказування, за власний рахунок, того, що ці обставини вплинули на виконання цією стороною своїх зобов`язань за даним договором.

У разі виникнення зазначених у п. 6.2. договору обставин, сторони впродовж п`яти календарних днів письмово сповіщають одна одну про наявність даних обставин, підтверджуючи це відповідними офіційними документами. Якщо сторони без поважних причин не сповістили у зазначений строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вони у подальшому не мають права вимагати зміни строків виконання умов цього договору.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

В матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання ним зобов`язань за договором оренди шляхом видачі відповідного сертифіката.

Також відповідачем не надано доказів щодо відсутньої можливості виконати зобов`язання за договором оренди.

Суд критично розцінює викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача та констатує, що у випадку неможливості відповідачем через військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості звернутися до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду про зміну терміну виконання зобов`язань або скористатись наданих пунктом 3.2.8. договору правом на одностороннє розірвання договору.

Поряд з цим, воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

Відтак, суд зазначає, що одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

Введення воєнного стану в країні не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд не приймає заперечення відповідача проти позову із посиланням на неможливість виконання ним своїх зобов`язань через форс-мажорні обставини.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати орендної плати та експлуатаційних послуг, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 599 859,00 грн., тоді як відповідно до наявних у матеріалах справи доказів сумарний розмір заборгованості складає 599 858,66 грн., з них: заборгованості по сплаті орендної плати - 423 813,00 грн., заборгованості по експлуатаційним послугам - 165 851,00 грн. та заборгованості за спожиту електроенергію - 10 194,66 грн.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 599 858,66 грн., в іншій частині позовних вимог в сумі 0,34 грн. (599 859,00 грн. - 599 858,66 грн.) позивачу належить відмовити.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 8997,88 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгон Еволюшн" (ідентифікаційний код 38455080, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 36-Д) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (ідентифікаційний код 13857564, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7) грошові кошти: основного боргу - 599 858,66 грн. (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім гривень 66 копійок) та судовий збір - 8997,88 грн. (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень 88 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 30.01.2023р.

Суддя О.В. Котков