Постанова

від 26.01.2023 по справі 686/31012/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/31012/20

Провадження № 22-ц/4820/64/23

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю представника апелянта адвоката Савченко О.В.,

представника відповідача адвоката Куца І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року та на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2022 року, суддя Палінчак О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Рейзен», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на даний час реорганізовано в Міністерство економіки України, про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності,

встановив:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Люкс-Рейзен», ДП «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, (реорганізовано в Міністерство економіки України), про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.

На обґрунтування позову вказав, що він є власником торговельної марки «Lux-reisen» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , яка являє собою комбінацію позначень у вигляді слів «Lux-reisen», графічного зображення півмісяця, направленого вліво навколо слова «reisen» з правої сторони та трьох п`ятикутних зірок різного розміру, які розміщенні біля верхньої частини півмісяця над словом «reisen». Позначення торговельної марки виконано у чорному, синьому та блакитному кольорах та зареєстровано для таких послуг класу 39 МКТП: автобусне перевезення; автомобільне перевезення; доставляння товарів; зберігання товарів; інформування щодо перевезення; пасажирське перевезення; посередницькі послуги у перевезенні; послуги таксі; прокат автомобілів; прокат автобусів далекого прямування; супроводжування подорожуючих.

Зі змісту даних, які містяться у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг він дізнався про те, що власником торговельної марки на підставі свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 зареєстровано ТОВ «Люкс-Рейзен».

На його звернення до ОСОБА_2 , який був учасником (засновником) ТОВ «Люкс-Рейзен» щодо пояснення обставин набуття ТОВ «Люкс-Рейзен» прав власності на торговельну марку, йому було надано копію договору про передання виключних майнових прав (права власності) на знак для товарів і послуг, який укладено, начебто, між ним та ТОВ «Люкс-Рейзен» 04.04.2018 року, та зареєстровано 25.06.2018 року у реєстрі за № 23479, рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.06.2018 року про передачу свідоцтва України № НОМЕР_1 від ОСОБА_3 на користь ТОВ «Люкс-Рейзен».

Так, відповідно до умов договору про передання виключних майнових прав ОСОБА_3 передав на користь ТОВ «Люкс-Рейзен» виключні майнові права на знак для товарів та послуг, що посвідчується свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , перелік послуг (товарів) згідно із «Кл. 39 МКТП 11-2018»: автобусне перевезення; автомобільне перевезення; доставляння товарів; зберігання товарів; інформування щодо перевезення; пасажирське перевезення; посередницькі послуги у перевезенні; послуги таксі; прокат автомобілів; прокат автобусів далекого прямування; супроводжування подорожуючих.

В той же час, він жодних документів, пов`язаних зі зміною власника торговельної марки на підставі свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 не підписував, не надавав повноважень на підписання таких документів іншим особам, не формував власного волевиявлення на укладення такого правочину.

Просив суд визнати недійсним договір про передання виключних майнових прав (права власності) на знак для товарів і послуг згідно із свідоцтвом України № НОМЕР_1 , який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ «Люкс-Рейзен» 04.04.2018 року; скасувати здійснену 25.06.2018 року в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг за №23479 реєстрацію договору про передання виключних майнових прав (права власності) на знак для товарів і послуг згідно із свідоцтвом України № НОМЕР_1 , який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ «Люкс-Рейзен» 04.04.2018 року; скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 08.06.2018 року про передачу права власності на знак для послуг класу 39, на які зареєстровано знак на підставі свідоцтва України № НОМЕР_1 , від ОСОБА_3 на користь ТОВ «Люкс-Рейзен»; зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно свідоцтва України № НОМЕР_1 , поновивши право власності на торговельну марку на підставі вказаного свідоцтва за ОСОБА_3 , здійснивши публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що спірний договір не суперечить положенням ст.ст. 203, 215 ЦК України, іншим вимогам чинного законодавства, містить усі істотні умови, встановлені законодавством для даного виду правочину, зважаючи на доведеність факту волевиявлення учасника правочину на укладення такого договору, прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення стороною позивача спірного правочину.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Люкс-Рейзен» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн. та судові витрати на проведення експертизи в розмірі 8580,50 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу між сторонами судових витрат суд виходив з того, що ТОВ «Люкс-Рейзен» своєчасно надав суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, розмір яких підтверджено відповідними документами. Судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу суд зменшив з 40000 грн. до 20000 грн., враховуючи принципи співмірності та справедливості.

В апеляційній скарзі на рішення суду від 26 вересня 2022 року ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що він не підписував документів та не надавав згоди на перехід права власності на торговельну марку, право на яку засвідчене свідоцтвом України на знак для товарів і послуг під № НОМЕР_1 . Допитані судом свідки не були безпосередніми очевидцями підписання ним спірного договору. Крім того, ці свідки перебувають із ним у неприязних відносинах, що вказує не необ`єктивність та недостовірність повідомлених ними обставин. Акт приймання-передачі, який є частиною спірного договору, є первинним документом, а не правочином, у зв`язку із чим визнання його недійсним до відновлення законних прав та інтересів позивача не призведе. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є стороною договору, відтак наявність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Печатка ФОП ОСОБА_1 знаходиться у нього, про її неправомірне використання він дізнався після ознайомлення зі змістом оспорюваного договору.

Крім того, в апеляційній скарзі на додаткове рішення суду від 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції вказане рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог відповідача відмовити.

В обґрунтування доводів скарги вказав на порушення судом норм процесуального оскільки при вирішенні спірного питання суд не надав належної правової оцінки тій обставині, що відповідачем не було надано до суду попереднього розрахунку розміру судових витрат, процесуального документа у вигляді детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом. Представник заявника до закінчення судових дебатів не зробив відповідної заяви про подання доказів на підтвердження судових витрат. Також, з огляду на наявність правових підстав для скасування судом апеляційної інстанції рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року у даній справі, тому і відповідне додаткове рішення також підлягає скасуванню.

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ «Люкс-Рейзен» та Міністерство економіки України погодилися з висновками суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу на рішення суду від 26 вересня 2022 року.

В суді представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, підтримав рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року та часткового задоволення апеляційної скарги на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2022 року з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.03.2016 року, ОСОБА_3 належить торговельна марка «Lux-reisen», яка являє собою комбінацію позначень у вигляді слів «Lux-reisen», графічного зображення півмісяця, направленого вліво навколо слова «reisen» з правої сторони та трьох п`ятикутних зірок різного розміру, які розміщенні біля верхньої частини півмісяця над словом «reisen». Позначення торговельної марки виконано у чорному, синьому та блакитному й зареєстровано для таких послуг класу 39 МКТП: автобусне перевезення; автомобільне перевезення; доставляння товарів; зберігання товарів; інформування щодо перевезення; пасажирське перевезення; посередницькі послуги у перевезенні; послуги таксі; прокат автомобілів; прокат автобусів далекого прямування; супроводжування подорожуючих.

04.04.2018 року укладено договір про передання виключних майнових прав (права власності) на знак для товарів і послуг, згідно з яким відчужувач ОСОБА_3 , якому належать виключні майнові права інтелектуальної власності (право власності) на знак для товарів і послуг, що посвідчуються свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , перелік послуг (товарів) згідно «Кл.39 МКТП 11-2018», передає набувачу ТОВ «Люкс-Рейзен» у повному обсязі всі виключні майнові права, що випливають із свідоцтва на вказаний знак, а набувач приймає всі виключні майнові права на знак у повному обсязі від відчужувача в порядку, передбаченому цим договором.

Як вбачається зі змісту рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.06.2018 року, реєстраційний номер 23479, Мінекономрозвитку розглянуло заяву правонаступника власника свідоцтва ТОВ «Люкс-Рейзен» про публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знак і прийняло рішення опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу права власності на знак, відповідно до яких право власності на знак для послуг класу 39, на які зареєстровано знак, свідоцтво України № НОМЕР_1 , передано власником свідоцтва ОСОБА_3 ТОВ «Люкс-Рейзен». Дата публікації та реєстрації 25.08.2018 року.

Відповідно до висновку експерта за результатами комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи № 6334/6335/6336/21-21 від 01.04.2022 року, підписи від імені ОСОБА_3 у договорі про передання виключних майнових прав (прав власності) на знак для товарів і послуг згідно із свідоцтвом України № НОМЕР_1 , який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ «Люкс-Рейзен» 04.04.2018 року, в графах «Відчужувач», - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Відтиск печатки ФОП ОСОБА_3 в наданому на дослідження документі - договорі про передання виключних майнових прав (прав власності) на знак для товарів і послуг від 04.04.2018 року нанесені печаткою, вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження отримані від Міністерства інфраструктури України.

Підписи від імені ОСОБА_3 у договорі про передання виключних майнових прав (прав власності) на знак для товарів і послуг згідно із свідоцтвом України № НОМЕР_1 , який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ «Люкс-Рейзен» 04.04.2018 року, в графах «Відчужувач», - виконані не тією особою, від імені якої вони зазначені.

Як вбачається зі змісту довідки Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.05.1998 року Кам`янець-Подільським МВ УМВС України в Хмельницькій області був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 з помилковим зазначенням прізвища « ОСОБА_4 ». 23.11.2008 року взамін вказаного паспорта Хмельницьким РВ УДМС України в Хмельницькій області було оформлено та видано ОСОБА_1 паспорт громадянина України № НОМЕР_3 із зазначенням прізвища « ОСОБА_5 ».

Згідно з ч. 1 ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Положеннями ч. 1 ст. 494 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом.

За змістом ст. 495 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів частини 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина друга статті 638 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 1107 ЦК України визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Статтею 218 ЦК України регламентовано, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до положень Закону України від 23.03.2017 року № 1982 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» суб`єкт господарювання має право не використовувати у своїй діяльності печатки. Однак, якщо господарюючим суб`єктом прийнято рішення про застосування печатки в діяльності такої особи, то у випадку, якщо печатку було застосовано, то відповідний правочин не може бути визнаний судом, як такий, що здійснювався проти волі особи.

Наявність відтиску печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку із втратою чи викраденням печатки є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку.

Позивач має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах (постанови Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №904/2178/18; від 23.07.2019 року у справі №918/780/18; від 21.02.2021 року у справі №926/2308/19).

Позивач, в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що спірний договір про передання виключних майнових прав ним не підписувався, відповідної волі на укладення вказаного правочину він не виявляв.

Разом з тим, як вбачається зі змісту укладеного 04.04.2018 року договору, ОСОБА_1 , який також зареєстрований як фізична-особа підприємець, скріпив укладений між сторонами договір належною йому печаткою як суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 8.2 спірного договору, його складено українською мовою в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами. Згідно з п. 8.4 договору всі додатки та доповнення до нього є його невід`ємною частиною.

04.04.2018 року, на виконання спірного договору, між сторонами було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого відчужувач передав набувачеві електронний варіант знаку на цифровому носії; свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , перелік послуг (товарів) згідно «Кл.39 МКТП 11-2018»: автобусне перевезення; автомобільне перевезення; доставляння товарів; зберігання товарів; інформування щодо перевезення; пасажирське перевезення; посередницькі послуги у перевезенні; послуги таксі; прокат автомобілів; прокат автобусів далекого прямування; супроводжування подорожуючих; а також усі додатки до них.

Відповідно до п. 3 вказаного акту, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

В той же час, неналежність проставленого підпису та печатки у даному акті як частині спірного договору ОСОБА_1 , останнім не спростовано.

Таким чином, враховуючи наявність на спірному договорі відтиску печатки позивача, а також вчинення на виконання спірного договору дій з фактичної передачі електронного варіанту знаку на товари і послуги, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем обставин щодо відсутності його волевиявлення на вчинення спірного правочину.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказам, яких було достатньо для ухвалення рішення та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання з розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту відзиву ТОВ «Люкс-Рейзен» від 29.01.2020 року, останнім заявлено, що попередній розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 50000 грн., з яких 40000 грн. відносяться до витрат на правничу допомогу (т. 1, а.с. 57).

05.10.2022 року від представника відповідача ТОВ «Люкс-Рейзен» до суду надійшла заява про стягнення понесених судових витрат на оплату правової допомоги, до якої долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 4 від 28.01.2021 року, копію додаткової угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги № 4 від 28.01.2021 року в сумі 40000 грн., копії платіжних доручень: від 09.04.2021 року на суму 10000 грн., від 15.04.2021 року на суму 10000 грн., від 27.04.2021 року на суму 20000 грн., копію звіту про надання правничої допомоги від 03.10.2022 року. Заявник просив суд також стягнути з позивача витрати на проведення експертизи в розмірі 8580,50 грн., надавши копію рахунку № 3338 від 21.09.2021 року та копію платіжного доручення № 951 від 05.10.2021 року (т. 2, а.с. 97-120).

Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги від 28.01.2021 року, між Адвокатським об`єднанням «Юрколегія», (надалі - АО «Юрколегія»), та ТОВ «Люкс-Рейзен» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 4, відповідно до п. 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу у виді: підготовки відзиву на позовну заяву та здійснення представництва інтересів Клієнта в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області у справі № 686/13012/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Люкс-Рейзен», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину.

Згідно з п. 1.2. договору про надання правової (правничої) допомоги № 4 від 28.01.2021 року, АО «Юрколегія» зобов`язується у зв`язку із наданням правової допомоги за цим договором:

- підготувати та надати для підпису Клієнту відзив на позовну заяву у справі №686/13012/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Люкс-Рейзен», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину;

- здійснити представництво інтересів Клієнта у Хмельницькому міськрайонному суді у вищезазначеній справі як відповідача з усіма правами, передбаченими для сторони, у тому числі ст.ст. 43,49 Цивільного процесуального кодексу України.

Того ж дня, між АО «Юрколегія» та ТОВ «Люкс-Рейзен» було укладено додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги № 4 від 28.01.2021 року, відповідно до п. 1 якої сторони визначили, що вартість послуг Адвокатського об`єднання за надання правової (правничої) допомоги, а саме: 1) вартість правничої допомоги з підготовки та надання для підпису Клієнту відзиву на позовну заяву у справі № 686/13012/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Люкс-Рейзен», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину становить 20000 грн.; 2) вартість правничої допомоги щодо здійснення представництва інтересів клієнта у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області у справі № 686/13012/20 становить 20000 грн.

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений згідно з умовами договору у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Гонорар у розмірі 40000 грн., відповідно до умов даного договору сплачено згідно з платіжними дорученнями № 505 від 09.04.2021 року, № 514 від 15.04.2021 року, № 542 від 27.04.2021 року.

На підтвердження обсягу наданої правової допомоги сторонами складено звіт про надану правничу допомогу від 03.10.2022 року, згідно з яким АО «Юрколегія» надано ТОВ «Люкс-Рейзен» наступну допомогу: - підготовка та надання для підпису ТОВ «Люкс-Рейзен» клопотання про закриття провадження у справі; - підготовка та надання для підпису ТОВ «Люкс-Рейзен» письмових пояснень щодо призначення у справі експертизи; - підготовка та надання для підпису ТОВ «Люкс-Рейзен» клопотання про витребування документів від 17.03.2021 року; - підготовка та надання для підпису ТОВ «Люкс-Рейзен» клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які містять вільні зразки підписів ОСОБА_1 ; - підготовка та надання для підпису ТОВ «Люкс-Рейзен» клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів; - підготовка та подання до суду додаткових письмових пояснень; - підготовка та подання для підпису клієнту ТОВ «Люкс-Рейзен» клопотання про долучення додаткових документів від 22.07.2022 року та від 11.08.2022 року; - підготовка та подання для підпису клієнту ТОВ «Люкс-Рейзен» виступу у судових дебатах відповідача ТОВ «Люкс-Рейзен»; - представництво інтересів Клієнта у Хмельницькому міськрайоннному суді Хмельницької області у справі № 686/13012/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Рейзен», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину. Загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги позивачу становила 28 годин.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Доказів понесення ТОВ «Люкс-Рейзен» судових витрат на правничу допомогу відповідач до закінчення судових дебатів не подав.

Зі змісту технічного запису судового засідання від 06.09.2022 року також вбачається, що представник відповідача адвокат Куц І.О. в судових дебатах заперечив проти вимог позовної заяви та просив її залишити без задоволення.

Разом з тим, зі змісту вищевказаного запису технічної фіксації судового засідання не вбачається, що адвокат Куц І.О. зробив відповідну заяву про намір подати докази на підтвердження понесених ТОВ «Люкс-Рейзен» витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи. Про відсутність такої заяви також наголошував представник позивача у поданому до суду відзиві та в апеляційній скарзі.

Натомість, згідно з рахунком № 3338 від 21.09.2021 року, ТОВ «Люкс-Рейзен» сплатило на проведення судової експертизи 8580,50 грн., що в судовому засіданні було визнано представником позивача адвокатом Савченко О.В. (т. 2, а.с. 43).

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Оскільки, за наслідком апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 залишено без змін, а також враховуючи, що ТОВ «Люкс-Рейзен» не подано доказів про понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тому заява про стягнення відповідних витрат на професійну правову допомогу підлягає залишенню без розгляду, в той час як витрати у розмірі 8580,50 грн., понесені ТОВ «Люкс-Рейзен» на проведення судової експертизи є обґрунтованими та підлягають компенсації останньому за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 377, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2022 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Люкс-Рейзен» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн. скасувати.

Заяву ТОВ «Люкс-Рейзен» в частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн. залишити без розгляду.

В решті додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 січня 2023 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова