Постанова

від 18.01.2023 по справі 910/17792/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/17792/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М., Білоус В.В., Колос І.Б., Малашенкова Т.М., Могил С.К. і Селіваненко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця- адвокат Кудрицька Т.Ю. (довіреність від 07.10.2020 №1020/07-01),

відповідача - Міністерства економіки України - Тюріна Л.А. (у порядку самопредставництва),

відповідача - публічного акціонерного товариства "Фармак"- адвокат Тесля Ю.О. (ордер від 14.07.2022 №1251843), адвокат Онищенко Т.О (ордер від 20.12.2022 №1323233), адвокат Таранчук Д.В. (довіреність від 06.08.2019 №17-10/249),

відповідача -державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (попередня назва державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності") - Запорожець Л.Г. (у порядку самопредставництва),

розглянув матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПАТ "ФФ"Дарниця")

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022

(головуючий суддя - Поляков Б.М., судді: Грек Б.М. і Пантелієнко В.О.)

у справі № 910/17792/17

за позовом ПАТ "ФФ"Дарниця"

до Міністерства економіки України (далі - Міністерство),

публічного акціонерного товариства "Фармак" (далі - ПАТ "Фармак") та

державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

про визнання недійсними рішення від 20.06.2017 і наказу від 19.07.2017 №1037 та зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПАТ "ФФ "Дарниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням змін до позову) до Міністерства, ПАТ "Фармак" та державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (попередня назва державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"; далі - Організація), про визнання недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 (далі - Рішення) про визнання добре відомим в Україні знака "Корвалол Corvalolum" на ім`я ПАТ "Фармак" для товарів класу 5 Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП) "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002, та наказу Міністерства від 19.07.2017 № 1037 "Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні", зобов`язання Організації виключити знак "Корвалол Corvalolum" із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені.

Позивач вважав, що спірне рішення прийняте з порушенням положень статті 25 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон), Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 228 від 15.04.2005 (далі - Порядок), та статті 19 Конституції України. На думку позивача, станом на 01.12.2002 ступінь відомості знака "Корвалол Corvalolum" у відповідному секторі суспільства не був достатнім для визнання такого позначення добре відомим на території України для товарів 5 класу МКТП на вказану дату; добра відомість знака "Корвалол Corvalolum" в Україні станом на 01.12.2002 не підтверджується фактичними даними та доказами, що містяться в матеріалах справи Апеляційної палати Міністерства; Апеляційна палата Міністерства не розглянула всі фактори, що є доречними (зокрема, цінність, що асоціюється зі знаком), а при дослідженні інших факторів і при прийнятті оскаржуваного рішення неповно дослідила обставини щодо відомості знака та взяла до уваги докази, що не мають бути враховані при вирішенні цього питання.

При цьому позивач є власником знака для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 (дата подання заявки 07.08.2003), і спірними рішенням та наказом порушуються його охоронювані законом інтереси та право безперешкодного користування власним знаком (як нематеріальним благом) на ринку, оскільки саме на їх підставі право позивача на його знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" оспорюються ПАТ "Фармак" у господарському суді у справі № 910/13908/17.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Справа розглядалась судами неодноразово.

Господарський суд міста Києва рішенням від 06.12.2017 у задоволенні позову відмовив повністю.

Суд вказав, що питання визнання знака добре відомим відноситься до безпосередньої компетенції Апеляційної палати Міністерства, колегія якої під час прийняття рішення вирішує питання щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовується заява, та якими доказами вона підтверджується, наявності інших фактичних даних, які мають значення для розгляду заяви; тож суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте відповідачем з повним дослідженням усіх обставин ступеня відомості знака "Корвалол Corvalolum" в Україні. Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають як похідні.

Постановою від 26.06.2018 Київський апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким позов ПАТ "ФФ "Дарниця" задовольнив повністю. Визнав недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім`я ПАТ "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства від 19.07.2017 № 1037. Зобов`язав Міністерство виключити знак "Корвалол Corvalolum" із Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність". Стягнув з Міністерства на користь ПАТ "ФФ "Дарниця" 8000 грн понесених судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд не врахував обставини, якими позивач обґрунтував позов, не надав оцінки наданим ПАТ "Фармак" до Апеляційної палати документам на підтвердження заяви про визнання знака добре відомим.

Дослідивши матеріали, додані ПАТ "Фармак" до заяви про визнання знака добре відомим в Україні, суд апеляційної інстанції зазначив, що вони не є такими, що свідчать про відомість чи визнання знака "Корвалол Corvalolum", не є належними доказами щодо обсягів продажу. Ці матеріали стосуються препарату "Корвалол", однак не містять жодної інформації щодо застосування саме знака "Корвалол Corvalolum". Відповідно, такі матеріали не можуть свідчити про його відомість чи визнання, адже знаки, щодо яких подані заяви про визнання їх добре відомими, повинні розглядатися в цілому, тобто саме як "Корвалол Corvalolum", без поділу на окремі елементи ("Корвалол" та "Corvalolum"). За висновками апеляційного суду, в матеріалах справи відсутні будь-які докази цінності знака "Корвалол Corvalolum", жодних даних щодо тиражу, об`ємів продажу, каналів розповсюдження каталогів, журналів, частоти їх читання, а відтак і ступеня можливої відомості серед споживачів знака "Корвалол Corvalolum" документально не підтверджено, як і рівня відвідуваності та інтересу до відповідних вебсайтів та відповідних видань газет і журналів.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 касаційні скарги ПАТ "Фармак" та Міністерства задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/17792/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, Суд зазначив, що до юрисдикції господарських судів належить спір про визнання недійсним рішення про визнання знака добре відомим та наказу про затвердження такого рішення як спору, що за своїм змістом є приватноправовим спором про право інтелектуальної власності.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій не вирішили питання суб`єктного складу сторін приватноправового спору про право інтелектуальної власності, визначивши у цих правовідносинах ПАТ "Фармак" - особу, право якої безпосередньо оспорюється позивачем, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, чим порушили процесуальні права ПАТ "Фармак", засади (принципи) господарського судочинства, до яких належить рівність учасників судового процесу.

За результатами нового розгляду справи господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, відмовив у задоволенні позову ПАТ "ФФ "Дарниця" до Міністерства та ПАТ "Фармак" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов`язання вчинити дії.

Судові рішення мотивовано тим, що знак "Корвалол Corvalolum" має таку ж саму семантику, що й знак "Корвалол", починаючи з 1991 року, а тому Апеляційною палатою Міністерства правомірно враховано докази, які підтверджують використання знака "Корвалол" для знака "Корвалол Corvalolum". Апеляційна палата Міністерства на підставі належних та допустимих доказів дійшла правильного висновку про те, що знак "Корвалол Corvalolum" є добре відомим у відповідному секторі суспільства. Доказів, які б спростували добру відомість знака "Корвалол Corvalolum" у відповідному секторі суспільства, ПАТ "ФФ "Дарниця" до суду не надано, тому відсутні підстави вважати наведений в оскаржуваному рішенні Апеляційної палати Міністерства висновок необґрунтованим.

Постановою Верховного Суду від 02.06.2020 касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 зі справи № 910/17792/17 скасовано; справу № 910/17792/17 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Судове рішення обґрунтовувалось тим, що господарський суд міста Києва, здійснивши розгляд справи без участі ПАТ "ФФ"Дарниця" за відсутності інформації про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи, не звернув уваги на те, що конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним; це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення.

За результатами нового розгляду справи господарським судом міста Києва рішенням від 10.12.2021 позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції встановив сукупність суттєвих порушень законодавства при прийнятті Рішення, а тому дійшов висновку про те, що воно постановлене з порушенням норм законодавства України та підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, як і наказ Міністерства від 19.07.2017 № 1037 "Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака "Корвалол Corvalolum".Зокрема суд зазначив, що при розгляді заяви про визнання добре відомим знаку "Корвалол Corvalolum" Апеляційна палата зобов`язана була брати до уваги саме докази, які стосувалися цього знаку, а не будь-яких інших позначень або знаків. З огляду на визнання недійсним Рішення та наказу від 19.07.2017 № 1037 суд визнав наявними підстави для зобов`язання державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" виключити знак "Корвалол Corvalolum" із переліку добре відомих в Україні торговельних марок та зробити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені. Разом з тим, суд зазначає, що частина матеріалів, які розцінені Апеляційною палатою як фактичні дані, що підтверджують добру відомість знака "Корвалол Corvalolum" стосовно товарів, щодо яких він використовується, стосуються препарату "Корвалол", але не містять жодної інформації щодо застосування саме знака "Корвалол Corvalolum", який ПАТ "Фармак" просив визнати добре відомим в Україні.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 апеляційні скарги АТ "Фармак" та Міністерства задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2021 скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що знак "Корвалол Corvalolum" має таку ж саму семантику, що й знак "Корвалол", починаючи з 1991 року, а тому Апеляційною палатою Міністерства правомірно враховано докази, які підтверджують використання знака "Корвалол" для знака "Корвалол Corvalolum". Апеляційна палата Міністерства на підставі належних та допустимих доказів дійшла правильного висновку про те, що знак "Корвалол Corvalolum" є добре відомим у відповідному секторі суспільства. Доказів, які б спростували добру відомість знака "Корвалол Corvalolum" у відповідному секторі суспільства, ПАТ "ФФ "Дарниця" до суду не надано, тому відсутні підстави вважати наведений в оскаржуваному рішенні Апеляційної палати Міністерства висновок необґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ПАТ "ФФ"Дарниця" у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ПАТ "ФФ"Дарниця" визначило підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначило таке.

Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункти 3.2, 7.2 Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 15.04.2005 N 228(далі - Порядок) та статей 1 та 25 Закону, оскільки знак у розумінні Порядку та Закону є конкретним позначенням, а не невизначеною кількістю позначень з використанням певних елементів цього знаку. При цьому жодним нормативним актом не передбачено, що семантична схожість чи тотожність знаків може бути підставою для прийняття доказів, що стосуються іншого знаку, під час процедури визнання знаку добре відомим. Різні знаки не можуть набувати статус добре відомого знаку станом на різні дати на підставі одних і тих самих доказів.

Разом з тим скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 7.2 Порядку щодо дати, на яку знак визнається добре відомим. Рішення Апеляційної палати Міністерства не містить жодного обґрунтування прийняття нею доказів, датованих після 01.12.2002, а оскільки предметом доказування у цій справі є незаконність рішення Апеляційної палати Міністерства, а не наявність або відсутність підстав для визнання знака добре відомим, суд не може підмінити собою Апеляційну палату Міністерства та доповнити аргументацію Рішення та дооцінити нові докази.

Суд не може за результатами переоцінки сукупності доказів , поданих до Апеляційної палати Міністерства на підтвердження доброї відомості знака приймати за Апеляційну палату Міністерства рішення про задоволення заяви про визнання торговельної марки добре відомою, або про відмову у її задоволенні. Водночас у разі прийняття Апеляційною палатою Міністерства протиправного рішення, суд не може прийняти замість неї інше рішення, яке б відповідало закону, проте судом апеляційної інстанції зазначене враховано не було та відповідно порушено приписи статей 76, 86 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

Від ПАТ "Фармак" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 без змін, а касаційну скаргу ПАТ "ФФ"Дарниця" - без задоволення.

Разом з тим ПАТ "Фармак" звертає увагу Суду на те, що норми Порядку не обмежують Апеляційну палату Міністерства у розгляді документів, які можуть впливати на визнання знака добре відомим в Україні, тільки тими документами, у яких містяться виключно посилання на знак, зображення якого додається до заяви. Водночас та обставина, що знак "Корвалол" є окремим знаком (окремим об`єктом правової охорони)не виключає можливості його використання у складі знака "Корвалол Corvalolum". Частиною другою статті 25 Закону не встановлені жодні обмеження на використання одного знака або знака, визнаного добре відомим в Україні у складі іншого (інших) знаків, що використовуються суб`єктом господарської діяльності.

Наведене, на думку ПАТ "Фармак", спростовує доводи касаційної скарги про те, що при розгляді заяви про визнання добре відомим знака "Корвалол Corvalolum" Апеляційна палата Міністерства не могла брати до уваги докази, які стосуються знака "Корвалол", адже останній використовується у складі першого.

Від державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" надійшли пояснення на касаційну скаргу ПАТ "ФФ"Дарниця" в яких воно просить касаційну скаргу ПАТ "ФФ"Дарниця" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 без змін.

Від ПАТ "Фармак також надійшли пояснення у справі №910/17792/17 які він просить долучити до матеріалів справи та врахувати під час розгляду справи.

Від державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надійшли пояснення на касаційну скаргу ПАТ "ФФ"Дарниця" в яких вона зазначає про те, що Рішення Апеляційної палати прийнято у спосіб передбачений чинним законодавством з дотриманням встановленої законом процедури та форми, а тому вважає, що касаційну скаргу ПАТ "ФФ"Дарниця" слід залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 визнано добре відомим в Україні знак "Корвалол Corvalolum" на ім`я ПАТ "Фармак" для товарів 5 класу МКТП "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002.

За оцінкою суду першої інстанції частина матеріалів, які розцінені Апеляційною палатою як фактичні дані, що підтверджують добру відомість знака "Корвалол Corvalolum" стосовно товарів, щодо яких він використовується, стосуються препарату "Корвалол", але не містять жодної інформації щодо застосування саме знака "Корвалол Corvalolum", який ПАТ "Фармак" просив визнати добре відомим в Україні.

Зокрема, до таких доказів судом першої інстанції віднесено наступні: копія наказу Київського хіміко-фармацевтичного заводу М.В. Ломоносова від 15.10.1960 № 336 про промисловий випуск Корвалолу; копія Регламенту виробництва Корвалолу у 1961 та 1962 роках; копії повідомлень Міністерства медичної промисловості СРСР від 23.11.1973 та від 10.03.1974 № 10-1/28-16 про номери реєстраційних посвідчень; копії Промислового регламенту № 8 на виробництво Корвалолу в 15 мл. флаконах з капельницею (1975 рік) та у 15 мл. і 25 мл. флаконах ПР 64-0481197-08-96; копія Реєстраційного посвідчення на лікарський засіб Корвалол № П.02.00/01498; копії листа Центру з хімії лікарських засобів (Москва) від 10.11.2004 № 78 про розробника препарату Корвалол та архівної довідки Російського державного архіву економіки щодо даних про обсяги виробництва Корвалолу за 1965-1987 роки; копія Переліку вмісту шафи першої допомоги в аптеках, затверджена МОЗ СРСР від 13.06.1988; копії Планів та Звітів Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова про виробництво препаратів за період з 1965 по 1987 рік; копія Наказу МОЗ СРСР "Щодо порядку лікарського забезпечення населення" від 22.12.1989 № 673; копія рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності України від 29.12.2004; Лист Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості "Держкоммедбіопром" від 28.06.1996 № 12/08-1-2027 про замовлення на поставку готових лікарських форм для Головного військово-медичного управління генерального штабу Збройних сил України у 1997 році, Довідка по залишкам ГЛС на складах підприємства "Держкоммедбіопром" з розбивкою по ступеню важливості у 1995 році; копії сторінок журналів Укр. Мед. Часопис, 6 (110), 2015 "Гордість країни: компанії "Фармак" 90 років!"; копія пояснювальної записки щодо внесення змін до МРТУ 42 № 295-62 на Корвалол (1962 рік); копія довідки Міністерства промисловості, науки і технологій Російської Федерації від 14.11.2000 № 03-41/639А про виробництво субстанції Корвалол у СРСР і Росії; копія прейскуранту № 25 "Роздрібні ціни на медикаменти та аптечні товари", Москва- 1978 рік; копії прейскуранту № 35-01-22 "Оптові ціни на медикаменти" Медицина 1981 рік та прейскуранту № 35-01-22 "Оптові ціни медикаменти" Москва, 1989 рік; Лист ТОВ "Проксімарісерч" від 10.04.2017 № 70 про обсяги дрібного продажу препарату Корвалол у період з 01.01.2002 до 28.02.2017; довідка ТОВ "Проксімарісерч" від 10.04.2017 № 71 про дані роздрібного аудиту Системи дослідження ринку "Фармексплорер"; частина з поданих копій реєстраційних свідоцтв на препарат "Корвалол"; Інформація про відвантаження лікарського препарату Корвалол виробництва ВАТ "Фармак" у кількісному та грошовому вираженні за 1996 рік; копії Регістру лікарських засобів Росії 1993 року та Регістру лікарських засобів України станом на 01.01.2001; копія Компендіуму лікарських препаратів (Київ, 2003); копія газети Факти" зі статтею "ІНФОРМАЦІЯ_1" є у кожному домі", автор ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2; копії сторінок журналів: "Фармация" № 4 за 1968 рік, "Практичний лікар" № 5-6/2004, "Будьмо здорові" № 6 за 2007 рік, "Теоретична і експериментальна медицина" № 4(57) за 2012 рік, № 1(58) за 2013 рік, № 2 (59) за 2013 рік; "Ukrainanbiopharmaceuticaljournal" № 3(38) за 2015 рік; копія свідоцтва № 73780 на знак "КОРВАЛОЛ" та № 63293 на знак "Corvalol"; копії посвідчення Республіки Казахстан № 49091 на знак "Корвалол"; свідоцтва Латвійської Республіки № 49291 на знак Korvalols", свідоцтва Литовської Республіки № 44404 на знак " KORVALOL "; роздруківка інформації про Корвалол з сайту Recipe.Ru: фармацевтичний інформаційний сайт від 28.04.2007.

З огляду на зазначені докази суд першої інстанції дійшов висновку про те, що переважна частина зазначених матеріалів стосуються препарату "Корвалол", який був окремо визнаний добре відомим відносно ПАТ "Фармак".

Окрім того, суд першої інстанції встановив, що Рішення про визнання знака добре відомим станом на 01.12.2022 ґрунтується на доказах, які датовані після 01.12.2002.

При цьому суд першої інстанції посилався на такі матеріали: копії сторінок журналу Forbes України від 15.11.2015 "200 Рейтинг великих компанії України"; Копії роздруківок газети ТОП-100 Рейтингу кращих компаній України: № 3 листопад 2010 року, № 2 липень-серпень 2011 року, № 2 липень- серпень 2013 року, № 2 липень-серпень 2014 року; газети ТОП-100 Рейтингу кращих топ-менеджерів України № 1 квітень 2013 року; Копії дипломів: за перемогу в номінації "Безрецептурний препарат вітчизняного виробництва" "Корвалол" від 17.09.2005; щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України "Панацея 2012"; всеукраїнського рейтингу "Сумлінні платники податків" за 2011, 2012 та 2014 роки; конкурсу "Кращий експортер року" за 2014 та 2015; Копія Реєстраційного посвідчення на лікарський засіб Корвалол № П.02.00/01498; Копії листа Центру з хімії лікарських засобів (Москва) від 10.11.2004 № 78 про розробника препарату Корвалол та архівної довідки Російського державного архіву економіки щодо даних про обсяги виробництва Корвалолу за 1965-1987 роки; деякі з реєстраційних свідоцтв на різні форми випуску; Лист ТОВ "Проксімарісерч" від 10.04.2017 № 70 про обсяги дрібного продажу препарату Корвалол у період з 01.01.2002 до 28.02.2017; Роздруківка інформації про Корвалол з сайту Recipe.Ru: фармацевтичний інформаційний сайт від 28.04.2007; копії Компендіуму лікарських препаратів (Київ, 2003 та 2004 роки); копії свідоцтва України № 73780 на знак "КОРВАЛОЛ"; № 63293 на знак "Corvalol", міжнародних реєстрацій № 916427 на знак "Corvalol"; № 914588 на знак "КОРВАЛОЛ", посвідчення Республіки Казахстан № 49091 на знак "Корвалол"; свідоцтва Республики Киргизстан № 7479 на знак "КОРВАЛОЛ CORVALOLUM"; Довідка ТОВ "Проксімарісерч" від 10.04.2017 № 71 про дані роздрібного аудиту Системи дослідження ринку "Фармексплорер"; копії сторінок журналу "Практичний лікар" № 5-6/2004, "Будьмо здорові" № 6 за 2007 рік, "Теоретична і експериментальна медицина" № 4(57) за 2012 рік, № 1(58) за 2013 рік, № 2 (59) за 2013 рік; "Ukrainianbiopharmaceuticaljournal" № 3(38) за 2015 рік.

Встановив суд першої інстанції і те, що в Рішенні аналізувались рішення суду Латвійської Республіки від 21.02.2003, Апеляційної ради при Національному центрі інтелектуальної власності Республіки Білорусь від 11.04.2003, Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності України від 24.12.2004, тобто в основу висновків про успішне відстоювання прав на знак "Корвалол Corvalolum" станом на 01.12.2002 покладено відповідні рішення, які датовані пізніше.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій, апеляційний господарський суд зазначав, що судом першої інстанції залишено поза увагою інші докази та посилався зокрема на такі встановлені обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що знак "Корвалол Corvalolum" складається із основного елемента "Корвалол", що є добре відомим в Україні знаком, та його латинської форми "Corvalolum", яка є офіційною формою найменування лікарських засобів у міжнародних та національних фармакопеях. Отже, знак "Корвалол Corvalolum" має таку ж саму семантику, що й знак "Корвалол". У матеріалах справі відсутні докази, які б спростовували семантичну схожість знаків "Корвалол Corvalolum" та "Корвалол".

Промислове виробництво лікарського засобу "Корвалол" було налагоджене на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М.В. Ломоносова у 60-х роках XX століття, та в подальшому здійснювалося вказаним підприємством, що вбачається з копій наказу Київського хіміко-фармацевтичного заводу М.В. Ломоносова від 15.10.1960 № 336 про промисловий випуск Корвалолу; регламенту виробництва Корвалолу у 1961 та 1962 роках; повідомлення Міністерства медичної промисловості СРСР від 23.11.1973 та від 10.03.1974 № 10-1/28-16 про номери реєстраційних посвідчень; Промислового регламенту № 8 на виробництво Корвалолу в 15 мл. флаконах з капельницею (1975 рік) тау 15 мл. і 25 мл. флаконах ПР 64-0481197-08-96; переліку вмісту шафи першої допомоги в аптеках, затверджена МОЗ СРСР від 13.06.1988; Наказу МОЗ СРСР "Щодо порядку лікарського забезпечення населення" від 22.12.1989 № 673; Планів та Звітів Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова про виробництво препаратів за період з 1965 по 1987 рік, прейскуранту № 25 "Роздрібні ціни на медикаменти та аптечні товари", Москва-1978 рік; прейскуранту № 35-01-22 "Оптові ціни на медикаменти" Медицина 1981 рік; прейскуранту № 35-01-22 "Оптові ціни медикаменти" Москва, 1989 рік.

Згідно відомостей, наведених у довідці Міністерства промисловості, науки і технологій Російської Федерації від 14.11.2000 №03-41/639А (додаток 39 до Заяви), єдиними виробником лікарського засобу "Корвалол" на території СРСР був саме Київський хіміко-фармацевтичний, завод ім. М.В. Ломоносова.

При цьому відповідно до фармакопейної статті від 25.12.1972 ФС 42-645-72 (додаток 26 до Заяви про визнання знака добре відомим), назва цього ж лікарського засобу зазначалася як в кириличній, так і в латинській формі, а саме: Corvalolum Корвалол.

В подальшому, 05.12.1984 затверджено нову фармакопейну статтю ФС 42-2277-84 (на заміну ФС 42-645-72), яка була чинною до 31.12.1989, в якій назва лікарського засобу так само зазначалася Corvalolum Корвалол, тобто поряд із кириличною була вказана її латинська форма.

Зважаючи, що Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М.В. Ломоносова був єдиним виробником даного лікарського засобу в СРСР, - всі докази, які стосуються виробництва ним лікарського засобу "Корвалол", так і фармакопейні статті на лікарський засіб Corvalolum Корвалол - стосуються однієї і тієї ж продукції, та підтверджують використання латинської форми Corvalolum у назві лікарського засобу поряд із кириличною "Корвалол" за часів СРСР.

Такий висновок додатково слідує також зі змісту прейскуранту № 35-01-22 "Оптові ціни на медикаменти" Медицина 1981 рік, прейскуранту № 35-01-22 "Оптові ціни медикаменти" Москва, 1989 рік, які суд з незрозумілих причин відніс до доказів, які не стосуються знаку "Корвалол Corvalolum".

Так, у прейскуранті № 35-01-22 "Оптові ціни на медикаменти" Медицина 1981 рік, поряд із назвою лікарського засобу "Корвалол" (позиція 1345) зазначено посилання на фармакопейну статтю ФС 42-645-72, у якій, як вже зазначалося міститься як кирилична (Корвалол) так і латинська (Corvalolum) форми назви даного препарату.

У прейскуранті № 35-01-22 "Оптові ціни медикаменти" Москва, 1989 рік так само поряд із назвою лікарського засобу "Корвалол" (позиція 1427) зазначено посилання на фармакопейну статтю ФС 42-2277-84, де було вжито кириличну (Корвалол) і латинську (Corvalolum) форми назви.

Що стосується прейскуранту № 25 "Роздрібні ціни на медикаменти та аптечні товари", Москва-1978 рік, то у даному документі наявні дві колонки найменування лікарського засобу: російською та латинською мовами. У вказаних колонках зазначена назва лікарського засобу Корвалол Corvalolum відповідно (позиція 529 у прейскуранті).

Також інформація про лікарський засіб "Корвалол (Corvalolum)" наявна у Короткій медичній енциклопедії (видавництво "Радянська енциклопедія" Москва, 1990 рік). У вказаній енциклопедії, виданій також за часів СРСР міститься інформація про лікарський засіб "Корвалол (Corvalolum)".

В подальшому відбулося правонаступництво ВАТ "Фармак" (яке надалі змінило найменування на ПАТ "Фармак") відносно Київського хіміко-фармацевтичного засобу ім. М.В. Ломоносова, що підтверджуються копіями Протоколу № 5 конференції трудового колективу орендаторів Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова від 19.02.1991, Статуту Акціонерної фірми "Фармак" від 29.03.1991, Статуту ВАТ "Фармак" від 27.06.1994 (подавалися до Апеляційної палати як додатки 3- 5 до заяви).

Докази, що стосуються використання знака "Корвалол" за часів незалежності України (з 1991 року) також було оцінено місцевим судом без врахування доказів цього ж періоду, які свідчать про маркування відповідного лікарського засобу саме знаком "Корвалол Corvalolum".

Зокрема, поза увагою суду залишилися інші докази, що підтверджують, що лікарський засіб, який вироблявся у період, починаючи з 1991 року, маркувався саме знаком "Корвалол Corvalolum", такі як: фотографії упаковок лікарського засобу "Корвалол Corvalolum" за період 1991-1997 років. (подавалися до Апеляційної палати як додаток 34 до Заяви); рекламні листівки 1991-1998 років, на яких зображено упаковки лікарського засобу, марковані знаком "Корвалол Corvalolum", що підтверджує використання даного знаку у виробництві та рекламі відповідного лікарського засобу; (подавалися до Апеляційної палати як додаток 48 до Заяви); копія аркушу журналу "Провізор" за 07.1998 № 13, на якому зображено упаковку лікарського засобу, марковану знаком "Корвалол Corvalolum" (подавалася до Апеляційної палати як додаток 55 до Заяви); копія аркушу рекламно-інформаційного видання "Медцентр" від 12-15.09.1998 №5, на якому також зображено упаковку лікарського засобу, марковану знаком "Корвалол Corvalolum" (подавалася до Апеляційної палати як додаток 57 до Заяви); копію Компендіуму лікарських засобів, 2004 р., у якому зазначено назву препарату "Корвалол Corvalolum" та його виробника ВАТ "Фармак" (подавалася до Апеляційної палати як додаток 60 до Заяви); довідка щодо відвантаження препарату "Корвалол Corvalolum" 25 мл по країнах за період з 01.01.1996 по 30.09.2004 (подавалася до Апеляційної палати як додаток 3 до Клопотання № 1); довідка щодо продажу лікарського засобу "Корвалол Corvalolum" на території України у період з 2000 року по лютий 2017 рік (подавалася до Апеляційної палати як додаток 43 до Заяви); довідка щодо експорту лікарського засобу "Корвалол Corvalolum" у період з 2000 року по лютий 2017 рік (подавалася до Апеляційної палати як додаток 45 до Заяви).

Наведеними доказами за доводами суду апеляційної інстанції підтверджується, що в усіх випадках, коли у відповідних публікаціях та документах вживалася назва "Корвалол", - йшлося про лікарський засіб, який у цей же період, з 1991 року, вироблявся ВАТ "Фармак" і постачався на ринок в упаковках, маркованих знаком "Корвалол Corvalolum".

Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив і те, що у документах, виданих після 01.12.2002, йдеться про обставини, які існували у попередні періоди, тобто до 01.12.2002, а саме: копія листа Центру з хімії лікарських засобів (Москва) від 10.11.2004 № 78 (подавалася як додаток 31 до Заяви) - містить інформацію щодо розробки лікарського засобу Корвалол" на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М.В. Ломоносова (тобто до 1991 року), тому стосується обставин, що існували до 01.12.2002; копія архівної довідки Російського державного архіву економіки щодо даних про обсяги виробництва Корвалолу за 1965-1987 роки (подавалася як додаток 32 до Заяви) - стосується виробництва лікарського засобу "Корвалол" у період 1965 - 1987 роки (до 01.12.2002); копії сторінок журналу "Практичний лікар" № 5-6/2004 - у журналі, серед іншого, повідомляється, що лікарський засіб "Корвалол" випускається ВАТ "Фармак" з 1961 року (тобто йдеться про період до 01.12.2002 року); копії сторінок журналу "Будьмо здорові" № 6 за 2007 рік - у публікації йдеться, що лікарський засіб "Корвалол" перебуває на ринку понад 40 років і випускається ВАТ "Фармак" з 1961 року (тобто також йдеться про період до 01.12.2002); копії сторінок журналу "Теоретична і експериментальна медицина" № 4(57) за 2012 рік, № 1(58) за 2013 рік, № 2 (59) за 2013 рік - у статті за 2012 рік зазначається, що виробником лікарського засобу "Корвалол" є ВАТ "Фармак", і що ще у 1996 році в Інституті фармакології і токсикології НАМИ України було проведено його випробування; у статті 2013 року зазначається, що лікарський засіб "Корвалол" знаходиться на ринку понад 50 років, і випускається заводом ВАТ "Фармак" з 1961 року. Отже, дані публікації також охоплюють відомості про період, що передував 01.12.2002 р.; копії сторінок журналу "Ukrainianbiopharmaceuticaljournal" № 3(38) за 2015 рік - згадується про виробництво препарату "Корвалол" ПАТ "Фармак" у 1996 році (тобто йдеться про період до 01.12.2002).Включення відомостей про лікарський засіб до такий видань як Компендіум лікарських препаратів (Київ, 2003 та 2004 роки), відбувається за наслідками довготривалої систематизації та узагальнення відомостей за попередні періоди. У зв`язку з наведеним Компендіуми лікарських засобів, видані у 2003-2004 роках містять відомості про лікарський засіб "Корвалол", що виникли у час, який передував їх виданню, тобто до 2003 року.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Відповідно до частин першої і четвертої статті 25 Закону охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно із статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883, яка є чинною в Україні з 25.12.1991, та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. З дати, на яку, за визначенням Апеляційної палати чи суду, знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв`язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

За чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, у тому числі Законом, Паризькою конвенцією про охорону промислової власності, Порядком, наслідками визнання знака для товарів і послуг добре відомим в Україні є можливість забороняти його використання на товарах та послугах, що є неоднорідними з тими, для яких його визнано добре відомим, а також право власника знака вимагати заборони використання позначення, складова частина якого відтворює добре відомий знак.

З позовної заяви та судових рішень у даній справі вбачається, що ПАТ "ФФ "Дарниця" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними Рішення та наказу Міністерства від 19.07.2017 № 1037 "Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні", зобов`язання Організації виключити знак "Корвалол Corvalolum" із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені.

Отже до предмету доказування у справі входять обставини стосовно відповідності Рішення нормам закону, і його обґрунтованості, а не обставини щодо наявності підстав для визнання знаку добре відомим у даному судовому спорі.

При цьому судове рішення за наслідками розгляду справи про визнання Рішення недійсним не може усувати дефекти такого рішення (якщо вони наявні) та встановлювати додаткові обставини, що свідчать про наявність або відсутність факторів доброї відомості знаку.

Порядок визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заяви про визнання знака добре відомим сплачується збір. Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому порядку (частина третя статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Для визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні подається заява.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку додатками до заяви, зокрема, є: зображення знака; документи, зазначені в заяві як докази викладених у ній обставин, які мають містити фактичні дані, що підтверджують наявність факторів, які можуть впливати на визнання знака добре відомим в Україні стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується; виписка з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо відомостей про свідоцтво України на знак для товарів і послуг або виписка з Міжнародного реєстру відповідно до статті 5-ter Мадридської угоди (995_134) або статті 5-ter Протоколу щодо відомостей про міжнародну реєстрацію (якщо знак зареєстрований в Україні чи охороняється на підставі міжнародної реєстрації).

Пунктом 3.2.3 Порядку визначено, що фактичні дані, які підтверджують добру відомість знака стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується, на вказану в заяві дату повинні бути представлені відомостями, що містяться у відповідних документах. Ці відомості мають підтверджувати наявність факторів, якщо вони є доречними, визначених у пункті 2 статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Отже особа, яка подає заяву про визнання знаку добре відомим, повинна надати докази (відомості, які містяться у відповідних документах), які підтверджують наявність факторів доброї відомості саме того знаку, зображення якого додається, не будь-якого іншого, навіть схожого знаку, наприклад, позначення з використанням певних елементів знаку, який заявник просить визнати добре відомим.

Відповідно до пункту 2 статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" при визначенні того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними:

- ступінь відомості чи визнання торговельної марки у відповідному секторі суспільства;

- тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання торговельної марки;

- тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування торговельної марки, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується;

- тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною;

- - свідчення успішного відстоювання прав на торговельну марку, зокрема територія, на якій торговельну марку визнано добре відомою компетентними органами;

- цінність, що асоціюється з торговельною маркою.

Відповідно до пункту 6.4.12 Порядку при розгляді заяви колегією враховуються такі фактори, якщо вони є доречними.

Тобто, рішення про визнання знака добре відомим апеляційною палатою або судом може ґрунтуватись на перелічених у частині 2 статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" факторах як у їх сукупності так і на окремих факторах, якщо вони є доречними у кожному конкретному випадку щодо конкретного знаку.

Вимоги до рішення Апеляційної палати встановлені у пункті 7 Порядку.

Пунктом 7.1 Порядку визначено, що при прийнятті рішення колегія вирішує питання щодо:

- наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалася заява та якими доказами вони підтверджуються;

- наявності інших фактичних даних, які мають значення для розгляду заяви, а також доказів на їх підтвердження;

- задоволення заяви чи відмови в її задоволенні.

Знак не може бути визнаний Апеляційною палатою добре відомим в Україні, якщо колегією встановлено, що надані заявником матеріали не підтверджують добру відомість знака заявника на дату, указану в заяві (пункт 7.2 Порядку).

Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", регулюючи відносини, які пов`язані із визнанням знака добре відомим, наділяє Апеляційну палату правом розглядати окремі фактори та визначати доречність їх застосування щодо кожного конкретного знака, який визнається добре відомим.

Таким чином при вирішенні такої категорії спору суди мали встановити належність доказів на підтвердження відповідності знака "Корвалол Corvalolum" вищенаведеним факторам доброї відомості знаку (на підставі доказів, поданих заявником до Апеляційної палати), чи правильно відповідні фактори були розглянуті та враховані Апеляційною палатою і чи оскаржуване рішення відповідає положенням чинного законодавства України, а саме, статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Порядку, Паризькій конвенції, Спільній Рекомендації ВОІВ, тобто, чи правомірно Апеляційна палата прийняла оскаржуване Рішення.

Як передбачено пунктом 3.2.3. Порядку, фактичні дані, які підтверджують добру відомість знака стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується, на вказану в заяві дату повинні бути представлені відомостями, що містяться у відповідних документах. Ці відомості мають підтверджувати наявність факторів, якщо вони є доречними, визначених у пункті 2 статті 25 Закону.

Відповідно до пункту 7.3 Порядку однією з частин рішення Апеляційної палати є мотивувальна, в якій вказуються обставини розгляду заяви, установлені колегією; результати дослідження матеріалів (доказів), на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими колегія не взяла до уваги документи (докази), надані заявником, чи відхилила подані клопотання; законодавство, яким колегія керувалася, приймаючи рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що частина матеріалів, які розцінені Апеляційною палатою як фактичні дані, що підтверджують добру відомість знака "Корвалол Corvalolum" стосовно товарів, щодо яких він використовується, стосуються препарату "Корвалол", але не містять жодної інформації щодо застосування саме знака "Корвалол Corvalolum", який ПАТ "Фармак" просив визнати добре відомим в Україні. Водночас матеріали, які стосуються препарату "Корвалол" який був раніше визнаний добре відомим, становлять більшу частину матеріалів, які перебували на розгляді у Апеляційної палати при прийнятті Рішення про визнання знаку "Корвалол Corvalolum" добре відомим. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Апеляційна палата неправомірно прийняла оскаржуване Рішення щодо доброї відомості знака "Корвалол Corvalolum" на підставі матеріалів які стосуються знака "Корвалол".

В свою чергу, суд апеляційної інстанції погодившись з судом першої інстанції в частині того, що частина наданих Міністерству матеріалів на підтвердження доброї відомості знаку "Корвалол Corvalolum", містили посилання, зокрема, на знак "Корвалол", повторно дослідив докази які були надані на підтвердження доброї відомості знака "Корвалол Corvalolum" та заначив, що Апеляційна палата, при прийнятті Рішення, не вийшла за межі своїх повноважень, мотивувавши прийняття доказів, які стосуються знаку "Корвалол", на підтвердження відомості знака "Корвалол Corvalolum" тим, що "Corvalolum" є латинською формою, яка є офіційною формою найменування лікарських засобів у міжнародних та національних фармакопеях, отже, знак "Корвалол Corvalolum" має таку ж саму семантику, що й знак "Корвалол".

Таким чином суд апеляційної інстанції фактично самостійно перебрав на себе повноваження Апеляційної палати, вдавшись до оцінки доказів здійсненої Апеляційною палатою.

При цьому, суд розглядаючи спір через призму оцінки Рішення на предмет його обґрунтованості та законності, досліджує та оцінює виключно ті докази, які були предметом розгляду Апеляційною палатою Міністерства, тобто судове рішення за наслідками розгляду справи про визнання Рішення недійсним не може усувати дефекти Рішення (у разі їх наявності) та встановлювати додаткові обставини, що свідчать про наявність або відсутність факторів доброї відомості знаку.

Так, предметом доказування у цій справі є законність/незаконність рішення Апеляційної палати Міністерства і його обґрунтованість, а не наявність або відсутність підстав для визнання знака добре відомим, отже суд не наділений повноваженнями підміняти собою Апеляційну палату Міністерства та доповнювати аргументацію Рішення і дооцінювати нові докази. Враховуючи викладене Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що покладені в основу Рішення матеріали які стосуються знаку "Корвалол" не могли бути підставою для визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим, оскільки стосуються різних знаків.

Також, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дослідження Міністерством доказів які стосуються знака "Корвалол" який раніше вже був визнаний добре відомим порушує визначені Порядком правила визнання знаку добре відомим, оскільки навіть наявність певної схожості позначень "Корвалол" та "Корвалол Corvalolum", в тому числі і семантичної, не може бути достатньою підставою для прийняття до уваги доказів, які стосуються іншого знаку, ніж той, який заявник просить визнати добре відомим, та власне покладення таких доказів в основу висновків про добру відомість знаку "Корвалол Corvalolum".

Більш того, прийняття цих доказів ставить під сумнів і дату з якої знак "Корвалол Corvalolum" визнано добре відомим.

Водночас Верховний Суд звертається до рішення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Рисовський проти України" [заява № 29979/04, прийняте 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012].

У пункті 70 ЄСПЛ вказав таке: "Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119)".

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд зазначає, що принцип "належного урядування" має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу "належного урядування" забезпечує прийняття суб`єктами легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип "належного урядування" підкреслює те, що між особою та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Верховний Суд виходить з того, що при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Ураховуючи статтю 19 Конституції України, статтю 6 Конвенції, вказані рішення ЄСПЛ, Верховний Суд вважає, що під час прийняття рішення Міністерство має переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватись принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймати своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечувати послідовне застосування загальних нормативно-правовим приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Відтак, судова практика ЄСПЛ щодо правозастосування статті 6 Конвенції у контексті питання необхідного обсягу судового контролю встановлює загальну рамку, в межах якої дискреційна влада може здійснюватися і юридично контролюватися.

Критеріями перевірки законності оспорюваного рішення є конституційні положення про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (формальний критерій), а складові принципу верховенства права дають суду підстави досліджувати зміст ухваленого (сутнісний критерій) на предмет відповідності легітимній меті, недискримінації, пропорційності, тощо.

Верховний Суд висновує, що дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному праві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає з певних правовідносин у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Аналізуючи питання щодо обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання про вичерпність висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Учасникам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційний господарський суд вважає, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження з огляду на мотиви, викладені у цій постанові.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

Судові витрати

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в силу приписів статті 129, 315 ГПК України покладається на відповідачів, у зв`язку із задоволенням касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" - задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №910/17792/17 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі №910/17792/17 залишити в силі.

3. Стягнути з Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) на користь приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (код ЄДРПОУ 00481212) 3 200,00 грн (три тисячі двісті) витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Фармак" (код ЄДРПОУ 00481198) на користь приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (код ЄДРПОУ 00481212) 3 200,00 грн (три тисячі двісті) витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видачу наказу на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Булгакова

Судді І. Бенедисюк

В. Білоус

І. Колос

Т. Малашенкова

С. Могил

В. Селіваненко