Рішення

від 30.01.2023 по справі 911/2049/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2049/22

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Приватного підприємства «МІРАКОС-ВЕСТ», Київська обл., м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСАМИТОВИЙ ШЛЯХ 2019», Київська обл., Білоцерківський р-н., смт. Терезине

про стягнення 3% річних та інфляційних збитків

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «МІРАКОС-ВЕСТ» б/н від 14.10.2022 року (вх.№1767/22 від 18.10.2022) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСАМИТОВИЙ ШЛЯХ 2019» (далі відповідач) про стягнення штрафних санкцій за Договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №2302 від 23.02.2022 року у сумі 176613,15 грн., з яких 15205,48 грн. 3% річних та 161407,67 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 24.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2049/22 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №10/11-22 від 10.11.2022 року (вх. №16131/22 від 11.11.2022), згідно якого відповідач просить суд позовну заяву залишити без задоволення.

До суду від відповідача надійшло клопотання №07/12-22 від 07.12.2022 року (вх. №18371/22 від 13.12.2022) про долучення до матеріалів справи копії Сертифікату про форс-мажорні обставини №3200-22-1599.

До суду від позивача надійшла заява №19/12-1 від 19.12.2022 року (вх. №19016/22 від 23.12.2022), згідно якої позивач просить суд залишити без розгляду клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії Сертифікату про форс-мажорні обставини №3200-22-1599 та не приймати такий доказів у справі до розгляду по суті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «МІРАКОС-ВЕСТ» (за договором сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКСАМИТОВИЙ ШЛЯХ 2019» (за договором сторона 2) 23.02.2022 року укладено Договір поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №2302 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, сторона-1 передає стороні-2 грошові кошти (поворотну фінансову безвідсоткову допомогу) у розмірі, встановленому Договором, а сторона-2 зобов`язується повернути їх стороні-1 у зазначений п. 4.1. строк. Сума поворотної фінансової безвідсоткової допомоги за Договором становить 1000000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що сторона-1 надає суму поворотної фінансової безвідсоткової допомоги у повному обсязі або частинами шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-2 протягом всього строку дії Договору. Моментом надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги (або її частини) є момент отримання стороною-2 відповідних грошових коштів.

Згідно п. 4.1 Договору, строк повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги (або її частини) становить 1 (один) банківський день з моменту надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги (або останньої її частини)

Відповідно до п. 5.1 Договору, сторона-2 зобов`язана повернути суму поворотної фінансової безвідсоткової допомоги (або неповернену її частину) не пізніше строку, встановленого в п.4.1. цього договору.

Згідно п.п. 5.2, 5.3 даного Договору, сума поворотної фінансової безвідсоткової допомоги підлягає поверненню у повному обсязі або частинами шляхом її перерахування стороною-2 на поточний рахунок сторони-1. Днем повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги (її частини) вважається день зарахування суми поворотної фінансової безвідсоткової допомоги на поточний рахунок сторони-1.

У п. 9.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

На виконання умов Договору позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача фінансову допомогу у сумі 1000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2902276 від 23.02.2022 з призначення платежу: «Поворотна фінансова безвідсоткова допомога, згідно дог.№2302 від 23.02.2022 без ПДВ».

Відповідач, в порушення умов Договору, у строк до 24.02.2022 року (включно) свої зобов`язання з повернення поворотної фінансової допомоги виконав, однак, з порушенням визначеного п. 4.1 Договору строку. Так, відповідачем позивачу перераховано: 29.08.2022 року - 600000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3104 від 29.08.2022, 07.09.2022 року 300000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3111 від 07.09.2022, 08.10.2022 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8583563 від 08.10.2022.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків повернення поворотної фінансової допомоги, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача згідно ст. 625 ЦК України 15205,48 грн. 3% річних та 161407,67 грн. інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що внаслідок введення 24.02.2022 року в Україні військового стану, відповідач був вимушений зупинити господарську діяльність. Кошти, які відповідач отримав як поворотну фінансову допомогу було спрямовано на погашення кредиту за Договором про надання овердрафту. Відповідача було поінформовано банківською установою, з якою ним укладено Договір про надання овердрафту про зниження відповідачу ліміту овердрафту до 0,01 грн. у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Тому, у зв`язку із зазначеними форс-мажорними обставинами, які підтверджуються листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, розміщеним на офіційному веб-сайті, відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов`язання у визначений Договором строк. З метою підтвердження форс-мажорних обставин, відповідач 07.11.2022 року звернувся до Київської регіональної Торгово-промислової палати із заявою про підтвердження форс-мажорних обставин. Відповідач зазначив, що після отримання Сертифікату про форс-мажорні обставини такий сертифікат буде надано суду.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України), що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст.640 ЦК України, за якою, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 02.07.2014 року у справі №6-79цс14, від 24.02.2016 року у справі № 6-50цс16.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням повернення поворотної фінансової допомоги позивачем заявлено до стягнення 18205,48 грн. 3% річних та 161407,67 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням дат часткових оплат та періодів нарахування за період з 25.02.2022 року по 28.08.2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 18205,48 грн. та інфляційних втрат у сумі 161407,67 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірними, обґрунтованими та відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо викладених у відзиві відповідача обставин, суд зазначає наступне.

Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 Договору передбачено, що сторони звільняються від виконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо воно виникло внаслідок дії обставин непереборної сили. Обставинами непереборної сили зокрема являється: війна, блокада, страйк, пожежа, стихійні лиха, рішення владних органів та інші обставини, що не залежать від волі Сторін. В разі виникнення таких форс-мажорних обставин, Сторони зобов`язуються письмово повідомити одна одну про їх виникнення протягом трьох днів з моменту їх виникнення. Належним доказом дати виникнення та часу дії форс-мажорних обставин є довідка, видана ТПП України. При настанні форс-мажорних обставин строки виконання зобов`язань за цим Договором продовжуються на строк дії форс-мажорних обставин, якщо Сторони не домовились про інше.

28.02.2022 року Торгово-промисловою палатою України на офіційному веб-сайті розміщено лист №2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять ані повідомлення відповідача позивачу про настання форс-мажорних обставин, ані відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за Договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №2302 від 23.02.2022, який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з повернення поворотної фінансової допомоги, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними. При цьому, як вбачається із відзиву, відповідач звернувся до Київської регіональної Торгово-промислової палати із заявою про підтвердження форс-мажорних обставин лише 07.11.2022 року, в той час, як воєнний стан на території України введено 24.02.2022 року, що є порушенням п. 8.1 Договору.

Суд звертає увагу відповідача, що існування листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за Договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №2302 від 23.02.2022 щодо неможливості виконання відповідачем зобов`язань з повернення отриманої поворотної фінансової допомоги, а відтак, вказаний лист не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за Договором.

Саме по собі посилання відповідача на наявність листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що свідчили б про зупинення та/або переривання господарської діяльності відповідача у зв`язку із веденням військового стану та як наслідок виникнення обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання зобов`язань за Договором.

За вказаних обставин, відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається у якості підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд також звертає увагу відповідача, що згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства «МІРАКОС-ВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСАМИТОВИЙ ШЛЯХ 2019» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСАМИТОВИЙ ШЛЯХ 2019» (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н., смт. Терезине, вул. Привокзальна, буд. 22, код ЄДРПОУ 42741995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАКОС-ВЕСТ» (08132, Київська обл., Києво Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 3, код ЄДРПОУ 37866412) 15205 (п`ятнадцять тисяч двісті п`ять) грн. 48 коп. 3% річних, 161407 (сто шістдесят одну тисячу чотириста сім) грн. 67 коп. інфляційних втрат та 2649 (дві тисячі шістсот сорок дев`ять) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць