Рішення

від 30.01.2023 по справі 927/867/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023Справа № 927/867/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича

до Державного підприємства спеціального зв`язку

про стягнення 28 935,72 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Чернігівської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича до Державного підприємства спеціального зв`язку про стягнення 28 935,72 грн боргу за надані послуги з ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів і супутнього обладнання на підставі договору № 252105/05/56 від 19.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області № 927/867/22 від 18.10.2022 вказану справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

07.11.2022 зазначені позовні матеріали надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/867/22, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

29.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

12.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу на електронну адресу, вказану в позові.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи.

Також, ухвала про відкриття провадження у справі № 927/867/22 була надіслана відповідачу на електронну адресу, а також на адресу його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана його представником, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.05.2021 між Державним підприємством спеціального зв`язку (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Мініним Олександром Олександровичем (виконавець) укладено договір № 252105/05/56 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язується протягом строку дії даного договору надавати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів і супутнього обладнання (Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання Чернігівського ОВСЗ) код за ДК 021:2015 50110000-9, в тому числі, із заміною складових частин (систем) та матеріалів (надалі - Послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем Послуги.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору визначено, що виконавець за цим Договором зобов`язується надати замовнику Послуги з ремонту і технічного обслуговування автотранспорту, який належить замовнику чи перебуває у нього в користуванні (надалі - автотранспорт замовника або ДТЗ) та визначений сторонами в Переліку автотранспорту замовника (Додаток №1 до Договору), у кількості та в обсязі відповідно до погоджених замовником нарядів-замовлень, застосовуючи виключно нові складові частини (системи), матеріали (надалі - Матеріали), передбачені технологічною документацією виробника автотранспорту замовника. Замовлення Послуг здійснюється відповідно до виробничих потреб та реального фінансування видатків замовника.

Ціна цього Договору становить 132 000,00 грн без ПДВ (п. 5.1. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата за надані Послуги здійснюється замовником впродовж 10 (десяти) робочих днів, з моменту підписання сторонами належно оформленого Зведеного Акту приймання-передачі Послуг, а також реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформленої податкової накладної (якщо виконавець є платником податку на додану вартість) та за умови відсутності неусунених виконавцем зауважень замовника до змісту та форми зазначених документів.

Відповідно до п. 7.1.2. замовник зобов`язаний прийняти належно надані (якісні) Послуги, згідно належним чином оформлених Актів наданих послуг та Зведених Актів приймання-передачі Послуг.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.03.2022 включно. Припинення дії Договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) (п. 11.1 Договору).

На підтвердження надання протягом травня 2021 - лютого 2022 відповідачу Послуг відповідно до умов Договору, позивачем до позовної заяви долучено наступні Акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг):

- від 20.05.2021 № О-01527 на суму 16 984,49 грн;

- від 28.05.2021 № О-01554 на суму 10 205,95 грн;

- від 11.06.2021 № О-01609 на суму 2009,54 грн;

- від 22.06.2021 № О-01556 на суму 11 519,00 грн;

- від 01.07.2021 № О-01675 на суму 2834,55 грн;

- від 01.07.2021 № О-01676 на суму 12 675,34 грн;

- від 30.07.2021 № 1/1818 на суму 1799,90 грн;

- від 02.08.2021 № 2/1817 на суму 3407,80 грн;

- від 02.08.2021 № 3/1756 на суму 9928,74 грн;

- від 16.08.2021 № 4 на суму 2476,00 грн;

- від 16.08.2021 № 5 на суму 2896,00 грн;

- від 31.08.2021 № О-01927 на суму 7133,81 грн;

- від 13.09.2021 № 7 на суму 7169,20 грн;

- від 13.09.2021 № 6 на суму 2216,00 грн;

- від 18.10.2021 № 9 на суму 3706,00 грн;

- від 18.10.2021 № 8 на суму 1535,00 грн;

- від 18.10.2021 № 12 на суму 1843,50 грн;

- від 30.11.2021 № 10 на суму 11 916,00 грн;

- від 31.12.2021 № О-02339 на суму 1503,41 грн;

- від 16.12.2021 № 11 на суму 2771,95 грн;

- від 21.02.2022 № О-02745 на суму 1298,00 грн.

Загальна вартість наданих позивачем згідно з умовами Договору послуг за вказаними актами складає 117 830,18 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем здійснено оплату вартості виконаних позивачем робіт за Договором на загальну суму 88 894,46 грн, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 28 935,72 грн. При цьому, лист позивача із актом звіряння розрахунків та зведеними актами приймання-передачі Послуг залишені відповідачем без відповіді, залишок заборгованості останнім не сплачено, а відтак наявні підстави для стягнення суми заборгованості у розмірі 28 935,72 грн з відповідача в судовому порядку.

Відповідач, у свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначає про безпідставність позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували отримання відповідачем Зведених Актів приймання-передачі Послуг, що свідчить про відсутність у останнього зобов`язання із оплати послуг за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений Договір є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, надання позивачем визначених Договором Послуг відповідачу у період з травня 2021 року по лютий 2022 року на суму 117 830,18 грн підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (послуг): від 20.05.2021 № О-01527, від 28.05.2021 № О-01554, від 11.06.2021 № О-01609, від 22.06.2021 № О-01556, від 01.07.2021 № О-01675, від 01.07.2021 № О-01676, від 30.07.2021 № 1/1818, від 02.08.2021 № 2/1817, від 02.08.2021 № 3/1756, від 16.08.2021 № 4, від 16.08.2021 № 5, від 31.08.2021 № О-01927, від 13.09.2021 № 7, від 13.09.2021 № 6, від 18.10.2021 № 9, від 18.10.2021 № 8, від 18.10.2021 № 12, від 30.11.2021 № 10, від 31.12.2021 № О-02339, від 16.12.2021 № 11, які підписано з боку позивача та відповідача.

Водночас, судом встановлено, що акт приймання-передачі виконаних робіт від 21.02.2022 № О-02745 на суму 1298,00 грн підписаний лише з боку позивача, а відтак не може вважатись належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача вказаної суми коштів за надані позивачем Послуги.

При цьому, суд враховує, що умовами п. 6.1. Договору передбачено, що оплата за надані Послуги здійснюється замовником впродовж 10 (десяти) робочих днів, з моменту підписання сторонами належно оформленого Зведеного Акту приймання-передачі Послуг, а також реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформленої податкової накладної (якщо виконавець є платником податку на додану вартість) та за умови відсутності неусунених виконавцем зауважень замовника до змісту та форми зазначених документів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем поштовим відправленням № 1403004765703 на адресу відповідача було надіслано лист від 29.08.2022 № 77 із проханням підписати зведені акти приймання-передачі Послуг та Акт звіряння розрахунків за наданими позивачем Послугами згідно Договору. Вказане поштове відправлення отримано відповідачем 05.09.2022.

Судом відхиляються доводи відповідача щодо недоведеності позивачем обставин стосовно отримання відповідачем зведених актів приймання-передачі Послуг, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов`язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов`язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що саме на відповідача на підставі принципу змагальності покладено обов`язок доведення обставин щодо неотримання Зведених Актів приймання-передачі Послуг, надісланих позивачем.

Втім, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відповідно до статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо неотримання від позивача листа від 29.08.2022 № 77, Зведених актів приймання-передачі Послуг та Акту звіряння розрахунків, як і не спростовано факту отримання Послуг згідно долучених до позовної заяви Актів приймання-передачі виконаних робіт.

В той же час, відповідач зауважує лише на тому, що позивачем не надано доказів щодо отримання відповідачем Зведених Актів приймання-передачі Послуг.

Разом з тим, як вбачається з Акту звіряння розрахунків, та не заперечується відповідачем, останнім здійснювалась оплата наданих позивачем Послуг згідно долучених до позовної заяви Актів приймання-передачі виконаних робіт у загальному розмірі 88 894,46 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Послуги за актами приймання-передачі виконаних робіт (послуг): від 20.05.2021 № О-01527, від 28.05.2021 № О-01554, від 11.06.2021 № О-01609, від 22.06.2021 № О-01556, від 01.07.2021 № О-01675, від 01.07.2021 № О-01676, від 30.07.2021 № 1/1818, від 02.08.2021 № 2/1817, від 02.08.2021 № 3/1756, від 16.08.2021 № 4, від 16.08.2021 № 5, від 31.08.2021 № О-01927, від 13.09.2021 № 7, від 13.09.2021 № 6, від 18.10.2021 № 9, від 18.10.2021 № 8, від 18.10.2021 № 12, від 30.11.2021 № 10, від 31.12.2021 № О-02339, від 16.12.2021 № 11 вважаються отриманими відповідачем.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої договірні зобов`язання належним чином, а тому судом визнаються обґрунтованими позовні вимоги про стягнення коштів у сумі 27 637,72 грн. В решті позовні вимоги про стягнення заборгованості на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 21.02.2022 № О-02745 на суму 1298,00 грн задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

З огляду на викладене вище, позовні підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства спеціального зв`язку (площа Вокзальна, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24366929) на користь Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 27 637,72 грн 00 коп. заборгованості та 2369 грн 70 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30.01.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко