Рішення

від 30.01.2023 по справі 910/11991/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2023Справа № 910/11991/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Будкомплекс" (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. А. Паученка, буд. 64/53)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108)

про стягнення 277 595,78 грн.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будкомплекс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення 277 595,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № ПР/НХ-21541/НЮ від 19.10.2021, а саме в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 277 500,00 грн. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за договором у розмірі 95,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11991/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.11.2022 вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано 14.11.2022, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Поряд із цим, судом зазначається, що 06.01.2023 на електронну пошту суду від відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про направлення судом копії позовної заяви та додатків до неї або зобов`язання Позивача про повторне направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Відповідача.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє в його задоволені з огляду на те, що в матеріалах позовної заяви містяться докази направлення позовної заяви та додатків до неї, що було направлено поштовим відправленням № 2500676026940 від 01.11.2022 та отримано відповідачем 04.11.2022, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта в мережі Інтернет.

У даному випаду судом також враховано, що відповідач мав право ознайомитись з матеріалами позовної заяви безпосередньо в приміщенні Господарського суду міста Києва, подавши відповідне клопотання до суду.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

30.01.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії договору поставки № ПР/НХ-21541/НЮ від 19.10.2021, копії податкових накладних № 77, 81 та 84 та копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних від 22.12.2021, 28.12.2021 та від 04.01.2022.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

19.10.2021 року між Приватним підприємством «Будкомплекс» (Постачальник, Позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (Замовник, Відповідач) був укладений Договір поставки № ПР/НХ-21541/НЮ.

Відповідно до п. 1.1., 1.2 Договору, предметом договору є поставка Постачальником Покупцю плащів прогумованих чоловічих, згідно специфікації №1. Найменування, кількість товару за розмірами зазначені у специфікації №1, розмірній специфікації №2.

Згідно до п.4.5 Договору, датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами акту приймання-передачі товару.

Пунктом п.5.2 Договору, було визначено, що загальна сума Договору складає 771 900,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 128 650,00 грн.

Пункт 6.3. Договору передбачає, що розрахунок за поставлений товар здійснюється таким чином: 100 % перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно до п.6.4 Договору, із контрагентами - платниками ПДВ Покупець здійснює оплату за поставлений товар по факту постачання товару на підставі підписаних актів приймання-передачі товару на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На підтвердження реєстрації Постачальник протягом 3 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних направляє квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на електронну адресу Покупця, яка вказана в договорі у розділі «Реквізити сторін». Якщо Постачальник не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову/і накладну/і, незалежно від причин такої не реєстрації, несвоєчасної реєстрації чи реєстрації податкової/их накладної/их з помилками, строк оплати за отримані Покупцем товари починає свій перебіг з дня реєстрації Постачальником податкової/их накладної/их в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової/их накладної/их. Датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами акту приймання-передачі товару.

Пунктом 10.2 Договору, сторонами було досягнуто згоди про те, що Покупець за даним договором несе таку відповідальність: сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором .

Відповідно до укладеної 02.12.2021 року між сторонами Додаткової угоди №1 до Договору поставки № ПР/НХ-21541/НЮ від 19.10.2021 року, п.12.3. Договору викладено в наступній редакції «Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору та встановили, що виконання у 2022 році до 30 квітня становитиме 154 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 25 700,00 грн.».

Крім того, вказаною Додатковою угодою були змінені та викладені у наступній редакції такі пункти Договору:

« 1.1 Предметом договору є поставка Постачальником Покупцю плащі прогумовані чоловічі (далі - товар) згідно зі специфікаціями №1, №3 (додатки №1, №3). Рік виготовлення - 2021-2022»

« 1.2 Найменування, кількість товару за розмірами зазначені у специфікаціях №1, №3 (додатки №1, №3), розмірних специфікаціях №2, №4 (додатки №2, №4).»

« 2.1 Якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ДСТУ EN ISO 13688:2016, ДСТУ EN 343:2017, які зазначені у специфікаціях № 1, №3 (додатки № 1, №3).»

« 4.6 Товар постачається на склад Покупця - структурного підрозділу «Дніпровський Головний матеріально-технічний склад» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», 52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт. Іларіонове, вул. Харківська 1а на умовах DDP (згідно з INCOTERMS 2010) у IV кварталі 2021року. У 2022р. - до 30 квітня 2022р »

« 5.2 Загальна сума договору складає 926 100,00 грн. (дев`ятсот двадцять шість тисяч сто гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ 20% 154 350,00 грн. (сто п`ятдесят чотири тисячі триста п`ятдесят гривень 00 копійок).»

« 6.1 Постачальник передає у власність Покупцю товар, а Покупець сплачує товар, визначений в кількості та за цінами, які зазначені у специфікаціях № 1, №3 (додатки № 1, №3), що додаються до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, на умовах поставки на склад Покупця DDP (Інкотермс у редакції 2010 року).»

« 14.1 Термін дії договору: з моменту його підписання сторонами і до 30 квітня 2022 року.»

Так, на виконання умов Договору Відповідачу було поставлено Позивачем плащі прогумовані чоловічі та надано послуги згідно видаткових накладних: №62 від 17.12.2021 року на суму 87 000,00 грн. з ПДВ, № 66 від 24.12.2021 року на суму 115 500,00 грн. з ПДВ та № 69 від 30.12.2021 року на суму 75 000,00 грн. з ПДВ. Всього було поставлено Продукції та надано послуг на загальну суму 277 500 грн з ПДВ.

В порушення укладеного сторонами Договору, Відповідачем кошти за поставлений товар в сумі 277 500,00 грн. сплачені не було, у зв`язку із чим, за твердженням Позивача, станом на 15.06.2022, Відповідач заборгував Позивачу кошти за поставлений Товар в сумі 277 500,00 грн. за видатковими накладними: №62 від 17.12.2021 на суму 87 000,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 04.02.2022), № 66 від 24.12.2021 на суму 115 500,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 11.02.2022) та № 69 від 30.12.2021 на суму 75 000,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 17.02.2022).

Крім того, позивачем зазначено, що доставка та отримання товару Відповідачем, підтверджується серед іншого належно оформленими сторонами Актами здачі-прийому товару від 17.12.2021, 24.12.2021 та 30.12.2021, наданими позивачем до позовної заяви.

У відповідності з вимогами п.201.1, 201.7., 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, Позивачем було складено та зареєстровано податкові накладні № 77 від 17.12.2021, № 81 від 24.12.2021 та № 84 від 30.12.2021.

Отже, граничним терміном для здійснення розрахунків за поставлений товар згідно видатковими накладними: №62 від 17.12.2021 на суму 87 000,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 04.02.2022), № 66 від 24.12.2021 на суму 115 500,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 11.02.2022) та № 69 від 30.12.2021 на суму 75 000,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 17.02.2022) відповідно до п. 6.4 Договору є таким що настав.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання із своєчасної оплати поставленого товару не виконав.

Так, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 277 500, 00 грн. - основного боргу та 95,78 грн. - 0, 1% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ПР/НХ-21541/НЮ від 19.10.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Приписи вказаної статті кореспондуються з нормами статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України). Аналогічні положення містяться в статті 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, поставив Відповідачеві товар на загальну суму 277 500,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, наданими Позивачем, проте Відповідач не оплатив поставлений Товар в повному обсязі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що граничний строк оплати товару згідно з видатковими накладними №62 від 17.12.2021 на суму 87 000,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 04.02.2022), № 66 від 24.12.2021 на суму 115 500,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 11.02.2022) та № 69 від 30.12.2021 на суму 75 000,00 грн. з ПДВ (дата оплати - 17.02.2022) відповідно до п. 6.4 Договору, станом на дату звернення Позивача до суду є таким що настав.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, оскільки Відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі в обумовлені договором строки, суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено умови договору, а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 277 500,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо повної та своєчасної оплати Товару, Позивач також просив суд стягнути з Відповідача 95,78 грн - 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань у відповідності до п. 10.2 Договору.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Згідно до п.10.2 Договору, Покупець за даним договором несе таку відповідальність: сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором .

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 0,1 процентів річних, суд дійшов висновку про те, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідні періоди прострочення, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 95,78 грн 0,1 процентів річних у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, а заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву спростовані наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами та нормами чинного законодавства України.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Будкомплекс» в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108) на користь Приватного підприємства «Будкомплекс» (25006, м. Кропивницький, вул. А.Паученка, буд. 64/53, ідентифікаційний код: 30513987) основний борг у розмірі 277 500 грн 00 коп., 95 грн 78 коп. - 0,1 % річних та судовий збір у розмірі 4 163 грн. 94 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.01.2023

Суддя Л.Г. Пукшин